Ухвала суду № 40787969, 18.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2014 року м. Київ К/800/31270/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючої: суддів: Блажівської Н.Є., Цвіркуна Ю. І., Юрченко В.П.,розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2014 року

у справі № 520/4735/13-а

за позовом ОСОБА_4

до Одеського обласного військового комісаріату,

Міністерства оборони України

про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В

ОСОБА_4 (надалі також - позивач, ОСОБА_4) звернувся до суду з адміністративним позовом до Одеського обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України, в якому просив визнати незаконною бездіяльність Одеського обласного військового комісаріату з не направлення до Міністерства оборони України висновку щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги за отримання 2-ї групи інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби; зобов'язати Міністерство оборони України видати розпорядження про виплату позивачу одноразову грошову допомогу за отримання 2-ої групи інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби у розмірі 89082,00 грн.; зобов'язати Міністерство оборони України cплатити позивачу одноразову грошову допомогу за отримання 2-ої групи інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби у розмірі 89082,00 грн.

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 30 серпня 2013 року позов задоволено частково. Визнано незаконною бездіяльність Одеського обласного військового комісаріату з не направлення до Міністерства оборони України висновку щодо виплати ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги за отримання 2-ої групи інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби. Зобов'язано Міністерство оборони України видати розпорядження про виплату ОСОБА_4 одноразову грошову допомогу за отримання 2-ої групи інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби. Зобов'язано Міністерство оборони України сплатити ОСОБА_4 одноразову грошову допомогу за отримання 2-ої групи інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2014 року апеляційну скаргу Одеського обласного військового комісаріату задоволено. Постанову Київського районного суду м. Одеси від 30 серпня 2013 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 відмовлено в повному обсязі.

Позивач в касаційній скарзі, вказуючи на допущені судом апеляційної інстанції порушення вимог матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2014 року і залишити в силі постанову Київського районного суду м. Одеси від 30 серпня 2013 року.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, Вищий адміністративний суд України звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як встановлено у судовому процесі, позивач проходив військову службу у Збройних Силах України та був звільнений наказом заступника Міністра оборони України від 18 травня 1993 року № 189 відповідно до Положення про проходження військової служби офіцерським складом Збройних Сил з військової служби у запас відповідно до пункту «б» статті 59 (по хворобі) з посади заступника начальника кафедри вогневої підготовки Одеського вищого військового об'єднаного училища.

Під час проходження військової служби позивач отримав захворювання, внаслідок якого, медико-соціальною експертною комісією 29 вересня 1993 року йому вперше встановлено 3-ю групу інвалідності.

11 лютого 2009 року позивачу встановлено 2-у групу інвалідності отриману внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням військової служби, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК від 11 лютого 2009 року Серія 2-18 ОВ №094748.

15 травня 2009 року ОСОБА_4 звернувся із заявою до Одеського обласного військового комісаріату про виплату одноразової грошової допомоги за отримання інвалідності, проте Одеський обласний військовий комісаріат відмовив позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги внаслідок інвалідності.

Суд апеляційної інстанції, роблячи висновок про відсутність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із погіршенням стану здоров'я та отримання 2-ої групи інвалідності внаслідок травми, виходив із вірного застосування правових норм з огляду на наступне.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що військовослужбовці, а також військовозобов'язані, призвані на збори, підлягають державному обов'язковому особистому страхуванню на випадок загибелі або смерті в розмірі 100-кратного мінімального прожиткового рівня населення України на час загибелі або смерті, а також в разі поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних у період проходження служби (зборів), у розмірі, залежному від ступеня втрати працездатності, що визначається у відсотковому відношенні від загальної суми страхування на випадок загибелі або смерті.

Умови страхування і порядок виплат страхових сум військовослужбовцям і військовозобов'язаним, призваним на збори, та членам їх сімей встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб» від 3 листопада 2006 року № 328-V (набрав чинності з 1 січня 2007 року) були внесені зміни до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», зокрема стаття 16 була викладена у новій редакції та доповнено частиною 2.

Так, нововведеною нормою передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

З наведеного слідує, що право на отримання одноразової грошової допомоги виникає у осіб, інвалідність яких настала після набрання чинності змін до статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», тобто з 1 січня 2007 року.

Про правильність такого висновку свідчить також наступне.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб» від 28 травня 2008 року №499, призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, що сталися після 1 січня 2007 року, здійснюється згідно з Порядком, затвердженим цією постановою.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб одноразова грошова допомога виплачується військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) у разі настання інвалідності в період проходження військової служби та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби чи після закінчення зазначеного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, - у розмірі: 48-місячного грошового забезпечення - інвалідам I групи; 42-місячного грошового забезпечення - інвалідам II групи; 36-місячного грошового забезпечення - інвалідам III групи, а у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби - у розмірі: 60-місячного грошового забезпечення - інвалідам I групи; 54-місячного грошового забезпечення - інвалідам II групи; 48-місячного грошового забезпечення - інвалідам III групи.

За змістом цього положення, зазначена в ньому обставина часу - після 1 січня 2007 року - стосується періоду настання названих страхових випадків (загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво) чи інвалідність військовослужбовців, військово зобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори; інвалідність звільнених з військової служби (зборів) осіб), з чим пов'язується виплата одноразової грошової допомоги.

За таких обставин, з урахуванням наведеного, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб виплачується звільненим з військової служби (зборів) особам у зв'язку із інвалідністю, що настала після 1 січня 2007 року.

Наведений висновок, як свідчить зміст касаційної скарги, позивачем не спростовується.

З огляду на те, що вперше інвалідність позивача настала 29 вересня 1993 року у зв'язку із встановленням йому 3 групи інвалідності, а положення статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (зі змінами внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб» від 3 листопада 2006 року № 328-V) та Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб» від 28 травня 2008 року №499 поширювали свою дію на коло осіб, яким встановлено інвалідність з 1 січня 2007 року, - юридично правильним є висновок суду апеляційної інстанції про відсутність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до приписів вказаних нормативно-правових актів в такій редакції.

Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Таким чином, ухвалене по справі рішення суду апеляційної інстанції є законними і обґрунтованими, а зазначена в касаційній скарзі позиція не знаходить свого підтвердження матеріалами справи та не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За таких обставин, суд, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду апеляційної інстанції слід залишити без змін.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуюча: Н. Є. Блажівська

Судді: Ю.І. Цвіркун

В.П. Юрченко