Ухвала суду № 40787964, 25.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2014 року м. Київ К/800/18756/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Конюшка К.В.,

Чалого С.Я.

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання дій протиправними, зобов'язання донарахування та виплати допомогу по вагітності та пологах, -

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання дій протиправними, зобов'язання донарахування та виплати допомогу по вагітності та пологах.

Позовні вимоги мотивовано тим, що вона є застрахованою особою, фізичною особою-підприємцем, платником єдиного податку та 01.03.2012 уклала з Управлінням Пенсійного фонду України в Попаснянському районі договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Вважає неправомірними дії відповідача щодо не доплатити допомоги по вагітності та пологах за листком непрацездатності у розмірі 29386,98 грн., оскільки при настанні страхового випадку відповідачем було сплачено страхове відшкодування у мінімальному розмірі, а не відповідно до розміру 100% її середньої заробітної плати (доходу).

Постановою Попаснянського районного суду Луганської області від 15 лютого 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2013 року скасовано постанову Попаснянського районного суду Луганської області від 15 лютого 2013 року та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено: визнано протиправними дії Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Первомайської міської виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності щодо відмови в перерахунку листа непрацездатності ОСОБА_2 Серія АВГ № 335706, та зобов'язано нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_2 допомогу по вагітності та пологах за листком непрацездатності Серія АВГ № 335706.

У поданій касаційній скарзі Виконавча дирекція Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з посиланням на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначене вище судове рішення апеляційного суду та залишити в силі постанову суду першої інстанції, яку вважає законною та обґрунтованою.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 01 березня 2012 року між ОСОБА_2 та Управлінням Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області укладено договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування №8.

Пунктом 3.1. договору визначено мінімальну суму страхового внеску, який визначається як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць залежно від виду страхування.

ОСОБА_2 сплачено єдиний внесок за березень 2012 року у сумі 3000 грн., за квітень 2012 року у сумі 3000 грн., що підтверджується копією звітності про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску.

З копії листка непрацездатності вбачається, що позивачці встановлено тимчасову непрацездатність (пологова, післяпологова відпустка) з 23 травня 2012 року по 25 вересня 2012 року.

Даний листок непрацездатності, виданий 23.05.2012, прийнятий відповідачем для оплати та позивачці нараховано та сплачено 4 475,52 грн. допомоги по вагітності і пологах, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що дохід фізичної особи-підприємця, що обрала спрощену систему оподаткування, не є базою для оподаткування, а тому і нарахування допомоги по вагітності та пологах відповідачем правомірно здійснено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що фактична сплата внеску у більшому розмірі надає позивачеві право на обчислення допомоги по вагітності та пологах виходячи з фактично сплаченого внеску, факт та розмір сплати якого не є спірним між сторонами та підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями та Звітом про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2012 рік.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується з вказаними висновками апеляційного суду, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 39 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу), обчисленої відповідно до статті 53 цього Закону, і не залежить від страхового стажу.

Частиною другою статті 53 цього Закону визначено, що порядок обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах визначається Кабінетом Міністрів України.

Таким порядком є Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 N1266.

Згідно з пунктами 3 та 4 Порядку розрахунковим періодом для застрахованих осіб (включаючи осіб, які працюють неповний робочий день) є останні шість календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок, протягом якого особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувались страхові внески.

Місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком), виключаються з розрахункового періоду.

Пунктом 14 Порядку передбачено, що середньоденна заробітна плата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески, на кількість календарних днів за розрахунковий період (без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин: тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком).

Отже, за приписами Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" та Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 N1266, сума допомоги по вагітності та пологах розраховується виходячи із сум фактично отриманої заробітної плати з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

З урахуванням викладеного, зважаючи на обставини, встановлені апеляційним судом на підставі доказів, досліджених під час судового розгляду справи, виходячи із завдань адміністративного судочинства, колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду щодо наявності підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Правова оцінка встановлених обставин справи апеляційним судом дана вірно, порушень норм матеріального чи процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення апеляційним судом не допущено.

Згідно з частиною першою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відхилити, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку ст.ст.235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: