Ухвала суду № 40788176, 06.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2014 року м. Київ К/9991/32354/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції в м.Суми

на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.12.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2011

у справі №2а-8980/10/1870

за позовом Південної залізниці в особі Сумської дистанції сигналізації та зв'язку

до Державної податкової інспекції в м.Суми

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 23.12.2010, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2011, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Суми №0006481501/0/76875 від 06.10.2010, №0006481501/1/76875 від 28.10.2010, №0006481501/2/76875 від 12.11.2010 про нарахування податкового зобов?язання з податку на прибуток, що складається зі штрафних (фінансових) санкцій в загальній сумі 2380 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку своєчасності подання позивачем податкової звітності, у якому зазначено про порушення підпункту 4.1.4 «б» пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000 №2181-Ш «Про порядок погашення зобов?язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон №2181), пункту 16.4 статті 16 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 334/94-ВР), а саме: ненадання Сумською дистанцією сигналізації та зв'язку Південної залізниці податкової звітності з податку на прибуток за місцем реєстрації, за результатом якої складено акт № 7663/15-1/01073308/632 від 24.09.2010.

На підставі акта перевірки прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій у розмірі 2380 грн.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що судами повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Відповідно до пункту 2.2 статті 2 Закону № 334/94-ВР платниками податку на прибуток, одержаний від господарської діяльності залізничного транспорту, є управління залізниці. Перелік робіт та послуг, що належать до господарської діяльності залізничного транспорту, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1.32 статті 1 Закону № 334/94-ВР господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

За змістом підпункту 2.1.3 пункту 2.1 статті 2 цього Закону платниками податку є: філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку (з числа резидентів - суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами), що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади.

Платник податку, який має такі філії, може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням філій, а також до бюджету територіальної громади за своїм місцезнаходженням.

Водночас, прийнятою на виконання пункту 2.2 статті 2 Закону № 334/94-ВР постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.1998 № 173 (чинною на час виникнення спірних відносин) затверджено Перелік робіт (послуг), що належать до основної діяльності залізничного транспорту, хоча вищезгаданою нормою права передбачалось визначити перелік робіт та послуг, що належать до господарської діяльності і не передбачалось відокремлення на рівні підзаконного акта «основної» діяльності залізничного транспорту.

Аналіз вищезгаданих норм дає підстави вважати, що визначення в питанні суб'єкта (платника) податку закон пов'язує з отриманням прибутку від господарської чи не від господарської діяльності та організаційної визначеності самого управління залізниці. Відповідно, закон не пов'язує вирішення цього питання з терміном «основна» діяльність залізничного транспорту.

Відповідачем визнається, що управліннями залізниці було затверджено накази про здійснення централізованої сплати податку на прибуток структурними підрозділами управлінь залізниці, згідно з якими фінансово-економічні служби управлінь залізниці зобов?язано сплачувати податок на прибуток загальною сумою за структурні підрозділи залізниці з доходів, отриманих від усіх видів господарської діяльності, тому спірне податкове повідомлення-рішення про застосування до структурного підрозділу штрафних санкцій є неправомірним.

Таке застосування норм матеріального права відповідає практиці Верховного Суду України викладеній в постанові від 16.04.2013 за позовом Державного підприємства «Донецька залізниця» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин, судова колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які б давали підстави для скасування оскаржених судових рішень, а тому касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Суми відхилити, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.12.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2011 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун