Ухвала суду № 40797587, 06.10.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №477/1225/14-ц 06.10.2014 06.10.2014 06.10.2014

Провадження № 22ц- 784/2518/14 Головуючий у 1-й інстанції Саукова А.А.

Доповідач апеляційного суду Кушнірова Т.Б.

Ухвала

Іменем України

06 жовтня 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Лисенка П.П.,

суддів: Кушнірової Т.Б., Серебрякової Т.В.,

при секретарі Кудри В.М.,

за участю:

- представника заінтересованої особи ОСОБА_2,

- боржника ОСОБА_3,

- стягувача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Жовтневого районного управління юстиції

на ухвалу Жовтневого районного суду Миколаївської області від 22 травня 2014 року, постановлену за поданням головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Жовтневого районного управління юстиції (далі - ВДВС Жовтневого РУЮ) про примусове проникнення до житла,

в с т а н о в и л а:

У травні 2014 року головний державний виконавець Жовтневого РУЮ звернувся до суду з поданням про надання дозволу про примусове проникнення до будинку розташованого в АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3, для проведення виконавчих дій.

Ухвалою Жовтневого районного суду Миколаївської області від 22 травня 2014 року в задоволенні подання головному державному виконавцю Жовтневого РУЮ відмовлено.

В апеляційній скарзі головний державний виконавець Жовтневого РУЮ посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали суду першої інстанції, просив її скасувати та постановити нову ухвалу, якою подання задовольнити.

Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 12 травня 2009 року із ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в солідарному порядку стягнуто 41 890 грн. 09 коп. заборгованості за кредитним договором.

На виконання вказаного рішення суду 26 травня 2009 року видано виконавчий лист.

22 червня 2009 року державним виконавцем Жовтневого РУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

20 травня 2010 року державним виконавцем Жовтневого РУЮ було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з відсутністю майна у боржника, на яке може бути звернуто стягнення.

Повторно виконавчий документ був пред'явлений до виконання і про стягнення із ОСОБА_3 вказаної заборгованості повторно і постановою від 12 жовтня 2010 року відкрито виконавче провадження.

В добровільному порядку борг не сплачено.

Як вбачається з інформаційної довідки Миколаївського МБТІ від 12 травня 2010 року, у власності ОСОБА_3 знаходиться житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с.122).

Актом опису й арешту майна від 18 березня 2011 року, державним виконавцем накладено арешт на вказаний житловий будинок.

Проте державний виконавець позбавлений можливості здійснити опис та арешт майна боржника ОСОБА_3, яке знаходиться у вказаному будинку, оскільки останній у добровільному порядку не надав доступ до житлового приміщення, про що свідчить акт державного виконавця від 29 квітня 2014 року (а.с.126).

Із подання державного виконавця вбачається, що підставою для звернення до суду із подання про проникнення до житла боржника є виявлення рухомого майна, яке підлягає опису й арешту та неможливістю в інший спосіб виконати рішення суду.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржнику або зайняті ним, накладати арешт на майно боржника, звертатися до суду з поданням про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України проникнення до житла боржника або іншої особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, при виконані судових рішень та рішень інших органів вирішується судом за місцезнаходженням житла за поданням державного виконавця.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд не звернув належну увагу на вказані положення закону, а також обставини, викладені в поданні державного виконавця, а тому дійшов передчасного висновку про відмову у наданні дозволу на примусове проникнення до житла боржника для виконання виконавчих дій.

Керуючись пунктом 3 частини 1 статті 312 та статтею 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Жовтневого районного управління юстиції задовольнити частково.

Ухвалу Жовтневого районного суду Миколаївської області від 22 травня 2014 року скасувати.

Подання головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Жовтневого районного управління юстиції про примусове проникнення до житла передати на новий розгляд до того ж суду першої інстанції.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді