Ухвала суду № 40799263, 07.10.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

07 жовтня 2014 року №813/6835/14

м.Львів

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сасевич О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ПП «ЗІТ» до ДПІ у Сихівському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 02.06.2014 року №0001642204, №0001652204,-

В С Т А Н О В И В :

06 жовтня 2014 року ПП «ЗІТ» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ДПІ у Сихівському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області, в якій просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення від 02.06.2014 року №0001642204, №0001652204.

Відповідно до вимог ст.107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви, у тому числі з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Перевіривши матеріали позовної заяви, суддя встановив, що таку подано без додержання вимог, визначених ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, порядок звернення до адміністративних судів, порядок здійснення адміністративного судочинства тощо, визначений Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 104 КАС України, позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції.

За правилами, встановленими пунктом третім частини першої статті 107 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає вона вимогам, встановленим статтею 106 КАС України.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали, суддею встановлено, що таку подано без додержання вимог, визначених ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Статтею 47 Кодексу адміністративного судочинства України прямо визначений склад осіб, які беруть участь у справі, а саме: сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.

Згідно з ч.1 ст.50 Кодексу адміністративного судочинства України, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

Водночас, у даному позові в якості позивача зазначено - ПП «ЗІТ», а в якості відповідача - ДПІ у Сихівському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області, тому доцільним є наголосити, що позивач зобов'язаний чітко вказати повне найменування сторін, тобто, визначити склад осіб, які беруть участь у справі, у відповідності до приписів Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до вимог п.п.2, 3 ч.1 ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначається ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є та ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі.

Із матеріалів позовної заяви вбачається, що у порушення припису норм п.п.2, 3 ч.1 ст.106 КАС України таких даних позивачем не вказано, тому суд зобов'язаний вимагати, щоб відомості про сторін та їх представників були якомога детальнішими та повними, оскільки це має важливе значення для повідомлення осіб, які беруть участь у справі для забезпечення їх явки у судове засідання.

Відповідно до пункту четвертого частини першої та частини другої статті 106 КАС України, у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів. На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Письмовими доказами є документи, які за змістом частини 2 статті 69, частини 4 статті 79, пункту 6 частини 1 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України подаються в оригіналах або належним чином засвідчених копіях.

У контексті наведених норм встановлено, що позивачем не надано достатніх доказів на підтвердження обставин, що викладені у позовній заяві, а також не зазначено причин неможливості їх надання разом із позовною заявою.

Також необхідно звернути увагу на те, що згідно поданого адміністративного позову, позивач просить визнати спірні податкові повідомлення-рішення нечинними.

Втім, відповідно до п.1 ч.2 ст.162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Зі змісту даної норми вбачається, що встановлені способи захисту порушеного права носять обмежений характер і не можуть бути застосовані при виникненні будь-якого спору у сфері публічних правовідносин. Так, вимога про визнання нечинним акта може стосуватися лише нормативно-правового акта, а про визнання протиправним - акта індивідуальної дії.

Отже, позивач безпідставно просить у позовній заяві визнати нечинними податкові повідомлення-рішення, які є актами індивідуальної дії, що є порушенням п.4 ч.1 ст.106 КАС України, положення якої слід застосовувати з урахуванням вимог п.1 ч.2 ст.162 цього ж Кодексу.

Згідно п.5.27 ДСТУ 4163-2003 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Однак, у даному випадку копії тих документів, які долучені позивачем до позовної заяви належним чином не завірені, що унеможливлює їх використання у якості доказів в розумінні Глави 6 Розділу 1 КАС України.

Згідно ч.3 ст.106 КАС України, до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень.

Однак, всупереч даній нормі, позивачем до матеріалів позовної заяви не додано копії такої для відповідача й копій усіх документів, що зазначені у додатку до позовної заяви.

В силу положень частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви також додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

При цьому, необхідно роз'яснити, що окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної особи чи юридичної особи.

Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно, оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

З огляду на викладене, адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішення про визнання грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій.

Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

Як вбачається, позивачем оскаржуються податкові повідомлення-рішення від 02.06.2014 року №0001642204, №0001652204, якими ПП «ЗІТ» визначено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 35 128,00 грн. (у т.ч. 28 102,00 грн. - основний платіж, 7 026,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції) та штрафних санкцій у розмірі 15 565,00 грн., а тому з урахуванням наведеного, заявлена позовна вимога є майновою.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору на сьогодні визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI (із змінами і доповненнями).

Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 2 відсотків розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати; немайнового характеру - 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», розмір мінімальної заробітної плати становить з 01.01.2014 року 1218 гривень.

Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Позивачем до позову долучено платіжне доручення №249 від 01.10.2014 року, у відповідності до змісту якого, останнім сплачено судовий збір в розмірі 73,08 грн., що не відповідає розміру ставок судового збору, визначеного Законом України «Про судовий збір» для позовних вимог майнового характеру.

Таким чином, позивачу, відповідно до Закону України «Про судовий збір» та у кореспонденції із положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», слід здійснити доплату суми судового збору у розмірі, що дорівнює різниці між сумою судового збору, що підлягає сплаті та сумою сплаченого судового збору, за наступними реквізитами: код банку отримувача - 825014; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38007594; отримувач коштів - УДКСУ у Залізничному районі міста Львова; рахунок отримувача 31217206784003; код класифікації доходів бюджету - 22030001; призначення платежу: за розгляд адміністративної справи за позовом _ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ (суду, де розглядається справа). Дані реквізити рахунку розміщені на офіційному веб-сайті Львівського окружного адміністративного суду та на офіційному веб-сайті «Судова влада України».

Щодо самої процедури сплати судового збору, то слід зазначити, що судовий збір може сплачуватися як у безготівковій, так і в готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв'язку та справляється за місцем розгляду справи. Документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення. У разі коли сплата судового збору здійснюється шляхом перерахування коштів з рахунка вкладника, відкритого в установі банку, додається довідка, засвідчена підписом контролера та скріплена печаткою установи банку. При сплаті судового збору готівкою до документа, щодо якого вчинюється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні судового збору з рахунка платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту: «Зараховано в дохід бюджету ____ грн. (дата)». Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб, відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Згідно частини 7 статті 56 КАС України, законним представником органу, підприємства, установи, організації у суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.

Як вбачається, позовна заява підписана директором ПП «ЗІТ» - ОСОБА_1, проте оформлених належним чином документів, які би підтверджували повноваження директора і що саме ця особа займає відповідну посаду, суду не надано.

У відповідності до положень ч.1 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Отже, вважаю, що вищенаведене унеможливлює вирішити питання про відкриття провадження у справі, а тому позовну заяву належить залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення її недоліків.

При усуненні недоліків позовної заяви позивачу необхідно врахувати вимоги глави 4 «Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів», затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №1149 від 12.12.2007 року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 19.12.2007 року за №1383/14650.

Керуючись ст.ст.106, 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В :

Залишити без руху позовну заяву ПП «ЗІТ» до ДПІ у Сихівському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 02.06.2014 року №0001642204, №0001652204.

Позивачу усунути у строк включно до 16 жовтня 2014 року недоліки позовної заяви, що зазначені у мотивувальній частині даної ухвали.

Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення вказаних недоліків у строк до 16 жовтня 2014 року включно, позовна заява, яку залишено без руху, підлягає поверненню.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст.254 КАС України.

Суддя Сасевич О.М.