Постанова № 40795620, 01.10.2014, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/2528/14

01 жовтня 2014 року 18год. 16хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Мельничук О.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1,

відповідача: представник Дячук І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (по тексту постанови - ФОП ОСОБА_4) звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 29.07.2014 р. №0001611742, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1714 грн. за основним платежем та застосовано штрафну (фінансову) санкцію розмірі 857 грн.; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 29 07.2014 р. №0001621742, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 збільшено суму грошового зобов'язання з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в розмірі 26 906, 76 грн. за основним платежем та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 13 453, 38 грн.; визнання протиправним та скасування п рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0001631742 від 29.07.2014 р. в частині нарахування штрафної санкції в розмірі 1382, 83 грн.; визнання протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09.07.2014 р. №Ф-29 в частині нарахування недоїмки зі сплати єдиного внеску в розмірі 27656, 53 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає висновки податкового органу в частині заявлених позовних вимог безпідставними, оскільки на протязі 2013 року придбавав будівельні матеріали, які в подальшому використовував для реконструкції будівлі цеху по ремонту двигунів, складів та прохідної виробничої бази під цех з виготовленням поліграфічної продукції та адміністративно-побутові приміщення по АДРЕСА_1, що підтверджується актами списання будівельних матеріалів за січень, березень, травень, вересень, грудень 2013 року.

Звертає увагу суду на те, що перевіряючий відповідача не здійснив розмежування між витратами, які поніс позивач. Натомість, зазначає, що на протязі 2013 року правомірно відносив до складу валових витрат витрати в розмірі 50164, 47 грн.

Придбання будівельних матеріалів підтверджується видатковими та податковими накладними, які надавалися до перевірки та досліджувалися відповідачем. Подальше їх використання підтверджується актами списання будівельних матеріалів.

Важає, що валові витрати сформовані правомірно на підставі первинних бухгалтерських документів, чистий оподатковуваний дохід відповідає дійсності, а тому єдиний внесок за 2013 рік нарахований ФОП ОСОБА_4 правомірно.

Відповідач по справі позов не визнав про що подав письмове заперечення (а.с. 84-87).

У запереченні акцентує увагу на те, що в ході перевірки ОСОБА_4 надав лише відомості нарахування амортизації основних фондів, не надавши жодних документів, що підтверджують ведення первинного обліку основних засобів.

Крім того, зазначає, що ФОП ОСОБА_4 не надано актів виконаних робіт ТОВ «С.П.А.С» ЄДРПОУ 37154467 згідно договору № 4 від 17.01.2013 р. по виготовленню проектної документації системи блискавкозахисту, та не доведено доцільності здійснення даних витрат для отримання доходу від підприємницької діяльності за 2013 р., тобто оплата вищевказаних послуг не пов'язана із здійсненням господарської діяльності та з отриманням доходу від її ведення. Виключно факт одержання доходу може бути підставою для включення до валових витрат звітного періоду не всіх видатків, а тільки тієї їх частини, яка прямо цьому доходу відповідає.

Вказує й на те, що проведеною перевіркою правильності визначення сум оподатковуваного доходу, відображеного у податковій декларації про доходи встановлено розбіжність за 2013 рік на 169103, 08 грн. відповідно до результатів перевірки, оподатковуваний дохід ФОП ОСОБА_5 за 2013 рік становить 214703, 08 грн., що на 169103, 08 грн. більше ніж задекларовано.

За період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р. відповідно до результатів проведеної перевірки чистий дохід ФОП ОСОБА_4 становить 214703,08 грн., що на 169103,08 грн. більше ніж задекларовано. Включення в податкову декларацію про отримані доходи перекручення даних призвело до заниження оподатковуваного доходу за 2013р. на 169103,08 грн.

Отже враховуючи вищевикладене, в порушення п. 2, ч. 1, ст. 7, ч. 11 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» донарахована сума єдиного внеску складає: за 2012 р. - 693,66 грн., за 2013 рік та 27656,53 грн.

При цьому, перевіркою достовірності відображених показників у поданих деклараціях з податку на додану вартість (рядки 10.1-16.3) за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2012 р. встановлено завищення податкового кредиту по ПДВ на загальну суму 1714,0 грн., в т.ч. за квітень 2013 р. на суму 1714,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала повністю з підстав, викладених у позовній заяві, просила його задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача позов заперечив у повному обсязі з підстав, викладених у поданих суду письмових запереченнях, просив у позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

Як встановлено судом, Державною податковою інспекцією у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області проведено планову виїзну документальну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, рнокпп НОМЕР_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування період з 01.01.2011 p. по 31.12.2013 р.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем складено акт № 106/3 128723033/17-16-17- 01-19 від 03.07.2014р. та прийнято:

- податкове повідомлення-рішення від 29.07.2014 р. №0001611742, перевірку фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1714 грн. - основного платежу та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 857 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0001621742, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в розмірі 26906 грн.76 коп. - основного платежу та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 13453 грн.38 коп.;

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0001631742 від 29.07.2014 р. в розмірі 1452 грн. 20 коп.;

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09.07.2014 р. №Ф-29 в розмірі 28350 грн. 19 коп.

Суд не погоджується з податковими повідомленнями-рішеннями від 29.07.2014 р. №0001611742, №0001621742 - повністю; з рішенням про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиною внеску №0001631742 від 29.07.2014 р. в частині нарахування штрафної санкції в розмірі 1382 грн. 83 коп.; з вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 09.07.2014 р. №Ф-29 в частині нарахування недоїмки зі сплати єдиного внеску в розмірі 27656 грн. 53 коп.

Так, проведеною перевіркою встановлено, що в періоді з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р. ОСОБА_4 здійснював такі види господарської діяльності: поліграфічні послуги, інші види видавничої діяльності, роздрібна торгівля, послуги ксерокопіювання та ламінування, здавання в оренду нерухомого майна. Оподаткування одержаних доходів від здійснення господарської діяльності в перевіряємому періоді позивач проводив на загальній системі оподаткування та був платником податку з доходів фізичних осіб, податку з доходів фізичних осіб від використання найманої праці, податку на землю.

З приводу позиції відповідача, що в розрахунку податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності в графі «вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані або використані у виробництві продукції» позивачем задекларовано витрати в сумі 935630 грн., в тому числі в частині розбіжностей на суму 130770,08 грн. (виникли у зв'язку з тим, що платником до складу валових витрат у графу «вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані або використані у виробництві продукції позивачем віднесено суму витрат пов'язаних з ремонтом, поліпшенням, модернізацією, будівництвом, реконструкцією та іншим поліпшенням основних фондів, а саме: до складу валових витрат платником віднесено вартість придбаних ним протягом звітного періоду будівельних матеріалів та послуг, які були використані на реконструкцію будівлі цеху по ремонту двигунів, складів та прохідної виробничої бази з виготовлення поліграфічної продукції за адресою: АДРЕСА_1), суд враховує наступне.

Судом встановлено, що на протязі 2013 року позивач придбавав будівельні матеріали, які в подальшому використовував для реконструкції будівлі цеху по ремонту двигунів, складів та прохідної виробничої бази під цех з виготовленням поліграфічної продукції та адміністративно-побутові приміщення по АДРЕСА_1, що підтверджується актами списання будівельних матеріалів за січень, березень, травень, вересень, грудень 2013 року.

В акті перевірки відповідач вказує, що вартість будівельних матеріалів, згідно актів списання складає: за січень 2013 р. - 51351,32 грн.; за березень 2013 р. - 20848,15 грн.: за травень 2013 р. - 13272,14 грн. за вересень 2013 р. - 29072,31 грн.; за грудень 2013 р. - 16226,16 грн.

Матеріалами справи стверджено, що за січень 2013р. на рахунок 92/витрати/ віднесено будівельні матеріали на суму 2727 грн., на рахунок 151 /капітальне будівництво/ на суму 48624,32 грн., всього за січень 51351,32 грн.; за березень 2013 р. на рахунок 92 /витрати/ віднесено вартість поліграфічних матеріалів на суму 3564, 50 грн. та будівельних матеріалів на суму 17283,65 грн., всього на загальну суму 20848,15 грн.; за травень 2013р. віднесено на рахунок 92 /витрати/ вартість поліграфічних матеріалів на суму 7955, 01 грн. та будівельних матеріалів на суму 5317,13 грн., всього на загальну суму 13272, 14 грн.; за вересень 2013р. на рахунок 92 /витрати/ віднесено вартість будівельних матеріалів на суму 11110, 26 грн. та на рахунок 151 /капітальне будівництво/ на суму 17962, 05 грн., всього на загальну суму 29072, 31 грн.; за грудень 2013 р. на рахунок 92 /витрати/ віднесено вартість будівельних матеріалів на суму 13726,43 грн. Всього в 2013 році позивач відніс до складу валових витрат витрати по придбанню будівельних матеріалів загальну суму 50164,47 грн.

З огляду на вищевикладене, суд приходить висновку, що розбіжність між даними відповідача виникла внаслідок того, що відповідач по справі не здійснив розмежування між витратами, які поніс позивач.

Крім того, на думку суду, відповідач виключає зі складу валових витрат витрати в розмірі 130770,08 грн., при цьому не наводячи жодних законних підстав, які дають йому право на вчинення таких дій.

Відповідно до п. 146.12 ст.146 Податкового кодексу України сума витрат, що пов'язана з ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів, у тому числі орендованих або отриманих у концесію чи створених (збудованих) концесіонером у розмірі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року, відноситься платником податку до складу витрат.

Згідно інвентаризаційних описів балансова вартість всіх груп основних засобів на початок 2013 року складала 618957,82 грн. (10 відсотків від даної суми - 61896 грн.)

Тим самим, враховуючи п. 146.12 ст.146 Податкового кодексу України, у суду немає підстав вважати, що позивач на протязі 2013 року неправомірно відносив до складу валових витрат витрати в розмірі 50164, 47 грн.

Згідно п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України до переліку витрат безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат виробництва (обігу) згідно з розділом III Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів, встановлених розділом II Податкового кодексу України.

Придбання будівельних матеріалів підтверджується видатковими та податковими накладними, які надавалися до перевірки та досліджувалися відповідачем. Подальше їх використання підтверджується актами списання будівельних матеріалів.

Крім того, вказані обставини стверджуються наступними доказами: копією договору №28-08/12 від 28.08.2012 на виконання робіт по розробці робочого проекту «Реконструкція будівлі цеху по ремонту двигунів, складів та прохідної виробничої бази під цех з виготовленням поліграфічної продукції та адміністративно-побутовий корпус в АДРЕСА_1, укладеного з ПП «Ремтехбуд»; копією акту надання послуг №55 від 25.02.2013р.; копією акту надання послуг №48 від 17.04.2013р.; копіями квитанцій про оплату за надані ПП «Ремтехбуд» послуги; копією договору про надання послуг генпідряду №44 від 11.12.2012 р.; копією акту №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року (№КБ-2в); копією довідки про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ за грудень 2013 р. (№КБ-3); копією ліцензії, яка видана ПП «Ремтехбуд» для здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури; копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності об'єкту нерухомого майна: нежитлове приміщення, цех з виготовлення поліграфічної продукції та адміністративно-побутові приміщення; копію свідоцтва про право власності від 25.09.2013 індексний номер 9922668; акт приймання - передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, згідно якого первісна (балансова) вартість будівлі станом початок 2014 року збільшилась і складає 344768 грн. 97 коп.

Крім того, відповідачем зі складу валових витрат виключено вартість послуг на поліпшення основних засобів, надані ТзОВ «С.П.А.С» в розмірі 38333 грн. Підставою виключення даних витрат слугувало ненадання актів виконаних робіт, згідно договору №4 від 17.01.2013р. по виготовленню проектної документації системи блискав захисту та не доведено доцільності здійснення даних витрат для отримання доходу від підприємницької діяльності за 2013 рік. Тобто, на думку відповідача оплата вищевказаних послуг не пов'язана із здійсненням господарської діяльності та з отриманням доходу від її ведення.

З приводу даного порушення суд зазначає наступне.

У загальних положеннях Закону України «Про пожежну безпеку» (чинного на момент виникнення спірних відносин) забезпечення пожежної безпеки є невід'ємною частиною державної діяльності щодо охорони життя та здоров'я людей, національного багатства і навколишнього природного середовища. Цей Закон визначає загальні правові, економічні та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території України, регулює відносини державних органів. юридичних і фізичних осіб у цій галузі незалежно від виду їх діяльності та форм власності.

У відповідності до приписів статті 2 вказаного Закону, забезпечення пожежної безпеки є складовою частиною виробничої та іншої діяльності посадових осіб, працівників підприємств, установ. організацій та підприємців. Це повинно бути відображено у трудових договорах (контра статутах підприємств, установ та організацій.

Статтею 5 даного Закону передбачено, що власники підприємств, установ та організацій або уповноважені ними органи, а також орендарі зобов'язані: розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, впроваджувати досягнення науки і техніки, позитивний досвід; забезпечувати додержання протипожежних вимог стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду.

Враховуючи вищевказані приписи Закону України «Про пожежну безпеку» фізична особа підприємець ОСОБА_4 (Замовник) уклав з ТзОВ «С.П.А.С» (Виконавець) договори:

- №4 від 17.01.2013р., в якому сторони передбачили, що замовник доручає, виконавець бере на себе виконання комплексного інформаційно-консультативного та інженерно-технічного забезпечення з питань протипожежної безпеки. Загальна вартість наданих послуг складає 2000 грн. в т.ч. ПДВ 333,33 грн.;

- №68 від 20.03.2013 р., в якому сторони передбачили, що замовник доручає, а виконавець бере на себе монтаж системи пожежної сигналізації та системи оповіщення про пожежу. Загальна вартість наданих послуг складає 16000 грн. в т.ч. ПДВ 2666,67 грн.;

- №108 від 23.05 2013 р., в якому сторони передбачили, що замовник доручає, а виконавець бере на себе проведення вогнезахисної обробки металевих конструкцій для об'єкту «Будівлі цеху по ремонту двигунів, складів та прохідної виробничої бази під цех ч виготовлення поліграфічної продукції та адміністративно-побутові приміщення за адресою: АДРЕСА_1». Загальна вартість наданих послуг складає 28000 грн., в т.ч. ПДВ 4666,67 грн.

Виконання вищевказаних робіт підтверджується актами надання послуг, зокрема: №12 від 17.01.2013р. на суму 2000 грн.; №251 від 29.03.2013р. на суму 16000 гри.; №357 від 31.05.2013р. на суму 28000 грн.

При цьому, фізична особа підприємець ОСОБА_4 здійснив оплату наданих послуг в повному обсязі, що підтверджується квитанціями про оплату, які були надані до перевірки та відображені в акті перевірки.

Відповідно до абз. «є» пп. 138.8.5 п.138.8 ст. 138 Податкового кодексу України, до складу загальновиробничих витрат включаються витрати: витрати на охорону праці, техніку безпеки понесені відповідно до законодавства.

Враховуючи вищевказані приписи податкового законодавства позивач правомірно відніс до складу валових витрат витрати в розмірі 38333 грн.

Крім того, судом не беруться до уваги посилання відповідача в акті перевірки, що до перевірки не був наданий акт виконаних робіт згідно договору №4 від 17.01.2013 р., так як не враховано наступне.

Відповідно до абз. 2 п.44.7 ст.44 Податкового кодексу України, протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, які підтверджують показники. ОСОБА_5 використав надане йому право та надав відповідачу копію акта надання послуг №12 від 17.01.2013 р.

Тим самим, витрати в розмірі 38 333 грн. є документально підтвердженими та сформовані згідно вимог податкового законодавства.

Згідно порушень, встановлених в розділі 2.2.2 Результати перевірки правильності визначення витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу, контролюючим органом збільшено суму чистого оподатковуваною доходу ФОП ОСОБА_4 за 2013 р. в розмірі 214703, 08 грн.

Як встановлено судом, на суму збільшеного чистого оподатковуваного доходу відповідачем донараховано 2013 рік суму єдиного внеску на загальну суму 27656,53 грн.

З такими висновками податкового органу суд не погоджується, оскільки валові витрати платником податків сформовані правомірно на підставі первинних бухгалтерських документів, чистий оподатковуваний дохід відповідає дійсності, а відтак єдиний внесок за 2013 рік в розмірі 15823 грн. 20 коп. нарахований ФОП ОСОБА_4 правомірно.

Також проведеною перевіркою встановлено, що згідно даних декларацій по ПДВ за червень 2013 року до складу податкового кредиту віднесено суму ПДВ 1714 грн., згідно податкової накладної №349 від 31.05.2013 р., отриманої від ТОВ «Талант».

У ході перевірки встановлено, що частина товару (папір крейдований 115 г/м 45x64 gloos Futon), придбаного в даному періоді на суму 10284 грн. в т.ч. ПДВ 1714 грн., що включений до складу податкового кредиту по ПДВ за червень 2013 р. не реалізований станом на 21.12.2013 р., відсутній на залишках та не встановлено факту використання такого товару у господарській діяльності (виробництво поліграфічної продукції). ФОП ОСОБА_4 для перевірки не надано накладних на реалізацію. актів списання матеріалів чи інших документів, що підтверджують факт використання підприємницькій діяльності вищевказаного товару.

З огляду на вказане, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно п.135.1. ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті та інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу. У відповідності до п. 135.2. ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього кодексу.

В п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до пункту 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пп. "а" п. 198.1 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI передбачено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як встановлено судом, в травні 2013 року ФОП ОСОБА_4 на підставі усної домовленості придбавав у ТОВ «Талант» папір крейдований 90 г/м2, 64x90 glooss Futon.: 115 г/м2 45x64 gloss Futon, що підтверджується податковою накладною №349 від 31.05.2013 р., видатковою накладною №714 від 11.06.2013 р., платіжними дорученнями №1249 від 31.05.2013р. та №1257 від 11.06.2013 р. При цьому, податкова накладна виписана по факту оплати за товар та відповідає вимогам ст. 200 Податкового кодексу України.

У суду відсутні підстави вважати, що придбаний товар (папір) не використовувався у господарській діяльності позивача при наданні поліграфічних послуг, так як вказане спростовується відповідним актом списання матеріалів у жовтні 2013 року, а відтак відповідачем безпідставно виключено зі складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 1714 грн.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Приймаючи рішення у даній справі, суд виходить із повноважень, визначених частиною другою статті 162 КАС України, тому адміністративний позов слід задовольнити шляхом прийняття постанови про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 29.07.2014 р. №0001611742, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1714 грн. за основним платежем та застосовано штрафну (фінансову) санкцію розмірі 857 грн.; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 29.07.2014 р. №0001621742, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 збільшено суму грошового зобов'язання з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в розмірі 26 906, 76 грн. за основним платежем та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 13453, 38 грн.; визнання протиправним та скасування п рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0001631742 від 29.07.2014 р. в частині нарахування штрафної санкції в розмірі 1382, 83 грн.; визнання протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09.07.2014 р. №Ф-29 в частині нарахування недоїмки зі сплати єдиного внеску в розмірі 27 656, 53 грн.

Судові витрати присуджуються на користь позивача відповідно до ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 29.07.2014 р. №0001611742, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1714 грн. за основним платежем та застосовано штрафну (фінансову) санкцію розмірі 857 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 29.07.2014 р. №0001621742, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 збільшено суму грошового зобов'язання з доходів фізичних осіб осіб від підприємницької діяльності в розмірі 26 906, 76 грн. за основним платежем та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 13 453, 38 грн.

Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0001631742 від 29.07.2014 р. в частині нарахування штрафної санкції в розмірі 1382, 83 грн.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09.07.2014 р. №Ф-29 в частині нарахування недоїмки зі сплати єдиного внеску в розмірі 27 656, 53 грн.

Присудити на користь позивача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 із Державного бюджету судовий збір у розмірі 182, 70 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жуковська Л.А.