Ухвала суду № 40783039, 07.10.2014, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №291/1503/13-ц Головуючий у 1-й інст. Грек Михайло Миколайович

Категорія 27 Доповідач Заполовський В. Й.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Заполовського В.Й.,

суддів: Забродського М.І., Шевчук А.М.,

за участю секретаря судового засідання Кучерявого О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про визнання недійсним кредитного договору, за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 28 травня 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

У вересні 2013 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (надалі - Банк) звернувся до суду даним позовом. Просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Банку заборгованість у розмірі 29 585,62 грн. за кредитним договором та понесені судові витрати.

Зазначав, що 08 червня 2007 року між Банком та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № б/н, відповідно до якого відповідачка отримала кредит у розмірі 7 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідачка зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконувала. У зв'язку з чим станом на 31.08.2013 року утворилась заборгованість на суму 29 585,62 грн., яка складається з наступного:

6 998,50 грн. - заборгованість за кредитом; 15 592,82 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 5 109,27 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); - 1 385,03 грн. - штраф (процентна складова).

В свою чергу ОСОБА_1 подала зустрічний позов до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК». Обґрунтовуючи позов зазначала, що 08.06.2007 року вона звернулася до Банку про отримання кредиту. Представником Банку їй було надано бланк заяви для заповнення., яка була заповнена нею до графи „відмітки Банку". Після цього представник Банку повідомив, що про результати розгляду заяви її буде повідомлено через два тижні. Проте будь-яких повідомлень від Банку не отримала.

У 2013 році їй стало відомо про пред'явлений до неї Банком позов. Після ознайомлення з матеріалами кредитної справи встановила, що в графі заяви „відмітки Банку" підпис від її імені виконаний не нею. Дана обставина підтверджує, що ні кредитної картки, ні пін-коду до картки в Банку вона не отримувала. Відтак, кредитний договір від 08 червня 2007 року, укладений від її імені з Банком, просила визнати недійсним на підставі ст.ст.203, 215 ЦК України.

Рішенням Ружинського районного суду Житомирської області від 28 травня 2014 року у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 08.06.2007 року та стягнення судових витрат відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсним кредитний договір № б/н від 08.06.2007 року, який укладено між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Стягнуто з ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на користь ОСОБА_1 понесенні судові витрати в розмірі 229,40 грн. та вартість проведення судової почеркознавчої експертизи в розмірі 900,48 грн., а всього 1 129,88 грн.

Не погодившись з рішенням суду ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» подав апеляційну скаргу. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити їх позов. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» про визнання недійсним кредитного договору - просить відмовити.

Вважає, що зазначене рішення підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Зокрема вказує, що суд задовольнив зустрічний позов на підставі висновку почеркознавчої експертизи. Проте зазначена експертиза була проведена з численними порушеннями, а тому не є належним доказом по справі.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах визначених ст. 303 ЦПК України колегія суддів визнає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу.

Згідно із ч. 2 ст. 16, ст. 215 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, установлених ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За змістом ст.57 ЦПК України - доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі, зокрема висновків експертів.

Звертаючись до суду з даним позовом, ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» посилався на те, що ним з відповідачкою ОСОБА_1 08.06.2007 року укладено кредитний договір, умови якого та не виконувала. У зв'язку з чим утворилася заборгованість по кредиту, яку просив стягнути.

ОСОБА_1 звертаючись із зустрічним позовом до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» про визнання недійсним даного кредитного договору посилалася на те, що кредитної картки і пін-коду до картки в Банку вона не отримувала, а в графі заяви „відмітки Банку" підпис про їх отримання від її імені виконаний не нею.

Як правильно визнав районний суд, зазначені доводи позивачки підтверджені висновком експерта №1/89 від 15.04.2014 року, згідно до якого підпис, виконаний від імені ОСОБА_1 (остання змінила прізвище на ОСОБА_1) у розділі „ ометка банка" в графі „Подпись клиента „заяви для отримання кредиту від 08.06.2007 року, виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою (а.с.102 - 107).

Вказаний висновок експерта Банком не визнається, проте ним і не спростований, будь - яких доказів на його спростування не надано.

Відповідно до частини 3 і 4 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджає про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

На виконання вимог ч.4 ст.10 ЦПК України суд апеляційної інстанції сприяв всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, роз'яснив представнику ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», який з'явився до апеляційного суду, його права та обов'язки. Зокрема, його право надати докази на спростування висновку експерта №1/89 від 15.04.2014 року та на підтвердження його неправильності шляхом проведення відповідної додаткової чи повторної експертизи. При цьому, останній був попереджений про наслідки вчинення або не вчинення таких процесуальних дій.

Однак представник ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» після виконання судом вимог ч. 4 ст. 10 ЦПК України не надав ніяких доказів на підтвердження своїх заперечень щодо неправильності висновку експерта, будь - яких клопотань, зокрема про призначення експертизи з цього приводу не заявив.

Тому, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції відповідно до вимог ст.ст. 212, 213 ЦПК України обґрунтовано ухвалив рішення на підставі наявних у справі доказах. Зокрема наявного у справі висновку експерта №1/89 від 15.04.2014 року, яким підтверджено про невиконання підпису на заяві про отримання кредиту ОСОБА_1, оскільки позивач у порушення вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України ухилилися від доведення обставин, на які посилався.

Тобто суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив зустрічний позов ОСОБА_1, визнавши недійсним кредитний договір від 08.06.2007 року та з цих підстав відмовив ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» у стягненні з ОСОБА_1 заборгованості за цим кредитним договором.

Враховуючи вище наведене колегія суддів доводи апеляційної скарги визнає необґрунтованими та такими, що не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону і підстави для його зміни або скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» відхилити.

Рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 28 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Судді: