Ухвала суду № 40788993, 07.10.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/1441/14 Справа № 206/4168/14-к Головуючий у 1 й інстанції - Поштаренко О. В. Доповідач - Семопядний В.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Семопядного В.О.

суддів Сербіна В.В., Піскун О.П.

при секретарі Звягінової Е.В.

07 жовтня 2014 року розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську кримінальне провадження №12014040700000475 за апеляційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області Виноградової С.О. на вирок Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 06 серпня 2014 року, щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Дніпропетровська, громадянки України, яка працює на посаді оператора ТОВ «Кедр», яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судима;

яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, непрацюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_2:

за участю прокурора Заворотньої О.В., обвинувачених ОСОБА_2

В апеляції прокурор просить вирок суду змінити, зазначити у резолютивній частині вироку, що додаткове покарання призначене ОСОБА_2 у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з доступом та розпорядженням матеріальними цінностями строком на 2 роки виконувати самостійно. Виключити посилання суду про застосування до ОСОБА_3 додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з доступом та розпорядженням матеріальними цінностями строком на 2 роки, а також зазначити строк покарання відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України у виді 2 років 6 місяців обмеження волі, та відповідно до вимог ч. 4 ст. 70 КК України, приєднати частково невідбуте покарання за вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 10 квітня 2014 року, призначивши остаточне покарання у виді обмеження волі строком 3 роки. Свої апеляційні вимоги прокурор обґрунтовує тим, що суд першої інстанції звільняючи ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України, в порушення вимог ст. 77 КК України, в резолютивній частині вироку не зазначив, що додаткове покарання підлягає реальному і самостійному виконанню. Також зазначає, що ОСОБА_3 необґрунтовано було призначено додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з доступом та розпорядженням матеріальними цінностями строком на 2 роки, оскільки, вчинення ОСОБА_3 злочину не було пов'язане з використанням ним будь-яких посадових повноважень.

Стосовно обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судом першої інстанції ухвалено обвинувальний вирок та їм призначено покарання - ОСОБА_2: за ч.2 ст. 191 КК України у виді обмеження волі строком на 2 роки 6 місяців з позбавленням на 2 роки права обіймати посади, пов'язані з доступом та розпорядженням матеріальними цінностями; за ч. 1 ст. 366 КК України у виді обмеження волі строком на 1 рік з позбавленням на 1 рік права обіймати посади, пов'язані з доступом та розпорядженням матеріальними цінностями. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням остаточно призначено ОСОБА_2 покарання у виді 2 років 6 місяців обмеження волі з позбавленням на 2 роки права обіймати посади , пов'язані з доступом та розпорядженням матеріальними цінностями. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання, якщо вона протягом іспитового строку в 1 рік 6 місяців не скоїть нового злочину та виконає покладені на неї обов'язки. На підставі п.п. 3,4 ч.1 ст. 76 КК України на ОСОБА_2 покладено обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну проживання та роботи. ОСОБА_3 : за ч.5 ст. 27 ч. 2 ст. 191 КК України у виді обмеження волі на строк 2 роки 6 місяців з позбавленням на 2 роки права обіймати посади, пов'язані з доступом та розпорядженням матеріальними цінностями; за ч. 3 ст. 357 КК України у виді обмеження волі строком на 2 роки; за ч. 1 ст. 358 КК України у виді обмеження волі строком на 2 роки. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням призначено ОСОБА_3 та ч. 4 ст. 71 КК України приєднано покарання за вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 10 квітня 2014 року, призначено остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки з позбавленням на 2 роки права обіймати посади, пов'язані з доступом та розпорядженням матеріальними цінностями.

Як вбачається з вироку суду, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнані винними за скоєння кримінальних правопорушень при наступних обставинах.

Наказом № 3563-К від 09 жовтня 2013 року ОСОБА_2 призначено на посаду спеціаліста інформаційно-консультаційного центру Управління продажів продуктів поживного кредитування Блоку «Споживче кредитування» ПАТ «АЛЬФА-БАНК» (ідентифікаційний код 23494714)

Відповідно до посадової інструкції спеціаліста інформаційно-консультаційного центру Управління продажів продуктів споживчого кредитування Блоку «Споживче кредитування» ПАТ «АЛЬФА-БАНК», затвердженої розпорядженням №3060 від 12 жовтня 2012 директора по Управлінню персоналом ПАТ «АЛЬФА-БАНК», з якою ОСОБА_2 23 вересня 2013 року ознайомлена під підпис, на останню покладені наступні обов'язки: просування продажів банківських продуктів та послуг клієнтам-фізичним особам в межах компетенції Інформаційно-консультаційного Центру; здійснення підготовки документів для подальшого оформлення банківських операцій з фізичними особами. Разом з зазначеним, спеціаліст: є уповноваженою особою Банку, на яку покладені обов'язки відкриття рахунків клієнтам-фізичним особам; проводить ідентифікацію особи клієнтів-фізичних осіб та їх представників; здійснює збір та оформлення первинних документів з метою наступних продажів банківських продуктів та послуг клієнтам-фізичних особам; підписує Заяви на відкриття рахунків; завіряє копії документів, що посвідчують особу клієнта (паспорт громадянина України, документа на присвоєння ідентифікаційного номеру та інше), з яким Банк укладає договір; завіряє підпис фізичної особи на Картці зі зразками підпису; укладає договору від імені Банку в порядку та на умовах, встановлених внутрішніми нормативними документами Банку в межах повноважень, встановлених внутрішньою Довіреністю; забезпечує своєчасну підготовку та передачу документів згідно вимог внутрішніх нормативних документів Банку; забезпечує своєчасне надання звітів; зобов'язаний проводити ідентифікацію особи клієнтів-фізичних осіб та їх представників та інші обов'язки.

Таким чином, ОСОБА_2 виконувала організаційно-розпорядчі функції, в силу чого являючись службовою особою, вчинила кримінальне правопорушення у сфері службової діяльності при наступних обставинах.

В другій декаді жовтня 2013 року, ОСОБА_3, з метою отримання споживчого кредиту звернувся до інформаційно-консультаційного центру Управління продажів продуктів споживчого кредитування Блоку «Споживче кредитування» ПАТ «АЛЬФА-БАНК», що знаходиться в приміщенні Торгівельного центру, який розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. 20-річчя Перемоги, 43-Д (далі - ІКЦ Банк), за результатами попередньої перевірки ПАТ «АЛЬФА-БАНК» відмовив останньому у його наданні.

Після відмови Банку, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел направлений на заволодіння грошовими коштами Банку за допомогою службового становища ОСОБА_2, з якою ОСОБА_3 спільно проживав та був пов'язаний спільним побутом, але не перебував у шлюбі. Знаючи що остання працює в зазначеному вище ІКЦ Банку та на той час займала посаду спеціаліста ІКЦ Банку, з метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_2 використовуючи документи свого вітчима ОСОБА_4, які він викраде, оформити необхідний пакет документів, обов'язковий для отримання кредиту. ОСОБА_2 розуміючи, що документи від імені ОСОБА_4 для видачі кредиту подаватиме та підписуватиме сам ОСОБА_3 без відома ОСОБА_4, надала свою згоду на заволодіння грошовими коштами Банку, тим самим вступила в змову з ОСОБА_3

16 жовтня 2013 року, ОСОБА_3, реалізуючи спільний з ОСОБА_2 злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, діючи в якості пособника, маючи вільний доступ, так як проживав спільно зі своїм вітчимом ОСОБА_4, за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Кольська, 27/8, викрав документи на ім'я останнього, а саме: паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 належний ОСОБА_4 та його картку фізичної особи - платника податків, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Після чого, ОСОБА_3, продовжуючи діяти за попередньою змовою з ОСОБА_2, виступаючи у ролі пособника у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем з корисливих мотивів, прибув до ІКЦ Банку та надав ОСОБА_2 викрадені ним документи ОСОБА_4, на ім'я якого вони домовились оформити кредит.

В той же день, 16 жовтня 2013 року , в робочий час, ОСОБА_2, з метою заволодіння чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, умисно, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3, знаходячись на своєму робочому місці в ІКЦ Банку, діючи від імені Банку та достовірно знаючи про те, що документи від імені ОСОБА_4 за для оформлення кредиту, подає ОСОБА_3, оформила на ім'я ОСОБА_4 Анкету-Заяву на отримання кредиту та Анкету-Заяву про акцепт Публічної пропозиції на укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, в які внесла завідомо неправдиві відомості, а саме відомості про місце роботи та дохід ОСОБА_4

Після цього, в той же день, в період робочого часу, ОСОБА_3, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_2, діючи в якості пособника в заволодінні чужим майном, шляхом зловживання ОСОБА_2 своїм службовим становищем, знаходячись в ІКЦ Банку, в присутності останньої, від імені ОСОБА_4 завірив оформлені ОСОБА_2, документи, що засвідчують особу ОСОБА_4, підписом нібито від імені самого ОСОБА_4, тим самим вчинив підроблення зазначених вище документів.

Потім, ОСОБА_2 продовжуючи свою злочинну діяльність, усвідомлюючи те, що ОСОБА_4, на якого вона, умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливих мотивів, оформила документи на отримання кредиту, шляхом внесення завідомо неправдивих відомостей, не надавав свої документи та не був присутній при оформленні документів на отримання кредиту та розуміючи те, що замість ОСОБА_4 всі документи, від імені самого ОСОБА_4 підписав та завірив пособник кримінального правопорушення ОСОБА_3, будучи уповноваженою особою, відповідно до своєї посадової інструкції, знаходячись в ІКЦ Банку, умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливих мотивів, завірила своїм особистим підписом зазначені вище офіційні документи підписані в її присутності ОСОБА_3 від імені ОСОБА_4, та завірила копії документів, що посвідчують особу ОСОБА_4, та достовірно усвідомлюючи, що внесені нею відомості до офіційних документів не відповідають дійсності, направила їх на розгляд кредитної комісії Банку.

Того ж дня, 16 жовтня 2013 року, на підставі вказаних вище спільних злочинних дій ОСОБА_2, яка умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливих мотивів, та ОСОБА_3, який виступив пособником у скоєнні кримінального правопорушення, які діяли за попередньою змовою, шляхом внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, Банком надано згоду на укладання кредитного договору для подальшого надання кредиту на ім'я ОСОБА_4

Далі, ОСОБА_2, з метою доведення свого, спільно із ОСОБА_3 злочинного умислу до завершення, являючись службовою особою, умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливих мотивів, внесла завідомо неправдиві відомості до офіційних документів, а саме кредитного договору №500422131 від 16 жовтня 2013 року з додатками, щодо надання ОСОБА_4 кредиту в сумі 19986 грн. 50 коп. строком до 17 жовтня 2016 року, та комплексного договору добровільного страхування ризиків позичальника №006.500422131.111 від 16 жовтня 2013 року з додатками, в яких діючи від імені Банку, поставила свій особистий підпис та надала на підпис ОСОБА_3, який підписав вказані кредитні договори від імені ОСОБА_4, порушивши встановлений порядок оформлення прав і обов'язків фізичних та юридичних осіб, а також порядок ведення офіційної документації.

На підставі укладеного кредитного договору №500422131 від 16жовтня 2013 з додатками на ім'я ОСОБА_4, щодо надання кредиту в сумі 19986 грн. 50 коп. строком до 17жовтня 2016 року, а також комплексного договору добровільного страхування ризиків позичальника №006.500422131.111 від 16.10.2013 з додатками, Банк визнав ОСОБА_4 добропорядним позичальником та припускаючи, що ОСОБА_4 має повне право на отримання зазначеного кредиту, виконав договірні зобов'язання, зокрема відкрив на його ім'я картковий рахунок НОМЕР_3, на який зарахував 17750 гривень, з урахуванням виплати Банка за поліс страхування позичальника в ПАТ СК «Альфа Страхування» у сумі 2236 гривень 50 копійок, на пластикову картку типу Instant Issue Visa Electron для отримання кредитних коштів. Вказану карту, ОСОБА_2 умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливих мотивів, того ж дня видала пособнику у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_3, який, продовжуючи діяти за попередньою змовою, реалізуючи спільний з ОСОБА_2 злочинний умисел, 16 жовтня 2013, о 14:35 год. зняв грошові кошти у сумі 17 700 грн. в банкоматі, який знаходиться в приміщенні Торгівельного центру, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. 20-річчя Перемоги, 43-Д.

Таким чином, ОСОБА_2, займаючи, на підставі наказу № 3563-К від 09 жовтня 2013 року, посаду спеціаліста інформаційно-консультаційного центру Управління продажів продуктів споживчого кредитування Блоку «Споживче кредитування» ПАТ «АЛЬФА-БАНК», являючись службовою особою, діючи умисно, за попередньою змовою з пособником скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_3, із корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, яке не перебувало у її віданні але яким, внаслідок службового становища, мала право операційного керування ним, зловживаючи своїм службовим становищем, шляхом службового підроблення офіційних документів, а саме внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, заволоділа грошовими коштами належними ПАТ «АЛЬФА-БАНК», у сумі 19986 гривень 50 копійок, спільно із ОСОБА_3

В суді апеляційної інстанції прокурор підтримав апеляцію із наведених в ній підстав та просив задовольнити її в повному обсязі.

Обвинувачена ОСОБА_2 просила вирок суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, міркування прокурора, пояснення обвинуваченої, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню.

Не входячи в обговорення доводів апеляційної скарги прокурора, колегія суддів вважає, що вирок суду підлягає безумовному скасуванню у зв'язку із істотним порушенням судом норм кримінального процесуального закону.

Так, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, журналу та технічного запису судового засідання, в якості потерпілого у кримінальному провадженні був залучений ОСОБА_4, який був відсутній при розгляді кримінального провадження в суді. При цьому, відомостей щодо належного повідомлення останнього про дату та час проведення судового засідання, матеріали кримінального провадження не містять. Крім того, при розгляді кримінального провадження по суті, судом навіть не ставилось питання щодо можливості розгляду кримінального провадження за відсутності потерпілого ОСОБА_4, а суд лише обмежився з'ясуванням питання щодо розгляду кримінального провадження у відсутності представника потерпілого ПАТ «АЛЬФА-БАНК», від якого надійшла заява про розгляд кримінального провадження за його відсутності.

Разом з тим, виходячи з положень п. 5 ч. 2 ст. 412 КПК України, судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час та місце судового засідання.

Крім того, як вбачається з резолютивної частини вироку, судом першої інстанції при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 невірно застосований кримінальний закон, який регулює призначення покарання за сукупністю злочинів та вироків.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були допущені істотні порушення кримінального процесуального закону, які є підставою для безумовного скасування вироку, з призначенням, у відповідності до ст. 415 КПК України, нового розгляду в суді першої інстанції.

При новому судовому розгляді суду першої інстанції необхідно усунути порушення, яке потягло за собою скасування судового рішення та ретельно перевірити доводи апеляції прокурора.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 404,405,407, 412, 415 КПК України, судова колегія,

у х в а л и л а:

Вирок Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 06 серпня 2014 року відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3, скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції в іншому складі суду.

Апеляцію заступника прокурора Дніпропетровської області Виноградової С.О. задовольнити частково.

судді:

В.О. Семопядний В.В. Сербін О.П. Піскун