Рішення № 40792515, 01.10.2014, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/20358/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2014 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Чех Н.А.

при секретарі - Кузьменко А. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк», про стягнення коштів по виплаті кредиту за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою, посилаючись на те, що у 2006 році відповідач, з дозволу ОСОБА_3, розпочав будівництво житлового будинку на її земельній ділянці. На той час, він мав власні грошові заощадження біля 80 000 доларів США, але оскільки їх не вистачало, відповідач звернувся до ПАТ «ВТБ Банк» з проханням надати йому кошти в кредит. 24.07.2007 року між відповідачем та ПАТ «ВТБ Банк» було укладено кредитний договір № 03.28/07-СК1, згідно якого ОСОБА_2 отримав кредит в сумі 200 000,00 доларів США на споживчі потреби. Оскільки., умовою банку було максимальне забезпечення умов виконання кредитного договору, відповідача звернувся до нього (позивача) з проханням виступити його поручителем перед банком. 24.07.2007 року між ним, відповідачем та Банком було укладеного договір поруки № 03.28./07ДП, відповідно до якого він (позивач), як поручитель зобов'язався перед кредитором відповідати з належне виконання ОСОБА_2 взятих не себе зобов'язань, що виникають з кредитного договору. Оскільки, всі отримані в банку кошти відповідач витрачав на будівництво будинку, він декілька разів звертався до нього (позивача) з проханням допомогти йому як найшвидше погасити кредит. Враховуючи те, що відповідач є його рідним братом, і він довіряв йому як рідній людині, та враховуючи те, що він є поручителем, ним (позивачем) частково виконано зобов'язання за кредитним договором, та фактично внесено до банку кошти на загальну суму 144 665,04 доларів США. Відповідач обіцяв йому, що як тільки він завершить будівництво будинку і введе його в експлуатацію, він у найкоротший термін розрахується та поверне кошти, які були внесені ним (позивачем) на погашення кредиту. При цьому, своє зобов'язання перед ним відповідач виконав лише частково, з 144 665,04 доларів США, він повернув тільки 12 577,06 доларів США. На неодноразові звернення до нього, відповідач тільки щиро обіцяє повернути кошти в найближчий час. Але час минає, а кошти не повернуто. У зв'язку із чим він був змушений звернутися до суду з даним позовом.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали усі обставини викладені в позовній заяві, уточнені позовні вимоги та просили їх задовольнити. Позивач додатково пояснив, що відповідач попросив допомогти з грошима, він дав 97 000,00 доларів США, які відповідач вніс до банку. Після цього він ще два рази сплачував кредит за відповідача.

Відповідач та його представник в судовому засіданні уточнені позовні вимоги визнали в повному обсязі, не заперечували щодо їх задоволення. Відповідач пояснив, що він не відмовляється повернути гроші, але зараз не має такої можливості. Представник відповідача зазначив, що спірні кошти були витрачені на погашення кредиту.

В судовому засіданні представник третьої особи підтвердив, що дійсно укладався вказаний кредитний договір, кредит погашено повністю в 2008 році.

Вислухавши пояснення позивача, представника позивача, відповідача, представника відповідача, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

В суді встановлено, що між ВАТ «ВТБ Банк», правонаступником якого є ПАТ «ВТБ Банк» та відповідачем 24.07.2007 року був укладений кредитний договір № 03.28/07-СК1, за яким позичальнику надано кредит в сумі 200 000,00 доларів США, строком до 23.07.2009 року, зі сплатою 13 відсотків річних, за користування кредитними коштами.

В забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2, між банком, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений договір поруки № 03.28/07-ДП, за яким ОСОБА_1 поручився перед банком за виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором.

Як вбачається з розписки, складеної ОСОБА_2, він отримав від ОСОБА_1 гроші в сумі 97 000,00 доларів США для погашення кредиту в ВТБ Банку, квитанцію про сплату коштів зобов'язався передати ОСОБА_1 Кошти в сумі 97 000,00 доларів США були внесені на рахунок банку 23.11.2007 року.

В подальшому, 24.12.2007 року та 11.01.2008 року на рахунок Банку було внесено 27 000,00 доларів США, та 11.01.2008 року - 20 665,04 доларів США.

З довідки № 2734/100-2 від 29.09.2014 року, виданої ПАТ «ВТБ Банк» Відділення «Київська регіональна дирекція», слідує, що станом на 29.09.2014 року у ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 03.28/07-СК1 від 24.07.2007 року відсутня. Останній платіж було здійснено 11.01.2008 року.

Як пояснив позивач, та підтвердив відповідач, заборгованість по кредитному договору була погашена за рахунок коштів позивача - ОСОБА_1, розмір коштів становить 144 665,04 доларів США. Відповідач повернув лише 12 577,06 доларів США.

02.04.2010 року позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою щодо повернення коштів, проте до цього часу відповідач кошти не повернув.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ст.ст. 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлене договором поруки.

Статтею 556 ЦК України визначено, що до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки, на час постановлення рішення суду не було надано доказів щодо спростування вимог позивача, та визнання відповідачем вимог, позов має бути задоволений в повному обсязі.

Згідно курсу НБУ станом на 01.10.2014 року 132 087,98 доларів США в національній валюті становить 1 710 431,69 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони всі судові витрати.

По даній справі позивачем було сплачено судовий збір - 3 654,00 грн., дані витрати підлягають відшкодуванню відповідачами на користь позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 553, 554, 556 ЦК України, ст. ст. 60, 88, 174, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк», про стягнення коштів по виплаті кредиту за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 1 710 431 ( один мільйон сімсот десять тисяч чотириста тридцять одна) гривня 69 копійок та судовий збір - 3 654 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: