Ухвала суду № 40783077, 01.10.2014, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №290/470/14-к Головуючий у 1-й інст. Ковалик Ю. А.

Категорія ч.1 ст.115 КК україни Доповідач Котік В. П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2014 року м. Житомир

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді: Котіка В.П.,

суддів: Романова О.В., Ляшука В.В.

з участю секретаря: Гончарука С.С.

прокурора: Турської В.В.

обвинуваченого: ОСОБА_1

захисника: ОСОБА_2

потерпілої: ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого на вирок Баранівського районного суду Житомирської області від 24 липня 2014 року.

Цим вироком: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця м. Веньов, Тульської області Російської Федерації, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, проживаючого без реєстрації в АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 17 січня 2001 року Очаківським районним судом Миколаївської області за ст.ст. 185 ч.1, 187 ч.1, 187 ч.2, 70 КК України до 7 років позбавлення волі;

- 30 квітня 2010 року Первомайським міським судом Луганської області за ст.ст. 185 ч.2, 75 КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік;

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 11 (одинадцять) років.

Міру запобіжного заходу залишено попередню - взяття під варту.

Строк відбуття покарання обраховано з часу затримання - 16 лютого 2014 року.

Речові докази, а саме ніж, два вирізи доріжок з нашаруванням бурого кольору, марлевий тампон зі змивом нашарування бурого кольору, дерев'яне поліно з нашаруванням бурого кольору, відбитки папілярних узорів, штани, кофту, труси, футболку ОСОБА_4, знищено; куртку та штани ОСОБА_1 повернуто обвинуваченому; п'ять кухонних ножів, які були вилучено у ОСОБА_5 повернуто власнику, три кухонних ножі, які були вилучені у ОСОБА_6 повернуто ОСОБА_6

Стягнуто з ОСОБА_1 судові витрати за проведення судових експертиз(одержувач НДЕКЦ при УМВС України у вінницькій області) в сумі 5544 (п'ять тисяч п'ятсот сорок чотири) гривні.

Стягнуто з ОСОБА_1 судові витрати за проведення судових експертиз (одержувач: держава в особі УДКСУ у м. Житомирі, банк отримувача: ГУДКСУ у Житомирській області, МФО 811039, код ЗКПО: 38035726, рахунок: 31117115700002, код класифікації доходів: 24060300) в сумі 798 (сімсот дев'яносто вісім) грн. 85 коп.

ВСТАНОВИЛА:

Згідно вироку, обвинувачений ОСОБА_1 15 лютого 2014 року близько 21:00 години, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, прийшов у житловий будинок ОСОБА_6, який розташований по АДРЕСА_2, де між ним та ОСОБА_4, на ґрунті особистих неприязних відносин виникла сварка, під час якої у ОСОБА_1 виник умисел на вчинення умисного вбивства ОСОБА_4

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_4, ОСОБА_1 у кімнаті будинку умисно руками наніс декілька ударів в обличчя ОСОБА_4, після чого з рукава своєї куртки дістав невстановлений колюче-ріжучий предмет, яким умисно наніс один удар в місце розташування життєво-важливих органів - в область грудної клітки ОСОБА_4, таким чином умисно його вбив.

Крім того, в ході вбивства ОСОБА_4, ОСОБА_1 умисно заподіяв потерпілому легкі тілесні ушкодження у вигляді синця правої виличної ділянки, синця, садна правої брови, які в причинному зв'язку зі смертю не знаходяться.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_1 просить вирок суд першої інстанції скасувати. Посилається на те, що у справі немає жодного доказу, який підтверджував би його винуватість, судом не встановлено наявність стану алкогольного сп'яніння обвинуваченого під час вчинення злочину та не встановлено знаряддя вбивства.

Обвинувачений посилається на відсутність мотиву та умислу на вбивство потерпілого, відсутність слідів крові потерпілого на своїх речах. Крім зазначеного, на думку обвинуваченого, першою експертизою у справі було встановлено, що потерпілий власноручно заподіяв собі ножове поранення.

Також, суд не врахував пом'якшуючі обставини, а саме: його характеристику з місця проживання, добровільне зізнання та співпрацю зі слідством. Також вказує на те, що саме він викликав швидку допомогу та з'явився у правоохоронні органи добровільно.

В апеляційній скарзі та доповненнях до неї захисник обвинуваченого ОСОБА_2 просить змінити вирок Баранівського районного суду Житомирської області від 24 липня 2014 року, яким ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 11 (одинадцять) років, змінивши кваліфікацію дій ОСОБА_1 на ч.1 ст. 119 КК України та призначивши йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

Посилається на п.22,26 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 07.02.2003 року «Про судову практику у справах про злочини проти життя та здоров'я особи» та вказує, що будь-яких даних про наявність у обвинуваченого ОСОБА_1 умислу на позбавлення життя потерпілого ОСОБА_4 в судовому засіданні встановлено не було.

Захисник вказує, що дані висновків експертиз суперечать іншим дослідженим доказам, а висновок експерта №60 від 29.04.2014 року взагалі не може судом братися до уваги, оскільки зроблений на підставі даних, які об'єктивно не знаходять свого підтвердження, про що повідомив суду, будучи допитаний в залі суду член комісії судово-медичний експерт ОСОБА_7

Вважає, що суд безпідставно зазначив обтяжуючу обставину - вчинення злочину особою, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння.

Крім цього захисник зазначив, що вирок суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, оскільки докази у ході судового розгляду не були досліджені в повному обсязі, а покази обвинуваченого в судовому засіданні суд оцінив критично, розглядаючи їх, як спробу пом'якшити покарання.

У своїх запереченнях на апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції вказав, що судом вірно дано критичну оцінку показанням обвинуваченого щодо обставин події та механізму вчинення вбивства та визнано їх такими, що дані з метою пом'якшення відповідальності.

Невстановлений колюче - ріжучий предмет ОСОБА_1 був заздалегідь захований у рукав куртки та принесений з собою, що свідчить про намір його застосування ще до приходу до будинку потерпілого.

Із показань обвинуваченого, свідка ОСОБА_8 та інших свідків було достовірно встановлено, що ОСОБА_1 вживав у день вбивства спиртні напої.

За вказаних обставин, апеляційні доводи захисника та обвинуваченого вважає надуманими та необґрунтованими.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, міркування прокурора та потерпілої про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг, пояснення обвинуваченого та його захисника, які просили задовольнити подані ними апеляційні скарги, обговоривши доводи викладені в апеляційних скаргах та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що подані апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Винуватість ОСОБА_1 у вчинені злочину за викладених у вироку обставин, доведена об'єктивними доказами, які зібрані у передбаченому законом порядку і належним чином оцінені судом.

Наведені в апеляціях обвинуваченого та його захисника доводи про відсутність в діях ОСОБА_1 складу злочину передбаченого ст. 115 ч. 1 КК України, стану алкогольного сп'яніння під час вчинення злочину та недоведеність його вини, є безпідставними.

Ці заперечення звинувачення детально розглядались судом і спростовані наведеними у вироку доказами, зокрема:

його власними поясненнями, показаннями свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, згідно з якими ОСОБА_1, на протязі дня, неодноразово вживав горілку, пив пиво.

- показами свідка ОСОБА_10, про те, що 15.02.2014 року близько 20.00-21.00 години до нього додому зайшов ОСОБА_1 та попросив, щоб він з ним пішов до ОСОБА_4 «переговорити та дати по шиЇ» бо той обізвав його нецензурними словами. Цього ж дня, пішли до його хрещеної ОСОБА_6 в якої проживав Романюк, постукали та запитали де ОСОБА_4. ОСОБА_1 один пішов до кімнати, бачив як обвинувачений наніс два-три удари рукою в обличчя ОСОБА_4, обставини бійки не бачив;

- показами свідка ОСОБА_6, про те, що 15.02.2014 року близько 21.00 години до неї додому за адресою АДРЕСА_2 постукали її хрещеник ОСОБА_10 з ОСОБА_1, запитали де ОСОБА_4, вона відповіла, що в кімнаті дивиться телевізор. ОСОБА_1 один пішов до кімнати, чула словесну суперечку, потім почалася між ними сутичка;

- показами судово-медичного експерта ОСОБА_7, про те, що комісія експертів дійшла до висновку, що тілесні ушкодження у ОСОБА_4 не могли утворитися при обставинах, які зазначав ОСОБА_1 при слідчому експерименті, протокол якого з фотографіями були надані на дослідження;

- даними протоколу огляду трупа від 16.02.2014 року, згідно якого під час огляду трупа ОСОБА_4 виявлено раневий канал, який іде з права на ліво, дещо знизу верх (т. 1 а.с. 105);

- даними висновку експерта № 32 від 19.03.2014 року, згідно якого смерть ОСОБА_4 настала внаслідок проникаючого колото різаного поранення передньої поверхні грудної клітки справа з ушкодженням серцевої сумки, та правого шлуночка серця, та розвитком гострої крововтрати; після отримання тілесних ушкоджень смерть настала протягом декількох хвилин; виявлені наступні тілесні ушкодження: синець правої виличної ділянки, синець, садно правої брови, колото різану рану передньої поверхні грудної клітки справа, з ушкодженням грудини, серцевої сумки, правого шлуночка; в крові трупа виявлено етиловий спирт в концентрації 2,30 проміле, середня ступінь сп'яніння (т. 1 а.с. 111-113);

- даними висновку експерта № 446 від 20.02.2014 року, згідно якого у ОСОБА_1 було виявлено садно правого променевого зап'ястного суглобу, садно правої кисті, рани 3-4 пальця правої кисті, які є легкими тілесними ушкодженнями (т. 1 а.с. 117);

- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 17.02.2014 року з фототаблицею згідно якого ОСОБА_1 пояснив, що перед тим як йти до ОСОБА_4, в правий рукав своєї куртки поклав кухонний ніж і попросив ОСОБА_10 підти разом з ним «підстрахувати, якщо буде бійка» (т. 1 а.с. 145);

- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 28.02.2014 року з фототаблицею згідно якого свідок ОСОБА_6 підтвердила, що ОСОБА_1 наносив удари рукою в обличчя ОСОБА_4 у кімнаті. В цей час з рукава куртки ОСОБА_1 виглядала рукоятка ножа. Коли ОСОБА_1 витягував ОСОБА_4 у веранду вона теж бачила ножа в тому ж рукаві. (т. 2 а.с. 27-28);

- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 28.02.2014 року з фототаблицею згідно якого свідок ОСОБА_10 підтвердив, що він бачив,як ОСОБА_1 наносив удари в обличчя ОСОБА_4. Ніж в правій руці ОСОБА_1 він побачив після того, як ОСОБА_1 витягнув ОСОБА_4 у веранду. ОСОБА_1 пояснив йому, що «порнув» ножем ОСОБА_4 за те, що раніше той обізвав його. (т. 2 а.с. 36-37);

- даними акту судово-психіатричного експерта № 85-2014 від 11.03.2014 року, згідно якого ОСОБА_1 міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними в період часу, до якого відносяться інкриміновані йому протиправні вчинки; в період часу, до якого відносяться інкриміновані йому протиправні діяння, в стані фізіологічного афекту не перебував (т. 2 а.с. 78-80);

- даними висновку експерта № 60 від 29.04.2014 року, згідно якого враховуючи довжину та напрямок раневого каналу, утворення виявленої колото-різаної рани в результаті нахромлювання на ніж, як на то вказав під час допиту та в ході слідчого експерименту ОСОБА_1 можна виключити (т. 2 а.с. 182-186).

Також не заслуговують на увагу колегії суддів доводи про невстановлення знаряддя вбивства, згідно висновку експерта №32 від 16.02.2014 року, тілесні ушкодження у ОСОБА_4 утворилися від дії колюче - ріжучого предмету, можливо внаслідок нанесення не менше 1-го удару клинком ножа. (т.1. а.с. 35-37)

Доводи ОСОБА_1 про те, що першою експертизою у справі було встановлено, що потерпілий власноручно заподіяв собі ножове поранення, суперечать висновку цієї ж експертизи №32 від 16.02.2014 року, згідно з яким утворення тілесних ушкоджень у вигляді колото-різаної рани у ОСОБА_4 не характерно для нанесення власною рукою. (т.1. а.с. 35-37)

Також, колегія суддів не приймає до уваги доводи захисту про неможливість врахування висновку судово-медичної експертизи №60, оскільки ці доводи повністю спростовуються поясненнями експерта ОСОБА_7 в судовому засіданні 16.07.2014 року.

Так, судом першої інстанції в судовому засіданні було допитано члена комісії, яка проводила вказану експертизу - ОСОБА_7, який вказав, що при проведенні дослідження комісія виходила із висновків попередніх експертиз та даних наданих самим обвинуваченим ОСОБА_1 при проведенні слідчого експерименту, а враховуючи глибину та напрямок раневого каналу, рана ОСОБА_4 була нанесена з певним зусиллям, а не в наслідок випадкового нахромлювання на ніж під дією взаємного руху один до одного. Будь - яких заяв, на які вказує захист, експертом зроблено не було.

Щодо апеляційних доводів захисника про не доведення умислу ОСОБА_1, апеляційний суд приходить до наступного :

Враховуючи те, що ніж був принесений ОСОБА_1 з собою та заздалегідь захований в рукав куртки, локалізацію удару ножем на життєво-важливому органі - серці, та силу нанесення удару, який був достатніми для настання смерті потерпілого, суд правильно розцінив це як умисел на позбавлення життя і кваліфікував дії ОСОБА_1 за ст. 115 ч. 1 КК України.

Таким чином, апеляційні твердження обвинуваченого про те, що він не мав наміру вбивати ОСОБА_4, безпідставні.

Не ґрунтуються на матеріалах справи та визнаються безпідставними інші доводи апеляцій про те, що суд не врахував пом'якшуючі обставини, а саме: характеристику ОСОБА_1 з місця проживання, добровільне зізнання та співпрацю зі слідством. Як вбачається з матеріалів справи суд, при призначенні покарання, врахував позитивну характеристику обвинуваченого та визнав, як обставину, що пом'якшує його покарання - виклик швидкої допомоги. Однак обвинувачений, після вчинення злочину, добровільно не з'явився до міліції, винуватість свою заперечує, дає показання, які суперечать всім іншим доказам, а тому вказані ним обставини, не можуть бути враховані при призначенні покарання.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином дослідив зібрані по справі докази в їх сукупності, надав їм належну оцінку та прийшов до вірного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 в діях, що виразилися в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, кваліфікувавши такі їх дії за ч. 1 ст. 115 КК України.

При перевірці справи колегія суддів не виявила допущених істотних порушень кримінально-процесуального закону чи неправильного застосування кримінального закону, які тягнули б за собою скасування вироку.

Вирок суду постановлений з дотриманням вимог глави 29 КПК України, є законним, обґрунтованим та вмотивованим і підстав для його скасування та зміни немає.

Керуючись ст. ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а вирок Баранівського районного суду Житомирської області від 24 липня 2014 року щодо ОСОБА_1 - без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який утримується під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді :