Постанова № 4078360, 14.04.2009, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

69041, м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, 65-в

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 травня 2009 року /  14-12 год./ справа №2а-1457/09/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О. при секретарі Єгоровій О.Ю., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні   адміністративну справу

за позовом Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області

до Приватного підприємця ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу у розмірі 388,39 грн.,

ВСТАНОВИВ:  

Позивач звернувся з адміністративним позовом до Приватного підприємця ОСОБА_1 з вимогами про стягнення податкового боргу у розмірі 388,39 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем як платником податків згідно поданої заяви до органів податкової служби самостійно обрано спрощену систему оподаткування, обліку та звітності підприємницької діяльності. За оподатковуваний звітний період з 20.08.2008р. по 20.11.2008р. за відповідачем утворилася заборгованість зі сплати єдиного податку у розмірі 388,39 грн., яка у встановленому законодавством порядку та строки не була оплачена на користь бюджету. Здійснені органом ДПІ заходи щодо стягнення зазначеної суми податкової заборгованості не дали належного результату щодо погашення заборгованості, у зв'язку з чим позивач звернувся з адміністративним позовом до Приватного підприємця ОСОБА_1 з вимогами щодо стягнення податкового боргу у примусовому порядку.

У судове засідання, призначене на 19.05.2009р. представник позивача не з'явився, до суду надав заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує та просить суд стягнути з відповідача суму податкової заборгованості.

Відповідач повідомлений належним чином за юридичною адресою про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання двічі не з'явився, заперечень на позовну заяву та заяву про розгляд справи за його відсутністю до суду не надав, у зв'язку з чим, суд вважає можливим розгляд справи провести за відсутності відповідача.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини по праві та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Приватний підприємець ОСОБА_1 23.10.2007р. зареєстрований виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради Запорізької області як суб'єкт підприємницької діяльності за юридичною адресою: АДРЕСА_1, про що зроблено відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за №НОМЕР_1 та відповідно видане свідоцтво про державну реєстрацію.

 Приватний підприємець ОСОБА_1 є платником податків та перебуває на обліку у Мелітопольській об'єднаній державній податковій інспекції Запорізької області.

Відповідно до п.1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», « встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для суб'єктів малого підприємництва: фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тисяч гривень».

Заявою від 28.07.2008р. Приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся до Мелітопольської ОДПІ Запорізької області з заявою про переведення його як суб'єкта підприємництва на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності на 2008 рік, при цьому підприємцем вказано вид підприємницької діяльності - роздрібна торгівля іншими продовольчими товарами та обсяг виручки від реалізації продукції з початку календарного року у розмірі 60 490,00 грн.

 Таким чином, судом встановлено, що приватний підприємець ОСОБА_1. за вказаними ознаками належить до суб'єктів малого підприємництва та може використовувати у своїй діяльності спрощену систему оподаткування .

Як встановлено у судовому засіданні, Рішенням Мелітопольської міської ради Запорізької області від 09.01.2006р. затверджені щомісячні ставки єдиного податку для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку за спрощеною системою оподаткування з діяльності роздрібної торгівлі продовольчими товарами за ставкою 100 грн. на відповідній території міської громади.

Відповідно до приписів Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» визначено, що «суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа, яка сплачує єдиний податок, звільняється від обов'язку нарахування, відрахування та перерахування до державних цільових фондів зборів, пов'язаних з виплатою заробітної плати працівникам, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї. Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України». (абз.5,6 п.2 Указу).

Як встановлено судом на підставі наявних письмових доказів, за Приватним підприємцем ОСОБА_1. утворилась заборгованість зі сплати єдиного податку у оподатковуваному періоді з 20.08.2008р. по 20.11.2008р. у загальному розмірі 400 грн. Зазначену суму заборгованості відповідачем було сплачено частково у розмірі 11,61 грн., у зв'язку з чим сума податкової заборгованості на час розгляду спору становить 388,39 грн.

Відповідно до п.1.3. ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», визначено, що податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Разом з тим, згідно пп.5.4.1. п.5.4 ст.5 зазначеного Закону, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені Законом, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, факт наявності узгоджених податкових зобов'язання та існування податкового боргу у розмірі 388,39 грн. підтверджується належними доказами та не спростовано відповідачем.

У зв'язку з несплатою платником податків узгодженої суми податкового зобов'язання у визначені законодавством строки, згідно п.п.6.2.1 п.6.2. ст.6 та п.п.6.2.4 п.6.2. ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платнику податків 09.09.2008р. була направлена перша податкова вимога, яка отримана уповноваженою особою платника податків 13.09.2008р.

Згодом, 13.10.2008р. відповідачеві була направлена друга податкова вимога про сплату консолідованого податкового зобов'язання. Зазначена податкова вимога 17.10.2008р. отримана платником податків.

Разом з тим, 17.11.2008р. керівником податкового органу на підставі положень ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» прийнято рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу. Зазначене рішення 22.11.2008р. отримано платником податку, про що свідчить особистий підпис на поштовому повідомленні.

Відповідно до пп. 3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду, у зв'язку з чим, суд вважає вимоги позивача про примусове стягнення суми податкового боргу такими, що підлягають задоволенню.

Право органів державно податкової служби на звернення до суду з відповідним позовом щодо стягнення податкової заборгованості передбачено положенням ст.11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”. Отже, повноваження позивача здійсненні на підставі, у межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством, з метою, якою це повноваження надано, обґрунтовано та неупереджено.

Відповідно до п.4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб`єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.1, 3, 5, 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.ст. 9, 11 Закону України «Про систему оподаткування», ст.ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовільнити.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 Ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Місцевого бюджету м.Мелітополя Запорізької області (р/р 34213379700013 код платежу 16050200 код ЄДРПО 34676932 банк ГУДКУ у Запорізькій області МФО 813015) податкову заборгованість у розмірі 388,39 грн.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАСУ, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.  

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

  Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала .

Постанову виготовлено у повному обсязі 25.05.2009р.

Суддя /підпис/ Л.О.Нестеренко

Постанова не набула чинності.

Суддя: Л.О.Нестеренко