Ухвала суду № 40810174, 02.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/10598/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

02 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.08.13р. у справі №826/10598/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська хіміко-енергетична компанія» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 19.06.13р. №0000262220.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.08.13р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги те, що позивачем протиправно включено до складу витрат відсотки нараховані за користування кредитними коштами, які використовувались підприємством не в межах господарської діяльності позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.11р. по 31.12.12р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.11р. по 31.12.12р., за результатами якої складено акт від 05.06.13р. №377/1/22-20/35981289.

На підставі акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 19.06.13р. №0000262220, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 421 679 грн., в т.ч. 347 561 грн. - основний платіж, 74 118 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Підставою для прийняття податкового повідомлення рішення слугував висновок податкового органу про порушення позивачем вимог: пункту 1.32 статті 1, пункту 5.1 пункту 5.5 статті 5, підпункту 7.3.3 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями) та підпункту 139.1.1, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 141.1 статті 141 Податкового кодексу України.

В ході перевірки встановлено, що позивачем було укладено кредитні договори для поповнення обігових коштів у вітчизняних та закордонних банківських установах; частина отриманих кредитних коштів використовувалась для надання коштів на користь інших підприємств у вигляді фінансової допомоги, а не для здійснення власної фінансово-господарської діяльності підприємства, а відтак, на думку податкового органу, позивачем безпідставно включено до складу витрат частини суми процентів, нарахованих за користування кредитними коштами.

Так, перевіркою встановлено, що позивачем було перераховано на користь КП «Кременський Агрошляхтехбуд» благодійний внесок на будівництво доріг з коштів, які були залучені з вільних обігових коштів підприємства, які поповнювались з кредитних коштів наданих банківськими фінансовими установами та за користування якими банком було нараховану позивачу відсотки, які платником були віднесені до складу витрат. Податковий орган покликається та те, що дані дороги перебувають у користуванні громади м. Рубіжного і не мають ніякого відношення до господарської діяльності позивача.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що витрати, які понесені позивачем у зв'язку з наданням благодійних внесків на користь КП «Кременський Агрошляхтехбуд» в сумі 857 800 грн. для будівництва доріг, як і нараховані відсотки за борговими зобов'язаннями, у зв'язку з використанням коштів не в межах господарської діяльності не включались позивачем до складу витрат, що підтверджено позивачем документально, зокрема, розшифровками витрат, нарахованих у податкових деклараціях з податку на прибуток за перевіряємий період та копіями первинних бухгалтерських документів. Між тим, в ході судового розгляду податковим органом не доведено правомірність висновку про заниження позивачем податку на прибуток, донарахованого спірним податковим повідомленням-рішенням.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Особливості визначення складу витрат платника податку у разі сплати процентів за борговими зобов'язаннями визначались п. 5.5. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР (чинного у перевіряємий період).

Так, відповідно до п.п. 5.5.1. п 5.5. статті 5 цього Закону, до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Аналогічні норми були закладені у Податковому кодексу України, відповідно до п. 141.1 ст. 141 якого до складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Пункт 1.32 статті 1 Закону N 334/94-ВР визначав господарську діяльність як будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати витрати пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку

Як свідчать обставини справи та встановлено перевіркою, протягом першого кварталу 2011 року позивач отримав від Компанії з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕСАКС ІНВЕСТМЕНТС ЛТД» позикові кошти на підставі позикової угоди № 240409 від 24.04.09р.

Відповідно до позикової угоди № 240409 від 24.04.09р. позикові кошти надаються позичальнику на визначений строк (п. 3.1. позикової угоди - до 24 квітня 2012 року), для цільового використання (п. 1.3. позикової угоди - на поповнення обігових коштів) та під процент (п. 3.2. позикової угоди - 9 (дев'ять) процентів річних).

Протягом 1 кварталу 2011 року позивач отримав на підставі вказаної позикової угоди позикові кошти у розмірі 1 999 692,65 дол. США, що було еквівалентно на дату отримання 15 929 551,65 грн.

З них протягом 1 кварталу 2011 року у своїй власній господарській діяльності позивач використав позикові кошти у розмірі 14 340 679,24 грн., що підтверджується договором від 23.09.10р. № 20/10 на виконання підрядних робіт (т. 1, а. с. 84-87), відповідно до умов якого позивач (Замовник) отримує, а підрядник (контрагент позивача - КП № 52 "Термоізоляція") зобов'язується виконати ізоляційні роботи технологічного обладнання та трубопроводів на території замовника за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Заводська, 1г/36; договором поставки від 17.09.10р. № 12/09, додатковими угодами від 17.09.10р. № 1, № 2, № 3, специфікацією від 17.09.10р. № 1, від 07.12.10р. № 2, від 01.04.11р. № 3 (т. 1, а. с. 88-93); договором на виконання підрядних робіт від 14.12.10 р. № 14-12/10 СМР (т. 1, а. с. 94-104); договором на виконання підрядних робіт від 15.06.2010 року № 15-06/10 СМ-6 та додатковими угодами від 15.06.10р. № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6 (т. 1, а. с. 105-114); договором підряду від 01.10.10р. № 10j01 (т. 1, а. с. 115-119); договором на виконання підрядних робіт від 13.09.13р. № 13-09/10 СМР та додатковою угодою від 29.12.10р. № 1 (т. 1, а. с. 120-124); договором поставки від 17.06.10р. № 17/06 та специфікацією від 17.06.10р. № 1, № 2, № 5, № 3, № 4(т. 1, а. с. 125-129); договором на виконання підрядних робіт від 11.03.11р. № 110311 та додатковими угодами № 1, № 2, № 3, № 4, б/н, № 6, № 7, № 8, № 9, № 10, № 11 (т. 1, а. с. 130-150); договором на виконання підрядних робіт від 25.08.10р. № 15/08 разом з додатковими угодами № 1-4 (т. 1, а. с. 151-161); договором на виконання підрядних робіт від 06.07.10р. № 06-07/10 СМР разом з додатковою угодою № 1, додатками № 2-5, якими визначена договірна ціна (т. 1, а. с. 162-171); договором на виконання підрядних робіт від 26.07.10р. № 26.07.10р. СМ-7 разом з додатковими угодами № 1-3 (т. 1, а. с. 172-178); договором купівлі-продажу від 24.06.10р. № ДГ-000030 (т. 1, а. с. 179).

За умовами укладених позивачем з його контрагентами договорів позивачу надавались послуги з виконання робіт, поставки товарів, які придбавались позивачем з метою використання у власній господарській діяльності.

Розмір процентів за користування позиковими коштами у розмірі 14 340 679,24 грн. дорівнює 311 173 грн., а відтак позивачем правомірно включено до складу валових витрат за 1 кв. 2011 року проценти у розмірі 311 173 грн. нараховані за користування кредитними коштами згідно позикової угоди № 240409 від 24.04.09р.

Таким чином, позивачем правомірно віднесено до складу витрат у першому кварталі 2011 року, нараховані за позиковою угодою № 240409 від 24.04.09р проценти у розмірі 311 173 грн. на підставі п.п. 5.5.1. п 5.5. статті 5 Закону № 334/94-ВР.

Щодо покликань податкового органу на віднесення позивачем сум, перерахованих на користь КП «Кременчуцький Агрошляхтехбуд» в якості благодійних внесків, до складу валових витрат за 2 квартал 2011 року, 2-3 квартал 2011 року, 2-4 квартал 2011 року, 1 квартал 2012 року, 2 квартал 2012 року, 2-3 квартал 2012 року, 2012 рік, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 11.10.10р. між позивачем, Рубіжанською міською Радою Луганської області та КП «Кременчуцький Агрошляхтехбуд» (Підрядник) укладено договір № 11-10/2010, згідно умов якого Замовник доручає, Платник зобов'язується заплатити, Підрядник приймає на себе зобов'язання виконати роботи. Платник фінансує дані роботи як благодійну допомогу місту при рішенні соціальних питань, в відповідності до листа Міської ради м. Рубіжнє про надання благодійної допомоги від 13 вересня 2010 року № 20/1984 (т. 2, а. с. 176-179, 180).

За 2011 - 2012 рік позивачем здійснено перерахування коштів 19 квітня 2011 року - 100000 грн., 22 квітня 2011 року - 200000 грн., 26 квітня 2011 року - 200000 грн., 04 травня 2011 року - 157800 грн., 10 травня 2011 року - 200000 грн. на загальну суму - 857800 грн., що підтверджується наданими позивачем копіями платіжних доручень (т. 2, а. с. 185-189).

Між тим витрати, які понесені позивачем у зв'язку з наданням благодійних внесків на користь КП «Кременський Агрошляхтехбуд» для будівництва доріг, як і нараховані відсотки за борговими зобов'язаннями, у зв'язку з використанням коштів не в межах господарської діяльності не включались позивачем до складу витрат, що підтверджено позивачем документально, зокрема, розшифровками витрат, нарахованих у податкових деклараціях з податку на прибуток за перевіряємий період та копіями первинних бухгалтерських документів.

Як вбачається з акту перевірки, в обґрунтування правомірності формування витрат перевіряємого періоду позивачем в ході перевірки надано як банківські виписки про рух грошових коштів на поточних рахунках позивача, оборотно-сальдові відомості по бухгалтерським рахункам та карткам рахунків, в тому числі по рахунку 311 «поточні рахунки в національній валюті», що не заперечується апелянтом у апеляційній скарзі та спростовує висновки відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Отже, судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст.195, 197, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.08.13р. у справі №826/10598/13-а - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.08.13р. у справі №826/10598/13-а - без змін.

Дана ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Пилипенко О.Є.

Романчук О.М.

.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Романчук О.М