Постанова № 40784102, 23.09.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/4921/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Супруна Є.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання - Шевченко І.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Нефьодова І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Полтавської області про визнання неправомірним та скасування припису, -

В С Т А Н О В И В:

07 серпня 2013 року фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3, позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Полтавській області (далі - Інспекція ДАБК в Полтавській області, відповідач) про визнання неправомірним та скасування припису № 39 від 30.05.2013 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Мотивуючи свої вимоги, позивач стверджує, що він на законних підставах володіє, користується та розпоряджається двоповерховим блоком міні-магазинів по АДРЕСА_1, свідченням чого є акт попередньої перевірки, здійсненої відповідачем 14.03.2013. У зв'язку з цим вважає припис №39 від 30.05.2013 таким, що прийнятий з грубим порушенням норм діючого законодавства, яким врегульовано питання власності, право володіння і користування об'єктами власності.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що під час проведення позапланової перевірки на об'єкті будівництва "Двоповерховий блок міні-магазинів" по АДРЕСА_1 було встановлено факт здійснення ОСОБА_3 самочинної реконструкції, внаслідок чого загальна площа будівлі збільшилася з 1493,3 м2 до 1679 м2. З огляду на положення п. 8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", яка містить положення про заборону експлуатації закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, відповідач вважає достатньою сукупність передумов, необхідних для винесення оскаржуваного припису.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та додаткових поясненнях долучених до матеріалів справи.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення проти позову та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

02.10.2013 ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Полтавської області.

У судове засідання третя особа явку свого уповноваженого представника не забезпечив. Про час, місце та дату розгляду справи повідомлявся належним чином. Надав до суду клопотання двозначного змісту про відкладення розгляду справи на іншу дату та про розгляд справи без участі свого представника, яке суд розцінює як заяву про розгляд справи без участі представника.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши залучені до матеріалів справи та зібрані судом письмові докази, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи суд встановив, що 14.03.2013 головним державним інспектором південного інспекційного відділу Інспекції ДАБК у Полтавській області Пузир А.І. на підставі наказу начальника Інспекції ДАБК у Полтавській області від 21.02.2013 №54 (а.с. 216 т. 1) була проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил ОСОБА_3 на об'єкті будівництва "Двоповерховий блок міні-магазинів по АДРЕСА_2 в м. Кременчуці Полтавської області", результати якої оформлено актом від 14.03.2014 (а.с. 8 т. 1).

В ході перевірки встановлено, що будівництво блоку міні-магазинів здійснювалося на підставі дозвільних документів та введено в експлуатацію. Пред'явлено документи: рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №148 від 20.02.2004 "Про надання функцій замовнику на будівництво двоповерхового блоку міні магазинів на приринковій площі по АДРЕСА_3 в м. Кременчуці"; Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта (загальною площею - 1 493,3 м2); на підставі рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №946 від 14.10.2005 "Про затвердження актів державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів на території м. Кременчука" одержано свідоцтво на право власності на нерухоме майно від 05.05.2006. В подальшому ОСОБА_3 самочинно, без виготовлення проекту і отримання належних дозвільних документів була виконана реконструкція приміщень з переплануванням першого поверху будівлі та будівництвом торгівельних павільйонів (прибудов). Рішенням Третейського суду від 21.10.2008 визнано за ОСОБА_3 право приватної власності на самочинно прибудовані до будівлі блок міні-магазинів торгівельні павільйони, загальна площа приміщень після реконструкції становить - 1679 м2. Інспекцією ДАБК у Полтавській області 18.11.2010 ОСОБА_3 за виконання будівельних робіт без дозволу чи затвердженого проекту притягнуто до адміністративної відповідальності. На теперішній час при проведенні перевірки встановлено: орендар частини приміщень блоку міні-магазинів, за згодою власника, виконує ремонтні роботи без втручання в несучі конструкції та зміни цільового призначення, виконання даних робіт відповідно до "Порядку виконання будівельних робіт" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №466 від 13.04.2011 не потребує реєстрації про початок виконання будівельних робіт.

30.05.2013 першим заступником начальника Інспекції ДАБК у Полтавській області Крикливцем І.І. винесено припис №39 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил (а.с. 10 т. 1) на об'єкті "Реконструкція двоповерхового блоку міні-магазинів за рахунок прибудов за адресою: АДРЕСА_1, яким ОСОБА_3, з метою усунення виявлених порушень, зобов'язано негайно зупинити експлуатацію об'єкта: "Реконструкція двоповерхового блоку міні-магазинів за рахунок прибудов за адресою: АДРЕСА_1 до введення його в експлуатацію в установленому законом порядку. В якості підстав для винесення припису вказано на наступні порушення: експлуатація об'єкта будівництва "Реконструкція двоповерхового блоку міні-магазинів за рахунок прибудов за адресою АДРЕСА_1, чим порушено п. 8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461.

Питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не вирішувалося.

Не погоджуючись із приписом відповідача від 30.05.2013 №39, ФОП ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку доводам позивача та запереченням відповідача в межах заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Як встановлено в ході судового розгляду, підставою для винесення припису №39 від 30.05.2013 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил слугували висновки перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил, в ході якої встановлено, що ОСОБА_3 самочинно, без виготовлення проекту і отримання належних дозвільних документів була виконана реконструкція приміщень з переплануванням першого поверху будівлі та будівництвом торгівельних павільйонів (прибудов) по АДРЕСА_1 м. Кременчуці Полтавської області, внаслідок чого загальна площа будівлі збільшилася з 1493,3 м2 до 1679 м2. Висновок про самочинну реконструкцію відповідач обґрунтовує наявністю відповідного факту, який встановлений рішенням Третейського суду від 21.10.2008 (а.с. 30) щодо визнання за ОСОБА_6 права приватної власності на самочинно прибудовані торгівельні павільйони, з урахуванням площі яких загальна площа приміщень після реконструкції становить 1679 м2.

Так, рішенням Третейського суду при Полтавській торгово-промисловій палаті від 21.10.2008 у справі №33/2008-К за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа: Комунальне підприємство "Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації" про визнання права власності на реконструйоване нерухоме майно позовні вимоги задоволено. Визнано за ОСОБА_3 право приватної власності на самочинно прибудовані до будівлі блоку міні-магазинів торгівельні павільйони, що розташовані по АДРЕСА_1 м. Кременчуці Полтавської області. Загальна площа будівлі блоку міні-магазинів - 1679 м2 (а.с. 30-32 т. 1).

Аналізуючи фактичні обставини, на яких ґрунтується спірний акт індивідуальної дії, суд вважає за необхідне надати оцінку доказам, що були взяті суб'єктом владних повноважень за основу при винесенні припису №39 від 30.05.2013.

Так, відповідно до ч.1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч. 1 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно ж до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як свідчать обставини справи, висновок про самочинну реконструкцію відповідач обґрунтовує наявністю відповідного факту, який встановлений рішенням Третейського суду при Полтавській торгово-промисловій палаті від 21.10.2008 у справі №33/2008-К.

У зв'язку з цим слід зазначити, що згідно з роз'ясненнями, наданими Конституційним Судом України в Рішенні від 10.01.2008 №1-рп/2008 (справа про завдання третейського суду), третейські суди приймають рішення тільки від свого імені (стаття 46), а самі ці рішення, ухвалені в межах чинного законодавства, є обов'язковими лише для сторін спорів. Забезпечення примусового виконання рішень третейських судів перебуває за межами третейського розгляду та є завданням компетентних судів і державної виконавчої служби (стаття 57 Закону, пункт 1 частини другої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження"). Третейські суди не віднесені до системи судів загальної юрисдикції (стаття 125 Конституції України). Третейські суди є недержавними незалежними органами захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та/або юридичних осіб у сфері цивільних і господарських правовідносин. Третейські суди не здійснюють правосуддя, їх рішення не є актами правосуддя, а самі вони не входять до системи судів загальної юрисдикції.

З огляду на зазначені висновки Конституційного Суду України щодо законної сили рішень третейських судів, суд визнає неналежними докази щодо фактів, встановлених такими рішеннями.

Відтак, Інспекція ДАБК в Полтавській області, як і її посадові особи, не можуть, з посиланням лише на рішення третейського суду, стверджувати про певні обставини чи факти, встановлені рішеннями вказаних судів, які є недержавними незалежними органами захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та/або юридичних осіб у сфері цивільних і господарських правовідносин.

Всупереч наведеному, перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_3 здійснив реконструкцію приміщень з переплануванням першого поверху будівлі та будівництвом торгівельних павільйонів, про що свідчить рішення Третейського суду від 21.10.2008, яким визнано за ОСОБА_3 право приватної власності на самочинно прибудовані до будівлі блок міні-магазинів торгівельні павільйони.

В той же час перевіркою встановлено, що будівництво самого двоповерхового блоку міні-магазинів по АДРЕСА_1 здійснювалося у відповідності до вимог законодавства та підтверджено рядом документів, зокрема: рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №148 від 20.02.2004 "Про надання функцій замовнику на будівництво двоповерхового блоку міні магазинів на приринковій площі по АДРЕСА_3 в м. Кременчуці"; Актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта (загальною площею - 1 493,3 м2); рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №946 від 14.10.2005 "Про затвердження актів державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів на території м. Кременчука". На підставі акта державної приймальної комісії ОСОБА_3 було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно серія ЯЯЯ №430792 від 05.05.2006 (а.с. 20 т. 1), на підставі якого КП "Кременчуцьке БТІ" 10.05.2006 здійснило держану реєстрацію права власності на нерухоме майно за позивачем (а.с. 21 т. 1).

Отже об'єкт перевірки, а саме - двоповерховий блок міні-магазинів по АДРЕСА_1, за твердженням самого ж відповідача, зареєстровано та введено в експлуатацію у відповідності до вимог закону.

При винесені оскаржуваного припису, відповідач посилався на факт порушення ОСОБА_3 вимог частини восьмої статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", у відповідності до якої експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється та недотримання вимог пункту 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461, згідно з яким експлуатація об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

Зважаючи на те, що факт будівництва двоповерхового блоку міні-магазинів підтверджено всіма необхідними документами, тоді як висновок перевірки про здійснення самовільної реконструкції ґрунтується лише на рішенні третейського суду, суд приходить до висновку про недоведеність тверджень відповідача щодо порушення ФОП ОСОБА_3 вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461.

Відтак спірний припис винесений відповідачем за відсутності законних передумов, у зв'язку з чим такий підлягає скасуванню, як протиправний.

Положеннями частини другої статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно з приписами частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду законності прийнятого ним спірного припису.

Таким чином, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Полтавській області про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 30.05.2013 №39.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Полтавській області (ідентифікаційний код 37710174) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати, які пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 34,45 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 26.09.2014.

Суддя Є.Б. Супрун