Постанова № 40799264, 06.10.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2014 року № 813/6155/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Сасевича О.М., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області до Приватного підприємства «Мій край» про стягнення коштів з рахунків у банках для погашення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області (надалі по тексту – ДПІ у Пустомитівському районі ГУ Міндоходів у Львівській області) звернулася до суду з позовом до Приватного підприємства «Мій край», в якому просить стягнути з відповідача кошти у сумі 2 210,00 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків для погашення податкового боргу. В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач має податкову заборгованість у сумі 2 210,00 грн., яка виникла внаслідок несплати податкового зобов’язання по податку на прибуток. Оскільки вжиті позивачем заходи не призвели до погашення відповідачем податкового боргу, тому ДПІ у Пустомитівському районі ГУ Міндоходів у Львівській області звернулася із означеним позовом до суду.

Ухвалою судді від 09.09.2014 року у даній адміністративній справі відкрито скорочене провадження.

Відповідачу надіслано судом копію ухвали про відкриття скороченого провадження, разом із витягом про процесуальні права і обов’язки сторін та запропоновано протягом десяти днів з дня одержання вказаних вище документів подати заперечення проти позову, а також необхідні документи або заяву про визнання позову. Із матеріалів справи вбачається, що поштовий конверт із судовими документами, відправлений судом за зареєстрованим місцезнаходженням відповідача (Львівська обл., Пустомитівський район, с.Муроване, вул.С.Стрільців, 34) органами поштового зв’язку повернутий з відміткою «за закінченням терміну зберігання». У встановлений строк заперечень чи пояснень відповідача щодо даного адміністративного позову до суду не надходило.

Частиною 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

У відповідності до положень ч.4 ст.183-2, п.2 ч.5 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Оскільки судом належним чином виконано свій обов’язок щодо повідомлення відповідача, тому суд дійшов до висновку про наявність достатніх підстав для розгляду справи в порядку скороченого провадження, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши і оцінивши повідомлені позивачем обставини та долучені до справи докази на їх підтвердження, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, мотивуючи наступним.

Судом із матеріалів справи встановлено, що ПП «Мій край» 30.01.2008 року зареєстроване Пустомитівською районною державною адміністрацією Львівської області як юридична особа та з 30.01.2008 року перебуває на податковому обліку в ДПІ у Пустомитівському районі за №7385.

Довідкою ДПІ у Пустомитівському районі ГУ Міндоходів у Львівській області №б/н, б/д підтверджено, що відповідач має відкриті рахунки в установах банків.

Відповідно до довідки ДПІ у Пустомитівському районі ГУ Міндоходів у Львівській області №8880/10/20-003 від 22.08.2014 року про заборгованість по платежах до бюджету і згідно даних картки особового рахунку платника, по відповідачу обліковується заборгованість по податку на прибуток у загальному розмірі 2 210,00 грн. (штрафні (фінансові) санкції).

Із матеріалів справи вбачається, що заборгованість відповідача по податку на прибуток підприємств включає у себе борг, який виник внаслідок неподання (несвоєчасного подання) податкової звітності з податку на прибуток підприємств за І-ше півріччя 2012 року, І-ий квартал 2012 року та за 2012 рік, що встановлено при проведенні камеральних перевірок, зокрема: -актом перевірки від 31.01.2013 року №212/150/35665104, на підставі висновків якого, позивачем винесено податкове повідомлення-рішення від 31.01.2013 року №0002081510 на суму 1 020,00 грн. (за платежем - штрафні (фінансові) санкції); -актом перевірки від 31.01.2013 року №211/150/35665104, на підставі висновків якого, позивачем винесено податкове повідомлення-рішення від 31.01.2013 року №0002071510 на суму 170,00 грн. (за платежем - штрафні (фінансові) санкції); -актом перевірки від 25.03.2013 року №542/150/35665104, на підставі висновків якого, позивачем винесено податкове повідомлення-рішення від 25.03.2013 року №0004921510 на суму 1 020,00 грн. (за платежем - штрафні (фінансові) санкції).

Як підтверджується матеріалами справи, податкові повідомлення-рішення позивачем надіслано на адресу Підприємства, проте в адміністративному та судовому порядку такі оскаржені не були.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 67 Конституції України передбачено обов’язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.41.2 ст.41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

В силу підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи викладене, позивач правомірно звернувся до суду про стягнення коштів з рахунків у банках для погашення податкового боргу.

При цьому, відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 вказаного Кодексу, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Відповідно до п.п.16.1.3 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

За неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 грн., за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України).

Також, п.п.20.1.19 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов’язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб’єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом з’ясовано, що позивачем сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу від 12.05.2014 року №1447-25 про сплату суми податкового боргу за узгодженими грошовими зобов’язаннями у розмірі 2 210,00 грн., яка отримана останнім 24.06.2014 року.

Сторонами у справі доказів оскарження зазначеної податкової вимоги у встановленому законом порядку не надано.

Зважаючи на положення пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, нові податкові вимоги платнику податків не надсилалися.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно копії витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №44504311 від 19.06.2014 року, майно відповідача з 19.06.2014 року знаходиться у податковій заставі, про що внесено відповідний запис до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Пунктом 95.2 вказаної статті визначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як визначено частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач відзиву на позовну заяву та жодних заперечень по суті позовних вимог чи доказів сплати податкового боргу до суду не надав.

Отже, на підставі викладеного суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст.4, 7-11, 14, 69-71, 72, 86, 87, 94, 159, 160-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Приватного підприємства «Мій край» (місцезнаходження: Львівська обл., Пустомитівський район, с.Муроване, вул.С.Стрільців, 34; код ЄДРПОУ 35665104) у банках, обслуговуючих такого платника податків на користь Державного бюджету України кошти у сумі 2 210 (дві тисячі двісті десять) грн. 00 коп. для погашення податкового боргу.

Постанова суду, прийнята у порядку скороченого провадження, виконується негайно.

Постанова може бути оскаржена сторонами до Львівського апеляційного адміністративного суду. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв’язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя Сасевич О.М.