Рішення № 40787710, 02.10.2014, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/2364/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Панфілова А.В.

Доповідач Чельник О. І.

РІШЕННЯ

іменем України

02.10.2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого: Чельник О.І.

суддів: Авраменко Т.М., Суровицької Л.В.,

при секретареві: Пітель Г.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою заступника прокурора Кіровоградської області, подану в інтересах держави в особі Кіровоградській обласної ради, на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16 липня 2014 року у справі за позовом заступника прокурора Кіровоградської області, поданого в інтересах держави в особі Кіровоградській обласної ради до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, Правобережної товарної біржі, ОСОБА_2 про визнання недійсним правочину та визнання права власності на майно, -

В С Т А Н О В И Л А:

29 листопада 2013 року заступник прокурора Кіровоградської області подав в інтересах держави в особі Кіровоградській обласної ради позов до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі по тексту КОДПІ ГУ Міндоходів), Правобережної товарної біржі, ОСОБА_2 про визнання недійсним правочину та визнання права власності на майно за територіальною громадою особі Кіровоградської обласної ради. Позов обґрунтовував тим, що в ході проведеної прокуратурою області перевірки встановлено, що 07.02.2007 року між Правобережною товарною біржею, Державною податковою інспекцією у м. Кіровограді та ОСОБА_2 за результатами аукціону укладено договір купівлі-продажу комунального майна №3, предметом якого є майно, що перебуває у податковій заставі, а саме ІТМ - сховище (захисна споруда) літ (В1) з обладнанням, що знаходиться за адресою м. Кіровоград, вул. Короленка, 1а. На момент продажу вказане було спільною власністю територіальних громад сіл, селищ і міст Кіровоградської області та знаходилось на балансі комунального підприємства «Аеропорт Кіровоград». В оспорюваному договорі зазначено, що реалізація вказаного майна проведена відповідно до вимог ст.10 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» (який діяв на час відчуження майна), постанови Кабінету Міністрів України від 15.04.2002 №538 «Про затвердження Порядку стягнення коштів та продажу інших активів, які перебувають у податковій заставі» та наказу Державної податкової адміністрації України від 26.06.2002 №294 «Про затвердження Порядку проведення цільових аукціонів з продажу активів платника податків, які перебувають у податковій заставі». Тобто, зазначене майно комунального підприємства перебувало в податковій заставі та реалізоване в рахунок погашення існуючого у КП «Аеропорт-Кіровоград» податкового боргу. При цьому зазначений об'єкт є захисною спорудою цивільної оборони №40312 з 1984 року, про що свідчить облікова картка. Вказав, що відповідно до вимог п.в ч.2 ст.5 Закону України «Про приватизацію державного майна» (яка діяла на час продажу майна) об'єкти, що мають загальнодержавне значення не підлягають приватизації. Загальнодержавне значення мають об'єкти, контроль за діяльністю яких з боку держави гарантує захист громадян від наслідків впливу неконтрольованого виготовлення, використання або реалізації небезпечної продукції, послуг або небезпечних виробництв, зокрема: захисні споруди цивільної оборони. Положеннями ч.4 ст.3 Закону України «Про приватизацію державного майна» передбачено, що відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування. Згідно з положеннями ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування» від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності здійснюють органи місцевого самоврядування, які можуть вирішувати питання щодо їхнього відчуження. Доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 року №297-р «Про передачу цілісних майнових комплексів аеропортів цивільної авіації, що передаються з державної у комунальну власність» державне підприємство «Міжнародний аеропорт Кіровоград» разом з належним йому майном, у т.ч. ІТМ - сховищем №40312, передано у спільну власність територіальних громад Кіровоградської області. Тому, відповідно до ч.2 п.10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування» управління таким майном здійснювалось Кіровоградською обласною радою, яка була наділена правами власника такого майна від імені територіальної громади сіл, селищ, міст області. ДПІ у м. Кіровограді 07.09.2006 року звернулася до Кіровоградської обласної ради з листом №9073\10\24-00 про необхідність узгодження реалізації відповідного майна, що перебувало на балансі КП «Аеропорт Кіровоград» (в тому числі й ІТМ - сховища), з метою погашення податкового боргу підприємства. 29.09.2006 року Кіровоградською обласною радою на третій сесії п'ятого скликання винесено рішення №63 «Про списання, відчуження майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст області», пунктом 2 якого дозволено провести відчуження шляхом продажу на конкурентних засадах ІТМ - сховища (з обладнанням), за умови погодження зазначеного питання з Головним управлінням МНС України у Кіровоградській області. ДПІ у м. Кіровограді 27.12.2006 року звернулася з листом № 20888\10\24-1 про погодження реалізації ІТМ - сховища, яке перебуває на балансі КП «Аеропорт Кіровоград», до Головного управління МНС України в Кіровоградській області, яким ведеться електронний облік захисних споруд цивільного захисту області. Погодження на реалізацію вказаної захисної споруди головним управлінням МНС України в Кіровоградській області не надано, про що свідчить лист № 11\271 від 16.01.2007 року. Не зважаючи на передбачену Законом України «Про приватизацію державного майна» пряму заборону на відчуження захисних споруд цивільної оборони, відсутність рішення (дозволу) власника майна на його відчуження, необхідність якого передбачена Законом України «Про місцеве самоврядування», ДПІ у м. Кіровограді 07.02.2007 року продала через Правобережну товарну біржу ІТМ - сховище № 40312 на аукціоні, який проведено 29.01.2007, про що свідчить оспорюваний договір купівлі-продажу майна. Рішенням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради (далі по тексту ВК КМР) від 19.06.2007 року №644 зазначене ІТМ - сховище виділено в окрему адресу, а саме - м. Кіровоград АДРЕСА_1. 20.06.2007 року право власності ОСОБА_2 на вказане майно було зареєстровано. Прокурор зазначив, що незаконним відчуженням комунального майна порушуються інтереси держави як гаранта місцевого самоврядування, що є підставою для їх захисту прокурором, шляхом здійсненням представницьких функцій в суді. В обґрунтування поважності пропуску строку на звернення до суду зазначено, що заступнику прокурора Кіровоградської області, який звертається з даним позовом до суду, стало відомо про наявність оспорюваного правочину 07.10.2013, в ході перевірки, яка проводилась прокуратурою області на підставі постанови про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів № 18 від 26.09.2013, про що свідчить доповідна записка прокурора, який проводив вказану перевірку, а тому просить визнати причини пропуску прокурором строку для звернення до суду з даним позовом за захистом інтересів держави поважними та поновити. Просив визнати недійсним договір купівлі-продажу, визнати право власності територіальної громади в особі Кіровоградської обласної ради на ІТМ-сховище, судові витрати покласти на відповідачів.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16 липня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

У засіданні апеляційного суду прокурор підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник Кіровоградської обласної ради позов прокурора не підтримав. Просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Вказав, що, оскільки відомості про належність спірного об'єкту до категорії захисних споруд відсутні, а згідно акту приймання-передачі із державної до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Кіровоградської області цілісного майнового комплексу ДП «Міжнародний аеропорт Кіровоград» найменування спірного об'єкту значиться як ІТМ-сховище (інженерно-технічна споруда), підстави для задоволення позову прокурора відсутні.

Представники відповідачів просили відхилити апеляційну скаргу, оскільки рішення суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону, а підстави для визнання оспорюваного договору купівлі-продажу відсутні. Представник КОДПІ ГУ Міндоходів просив застосувати строк позовної давності, оскільки його пропущено без поважних причин.

Правобережна товарна біржа свого представника у судове засідання не направила, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином. Причину неявки суду не повідомила. Колегія суддів ухвалила слухати справу у відсутності представника відповідача на підставі ч.2 ст.305 ЦПК України.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Оспорюване рішення суду зазначеним вимогам закону не відповідає.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що станом на сьогодні захисні функції та цільове значення ІТМ - сховища (захисної споруди), яке розташоване за адресою - м. Кіровоград, АДРЕСА_1, повністю збережені, відтак, в разі необхідності захисна споруда придатна до експлуатації за призначенням. При цьому ні рішення Кіровоградської обласної ради від 29.09.2006 року №63 «Про списання , відчуження майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст області», ні ВК КМР «Про оформлення права власності на нежитлову будівлю по АДРЕСА_1» від 19.06.2007 року №644 прокуратурою чи іншими особами не оскаржувалися. Крім того, вказав, що прокурором пропущено строк для звернення до суду з позовом, а причини пропуску строку, вказані прокурором, визнано судом неповажними.

Проте, з таким висновком суду погодитися не можна.

Судом першої інстанції встановлено, що прокуратурою Кіровоградської області відповідно до вимог ст. 21 Закону України «Про прокуратуру», на підставі постанови заступника прокурора області від 26.09.2013 року №18 проведено перевірку додержання вимог земельного законодавства та законодавства про місцеве самоврядування в Україні в діяльності виконавчих органів Кіровоградської міської ради. У ході перевірки прокуратурою області встановлено, що 07.02.2007 року між Правобережною товарною біржею, Державною податковою інспекцією у м. Кіровограді та ОСОБА_2 за результатами аукціону укладено договір купівлі-продажу комунального майна №3 - ІТМ-сховища (захисної споруди) літ (В1) з обладнанням, що знаходиться за адресою м. Кіровоград, вул. Короленка, 1а та перебувало на момент продажу у спільній власності територіальних громад сіл, селищ і міст Кіровоградської області, балансоутримувач - комунальне підприємство «Аеропорт Кіровоград» (т.1, а.с.13-14).

Згідно з п.2.3 спірного договору реалізація вказаного майна проведена відповідно до вимог ст.10 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» (який діяв на час відчуження майна), постанови Кабінету Міністрів України від 15.04.2002 року №538 «Про затвердження Порядку стягнення коштів та продажу інших активів, які перебувають у податковій заставі» та наказу Державної податкової адміністрації України від 26.06.2002 року №294 «Про затвердження Порядку проведення цільових аукціонів з продажу активів платника податків, які перебувають у податковій заставі». Тобто, зазначене майно, що перебувало у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області та значилося на балансі комунального підприємства «Аеропорт Кіровоград», перебувало в податковій заставі та реалізовано ДПІ у м. Кіровограді в рахунок погашення податкового боргу підприємства-балансоутримувача.

Щодо спірної споруди встановлено наступне.

Згідно даних облікової картки ІТМ-сховище є захисною спорудою цивільної оборони віднесено до групи В, класу ІІІ, №40312, рік вводу в експлуатацію - 1984, місткість - 450 чоловік. В обліковій картці зазначено належність споруди Державній авіакомпанії Кіровоградські авіалінії України (т.1, а.с.24).

02.01.2002 року державне підприємство «Міжнародний аеропорт Кіровоград» (м. Кіровоград, вул. Короленка, 1-а) разом з належним йому майном, у тому числі ІТМ-сховищем №40312 (рік введення в експлуатацію - 1984), на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 року №297-р «Про передачу цілісних майнових комплексів аеропортів цивільної авіації, що передаються з державної у комунальну власність» передано у спільну власність територіальних громад Кіровоградської області, що підтверджується актом приймання-передачі із державної до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Кіровоградської області цілісного майнового комплексу ДП «Міжнародний аеропорт Кіровоград» від 02.01.2002 року (т.2, а.с.124-128).

Згідно з вимогами ч.5 ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування» від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності здійснюють органи місцевого самоврядування, які можуть вирішувати питання щодо їхнього відчуження. Доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Тому, відповідно до п.10 ч.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування» управління спірним майном здійснювалось Кіровоградською обласною радою, яка була наділена правами власника такого майна від імені територіальної громади сіл, селищ, міст області. Відчуження майна вказаного підприємства повинно було здійснюватись лише за рішенням власника - Кіровоградської обласної ради або уповноваженого ним органу.

Управлінням з питань надзвичайних ситуацій ВК КМР у 2002 році проведено інвентаризацію захисних споруд міста та виявлено 78 захисних споруд цивільної оборони згідно переліку, у тому числі за п/н 34 значиться ЗС №40312, клас 3-В місткістю 450 чоловік, рік введення в експлуатацію - 1984, що розташована за адресою м. Кіровоград, вул. Короленка, 1, про що повідомлено начальнику Управлінням з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Кіровоградської облдержадміністрації листом від 06.06.2002 року за №136 (т.1 а.с.25-30)

У подальшому, 29.09.2006 року, Кіровоградською обласною радою на третій сесії п'ятого скликання винесено рішення за №63 «Про списання, відчуження майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст області», пунктом 2 якого дозволено провести відчуження шляхом продажу на конкурентних засадах майна, що перебуває на балансі КП «Аеропорт-Кіровоград», у тому числі ІТМ - сховища (з обладнанням), інвентарний номер 103003, за умови погодження зазначеного питання з головним управлінням МНС України у Кіровоградській області, а кошти спрямувати на зменшення податкової заборгованості зазначеного підприємства (т.1 а.с.44-45).

27.12.2006 року ДПІ у м. Кіровограді звернулася з листом за №20888\10\24-1 про погодження реалізації ІТМ - сховища, яке перебуває на балансі КП «Аеропорт Кіровоград», до головного управління МНС України в Кіровоградській області, яким ведеться електронний облік захисних споруд цивільного захисту області, яке листом від 16.01.2007 року №11/271 повідомило заступника начальника ДПІ у м. Кіровограді про те, що Управління МНС в області підстав для погодження реалізації ІТМ-сховища з інвентарним номером 103003 не має з огляду на ст.10 Закону України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру», Закон України «Про приватизацію державного майна» та директиву прем'єр-міністра України від 15.12.2006 року №1543-ск/29 «Про основні завдання цивільного захисту України у 2007 році» (т.1 а.с.20).

Не зважаючи на відсутність дозволу на відчуження спірного майна 07.02.2007 року ДПІ у м. Кіровограді було укладено договір купівлі-продажу ІТМ-сховища №40312 з ОСОБА_2 відповідно до результатів проведеного аукціону Правобережною товарною біржею з продажу майна, що перебуває в податковій заставі (протокол про хід торгів на аукціоні №3 від 29.01.2007 року), про що свідчить договір купівлі-продажу майна за №3 (т.1 а.с.13-14).

Відповідно до вимог п.в ч.2 ст.5 Закону України «Про приватизацію державного майна» (в редакції, що була чинна на час продажу майна) об'єкти, що мають загальнодержавне значення не підлягають приватизації. Загальнодержавне значення мають об'єкти, контроль за діяльністю яких з боку держави гарантує захист громадян від наслідків впливу неконтрольованого виготовлення, використання або реалізації небезпечної продукції, послуг або небезпечних виробництв, зокрема захисні споруди цивільної оборони.

Згідно з ч.4 ст.3 вказаного Закону відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.

Таким чином, ДПІ м. Кіровограда в порушення зазначеного Закону було реалізовано в рахунок погашення податкової заборгованості КП «Аеропорт Кіровоград» майно, яке при цьому належало до спільної власності територіальних громад області та без належного на те дозволу.

Рішенням ВК КМР від 19.06.2007 року №644 «Про оформлення права власності на нежитлову будівлю по АДРЕСА_1» на підставі договору купівлі-продажу від 07.02.2007 року №3 оформлено право власності на нежитлову будівлю за ОСОБА_2 з присвоєнням поштової адреси: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.38).

20.06.2007 року право власності на вказане майно зареєстровано ОСОБА_2 в установленому законодавством порядку (т.1 а.с.15).

У липні 2007 року було складено акт перевірки утримання, експлуатації і використання захисної споруди цивільної оборони (ЗС ЦО) №40312, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 і знаходиться у власності фізичної особи ОСОБА_2 за участю представників Кіровоградського міського управління ГУМНС України в області старшого інспектора Дружиніна К.К., провідного фахівця Шнурика В.М., завідувача відділу координації дій з питань ЦО виконкому Кіровської районної у м. Кіровограді ради Москаленка Н.Р., у присутності заступника директора КП «Аеропорт-Кіровоград» Дроботова А.П. та фізичної особи ОСОБА_2, затверджений в.о. заступника міського голови С.Табалова 06.08.2007 року, захисна споруда №40312 оцінена як не готова та надано рекомендації про усунення недоліків у термін до 04.12.2007 року (а.с.19).

З даного акту убачається, що ОСОБА_2 була обізнана про належність придбаного нею об'єкту до ЗС ЦО, тому твердження її представника про те, що придбане майно не належало до захисних споруд спростовується письмовими доказами по справі.

Також відповідач стверджував, що оскільки спірний об'єкт не значиться в обліку захисних споруд, то він не є ЗС ЦО. Це твердження спростовується повідомленням начальника УДСНС України в Кіровоградській області генерал-майора В.Федорчука на запит першого заступника прокурора Кіровоградської області старшого радника юстиції Жолонка С.П. від 15.09.2014 року №01-5400/0125 про те, що в базі даних електронного обліку захисних споруд, створеного у 2007 році, сховище №40312 зареєстроване за адресою: вул. Короленка, 1, а його власником є державна авіакомпанія «Кіровоградські авіалінії України». Іншої інформації про зміну власника (балансоутримувача) від Управління з надзвичайних ситуацій департаменту інфраструктури та промисловості Кіровоградської облдержадміністрації до УДСНС України в області не надходило. До вказаного листа додано витяг з електронного обліку захисних споруд цивільного захисту області, за яким значиться ЗС №40312, клас сховища 3, місткістю 450 чоловік, площею 305 кв.м, рік введення в експлуатацію 1984 (т.2 а.с.143-144).

Колегія суддів вважає, що сам факт неповідомлення УДСНС України в області про зміну балансоутримувача чи власника захисної споруди, а також про зміну адреси розташування цієї споруди, не свідчить про те, що ІТМ-сховище взагалі не є захисною спорудою цивільної оборони, як стверджували представники Кіровоградської обласної ради та ОСОБА_2

Про належність ІТМ-сховища, придбаного на аукціоні ОСОБА_2, до ЗС ЦО свідчить і облікова картка сховища групи В, класу ІІІ, №40312 на 450 чоловік та його технічна характеристика (т.1 а.с.24).

Зазначені обставини встановлені і рішенням суду першої інстанції, проте суд дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на те, що захисні функції ІТМ-сховища повністю збережені, захисна споруда придатна до експлуатації. При цьому ні рішення Кіровоградської обласної ради від 29.09.2006 року №63 «Про списання, відчуження майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст області», ні рішення ВК КМР від 19.06.2007 року №644 «Про оформлення права власності на нежитлову будівлю по АДРЕСА_1» прокуратурою чи іншими особами не оскаржувалось.

Суд першої інстанції в порушення ст.212 ЦПК України не прийняв до уваги того факту, що рішення Кіровоградської обласної ради від 29.09.2006 року №63 не було підставою для укладення сторонами спірного договору купівлі-продажу майна, а рішення Кіровоградської міської ради №644 взагалі було прийнято на виконання спірного договору лише 19.06.2007 року та переоформлено право власності на ОСОБА_2, а тому і підстави для оскарження вказаних актів були відсутні.

Згідно з ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1-3, 5 статті 203 ЦК зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Зважаючи на те, що вчинення правочину сторонами по відчуженню спірного майна суперечило ч.4 ст.3, ч.2 ст.5 Закону України «Про приватизацію державного майна» (у редакції, що діяла на момент вчинення правочину), Кіровоградська обласна рада надала дозвіл на його відчуження шляхом продажу лише за умови погодження з Управлінням МНС України в Кіровоградській області, яке таке відчуження не погодило, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для визнання спірного договору купівлі-продажу недійсним, оскільки за ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, а у разі недодержання в момент вчинення правочину сторонами таких вимог зазначене є підставою для визнання його недійсним.

Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Пленум Верховного Суду України у п.5 постанови від 06.11.2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснив, що відповідно до статей 215, 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Прокурор заявив вимогу про застосування наслідків недійсності правочину шляхом визнання права власності територіальних громад сіл, селищ, міст Кіровоградської області в особі Кіровоградської обласної ради на ІТМ-сховище, яке є захисною спорудою цивільної оборони і у електронному обліку захисних споруд цивільного захисту області має обліковий номер 40312, яка підлягає задоволенню на підставі ст.216 ЦК України.

Про застосування інших наслідків недійсності правочину прокурор не заявляв. Відповідно до ч.5 ст.216 ЦК України з власної ініціативи суд може застосувати наслідки недійсності лише нікчемного правочину, тобто якщо його недійсність встановлена законом.

Що стосується строку позовної давності.

На думку колегії суддів суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що позов подано з пропуском строку позовної давності, а причини пропуску строку, зазначені прокурором як поважні, визнано судом неповажними, при тому, що підставою укладення оспорюваного договору є рішення обласної та міської рад, законність яких прокурором не оспорювалась, а сама подача позову до суду майже через 8 років позбавило суд можливості встановити дійсні обставини справи.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду, виходячи з такого.

Пленум Верховного Суду України у ч.3 п.11 постанови від 18.12.2009 року №4 «Про судове рішення в цивільній справі» роз'яснив, що, встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Тобто, в порушення зазначених вище роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України, встановивши у судовому засіданні, що позовні вимоги прокурора задоволенню не підлягають у зв'язку з його недоведеністю та безпідставністю, суд відмовив у позові ще й з тих підстав, що прокурором було пропущено строк звернення до суду, а причини для його поновлення визнані судом неповажними.

Дійсно, рішення Кіровоградської обласної ради №63 «Про списання, відчуження майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст області» було постановлено на третій сесії п'ятого скликання 29.09.2006 року, на якій мав бути присутнім прокурор, хоча присутність його на цій сесії письмовими доказами по справі не підтверджується, проте дозвіл на проведення відчуження шляхом продажу ІТМ-сховища було надано обласною радою лише за умови погодження питання з Головним Управлінням МНС України в Кіровоградській області, тому підстав для його оскарження у судовому порядку на той час прокурор не мав. Що ж стосується оспорюваного договору купівлі-продажу майна від 07.02.2007 року прокурору про його наявність стало відомо 07.10.2013 року у ході перевірки, яка проводилась прокуратурою області на підставі постанови про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів від 26.09.2013 року №18. З зазначеним позовом прокурор звернувся 29 листопада 2013 року.

Частиною 1 ст.261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За таких обставин колегія суддів вважає, що прокурор звернувся в межах строку позовної давності, встановленого ст.257 ЦК України, тому підстав для його поновлення не вбачає.

На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до п.п.3, 4 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для його скасування з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

На підставі ст.88 ЦПК України з КОДПІ ГУ Міндоходів (продавцем по договору купівлі-продажу) та ОСОБА_2 (покупцем) має бути стягнуто по 819,73 грн. судового збору у дохід держави, виходячи з ціни договору, яка складала 163947 грн. 38 коп. З Правобережної товарної біржі судовий збір не стягується, оскільки вона хоч і була стороною договору, але виступала у якості організатора торгів.

Керуючись п.2 ч.1 ст.307, п.п. 4 ч.1 ст.309, ч.2 ст.314, ст.316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу заступника прокурора Кіровоградської області задовольнити.

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16 липня 2014 року скасувати.

Позов заступника прокурора Кіровоградської області задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу майна від 07 лютого 2007 року №3, укладений між Правобережною товарною біржею, Державною податковою інспекцією у м. Кіровограді та ОСОБА_2, недійсним.

Визнати право власності на ІТМ-сховище, яке є захисною спорудою цивільної оборони №40312, розташоване у АДРЕСА_1, за територіальною громадою в особі Кіровоградської обласної ради (код ЄДРПОУ 22223982, м. Кіровоград, площа Кірова, 1).

Стягнути з Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, ОСОБА_2 по 819,73 грн. судового збору у дохід держави.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: