Рішення № 40798166, 25.09.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15433/14 25.09.14

За позовом приватного підприємства «Альянс Краси»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Краси»

про стягнення 1773996,20 рос. руб., що еквівалентно 595388,60 грн.

Суддя Удалова О.Г.

представники сторін:

від позивача Олійник К.Ю. (директор)

Мохнюк Д.М. (за довіреністю)

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Альянс Краси» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс краси» про стягнення 1773996,20 рос. руб., що еквівалентно 595388,60 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов Контракту № 1/09 від 20.08.2009 р. в частині повної та своєчасної оплати за поставлений позивачем товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/15433/14, розгляд останньої призначено на 28.08.2014 р., а також направлено доручення арбітражному суду Московської області про вручення документів відповідачу.

04.08.2014 р. через канцелярію суду від позивача надійшли документи для долучення до матеріалів справи.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, надали усні пояснення по справі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвали суду не виконав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2014 р. розгляд справи було відкладено на 25.09.2014 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, надали усні пояснення по справі.

Представник відповідача на виклик суду не з'явився, вимог ухвал не виконав.

За таких обставин суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу за відсутності відповідача за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 25.09.2014 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України іноземні підприємства і організації мають право звернення до господарських судів згідно з встановленою підвідомчістю та підсудністю господарських спорів за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

За приписами п. 1 Роз'яснення № 04-5/608 від 31.05.2002 р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій» правовідносини, пов'язані з усіма видами зовнішньоекономічної діяльності в Україні, регулюються положеннями Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», а питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який впливає на виникнення, зміну або припинення правовідносин, мав чи має місце на території іноземної держави), у тому числі й питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, вирішуються згідно із Законом України «Про міжнародне приватне право».

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, у тому числі, у випадках, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.

Статтею 38 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначено, що спори, які виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України.

Крім того, за приписами ст. 5 Закону України «Про міжнародне приватне право» учасники правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.

Відповідно до Додаткової угоди від 17.06.2014 р. до Договору, сторони Договору встановили, що всі спори, що виникли між сторонами з даного договору підлягають вирішенню в Господарському суді м. Києва відповідно до норм матеріального права України.

20.08.2009 р. між приватним підприємством «Альянс Краси» (далі - продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс Краси» (далі - покупець) було укладено контракт № 1/09 (далі - Контракт).

Відповідно до п. 1.1 Контракту протягом усього терміну його дії продавець зобов'язується поставляти покупцю косметичну продукцію власного виробництва (далі - товар) у кількості та асортименті, зазначеному у Додатку № 1 до Контракту, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати товар на умовах Контракту.

Згідно з п. 1.2 Контракту поставка товару здійснюється окремими партіями згідно зі специфікаціями на кожну партію, які є невід'ємними частинами Контракту.

Пунктом 2.4 Контракту передбачено, що оплата за товар проводиться в три етапи, а саме: передоплата замовленої покупцем партії товару, яка підлягає відвантаженню продавцем, у розмірі 10% вартості поставки - здійснюється протягом 3 днів з моменту надходження від продавця рахунку на оплату або рахунку-фактуру, які направляються покупцеві будь-яким із зручних способів передачі (передача кур'єром, факсом, в електронному вигляді тощо); оплата 40% вартості поставки протягом 5-ти банківських днів з моменту надходження товару на склад покупця; решта 50% вартості поставки з відстрочкою платежу 60 днів з моменту поставки в перші шість місяців дії контракту, далі - з відстрочкою 30 днів у порядку, встановленому п. 4.2 Контракту.

На виконання умов Договору, позивач у період з 13.11.2013 р. по 27.11.2013 р. поставив відповідачу товар загальною вартістю 2341490,98 рос. руб., що підтверджується вантажно-митними деклараціями, міжнародними товарно-транспортними накладними, копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідач за поставлений товар розрахувався частково у розмірі 567494,78 рос. руб., борг у розмірі 1773996,20 рос. руб. залишився не погашеним.

Крім того, між сторонами були підписані акти звірки взаємних розрахунків № 10 за період з 01.01.2013 р. по 01.01.2014 р. та № 11 за період з 01.01.2014 р. по 19.03.2014 р., що підтверджують вказану суму заборгованості.

З метою досудового врегулювання спору 09.04.2014 р. та 13.05.2014 р. позивач звертався до відповідача з претензіями вих. № 33 та № 45/1 відповідно, які останнім залишені без відповіді та задоволення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу з огляду на наступне.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Жодного підтвердження факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості в розмірі 1773996,20 рос. руб. сторонами судового процесу до суду не надано.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі сумі 1773996,20 рос. руб., що еквівалентно 595388,60 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна зі сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Краси» (142221, Московська обл., м. Серпухов, шосе Московське, 112, код 5043027870) на користь приватного підприємства «Альянс Краси» (03038, м. Київ, вул. Ямська, 28-а, код 31240335) 1773996 (один мільйон сімсот сімдесят три тисячі дев'ятсот дев'яносто шість) рос. руб. 20 коп., що еквівалентно 595388 (п'ятсот дев'яносто п'ять тисяч триста вісімдесят вісім) грн. 60 коп. боргу, 12181 (дванадцять тисяч сто вісімдесят одну) грн. 69 коп. судового збору.

Повне рішення складено 08.10.2014 р.

Суддя О.Г. Удалова