Ухвала суду № 40787998, 30.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" вересня 2014 р. м. Київ К/800/39635/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Цуркана М.І. (головуючий); Кравцова О.В.; Єрьоміна А.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Регіон» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві про визнання протиправними та скасування приписів і постанови, що переглядається за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Регіон» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2014 року,

у с т а н о в и л а :

У грудні 2013 року ТОВ «Інвест-Регіон» звернулося до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві (Інспекція) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, а також приписів про усунення порушень закону.

Зазначали, що за результатами перевірки Інспекцією направлено позивачу припис про заборону експлуатації заправної станції, у зв'язку зі здійсненням позивачем будівельних робіт без прийняття їх в експлуатацію. Постановою Інспекції до позивача застосовано штраф, передбачений другим абзацом пункту 1 частини шостої статті 2 Закону України від 14 жовтня 1994 року №208/94-ВР «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», за невиконання попереднього припису, та винесено новий, яким позивача повторно зобов'язано припинити експлуатацію АЗС.

Посилаючись на те, що роботи з опорядження фасадів не є будівельними роботами, а інших робіт позивач не виконував, просили визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції від 12 листопада 2013 року № 532/13/1/7/26-66/1211/02/4, а також приписи Інспекції від 7 та 30 жовтня 2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 3 березня 2014 року позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано, а у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ «Інвест-Регіон», посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Заслухавши доповідача, здійснивши перевірку матеріалів справи та доводів касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами встановлено, що за результатами проведеної Інспекцією перевірки об'єкта будівництва (автозаправна станція «Shell», що знаходиться у м. Києві, по вул. Мельникова, 93) складено акт від 7 жовтня 2013 року.

У акті зафіксовано, що ТОВ «Інвест-Регіон» здійснює експлуатацію автозаправної станції без прийняття в експлуатацію окремих будівельних робіт: влаштування підземних резервуарів для палива, капітального ремонту фасадів та навісу над паливозаправними колонками.

Також встановлено, що АЗС прийнято в експлуатацію 30 червня 2004 року. Замовником будівництва є ТОВ «Берегиня». У акті прийняття в експлуатацію відсутні відомості щодо наявності на АЗС резервуарів пального.

Приписом Інспекції від 7 жовтня 2013 року заборонено експлуатацію АЗС.

Постановою Інспекції від 12 листопада 2013 року № 532/13/1/7/26-66/1211/02/4 до позивача застосовано штраф у розмірі 11 470 грн за невиконання цього припису.

Приписом Інспекції від 30 жовтня 2013 року позивача зобов'язано усунути порушення законодавства шляхом виконання вимог попереднього припису.

Задовольнивши позов, суд першої інстанції виходив з того, що проведені позивачем роботи з опорядження фасадів не є будівельними, крім того, припис про заборону експлуатації об'єкта підписано не начальником Інспекції, тобто неповноважною особою.

Скасувавши це рішення та відмовивши у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що припис про заборону експлуатації об'єкта підписано заступником начальника Інспекції, тому він є законним, а виконані позивачем роботи є капітальним ремонтом фасадів, тому потребують дозволу.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає висновки судів передчасними.

Зокрема, звертає увагу на те, що матеріали справи не містять оскаржуваного припису Інспекції від 30 жовтня 2013 року, що є порушенням принципу офіційного з'ясування обставин справи.

Розглядаючи питання про правильність заборони експлуатації АЗС, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на такі обставини.

Як встановлено судами, АЗС як цілісний комплекс передано як внесок ТОВ «Рентойл» до статутного капіталу позивача у 2007 році, а у 2012 році АЗС передано в оренду ТОВ «Альянс Холдинг» (яким безпосередньо експлуатувалось у спірний період).

При перевірці Інспекцією встановлено, що позивачем влаштовано підземні резервуари для палива, відомості про прийняття яких в експлуатацію відсутні.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, резервуар для палива за інвентарним номером Кв/123/1/09951 міститься у акті прийому-передачі майна, підписаним у 2007 році між ТОВ «Рентойл» та позивачем.

Також резервуар згадується у позитивному висновку комплексної державної експертизи, виданому 4 листопада 2002 року ТОВ «Берегиня».

Колегія суддів вважає сумнівною можливість експлуатації заправки з 2 паливороздавальними колонками на 8 пістолетів протягом 2004-2007 років без резервуарів для пального.

Суди, розглянувши справу, не дослідили перелічених обставин. Оскільки з'ясування питання про причину відсутності резервуарів для пального у акті готовності об'єкта для експлуатації (технічна помилка або дійсна відсутність) є визначальним для встановлення законності оскаржуваних приписів та постанови, викладене є підставою для скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час повторного розгляду справи суди також мають надати оцінку іншим порушенням, зафіксованим у акті (капітальний ремонт фасадів та навісу над паливозаправними колонками без дозволу). Зокрема, при первісному розгляді справи, суди досліджували законність виключно робіт з ремонту навісу над паливозаправними колонками. При цьому суди не з'ясували, які саме роботи Інспекція визначила в акті як капітальний ремонт фасадів АЗС.

Відповідно до частини другої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Регіон» задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2014 року та постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 3 березня 2014 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді М.І.Цуркан

О.В.Кравцов

А.В.Єрьомін