Постанова № 40808484, 03.10.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2014 р. Справа № 922/2515/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І. , суддя Івакіна В.О.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - Федотов О.С., директор,

відповідача - Рись В.Г., дов. №1 від 03.01.2014 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №2586Х/1-18) на рішення господарського суду Харківської області від 19.08.2014 року

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексістрой", м.Запоріжжя,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СБ Рембудсервіс", м.Харків,

про стягнення 193111,01 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач- Товариство з обмеженою відповідальністю "Ексістрой", звернувся до господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СБ Рембудсервіс" з позовом, в якому просив суд стягнути з відповідача суму основного боргу -177264 грн., інфляційних втрат-12699,97 грн., 3% річних в сумі 3147,04 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 19.08.2014 р. по справі № 922/2515/14 (суддя Жиляєв Є.М.) позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 177264 грн. -заборгованості за договором підряду №42/06-СП від 01.06.2012 року, 3132,47 - 3% річних, 12699,97 грн. -індексу інфляції.

В частині стягнення 14,57 грн. 3% річних - відмовлено.

Відповідач не погодився з зазначеним рішенням суду першої інстанції, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що виконані позивачем за договором підряду № 42/06-СП від 01.08.2012 року роботи не були оплачені відповідачем, оскільки вони були виконані неякісно, вартість робіт завищена, результат робіт не може бути використаний за призначенням.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 12.09.2014 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Терещенко О.І., суддя Медуниця О.Є.) апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 01.10.2014 року на 10:00 год.

Розпорядженням секретаря палати №1 Харківського апеляційного господарського суду від 25.09.2014 року для розгляду даної справи було сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Терещенко О.І., суддя Івакіна В.О., у зв"язку із хворобою судді Медуниці О.Є.

Пунктом 3.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2012 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" встановлено, що у разі зміни складу суду (в тому числі з одноосібного на колегіальний, навіть якщо до складу колегії суддів входить суддя, який раніше одноособово розглядав дану справу), спочатку починається й перебіг строку вирішення спору.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що строк розгляду апеляційної скарги після винесення розпорядження секретаря палати №1 Харківського апеляційного господарського суду від 25.09.2014 року про зміну складу колегії суддів починається заново.

Представник відповідача у судовому засіданні 01.10.2014 року підтримав апеляційну скаргу.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник у судовому засіданні 01.10.2014 року проти її доводів заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Свої заперечення обгрунтовує тим, що роботи, передбачені договором підряду № 42/06-СП від 01.08.2012 року, виконані позивачем у повному обсязі без порушення строків виконання робіт, встановлених договором та прийняті відповідачем без зауважень, що підтверджено актами здавання робіт форми КБ-2в, підписаними обома сторонами.

Також, звертає увагу на те, що позивач не відмовлявся від виконання гарантійних обов'язків. При цьому, позивач неодноразово, зокрема у листах № 0523-2 від 23.05.2013 року, № 0802-1 від 02.08.2013 року та № 1112 від 12.11.2013 року звертався з проханням надати документи, передбачені ДБН В.2.6.-14-97 для вирішення питання гарантійного обслуговування, проте, пропозиція позивача надати передбачені ДБН В.2.6.-14-97 документи, залишена без відповіді.

Крім того, зазначає, що пунктом 2.1 договору № 42/06-СП від 01.06.2012 року встановлена ціна роботи -177264,00 грн. При цьому, акт виконаних робіт повністю відповідає умовам пункту 2.1 цього договору, вартість матеріалів відповідає вартості, зазначеній у кошторисній документації, підписаній на виконання договору.

А тому, оскільки ані договір, ані акт виконаних робіт ніким не оскаржувались, договір підряду № 42/06-СП від 01.06.2012 року в силу статті 204 Цивільного кодексу України є правомірним та таким, що є обов"язковим до виконання.

Заслухавши усні пояснення представників сторін, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши обставини і матеріали справи, в тому числі наявні у ній докази, відповідність викладених в рішенні висновків цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи та було вірно встановлено місцевим господарським судом, 01.08.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ексістрой", підрядником, та Приватним акціонерним товариством "Рембудсервіс" (правонаступником якого є відповідач), замовником, було укладено договір підряду № 42/06-СП (далі договір), відповідно до умов якого підрядник прийняв на себе зобов'язання власними силами та засобами з використанням власних матеріалів виконати за завданням відповідача роботи з капітального ремонту м'якої покрівлі житлового будинку за адресою: вул. Танкопія, 13/6 в м. Харків, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити повністю виконану роботу.

Пунктом 2.1 договору. сторони погодили, що ціна за повністю виконані роботи зазначена у договірній ціні та складає 177264,00 грн.

Згідно з пунктом 4.2. договору термін виконання робіт становить: початок виконання робіт - 01.06.2012 року, закінчення 01.12.2012 року.

Пунктом 3.5 спірного договору встановлено, що розрахунок за цим договором здійснюється замовником після повного закінчення виконання роботи, включаючи усунення виявлених у процесі прийняття результатів роботи недоліків (дефектів), та надання замовнику повного комплекту документів (дефектних актів, актів огляду прихованих робіт та конструкцій, актів приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2), довідок про виконані будівельні роботи/та витрати/ (ф. КБ-3) з відповідними розрахунками до них, копії накладних на використані матеріали, устаткування обладнання, тощо).

Відповідно до пункту 4.4. договору він діє до 31.12.2012 року або до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Позивач у позовній заяві вказує на те, що позивачем ще 27.06.2012 року було повністю виконано свої зобов'язання за укладеним між сторонами договором підряду № 42/06-СП від 01.06.2012 року, а саме, виконано роботи, передбачені умовами договору підряду № 42/06-СП від 01.06.2012 року.

Також, в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на наявні в матеріалах справи акт виконаних робіт за червень 2012 року форми КБ-2 та довідку про вартість виконаних робіт форми КБ-3 на суму 177264,00 грн.

При цьому, позивач зазначає, що акт приймання - передачі з боку відповідача було підписано без будь - яких зауважень та скріплено печаткою підприємства, проте, з боку відповідача здійснені позивачем роботи залишились неоплаченими.

Позивач, в порядку статті 530 Цивільного кодексу України направив відповідачу претензію № 0318-2 від 18.03.2013 року з вимогою сплатити 177264,00 грн. у семиденний строк з дня отримання претензії, на яку відповіді не отримав.

30.03.2013 року позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Рембудсервіс" про стягнення 177264,00 грн. заборгованості за здійснені роботи за договором підряду № 42/06-СП від 01.06.2012 року.

Так, позивач зазначав, що рішенням господарського суду Харківської області по справі № 922/1338/13 від 10.06.2013 року, залишеним постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.08.2013 року без змін, в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексістрой" відмовлено, у зв'язку з ненаданням позивачем доказів факту надання на момент звернення з позовом відповідачу копій накладних на використані матеріали, оскільки обов'язок їх надання зазначений в пункті 3.5 договору підряду № 42/06-СП від 01.06.2012 року.

Таким чином, позивач вказує, що, приймаючи до уваги висновки господарського суду Харківської області та на виконання пункту 3.5 договору підряду № 42/06-СП від 01.06.2012 року, позивач, 14.10.2013 року направив на адресу відповідача вимогу за вих. № 1008 від 08.10.2013 року з копіями накладних на використані матеріали та з проханням про сплату у семиденний строк з дня отримання претензії суми боргу в розмірі 177264,00 грн. за договором підряду № 42/06-СП від 01.06.2012 року, яка була отримана відповідачем 17.10.2013 року.

Проте, відповідач відповіді на вказану вимогу не надав та суму боргу не сплатив, що й стало підставою для звернення позивача з позовом до господарського суду для захисту його прав та охоронюваних законом інтересів у судовому порядку.

Згідно з частиною 2 статті 317 Господарського кодексу України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України по договору підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу по замовленню іншої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконану роботу.

Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу Україн до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює обов'язковість договору для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Як вірно встановив місцевий господарський суд, договором підряду № 42/06-СП від 01.06.2012 року строк виконання зобов'язання з оплати визначений не був, однак, були встановлені умови та погоджений сторонами порядок оплати.

Так, пунктом 3.5 спірного договору сторони погодили, що окрім інших умов підставою для здійснення оплати за договором підряду № 42/06-СП від 01.06.2012 року є надання підрядником в розпорядження замовника повного комплекту документів, в тому числі копій накладних на використані матеріали.

Як свідчать матеріали справи, в ході виконання робіт підрядником були використані матеріали на суму 139058,00 грн.

Отже, зміст пункту 3.5. договору свідчить, що сторони, укладаючи вказаний договір підряду, домовилися про те, що обов'язок відповідача з оплати виконаних робіт залежить від настання сукупності певних обставин (вчинення позивачем певних дій) - а саме: повного виконання роботи; надання відповідачеві повного комплекту документів згідно з переліком.

Позивачем, на виконання вказаного пункту 3.5 договору надано докази факту надання відповідачеві копій накладних на використані матеріали, про що свідчить наявна в матеріалах справи вимога за вих. № 1008 від 08.10.2013 року, яка направлена відповідачу 14.10.2013 року з повідомленням про вручення та отримана уповноваженою особою відповідача - 17.10.2013 року.

Відповідно до положень частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, як вірно зазначив господарський суд першої інстанції, обов'язок відповідача з оплати виконаних позивачем робіт за договором підряду № 42/06-СП від 01.06.2012 року є таким, що виник, оскільки він виник після повного виконання позивачем всіх умов, передбачених пунктом 3.5 договору.

При цьому, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що твердження відповідача стосовно того, що вартість робіт, яка відображена позивачем в акті КБ-2 та в довідках КБ-3, не відповідає дійсності, викладені ним у відзиві на позовну заяву обставини, не доведені належними доказами.

Щодо тверджень відповідача стосовно завищення вартості виконаних робіт, з ремонту даху в будинку 13/6 по вул. Танкопія в м. Харкові на загальну суму 44129,29 грн. з боку посадових осіб відповідача, колегія суддів зазначає, що вказані відповідачем порушення можуть бути підставою для притягнення до відповідальності відповідних посадових осіб у встановленому чинним законодавством порядку, тоді як предметом даного провадження є стягнення заборгованості за виконані позивачем 27.06.2012 року підрядні роботи за укладеним між сторонами договором підряду № 42/06-СП від 01.06.2012 року.

Отже, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за договором в розмірі 177264,00 грн. є такими, що підтверджуються наявними матеріалами справи, відповідають вимогам діючого законодавства України та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Колегія суддів погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що наданий позивачем розрахунок суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки нарахований невірно, тому задоволенню підлягає сума 3 % річних в розмірі 3132,47 грн., а в частині стягнення 14,57 грн. слід відмовити, у зв'язку з невірним нарахуванням.

Наданий позивачем розрахунок інфляційних нарахувань у розмірі 12699,97 грн. не суперечить вимогам чинного законодавства України, нарахований вірно, а тому, господарський суд першої інстанції вірно задовольнив позовні вимоги в цій частині.

Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про наявність достатніх правових підстав для часткового задоволення позову.

Відповідач апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що виконані позивачем за договором підряду № 42/06-СП від 01.08.2012 року роботи не були ним оплачені, оскільки були виконані неякісно, вартість робіт завищена, результат робіт не може бути використаний за призначенням.

Однак, колегія суддів не може погодитися із такими посиланнями, оскільки роботи, передбачені договором підряду № 42/06-СП від 01.08.2012 року, виконані позивачем у повному обсязі без порушення строків виконання робіт, встановлених договором та прийняті відповідачем без зауважень, що підтверджено актами здавання робіт форми КБ-2в, підписаними обома сторонами.

До того ж, позивач не відмовлявся від виконання гарантійних обов'язків, встановлених пунктами 7.4, 9.1-9.3 договору підряду № 42/06-СП та ДБН В.2.6.-14-97.

При цьому, позивач неодноразово, зокрема у листах № 0523-2 від 23.05.2013р., № 0802-1 від 02.08.2013 року та № 1112 від 12.11.2013 року звертався з проханням надати документи, передбачені ДБН В.2.6.-14-97 для вирішення питання гарантійного обслуговування, проте, пропозиція позивача надати передбачені ДБН В.2.6.-14-97 документи, залишилась без відповіді.

Крім того, пунктом 2.1 договору № 42/06-СП від 01.06.2012 року встановлена ціна роботи -177264,00грн. При цьому, акт виконаних робіт повністю відповідає умовам пункту 2.1 цього договору і вартість матеріалів відповідає вартості, зазначеній у кошторисній документації, підписаній на виконання договору.

А тому, оскільки договір не було визнано недійсним або розірвано у встановленому законом порядку, то в силу статті 204 Цивільного кодексу України він є правомірним та таким, що є обов"язковим до виконання.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 19.08.2014 р. по справі № 922/2515/14 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 06.10.2014 року.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Івакіна В.О.