Ухвала суду № 40796706, 29.09.2014, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-ц/791/2715/2014 Головуючий в І інстанції Стамбула М.І.

Категорія: 53 Доповідач: Цуканова І.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2014 року вересня місяця «29» дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого Цуканової І.В.

Суддів: Вейтас І.В.

Склярської І.В.

при секретарі Благовещенській О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 14 серпня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна українська соєва компанія» про стягнення заробітної плати і середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

В С Т А Н О В И Л А:

09.07.2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до ТОВ «Південна українська соєва компанія» (далі ТОВ) про стягнення заробітної плати і середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, посилаючись на те, що в листопаді 2011 року наказом відповідача звільнена з посади бухгалтера, проте зарплата за період з лютого по листопад 2011 року їй не виплачена, сума заборгованості складає 8 846грн.

Позивач просила стягнути зазначену суму, а також середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 34 801,76грн. за період з 01.12.2011 року по день винесення рішення, а всього 43 647,76 грн.

Рішенням Дніпровського районного суду від 14.08.2014 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 просив рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким позов задовольнити, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.

В письмових запереченнях ТОВ доводи апеляційної скарги не визнало, просило рішення суду залишити без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідача, представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

З матеріалів справи вбачається, що наказом директора ТОВ №1-2/к від 13.01.2009 року ОСОБА_3 прийнята на роботу бухгалтером з 13.01.2009 року, наказом №6/к від 01.11.2011 року звільнена з посади за згодою сторін у відповідності до п.1 ст.36 КЗпП України.

Згідно табелю обліку робочого часу відповідач в день звільнення працювала.

Відповідно до ст.94 КЗпП України заробітна палата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ними роботу.

Згідно ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Ст.117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відмовляючи ОСОБА_3 в задоволенні позову, суд виходив з того, що нею не доведено наявність заборгованості ТОВ по виплаті їй заробітної плати, натомість ТОВ довело, що будь-яка заборгованість відсутня.

При цьому суд не прийняв до уваги як достовірний доказ надану позивачем копію розрахунку заборгованості за період з лютого по листопад 2011р. в сумі 8 846,60 грн., яка завірена засновником ТОВ Мирончуком, оскільки даний доказ не є платіжним документом, форма якого передбачена наказом Держкомстата України №489 від 05.12.2008 року, форма посвідчення копії не відповідає вимогам нормативних актів з питань діловодства, та суперечить повноваженням засновника, визначеним статутом ТОВ.

Також суд виходив з того, що з 17.11.2010 року ТОВ знаходилося в процедурі банкрутства, з 19.05.2011 року - в процедурі санації, відкритої ухвалою господарського суду Херсонської області у справі №6/132-Б/-10, за якою єдиною уповноваженою особою ТОВ була керуюча санацією ОСОБА_4, що позбавляє юридичної сили документи ТОВ, підписані іншою особою, зокрема, копію розрахунку заборгованості, завірену засновником ТОВ.

Відсутність заборгованості ТОВ перед позивачем, за думкою суду, підтверджується ухвалою господарського суду Херсонської області від 01.03.2013 року у справі №6/132-5-10, в якій зазначено про надання звіту керуючого санацією з листопада 2011 року по лютий 2013 року, за даними якого відсутня заборгованість ТОВ перед працівниками /а.с. 46-49/.

Факт розрахунку ТОВ з ОСОБА_3 до її звільнення суд вважав доведеним, виходячи з наданих відповідачем податкових розрахунків за формою 1-ДФ за 2011 рік з яких видно, що позивачу нараховано дохід 10 562,91грн., а сплачено - 10 606,99грн.

Оцінивши надані сторонами докази, керуючись ч.1 ст.60 ЦПК України суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення з ТОВ заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 43 647,76 грн.

Такі висновки суду відповідають обставинам справи, підтверджуються дослідженими судом доказами, яким дана відповідна юридична оцінка, ґрунтуються на вимогах закону.

Рішення ухвалено судом з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування не вбачається.

Доводи апелянта про неправомірність відмови в позові без дослідження первинних бухгалтерських облікових документів не приймаються до уваги, оскільки з довідки ТОВ від 23.09.2014 року №23-09/14 вбачається, що такі документи у відповідача відсутні у зв'язку з перебуванням ТОВ в процедурі банкрутства в період з 2010 по 2013р.р., та зміною у зв'язку з цим господарським судом осіб, які управляли товариством як боржником в процедурі банкрутства.

Винесене судом рішення за таких обставин внаслідок оцінки наданих сторонами доказів відповідає вимогам ч.1 ст.60 ЦПК України та є обґрунтованим відповідно до вимог ч.3 ст.213 цього кодексу.

Безпідставним є також посилання представника позивача на копію розрахунку заборгованості, посвідчену засновком ТОВ, оскільки останнім посвідчено копію розрахунку, який ніким не підписаний взагалі та який не містить відомостей про дату його складання, особу, що його склала, значення відтворених в ньому цифр, та підставу внесення в нього відомостей.

Засвідчення копії такого розрахунку, який сам по собі не має юридичного значення, печаткою товариства і підписом засновника, не надає достовірності такому розрахунку та не перетворює його в бухгалтерську довідку, складену повноваженою особою.

Керуючись ст.ст.303,308,315, п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 14 серпня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: підпис

Судді: два підписи

З оригіналом згідно:

Копія ухвали оформлена 08 жовтня 2014 року

Ухвала набрала законної сили 29 вересня 2014 року

Суддя: І.В. Цуканова

Секретар судового засідання: О.О.Благовещенська