Рішення № 40792647, 02.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16981/14 02.10.14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"

до Приватного акціонерного товариства "Ренесанс"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління охорони культурної спадщини

виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про звернення стягнення на предмет іпотеки

Суддя Котков О.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Лябах О.О., Грищенко І.С., Діденко Ю.О. (представники за довіреностями);

від відповідача: Земницький Д.П., Комлик І.С. (представники за довіреностями);

від третьої особи: не з'явились.

В судовому засіданні 02 жовтня 2014 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

13 серпня 2014 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява № 71372-11-б/б від 08.08.2014 року до Приватного акціонерного товариства "Ренесанс" (відповідач) в якій викладені позовні вимоги щоб в судовому порядку:

- звернути стягнення на предмет Іпотеки шляхом визнання за Публічним акціонерним товариством "Альфа-Банк" (ідентифікаційний код: 23494714) права власності на бізнес-центр "Ренесанс", яким є будівлі адміністративно-виробничого комплексу загальною площею 16 209,80 (шістнадцять тисяч двісті дев'ять цілих вісім десятих) квадратних метрів, що включають будівлю (літ. А) площею 12 621,10 квадратних метрів та будівлю (літ. И) площею 3 588,70 квадратних метрів, що знаходяться за адресою м. Київ, вул. Воровського, 24, розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 8 000 000 000:91:187:0015 загальною площею 11 849,00 метрів квадратних, в рахунок часткового погашення заборгованості за Кредитним Договором 1 та за Кредитним Договором 2 в розмірі 357 178 053,00 (триста п'ятдесят сім мільйонів сто сімдесят вісім тисяч п'ятдесят три) грн. 00 коп.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем, як Позичальником, своїх зобов'язань по кредитним договорам б/н від 01 жовтня 2008 року, у зв'язку з чим позивач, як Новий кредитор та Новий іпотекодержатель згідно договорів відступлення прав вимоги за кредитом (договір факторингу) б/н від 17.04.2014р. та договору про передачу (відступлення) прав вимоги за договором іпотеки б/н від 17.04.2014р., звернувся до суду з позовом з вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за ним права власності на предмет іпотеки в рахунок часткового погашення заборгованості за відповідними кредитними договорами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2014 року (суддя Котков О.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/16981/14, розгляд справи призначено на 09.09.2014 року о 09:50.

28 серпня 2014 року через канцелярію до суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 27.08.2014р. «Про ознайомлення із матеріалами справи».

29 серпня 2014 року уповноважений представник ПАТ "Ренесанс" - Земницький Д.П. скористався наданими йому ч. 2 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правами та ознайомився з матеріалами справи № 910/16981/14, про що свідчить відмітка про ознайомлення проставлена на відповідному клопотанні.

По справі № 910/16981/14 судом, за клопотанням представника відповідача, поданого через канцелярію до суду 09.09.2014р., у відповідності до вимог до частини 7 статті 811 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 09.09.2014р. судом ухвалено здійснювати по справі фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

09 вересня 2014 року через канцелярію до суду від позивача надійшло клопотання б/н від 08.09.2014р. «Про долучення копій документів по справі», яке було задоволено судом та подані додаткові документи оформлені супровідним листом б/н від 08.09.2014р. долучені судом до матеріалів справи.

Через канцелярію до суду 09 вересня 2014 року від відповідача надійшло клопотання б/н від 09.09.2014р. "Про залучення Бенк ов Сайпрес Паблік Кампані Лімітед до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на боці позивача".

В судовому засіданні 09 вересня 2014 року судом оголошено перерву до 09 вересня 2014 року о 14:40 год, з метою вирішення питання щодо клопотання б/н від 09.09.2014р. "Про залучення Бенк ов Сайпрес Паблік Кампані Лімітед до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на боці позивача" поданого ПАТ "Ренесанс".

09 вересня 2014 року в судовому засіданні суд відхилив клопотання б/н від 09.09.2014р. "Про залучення Бенк ов Сайпрес Паблік Кампані Лімітед до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на боці позивача" ПАТ "Ренесанс", оскільки заявником належним чином необґрунтовано та не доведено, в силу вимог ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, що рішення господарського суду зі спору може вплинути на права та одночасно обов'язки цієї особи щодо позивача.

В судовому засіданні 09.09.2014р. представником відповідача заявлено усне клопотання про відвід судді.

09 вересня 2014 року в судовому засіданні, відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні оголошено перерву до 18 вересня 2014 року.

18 вересня 2014 року через канцелярію суду від відповідача надійшла заява б/н від 17 вересня 2014 року "Про відвід судді".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2014 року судом відмовлено в задоволенні заяви представника Приватного акціонерного товариства "Ренесанс" - Земницького Д.П. про відвід судді Коткова О.В. від розгляду справи № 910/16981/14.

В судовому засіданні 18 вересня 2014 року представником ПАТ "Ренесанс" заявлено клопотання б/н від 09.09.2014р. «Про зобов'язання позивача надати належним чином засвідчені копії документів та оригінали для огляду», яке було задоволено судом.

Крім того, в судовому засіданні 18 вересня 2014 року представником ПАТ "Ренесанс" було заявлено також клопотання б/н від 17.09.2014р. «Про витребування додаткових доказів», а саме матеріалів нотаріальної справи у якій містяться документи, на підставі яких було посвідчено договір про передачу (відступлення) права вимоги за договором іпотеки від 17.04.2014р., який зареєстровано в реєстрі за № 1840, 1841. Відповідне клопотання, з підстав його недоведеності в аспекті вимог ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, а саме з огляду на те, що заявником в клопотанні обґрунтовано не зазначено, що матеріали нотаріальної справи як такі, можуть підтвердити обставини витребуваного доказу, задоволено судом частково, зокрема зобов'язано позивача надати належним чином засвідчену копію договору про передачу (відступлення) права вимоги за договором іпотеки від 17.04.2014р., який зареєстровано в реєстрі за № 1840, 1841.

18 вересня 2014 року в судовому засіданні представником відповідача заявлено усне клопотання про відвід судді.

В судовому засіданні 18 вересня 2014 року, відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено перерву до 19 вересня 2014 року з метою надання відповідачу часу для підготовки та заявлення клопотання про відвід судді у письмовій формі.

Через канцелярію до суду 19 вересня 2014 року від відповідача надійшло клопотання «Про відвід судді».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2014 року судом відмовлено в задоволенні заяви представника Приватного акціонерного товариства "Ренесанс" - Земницького Д.П. про відвід судді Коткова О.В. від розгляду справи № 910/16981/14.

19 вересня 2014 року через канцелярію до суду від позивача надійшло клопотання б/н від 18.09.2014р. «Про доручення матеріалів до справи», яке було задоволено судом та подані додаткові документи оформлені супровідним листом б/н від 18.09.2014р. долучені судом до матеріалів справи. В судовому засіданні 19.09.2014р. з поданими позивачем додатковими відповідними документами представник відповідача ознайомився та дослідив необхідні йому документи.

В судовому засіданні 19 вересня 2014 року представником ПАТ "Ренесанс" заявлено клопотання б/н від 17.09.2014р. «Про колегіальний розгляд справи».

19 вересня 2014 року в судовому засіданні судом відхилено клопотання б/н від 17.09.2014р. «Про колегіальний розгляд справи» ПАТ "Ренесанс" з огляду на те, що вказане клопотання подано відповідачем ще до переходу судом до розгляду справи № 910/16981/14 по суті заявлених позовних вимог, що свідчить про його передчасність та станом на день розгляду клопотання справа № 910/16981/14 не викликає тієї складності, яка потребує колегіального розгляду.

В судовому засіданні 19 вересня 2014 року представником ПАТ "Ренесанс" заявлено клопотання б/н від 09.09.2014р. "Про витребування додаткових доказів у справі" в задоволенні якого судом з підстав його необґрунтованості відповідно до вимог ст. 38 Господарського процесуального кодексу України було відмовлено, а саме з тих підстав, що відповідачем не доведено, що витребуваний договір купівлі-продажу від 05 лютого 2014 року зачіпає права та законні інтереси відповідача, як і не довів необхідності вказаного документу, як доказу по справі № 910/16981/14.

19 вересня 2014 року в судовому засіданні представником відповідача заявлено усне клопотання про відвід судді.

В судовому засіданні 19 вересня 2014 року судом оголошено перерву до 19 вересня 2014 року о 11:10 год з метою надання відповідачу часу для підготовки та заявлення клопотання про відвід судді у письмовій формі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2014 року судом відмовлено в задоволенні заяви представника Приватного акціонерного товариства "Ренесанс" - Земницького Д.П. про відвід судді Коткова О.В. від розгляду справи № 910/16981/14.

В судовому засіданні 19 вересня 2014 року представником відповідача заявлено усне клопотання про витребування у позивача копій документів, що уповноважують осіб на підписання: договорів від 01.10.2008р. з усіма додатками до них, договорів відступлення прав вимоги за кредитами (договором факторингу) від 17 квітня 2014 року та договорів про передачу (відступлення) прав вимоги за договорами іпотеки від 17 квітня 2014 року. Відповідне клопотання було відхилено судом, оскільки заявником не обґрунтовано в належному обсязі обставин, що перешкоджають їх наданню та з огляду на подачу відповідного клопотання не в письмовій формі.

19 вересня 2014 року в судовому засіданні з метою надання відповідачу часу для підготовки відзиву на позовну заяву та задля необхідності додаткового ознайомлення з матеріалам справи, відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено перерву до 25 вересня 2014 року о 11:10 год.

24 вересня 2014 року через канцелярію до суду від позивача надійшло клопотання б/н від 22.09.2014р. «Про доручення матеріалів до справи», яке було задоволено судом та подані додаткові документи оформлені супровідним листом б/н від 22.09.2014р. долучені судом до матеріалів справи № 910/16981/14.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2014 року судом відмовлено у прийнятті зустрічного позову б/н від 25 вересня 2014 року Приватного акціонерного товариства "Ренесанс" до Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" про визнання недійсним договору іпотеки.

25 вересня 2014 року через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 25 вересня 2014 року "Про залучення до участі у справі третьої особи".

В судовому засіданні 25 вересня 2014 року судом оголошено перерву до 25 вересня 2014 року о 11:45 год, з метою вирішення питання щодо клопотання б/н від 25 вересня 2014 року "Про залучення до участі у справі третьої особи" поданого ПАТ "Ренесанс".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2014 року судом задоволено клопотання б/н від 25 вересня 2014 року "Про залучення до участі у справі третьої особи" Приватного акціонерного товариства "Ренесанс" та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); судом відкладено розгляд справи до 02.10.2014р.; зобов'язано позивача надіслати на юридичну адресу третьої особи позовну заяву № 71372-11-б/б від 08.08.2014 року разом з доданими до неї документами; зобов'язано сторін 26.09.2014р. отримати наручно примірник ухвали від 25.09.2014р. та повідомити третю особу про розгляд справи; запропоновано третій особі надати до суду письмові пояснення щодо обставин викладених в позовній заяві № 71372-11-б/б від 08.08.2014 року.

29 вересня 2014 року через канцелярію до суду від позивача надійшло клопотання б/н від 29.09.2014р. «Про долучення додаткових матеріалів до справи», яке було задоволено судом та подані додаткові документи оформлені супровідним листом б/н від 29.09.2014р. долучені судом до матеріалів справи.

29 вересня 2014 року через канцелярію до суду від третьої особи надійшло клопотання б/н від 29.09.2014р. «Про ознайомлення із матеріалами справи».

30 вересня 2014 року уповноважений представник Управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - Фрідман О.О. скористався наданими йому ч. 2 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правами та ознайомився з матеріалами справи № 910/16981/14, про що свідчить відмітка про ознайомлення проставлена на відповідному клопотанні.

02 жовтня 2014 року від третьої особи надійшло клопотання б/н від 02.10.2014. «Про відкладення розгляду справи» в задоволенні якого судом було відмовлено, оскільки, приймаючи до уваги ознайомлення третьою особою з матеріалами справи 30.09.2014. та отримання останньою позовних матеріалів цієї ж дати, викладені заявником у клопотанні обставини не є підставами для відкладення розгляду справи з огляду на положення ст. 77 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, доказів надсилання третьою особою до Центрального архіву міста Києва запиту про отримання рішення щодо того, що будівля за адресою: м. Київ, вул. Воровського, 24 є пам'яткою архітектури, а відтак останній необхідний додатковий час для отримання відповіді на такий запит, до суду не представлено.

В судовому засіданні 02 жовтня 2014 року представником відповідача заявлено усне клопотання про застосування до правовідносин права республіки Кіпр, тому що, за переконанням заявника, саме таке право підлягає до застосування у спорі по справі № 910/16981/14. У задоволенні відповідного клопотання судом відмовлено, оскільки при розгляді справи та при прийнятті відповідних процесуальних документів судом буде вказано законодавство, яким господарський суд керуватиметься приймаючи відповідне судове рішення з огляду на вимоги ст.ст. 84, 86 Господарського процесуального кодексу України.

Також в судовому засіданні 02 жовтня 2014 року представником відповідача заявлено усне клопотання про витребування доказів, що підтверджують надання Бенк ов Сайпрес Паблік Кампані Лімітед на користь ПАТ "Ренесанс" кредитних коштів. В задоволенні відповідного клопотання судом було відмовлено, оскільки подане відповідне клопотання всупереч вимогам ст. 38 Господарського процесуального кодексу України заявлено не в письмовій формі, а представлені на розгляд судом сторонам докази в підтвердження заявлених вимог чи то заперечень підлягатимуть оцінці судом на предмет їх належності і допустимості в аспекті доказування викладених обставин по справі в цілому. Крім того, представником позивача в судовому засіданні було надано для долучення до матеріалів справи банківські виписки - Swift Input про перерахування Бенк ов Сайпрес Паблік Кампані Лімітед на користь ПАТ "Ренесанс" грошових коштів.

Окрім того, в судовому засіданні представником відповідача було заявлено усне клопотання про відвід судді.

В судовому засіданні 02 жовтня 2014 року судом оголошено перерву до 02 жовтня 2014 року о 12:20 год з метою надання відповідачу часу для підготовки та заявлення клопотання про відвід судді у письмовій формі.

02 жовтня 2014 року в судовому засіданні представником відповідача подано заяву «Про відвід», яка мотивована тим, що представник відповідача вважає, що наявна упередженість суду, оскільки суд відмовив в клопотанні «Про витребування доказів, що підтверджують надання Бенк ов Сайпрес Паблік Кампані Лімітед на користь ПАТ "Ренесанс" кредитних коштів», що, на його думку, призведе до неповного з'ясування обставин справи та прийнятті незаконного рішення.

Розглянувши заяву представника відповідача «Про відвід», суд дійшов висновку про відхилення відповідної заяви виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 2 1 цього Кодексу, або якщо буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. Суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, постанови, прийнятої за його участю, або у перегляді прийнятих за його участю рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами.

Відвід повинен бути мотивованим, заявлятись у письмовій формі до початку вирішення спору.

Питання про відвід судді вирішується в нарадчій кімнаті судом у тому складі, який розглядає справу, про що виноситься ухвала.

В своїй постанові № 18 від 26.12.2011р. Пленум Вищого господарського суду України з метою забезпечення однакового і правильного застосування Господарського процесуального кодексу України постановив дати господарським судам України роз'яснення, згідно яких, в тому числі, не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.

Так, суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 47 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

При цьому, відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, відмова у задоволенні того чи іншого клопотання не може вказувати на наявність підстав для відводу судді, в розумінні ст. 20 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 02 жовтня 2014 року представником відповідача заявлено усне клопотання про призначення судової експертизи, так як необхідним є проведення експертне дослідження визначення вартості предмету іпотеки. Розглянувши вказане клопотання про призначення у справі судової експертизи з метою визначення вартості предмета іпотеки, в розумінні ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні, оскільки матеріали справи містять документи на підтвердження проведеної оцінки спірного майна суб'єктом оціночної діяльності, в розумінні ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", а тому дана справа не потребує спеціальних знань, які вирішуються експертом.

02 жовтня 2014 року в судовому засіданні представником відповідача було вдруге заявлено усне клопотання про відвід судді.

В судовому засіданні 02 жовтня 2014 року судом оголошено перерву до 02 жовтня 2014 року о 13:00 год з метою надання відповідачу часу для підготовки та заявлення клопотання про відвід судді у письмовій формі. Суд попередив представника відповідача, що у відповідності до п. 1.2.5. постанови від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» пленуму Вищого господарського суду України зазначено, що згідно з частиною 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони (так само як і інші учасники судового процесу) зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Тому слід розцінювати як зловживання учасником судового процесу своїми процесуальними правами, зокрема, подання ним другої і наступних заяв про відвід судді (суддів) господарських судів з одних і тих самих підстав (у тому числі з викладенням відповідної заяви в іншій стилістичній формі), або, хоча й з інших підстав, ніж у первісній заяві, але з таких, що з урахуванням обставин справи були або мали бути відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, і, отже, повинні були зазначатися саме в ній.

02 жовтня 2014 року в судовому засіданні представником відповідача подано заяву «Про відвід». В обґрунтування поданої заяви про відвід судді представник відповідача посилається на те, що незадоволення клопотання відповідача про призначення судової експертизи свідчить про небажання суду встановлювати дійсні обставини у справі та вказує на упередженість судді під час розгляду справи № 910/16981/14.

Розглянувши заяву представника відповідача «Про відвід», суд дійшов висновку про відмову в задоволенні відповідної заяви з огляду на слідуюче.

Згідно положень ст. 20 Господарського процесуального кодексу України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 2 1 цього Кодексу, або якщо буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. Суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, постанови, прийнятої за його участю, або у перегляді прийнятих за його участю рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами.

Відвід повинен бути мотивованим, заявлятись у письмовій формі до початку вирішення спору.

Питання про відвід судді вирішується в нарадчій кімнаті судом у тому складі, який розглядає справу, про що виноситься ухвала.

В своїй постанові № 18 від 26.12.2011р. Пленум Вищого господарського суду України з метою забезпечення однакового і правильного застосування Господарського процесуального кодексу України постановив дати господарським судам України роз'яснення, згідно яких, в тому числі, не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.

Так, суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 47 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

За таких обставин, відмова у задоволенні того чи іншого клопотання не може вказувати на наявність підстав для відводу судді, в розумінні ст. 20 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд звертає увагу на неприпустимість зловживання правом на подання заяви про відвід судді та позицію Вищого господарського суду України з цього приводу, викладену в інформаційному листі останнього від 03.08.2007 р. № 01-8/622 "Про деякі питання практики застосування статті 20 Господарського процесуального кодексу України". Зокрема, зі змісту наведеного листа вбачається, що в діяльності деяких учасників судового процесу набула поширення практика заявлення необґрунтованих відводів суддям господарських судів, спрямована виключно на штучне затягування судового процесу у власних цілях. Подібна практика суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

За наведених обставин, заява представника Приватного акціонерного товариства "Ренесанс" - Земницький Д.П. «Про відвід» судді Коткова О.В. від розгляду справи № 910/16981/14 задоволенню не підлягає.

В судовому засіданні 02 жовтня 2014 року представником відповідача заявлено усну заяву про перерву у справі № 910/16981/14 з підстав відпочинку в обідню перерву. Відповідна заява була відхилена судом, оскільки в силу ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України суд має право, однак не зобов'язаний, оголосити перерву в засіданні в межах встановленого строку вирішення спору.

Відповідач, з початку порушення провадження у справі та після ознайомлення матеріалами справи 29.08.2014р., а також після надання йому часу для надання відзиву на позовну заяву в судовому засіданні 19.09.2014р., відзиву на позовну заяву до суду не надав. В судовому засідання 02.10.2014р. представник відповідача проти позовних вимог заперечив в повному обсязі та вказав, що не мав достатньо часу для побудови відповідної позиції.

Письмових пояснень щодо обставин викладених в позовній заяві № 71372-11-б/б від 08.08.2014 року від Управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до суду не надходило.

У відповідності до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2008 року між Бенк ов Сайпрес Паблік Кампані Лімітед (надалі - Банк або Кредитор) та ВАТ "Ренесанс", правонаступником якого є відповідач (далі по тексту - Позичальник або Боржник) було укладено кредитний договір б/н (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір-1 або Кредитний договір-1) відповідно до п. 2.1. якого Банк погоджується надати Позичальнику строкову кредитну лінію у максимальному розмірі 14 400 000,00 доларів США.

Того ж дня, між Банком та Позичальником укладено кредитний договір б/н згідно п. 2.1. якого Банк погоджується надати Позичальнику строкову кредитну лінію у максимальному розмірі 55 600 000,00 доларів США (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір-2 або Кредитний договір-2) (разом - Договори або Кредитні договори).

22 жовтня 2008 року, з метою забезпечення своєчасної та повної сплати, дотримання і виконання Кредитних договорів, між Кредитором, як Іпотекодержателем, та Боржником, як Іпотекодавцем, було укладено договір іпотеки (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, далі за текстом - Договір іпотеки), згідно п. 2.1. якого Іпотекодавець передає Іпотекодержателю в іпотеку предмет іпотеки, а саме:

- будівлі адміністративно-виробничого комплексу загальною площею 16 209,80 (шістнадцять тисяч двісті дев'ять цілих вісім десятих) квадратних метрів, що включають будівлю (літ. А) площею 12 621,10 квадратних метрів та будівлю (літ. И) площею 3 588,70 квадратних метрів, що знаходяться за адресою м. Київ, вул. Воровського, 24, розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 8 000 000 000:91:187:0015 загальною площею 11 849,00 метрів квадратних, з відповідними правами щодо користування землею (по тексту - Предмет іпотеки).

17 квітня 2014 року між Банком та позивачем, як Новим кредитором, було укладено договір відступлення прав вимоги за кредитом (договір факторингу) б/н (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, далі за текстом - Договір відступлення-1) згідно п. 2.1. якого Банк безумовно, остаточно та повністю відступає Новому кредитору права вимоги за Кредитним договором-1.

В цей же день між Банком та Новим кредитором укладено договір відступлення прав вимоги за кредитом (договір факторингу) б/н (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, далі за текстом - Договір відступлення-2) відповідно до п. 2.1. якого Банк безумовно, остаточно та повністю відступає Новому кредитору права вимоги за Кредитним договором-2.

Окрім того, 17 квітня 2014 року між Банком, як Первісним іпотекодержателем, та Новим кредитором, як Новим іпотекодержателем, було укладено договір про передачу (відступлення) прав вимоги за договором іпотеки б/н (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, за текстом - Договір відступлення прав за іпотекою) згідно п. 2.1. якого у зв'язку із відступленням відповідних прав вимоги за кредитами Первісний іпотекодержатель передає (відступає) права вимоги за Договором іпотеки на користь Нового іпотекодержателя, а Новий іпотекодержатель приймає права вимоги за Договором іпотеки.

Позивач зауважує, що в травні 2014 року, зважаючи на обставини неналежного виконання Позичальником взятих на себе зобов'язань за Кредитними договорами, Новим кредитором на адресу Позичальника була направлена вимога б/н від 06.05.2014р. про дострокове погашення всього несплаченого залишку кредиту та всіх нарахованих процентів і інших грошових коштів.

Позивач зазначає, що вимога про дострокове погашення кредиту не виконана, заборгованість не була погашена, внаслідок чого у Боржника утворилась заборгованість, яка станом на 16.07.2014р. становить 66 024 148,45 доларів США, що складає 773 675 725,28 грн., яку Новий кредитор, як, в той же час, і Новий іпотекодержатель намагається стягнути у спосіб, визначений Договором іпотеки, і зокрема позивач просить суд звернути стягнення на Предмет іпотеки шляхом визнання за Новим іпотекодержателем права власності на бізнес-центр "Ренесанс", яким є будівлі адміністративно-виробничого комплексу загальною площею 16 209,80 (шістнадцять тисяч двісті дев'ять цілих вісім десятих) квадратних метрів, що включають будівлю (літ. А) площею 12 621,10 квадратних метрів та будівлю (літ. И) площею 3 588,70 квадратних метрів, що знаходяться за адресою м. Київ, вул. Воровського, 24, розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 8 000 000 000:91:187:0015 загальною площею 11 849,00 метрів квадратних, в рахунок часткового погашення заборгованості за Кредитним Договором 1 та за Кредитним Договором 2 в розмірі 357 178 053,00 (триста п'ятдесят сім мільйонів сто сімдесят вісім тисяч п'ятдесят три) грн. 00 коп. (розрахунки заборгованості по Кредитним договорам містяться в справі).

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків є, в тому числі, договори та інші правочини.

Як вже було встановлено судом, 01 жовтня 2008 року між Бенк ов Сайпрес Паблік Кампані Лімітед та ВАТ "Ренесанс" укладено кредитний договір б/н згідно п. 2.1. якого Банк погоджується надати Позичальнику строкову кредитну лінію у максимальному розмірі 14 400 000,00 доларів США.

27 квітня та 03 грудня 2010 року між Банком та Позичальником були укладені договори про внесення змін до Кредитного договору-1.

06 квітня 2011 року та 01 лютого 2012 року між Кредитором та Позичальником укладено додаткові угоди №№: 3 та 4 відповідно до Кредитного договору-1.

01 жовтня 2008 року між Банком та Позичальником укладено кредитний договір б/н згідно п. 2.1. якого Банк погоджується надати Позичальнику строкову кредитну лінію у максимальному розмірі 55 600 000,00 доларів США.

17 грудня 2008 року, 06 квітня і 25 жовтня 2011 року та 01 лютого 2012 року між Кредитором та Позичальником укладено додаткові угоди №№: 1, 4, 5 та 6 відповідно до Кредитного договору-2.

27 квітня та 06 грудня 2010 року між Банком та Позичальником були укладені договори про внесення змін до Кредитного договору-2.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов Кредитних договорів Банк надав Позичальнику кредитну лінію, що слідує з виписок про перерахування коштів (належним чином засвідчені копії виписок містяться в справі).

22 жовтня 2008 року, з метою забезпечення своєчасної та повної сплати, дотримання і виконання Кредитних договорів, між Кредитором, як Іпотекодержателем, та Боржником, як Іпотекодавцем, було укладено договір іпотеки у відповідності до п. 2.1. якого Іпотекодавець передає Іпотекодержателю в іпотеку предмет іпотеки, а саме:

- будівлі адміністративно-виробничого комплексу загальною площею 16 209,80 (шістнадцять тисяч двісті дев'ять цілих вісім десятих) квадратних метрів, що включають будівлю (літ. А) площею 12 621,10 квадратних метрів та будівлю (літ. И) площею 3 588,70 квадратних метрів, що знаходяться за адресою м. Київ, вул. Воровського, 24, розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 8 000 000 000:91:187:0015 загальною площею 11 849,00 метрів квадратних, з відповідними правами щодо користування землею.

Договір іпотеки посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу - ОСОБА_7 та зареєстровано в реєстрі за № 2349.

З положень ст. 1 Договору іпотеки випливає, що право власності Іпотекодавця на передану в іпотеку будівлю підтверджується свідоцтвом про право власності серії ЯЯЯ № 802448 від 18.10.2008р., виданим Головним управлінням комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської влади (Київської міської державної адміністрації).

Вартість Предмету іпотеки на дату укладання договору складає: 497 945 072,00 грн. (п. 2.2. Договору іпотеки).

За п. 3.1.10. Договору іпотеки Іпотекодавець отримав всі Дозволи та Схвалення Органів Державної Влади від кожного Компетентного Органу, отримання яких на теперішній час вимагається згідно до Чинного Законодавства від Іпотекодавця у зв'язку з (і) підписанням, доставкою та виконанням договору та документів, доставка яких вимагається від нього за договором, (іі) встановленням, чинністю, можливістю примусового виконання та найвищим пріоритетом Іпотеки, створеної за договором, (i) для здійснення Іпотекодержателем будь-яких із його прав та засобів правового захисту за договором, і для вищепереліченого не потрібні будь-які інші Дозволи, Схвалення Органів Державної Влади або дії з боку Компетентного Органу або третьої сторони, або будь-які подання до Компетентного Органу або третьої сторони; зокрема Іпотекодавець отримав згоду Головного управління культурної спадщини Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на передачу Предмету іпотеки в іпотеку за договором.

17 квітня 2014 року між Банком та позивачем, як Новим кредитором, було укладено договір відступлення прав вимоги за кредитом (договір факторингу) б/н за п. 2.1. якого Новий кредитор зобов'язується передати в розпорядження Банку грошові кошти, а Банк в обмін на це безумовно, остаточно та повністю відступає Новому кредитору права вимоги за Кредитним договором-1.

Того ж дня, між Банком та Новим кредитором укладено договір відступлення прав вимоги за кредитом (договір факторингу) б/н згідно п. 2.1. якого Новий кредитор зобов'язується передати в розпорядження Банку грошові кошти, а Банк в обмін на це безумовно, остаточно та повністю відступає Новому кредитору права вимоги за Кредитним договором-2.

Також 17 квітня 2014 року між Банком, як Первісним іпотекодержателем, та Новим кредитором, як Новим іпотекодержателем, було укладено договір про передачу (відступлення) прав вимоги за договором іпотеки б/н, відповідно до п. 2.1. якого у зв'язку із відступленням відповідних прав вимоги за кредитами Первісний іпотекодержатель передає (відступає) права вимоги за Договором іпотеки на користь Нового іпотекодержателя, а Новий іпотекодержатель приймає права вимоги за Договором іпотеки.

Договір відступлення прав за іпотекою було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу - ОСОБА_8 та зареєстровано в реєстрі за №№ 1840, 1841.

23 квітня 2014 року Новим кредитором було повідомлено Позичальника про відступлення прав вимоги за Кредитними договорами, що підтверджується описами вкладення в цінні листи про відправку «Повідомлення про відступлення» та фіскальними чеками про оплату відправки №№: 8785 та 8825 (копії документів в справі).

За своєю правовою природою між Банком та Позичальником укладені Кредитні договори та Договір іпотеки згідно Закону України "Про іпотеку" та Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Частиною 4 статті 3 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання, і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Договір іпотеки містить всі суттєві умови в розумінні приписів ст.ст. 1, 7, 18 Закону України "Про іпотеку" відносно: їх змісту та розміру основного зобов'язання, строку та порядок його виконання, посилання на правочини, у якому встановлено основне зобов'язання та зміна його істотних умов, опис предметів іпотеки, достатній для їх ідентифікації, інші реєстраційні дані, відомості про Іпотекодавця та Іпотекодержателя, у тому числі чітке встановлення суми та надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання, а тому він вважається укладеним в силу ст.ст. 180, 181 Господарського кодексу України.

Укладені Кредитні договори та Договір іпотеки є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі статтями 173, 174, 175 Господарського кодексу України (статтями 11, 202, 509 Цивільного кодексу України) і відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Так, обов'язок Позичальника повернути Банку кредит та сплатити проценти (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) визначений в порядку, що встановлені Кредитними договорами.

Із змісту Договорів відступлення вбачається, що вони укладені на оплатній основі, а тому суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою між сторонами укладено договори купівлі-продажу і сторони досягли істотних їх умов щодо предмету, ціни, строку його дії, тому в розумінні вимог ст. 656 Цивільного кодексу України, та вимог ст.ст. 180, 181 Господарського кодексу України вони вважаються укладеними, що не суперечить положенням ст.ст. 512, 513, 516 Цивільного кодексу України. Умови Договору відступлення прав за іпотекою в частині погодження умов щодо передачі права вимоги за Договором іпотеки, так і в цілому щодо змістовних положень відповідної відступки, двосторонньо погоджені його сторонами.

Таким чином, позивач набув всі права Бенк ов Сайпрес Паблік Кампані Лімітед по відношенню до відповідача, в т. ч. право щодо звернення стягнення на Предмет іпотеки, що узгоджується з приписами ст.ст. 514, 517 Цивільного кодексу України.

06 та 15 травня 2014 року повторно Новим кредитором, як також і Новим іпотекодержателем Предметів іпотеки, відповідно до положень ст. 15.14 Кредитних договорів, на адресу відповідача були направлені вимоги б/н про усунення відповідачем порушень зобов'язань за Кредитними договорами (копії вимог містяться в справі). Факт надсилання вказаних вимог підтверджується фіскальними чеками про відправку за №№ 3002 та 3592 (копії чеків в справі). Проте, направлені вказані вимоги про усунення порушень основного зобов'язання були залишені Позичальником без задоволення.

Відповідно до пункту 2.1. Договору іпотеки та положень Кредитних договорів, основним зобов'язанням відповідача, забезпеченим іпотекою, є грошові зобов'язання перед Первісним кредитором (Первісним іпотекодержателем), а в подальшому перед позивачем по Договорам відступлення права вимоги, у тому числі - повернення кредиту, сплату процентів, що цілком відповідає приписам статті 7 Закону України "Про іпотеку".

Так, ч. 1 ст. 12 Закону України "Про іпотеку" визначено, що у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, що кореспондується з положеннями ч. 1 ст. 33 названого закону, частиною 1 статті 20 Закону України "Про заставу" та домовленістю сторін, викладеною у п. 5.2. Договору іпотеки.

Статтею 589 Цивільного кодексу України визначено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку з пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ч. 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотеко держателя, про що сторони диспозитивно домовилися у п. 5.2. Договору іпотеки з урахуванням положень Кредитних договорів.

Правова позиція щодо можливості звернення стягнення у спосіб набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки за рішенням суду, викладена, також, у листі Верховного суду України від 07.10.2010р., у висновках Верховного суду України від 01.02.2014р. та у постанові Верховного суду України від 19 серпня 2014 року.

Частиною 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Відповідно до ч. 3 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

В матеріалах справи міститься висновок ТОВ «Консалтингова компанія «Бі.Еф.Сі.», як суб'єкта оціночної діяльності обраного Новим іпотекодержателем в силу п. 5.2.1. (а) Договору іпотеки, про незалежну оцінку вартості будівель адміністративно-виробничого комплексу загальною площею 16 209,80 (шістнадцять тисяч двісті дев'ять цілих вісім десятих) квадратних метрів, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Воровського, 24. Згідно положень відповідного висновку ринкова вартість об'єкту оцінки становить - 357 178 053,00 грн.

З аналізу наведених норм випливає, що існує можливість звернення стягнення на Предмет іпотеки в рахунок часткової погашення заборгованості за Кредитними договорами і набуття Новим іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки за рішенням суду, і такий спосіб захисту права не суперечить ст. 16 Цивільного кодексу України та 20 Господарського кодексу України, з урахуванням договірних зобов'язань сторін.

В силу загальної норми передбаченої у статті 599 Цивільного кодексу України та спеціальної нормі визначеної у частині 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 Господарського процесуального кодексу України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем доведено невиконання договірних зобов'язань з боку відповідача щодо повернення отриманого у Кредитора кредиту, в т. ч. прострочення виконання зобов'язань щодо сплати процентів за Кредитними договорами. Натомість відповідачем не надано доказів повного виконання своїх зобов'язань за вказаними договорами.

Зважаючи на викладене, з огляду на порушення Позичальником своїх зобов'язань по Кредитним договорам, що свідчить про неналежне виконання останнім взятих на себе зобов'язань по ним, виконання яких забезпечене іпотекою майна Іпотекодавця, приймаючи до уваги, що в силу ст.ст. 5.2., 5.2.1. Договору іпотеки Іпотекодержатель має право звернути стягнення та/або реалізувати весь предмет іпотеки, а також прийняти у власність Предмет іпотеки, за визначеною Іпотекодержателем і підтвердженою результатами оцінки незалежним оцінювачем ринковою ціною, враховуючи те, що Іпотекодавець запевнив та надав гарантії про те, що він отримав згоду Головного управління культурної спадщини Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на передачу Предмету іпотеки в іпотеку за договором, про що Іпотекодавцем зауважено в п. 3.1.10. Договору іпотеки, обґрунтованими та доведеними, за викладених в позові № 71372-11-б/б від 08.08.2014 року підстав, є позовні вимоги про звернення стягнення на Предмет іпотеки, з метою задоволення Новим іпотекодержателем своїх вимог забезпечених іпотекою шляхом визнання за останнім права власності на Предмет іпотеки в рахунок часткового погашення 357 178 053,00 грн. заборгованості за Кредитними договорами.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 73 080,00 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 7, 12, 16, 18, 33, 35, 36, 37 Закону України "Про іпотеку", ст.ст. 11, 16, 202, 509, 512, 513, 514, 516, 517, 546, 572, 574, 575, 589, 590, 599, 611, 629, 656, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 173, 174, 175, 180, 181, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 42, 43, 44, 46 , 22, 27, 33, 34, 41, ч. 3 ст. 43, ст.ст. 44, 49, 82, 82-1, 84, ч.ч. 2, 3, 4 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Звернути стягнення на предмет Іпотеки шляхом визнання за Публічним акціонерним товариством "Альфа-Банк" (ідентифікаційний код: 23494714) права власності на бізнес-центр "Ренесанс", яким є будівлі адміністративно-виробничого комплексу загальною площею 16 209,80 (шістнадцять тисяч двісті дев'ять цілих вісім десятих) квадратних метрів, що включають будівлю (літ. А) площею 12 621,10 квадратних метрів та будівлю (літ. И) площею 3 588,70 квадратних метрів, що знаходяться за адресою м. Київ, вул. Воровського, 24, розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 8 000 000 000:91:187:0015 загальною площею 11 849,00 метрів квадратних, в рахунок часткового погашення заборгованості за Кредитним договором-1 та за Кредитним договором-2 в розмірі 357 178 053,00 (триста п'ятдесят сім мільйонів сто сімдесят вісім тисяч п'ятдесят три) грн. 00 коп.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Ренесанс" (ідентифікаційний код 32556425, адреса: 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Рокосовського, буд. 2), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" (ідентифікаційний код 23494714, адреса: 01001, м. Київ, вул. Десятинна, буд. 4/6, рахунок № 37395003 в ПАТ «Альфа-Банк», МФО 300346), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, судові витрати - 73 080,00 грн. (сімдесят три тисячі вісімдесят гривень). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 06.10.2014р.

Суддя О.В. Котков