Рішення № 40803382, 02.10.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №487/4627/14-ц 02.10.2014 02.10.2014 02.10.2014

Провадження № 22ц/784/2641/14 Суддя першої інстанції Павлова Ж.П.

Категорія 50 Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

2 жовтня 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Козаченка В.І.,

суддів: Царюк Л.М., Колосовського С.Ю.,

при секретарі Кудрі В.М.,

за участю: позивачки - ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_3

його представника - ОСОБА_4,

представника третьої особи - Покітко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4, яка є представником ОСОБА_3, на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 серпня 2014 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - служби у справах дітей адміністрації Заводського району Миколаївської області про стягнення аліментів, надання права вивозу малолітнього сина за межі України, та дозволу на одноосібне прийняття рішень стосовно дитини , визначення місця проживання дитини, -

В С Т А Н О В И Л А:

7 травня 2014 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, який уточнила в подальшому, до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини, надання права вивозу малолітнього сина за межі України на постійне місце проживання матері без згоди та супроводу батька, дозволу на одноосібне прийняття рішень стосовно дитини та визначення місця проживання дитини.

Свої вимоги мотивувала тим, що з 25 грудня 2010 року по 19 листопада 2012 року перебувала з відповідачем у шлюбі, від якого мають сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Спочатку відповідач надав матеріальну допомогу на утримання сина, але в недостатньому розмірі, а потім зовсім перестав чимось допомагати, хоча має високий заробіток.

14 грудня 2012 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_7, громадянином США. На теперішній час вона має намір виїхати разом з малолітнім сином на постійне місце проживання до США, але відповідач не дає на це згоди.

Виїхавши до США, вона буде забезпечена житлом, матиме можливість забезпечити дитині нормальні умови життя та розвитку, а також медичне лікування, оскільки її син хворіє і потребує зміни кліматичних умов, її чоловік працевлаштований та має високий заробіток.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_2 просила суд стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання сина ОСОБА_6, у розмірі 10000 грн., визнати за нею право вивозу малолітнього сина до США на постійне місце проживання матері без згоди та супроводу батька ОСОБА_3, з правом оформлення всіх проїзних документів на дитину або паспорту без згоди батька, визначити постійне місце проживання дитини з матір'ю на території США та дозволити їй одноосібно приймати рішення на території США щодо здоров'я дитини - ОСОБА_6 - (лікування, операційного втручання), віросповідання, навчання, освіти, визначення місця проживання, організації вільного часу та відпочинку, а також здійснювати законне представництво дитини в усіх правових діях повсякденного життя, відповідати за дитину, захищати її права та інтереси.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 серпня 2014 року вищезазначений позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 2000 грн. щомісяця, починаючи з 7 травня 2014 року і до досягнення дитиною повноліття.

Визнано за ОСОБА_2 право вивозу малолітнього сина ОСОБА_6 до США на постійне місце проживання матері без згоди та супроводу батька ОСОБА_3 з правом оформлення всіх проїзних документів на дитину або паспорту без згоди батька.

Визначено постійне місце проживання ОСОБА_6 з матір'ю ОСОБА_2 на території США, за адресою АДРЕСА_1.

Дозволено ОСОБА_2 одноособово приймати рішення на території США щодо здоров'я дитини (лікування, операційного втручання), віросповідання, навчання, освіти, визначення місця проживання, організації вільного часу та відпочинку, а також здійснювати законне представництво дитини в усіх правових діях повсякденного життя, відповідати за дитину, захищати її права та інтереси.

В апеляційній скарзі представник відповідача просила змінити рішення суду тільки в частині визначення розміру аліментів, зменшивши їх розмір, посилаючись на те, що рішення в цій частині ухвалено з порушенням норм сімейного та цивільно - процесуального законодавства.

Відповідачка в судовому засіданні не заперечувала проти зменшення розміру аліментів.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у місцевому суді, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для стягнення аліментів з відповідача на утримання дитини.

Між тим, колегія суддів не погоджується з висновками суду щодо визначення розміру аліментів на її утримання .

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, з 25 грудня 2010 року по 19 листопада 2012 року позивачка та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу вони мають сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1(а.с.8).

На теперішній час малолітній син проживає з матір'ю в м. Миколаєві за зареєстрованим місцем проживання матері.

ОСОБА_3 ніде не працює, утворив нову сім'ю, постійного доходу немає.

14 грудня 2012 року ОСОБА_2 зареєструвала шлюб з ОСОБА_7, який є громадянином США. Позивачка має намір разом з дитиною виїхати на постійне місце проживання до цієї країни, де відповідно наданої довідки з 5 січня 2015 року буде працевлаштована з річним окладом 36500 дол. США.

Малолітній ОСОБА_6 страждає на панкреопатію, дисбактеріоз кишечника 3 ст., фезментопатію, алергічний дерматит, ринокон'юктивний синдром та потребує амбулаторного лікування в домашніх умовах, дієтичного харчування, санаторно-курортного лікування та зміни кліматичних умов, що підтверджується випискою із постанови ВКК міської дитячої лікарні № 4 від 19 березня 2014 року за № 133/14 та від 5 травня 2014 року за №232/14(а.с.31-32).

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі (ч. 2 ст. 181 СК України).

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі ( ч. 3 ст. 181 СК України).

Положення ст. 182 СК України зобов'язує суд при визначені розміру аліментів враховувати стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Проте, суд першої інстанції не в достатній мірі врахував положення ст. 182 СК України, не дослідивши та не давши оцінку розміру фактичних доходів відповідача, не врахувавши, що він створив нову сім'ю, ніде не працює, а також те, що позивачка зазначивши розмір аліментів на утримання дитини не надала жодного доказу на його підтвердження, а визначений розмір аліментів перевищує розумні потреби дітей для забезпечення нормальної їх життєдіяльності з урахуванням прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.

За такого, доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу.

Враховуючи перелічені обставини, пов'язані з матеріальним станом сторін, колегія суддів вважає, що для задоволення розумних потреб дитини доцільним та відповідним буде визнати аліменти на утримання дитини в розмірі 500 грн.

З огляду на викладене, рішення місцевого суду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає зміні в частині розміру стягнутих аліментів.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 серпня 2014 року в частині розміру стягнутих аліментів змінити, зменшивши розмір аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_6, з 2000 грн. до 500 грн.

В іншій частині вказане рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді