ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
12 вересня 2014 року м. Київ В/800/3983/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Кравцова О.В.,
Зайця В.С.,
Мороза В.Ф.,
Мороз Л.Л.,
Сороки М.О.,
розглянувши заяву Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 5 червня 2014 року у справі за позовом Приватного ремонтно-будівельного підприємства «Рембуд» до Сумського територіального відділення Антимонопольного комітету України про скасування постанови,-
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2013 року приватне ремонтно-будівельне підприємство «Рембуд» звернулось до суду з позовом до Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, в якому просило скасувати постанову адміністративної колегії відповідача № 11 від 20 лютого 2013 року.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 18 липня 2013 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2013 р., позовні вимоги задоволено: скасовано постанову адміністративної колегії відповідача № 11 від 20 лютого 2013 року у справі № 02-06/06/2012 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу».
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 5 червня 2014 року рішення попередніх інстанцій залишено без змін.
Не погоджуючись із рішенням суду касаційної інстанції, відповідач звернувся до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України із заявою про перегляд вищенаведеного рішення касаційної інстанції у зв'язку з неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
У заяві про перегляд судового рішення заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме: частини першої статті 12 та частини першої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Як приклад неоднакового застосування одних і тих самих правових норм, заявник вказує на постанову Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2014 року у справі № К/800/54171/13, ухвалу Вищого адміністративного суду України від 3 травня 2012 року у справі № К-52177/095, постанови Вищого господарського суду України від 23 квітня 2014 року у справі № 906/796/13, від 9 листопада 2010 року у справі № 2/61-09.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), підставами для перегляду можуть бути виключно неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
У судових рішеннях, на які посилається заявник, відсутнє різне правозастосування в подібних правовідносинах, яке відповідно до статті 237 КАС України може бути підставою для перегляду судових рішень в адміністративній справі Верховним Судом України.
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 2 "Про судову практику застосування статей 235 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України").
Однак, як вбачається зі змісту поданих судових рішень, правовідносини у справі, щодо якої подано заяву про перегляд, та справ, на які посилається заявник в обґрунтування неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права судом касаційної інстанції, не є подібними, оскільки в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 5 червня 2014 року, про перегляд якої ставить питання заявник, суб`єктами спірних правовідносин є приватне ремонтно-будівельне підприємство «Рембуд» та територіальне відділення Антимонопольного комітету України. А в рішеннях, що надані заявником як приклад неоднакового застосування одних і тих самих правових норм, суб'єктами є територіальні відділення Антимонопольного комітету України та інші особи, які виступають як житлово-експлуатаційні організації, а не ремонтно-будівельні підприємства. У свою чергу, в постанові Вищого господарського суду України субєктами правовідносин є територіальне відділення Антимонопольного комітету України та відкрите акціонерне товариство, що здійснює передачу електричное енергії місцевими (локальними) електромережами. Отже, суб'єктний склад в даних рішеннях є різним.
Оскільки чинне законодавство підставою для подання заяви про перегляд судових рішень та допуску адміністративної справи для перегляду Верховним Судом України визначає різне застосування судом (судами) касаційної інстанції норм матеріального права в подібних правовідносинах, суд дійшов висновку про відмову в допуску даної справи до провадження.
Керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
УХВАЛИВ:
Відмовити в допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом приватного ремонтно-будівельного підприємства «Рембуд» до Сумського територіального відділення Антимонопольного комітету України про скасування постанови.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Кравцов О.В. Заяць В.С. Мороз В.Ф. Мороз Л.Л. Сорока М.О.
Судове рішення № 40801255, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 12.09.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 818/3383/13-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: