Ухвала суду № 40794362, 03.10.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 239-72-81

У Х В А Л А

про відмову у прийнятті

"03" жовтня 2014 р. Справа № 911/4213/14

Суддя В.М. Антонова, розглянувши позовну заяву і додані до неї документи

за позовом

Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені

до

Приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція»

про

стягнення 345 475, 68 грн.

встановив:

30.09.2014 до господарського суду Київської області надійшла позовна заява №5448/08 від 29.09.2014 (вх. №4360/14) Управлінням пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області (далі-позивач) до Приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» (далі-відповідач) про стягнення 345 475,68 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані несплатою відповідачем за період з травня 2014 року по вересень 2014 року коштів відшкодування, а саме: пільгових пенсій за списком №1 у сумі 333 374,22 грн., пільгових пенсій за списком №2 у сумі 11 192,45 грн., наукових пенсій у сумі 909,01 грн.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд встановив, що зазначена заява не підлягає розгляду в господарських судах України з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ухвалою господарського суду Київської області від 30.10.2010 у справі №Б8/180-10 порушено провадження про банкрутство ПрАТ «Білицький завод «Теплозвукоізоляція».

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.05.2012 у вказаній справі введено процедуру санації ПрАТ «Білицький завод «Теплозвукоізоляція».

Відповідно до п.4 частини восьмої ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції, яка діє з 19.01.2013) поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

19.01.2013 набрала законної сили нова редакція Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Відповідно до п. 1 частини 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Пунктом 3 частини 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Оскільки провадження у справі №Б8/180-10 про банкрутство відповідача було порушено до набрання чинності нової редакції зазначеного Закону та у вказаній справі про банкрутство не було винесено постанови про визнання ПрАТ «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» банкрутом, суд, при розгляді справи № Б8/180-10, керується приписами норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції чинній до 19.01.2013.

Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у редакції чинній до 19.01.2013, не передбачено підвідомчість господарським судам справ у спорах з поточними вимогами до боржника щодо якого відповідним господарським судом порушено провадження у справі про банкрутство.

З огляду на приписи частини 3 ст. 22 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 41, 12 ГПК України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер. У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України.

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по - перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і по - друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України (пункти 2, 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011р. №10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам»)

У п. 16 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» від 24 жовтня 2011 року № 10 зазначено, що не підлягають розглядові в господарських судах справи у спорах, пов'язаних із здійсненням владних повноважень Пенсійним фондом України та його органами у прийнятті рішень про стягнення простроченої заборгованості із страхових внесків до названого Фонду.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви №5448/08 від 29.09.2014 (вх. №4360/14) Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені в спірних відносинах діє як орган державної влади при здійсненні ним владних управлінських функцій і, відповідно, як суб’єкт владних повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім тих, для яких законом установлено інший порядок судового вирішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справу адміністративної юрисдикції визначено як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України суб’єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Виходячи з викладеного, даний спір є публічно-правовим, оскільки, виник за участю суб’єкта владних повноважень – Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені, який реалізовує у спірних правовідносинах владні управлінські функції, а тому, розгляд справи за позовом такого суб’єкта належить до компетенції адміністративних судів.

Отже, спір, у якому хоча б однією зі сторін є суб’єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства є публічно-правовим і належить до компетенції адміністративних судів.

Згідно ст. 17 КАС України вирішення адміністративних справ відноситься до компетенції адміністративних судів.

Розгляд адміністративних справ не відноситься до компетенції господарських судів України.

Таким чином, суд відмовляє у прийнятті позовної заяви на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України, як такої, що не підлягає розгляду в господарських судах України.

Враховуючи викладене та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 62, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У прийнятті позовної заяви №5448/08 від 29.09.2014 (вх. №4360/14) відмовити.

Суддя В.М. Антонова