Ухвала суду № 40788248, 02.09.2014, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/1033/13-ц

Провадження № 2-с/500/41/14

УХВАЛА

02 вересня 2014 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Пащенко Т.П.

при секретарі - Бубіліч Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі заяву приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» про скасування судового наказу №500/1033/13-ц від 21 лютого 2013 року за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості по заробітній платі з приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство»,-

ВСТАНОВИВ:

21 лютого 2013 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області було постановлено судовий наказ про стягнення з ПрАТ «УДП» заборгованості по заробітній платі в розмірі 27 040,01 грн. та судових витрат в розмірі 114,70 грн.

03 липня 2014 року ПрАТ «УДП» подало заяву про скасування судового наказу, посилаючись на те, що 21.02.2013 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області видано судовий наказ по справі №50/1033/13-ц про стягнення з ПрАТ «УДП» на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі в сумі 27 040,01 грн. Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25.04.2013 року по справі №500/1035/13-ц за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «УДП» про стягнення компенсації за невикористані відпустку та вихідні дні, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені, моральної шкоди та витрат на правову допомогу, стягнуто з ПрАТ «УДП» на користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористані відпустку та вихідні дні у розмірі 16 876,88 грн., середній заробіток за час затримки у розмірі 8 143,18 грн., моральну шкоду у розмірі 100 грн., правову допомогу у розмірі 1500 грн. (всього 26 620,06 грн.). Компенсація відпустки та вихідні дні у розмірі 16 876,88 грн. входила до загальної суми заборгованості із виплати заробітної плати у розмірі 27 040,01 грн., яка стягнута судовим наказом від 21 лютого 2013 року, що підтверджується розрахунковими литками на ім'я ОСОБА_1 за період з вересня 2012 року по лютий 2013 року. При ознайомлені зі справою було виявлено, що ОСОБА_1 в обох випадках надав до суду копії довідки ПрАТ «УДП» від 12.02.2013 року за вих. № РКО-427. 04.06.2013 року постановами відділу ДВС Ізмаїльського МУЮ були відкриті виконавчі провадження з примусового виконання судового наказу № 500/1033/13-ц та виконавчого листа №500/1035/13-ц. За виконавчим провадженням було сплачено суму у розмірі 2346,05 грн., про що свідчить видатковий ордер від 29.03.2013 року, таким чином, залишок боргу за ВП №38287378 складав 24 693,96 грн. Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції в Одеській області були розподілені грошові кошти між стягувачами, в тому числі на користь ОСОБА_1, а саме, 06.08.2013 року грошові кошти в сумі 24 693,96 грн. були перераховані на користь ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості за судовим наказом №500/1033/13-ц, 06.08.2013 року грошові кошти в сумі 26 620,06 грн. були також перераховані на користь ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості за виконавчим листом №500/1035/13-ц. Крім цього, в рамках виконання вказаних виконавчих проваджень з ПрАТ «УДП» були стягнуті виконавчі збори у розмірі 2 469,40 грн. та 2 662,01 грн. Про даний факт стягнення на користь ОСОБА_1 даних грошових сум стало відомо лише 02.07.2014 року, таким чином, оскільки до складу вищевказаних виконавчих проваджень входила одна й та сума у розмірі 16 876,88 грн. - компенсація відпустки та вихідні дні, ОСОБА_1 шляхом введення в оману суд та виконавчу службу двічі отримано суму у розмірі 16 876,88 грн.

В судовому засіданні представник ПрАТ «УДП» підтримав заяву та просив скасувати судовий наказ в повному обсязі.

ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином, представник заявника ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення заяви ПрАТ «УДП» про скасування судового наказу, оскільки ПрАТ «УДП» пропустило строки для подачі заяви про скасування судового наказу та добровільно вже виконало наказ.

Суд, розглянувши заяву про скасування судового наказу, матеріали справи, вислухавши думку представника боржника, стягувача, вважає, що заява підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до п.2 ч.8 ст. 105-1 ЦПК України за результатами розгляду заяви про скасування судового наказу суд має право скасувати судовий наказ та роз'яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що заява про скасування судового наказу є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а судовий наказ необхідно скасувати.

Керуючись ст. ст. 105-1, 210 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Судовий наказ від 21 лютого 2013 року за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 27 040,01 грн. та судових витрат у розмірі 114,70 грн. з приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» - скасувати.

Роз'яснити ОСОБА_1, що його вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т.П.Пащенко