Ухвала суду № 40783015, 02.10.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/2279/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Заброцька Л.О.

Суддя-доповідач: Біла Л.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білої Л.М.

суддів: Гонтарука В. М. Матохнюка Д.Б.

при секретарі: Швець А.І.

за участю представників сторін:

позивача: Пастух Л.С.

відповідача: Лукашика О.В., Попової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької митниці Міністерства доходів і зборів на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ігро-Ленд" до Вінницької митниці Міндоходів про визнання протиправними дій і скасування рішення про коригування митної вартості товарів , -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "Ігро-Ленд" звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Вінницької митниці Міндоходів про визнання протиправними дій і скасування рішення про коригування митної вартості товарів. Позовні вимоги мотивовано тим, що Вінницькою митницею 26.02.2014 року було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №401000003/2014/000022/1, яким скориговано митну вартість товарів, заявлених позивачем до розмитнення, по методу 6 (резервний ) до митної вартості 2,06 євро за 1 кг. Вважаючи висновки митного органу безпідставними, а рішення - неправомірним, просили визнати дії Вінницької митниці щодо прийняття рішення протиправними, а рішення- скасувати.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 01.08.2014 року позов задоволено частково. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01.08.2014 року, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представники відповідача (апелянта) апеляційну скаргу підтримали у повному обсязі за обставин, викладених у ній, просили постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01.08.2014 року скасувати, дали пояснення, аналогічні доводам, викладеним в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнав у повному обсязі, проти її задоволення заперечив, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 09 січня 2014 року між ТОВ "Ігро-Ленд" - "Покупець" та компанією «VANCO CLOBAL MANAGEMENT LTD" (London) - "Продавець" було укладено Контракт №09/01/14 від 09.01.2014 року (а.с. 15- 17), за умовами якого продавець продає, а Покупець купує гель силікатний (SiO2), в тому числі, торговельної марки "DARACLAR 920" в кількості 200 тонн, по ціні 1200,00 євро за тонну, на загальну суму 240000,00 Євро.

Позивач сплачує вартість відповідної партії товару на умовах відстрочення платежу на протязі 45 діб з дня митного очищення Товару ( п.п.4.3 Договору ). Вартість пакування та маркування входить у вартість Товару ( п.п. 5.1 Договору). Згідно умов Контракту, Товар поставляється на умовах СРТ - м. Вінниця, Україна ( п.п. 3.1).

За умовами п.п. 3.2 Контракту, товар супроводжується наступними документами: інвойсом Продавця, товарно-транспортною накладною (CMR), сертифікатом походження Товару.

Додатковою угодою №1 від 17.02.2014 року до даного Контракту сторонами було погоджено, що відправником по даному Контракту є компанія Грейс Гмбх, Индер Холлерхеске, Д-67545 Вормс, Німеччина ( а.с. 18 ).

25.02.2014 року ТОВ "Ігро-Ленд", через брокера - ТОВ "Енерготранзит +", шляхом електронного декларування було подано до Вінницької митниці вантажно-митну декларацію № 401090000/214/003407 для митного оформлення в режимі імпорт товару - гель силікатний, марка "DARACLAR 920" (SiO2), всього 7200 кг. Митну вартість позивачем було визначено відповідно до методу 1 ( за ціною договору ( контракту ), виходячи з вартості 8640,00 євро.

В ході контролю за правильністю визначення митної вартості товару відповідач, в зв'язку з спрацюванням ризику форми АСАУР та у відповідності до вимог ст. 53 Митного кодексу України, для підтвердження митної вартості товару зобов'язав позивача надати скан - копії документів, що зазначені у гр. 44 митної декларації ( а.с. 30 ), та ряд інших документів, що підтверджують числові значення митної вартості товару ( а.с. 31 ).

Позивачем, через митного брокера, було надано наступні документи: копію контракту № 09/01/14 від 09 січня 2014 року, укладеного з компанією «VANCO CLOBAL MANAGEMENT LTD" (London); копію додатку №1 від 17.02.2014 року до контракту № 09/01/14 від 09.01.2014 року; копію міжнародної товарно-транспортної накладної CMR № 0613441 від 19.02.2014 року (а.с. 44 ); копію комерційного інвойса № 20140205 від 18.02.2014 року з компанією «VANCO CLOBAL MANAGEMENT LTD" (London) (а.с. 19); копії ВМД від 21.10.2013 року та від 23.09.2013 року ( а.с. 64 - 66, 67 - 69 ), копії накладних виробника від 18.02.2014 року № 87784430, № 87781702, № 87783525, копію сертифікату походження товару форма А 14990303 (а.с. 45 - 46), копію експортної декларації відправника № MRN 14 DE665492281244E4 (а.с. 47 - 48 ) та повідомлено, що можливості надати інші документи немає (а.с. 59 ).

Митний орган із визначенням митної вартості товару не погодився, не прийняв вказану декларацію до митного оформлення та прийшов до висновку, що подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

26 лютого 2014 року Вінницькою митницею було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №40100003/2014/000022/1 по 6 ( резервному) методу, відповідно до якого відповідачем збільшена митна вартість гелю силікатного, марка «DARACLAR 920» (Si02), до ціни 2,06 Євро за 1 кг., замість задекларованої позивачем ціни 1,25 Євро за 1 кг. В рішенні зазначено, що підставою для коригування митної вартості слугувало те, що у митного органу наявна інформація про вартість схожого товару, яка є більшою ніж задекларована ( а.с. 49-50 ).

З метою здійснення митного оформлення товару, 27.02.2014 року ТОВ "Ігро-Ленд", через брокера ТОВ "Енерготранзит +", подало до митного оформлення ВМД №401090000/2014/003599 із зазначенням вказаної відповідачем митної вартості товару - 2,06 Евро за 1 кг. ( а.с. 24 - 26 ). Таким чином, позивач виконав вимоги митного органу, але вважає, що Вінницькою митницею всупереч вимогам митного законодавства прийнято рішення про коригування митної вартості товарів, внаслідок чого позивачем було надміру сплачено до Державного бюджету кошти за проведення митного оформлення товару.

Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції керувався тим, що відповідно до ч.ч.1, 2 ст.318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (ст.49 МК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (в тому числі декларацію митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактуру (інвойс) та ін.)

Згідно із ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи, виключний перелік яких встановлюється цією ж статтею.

Таким чином, митний орган має право зобов'язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості за наявності таких підстав: 1) наявність розбіжностей між окремими документами; 2) наявність ознак підробки певних документів; 3) відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Судом першої інстанції встановлено, що підставою прийняття оскаржуваного рішення був висновок митного органу про недостатність поданих позивачем документів для підтвердження митної вартості товару. При цьому суд дійшов правильного висновку про те, що подані декларантом документи в своїй сукупності посвідчують придбання товару, його кількісну та якісну характеристики, а також цінове та вартісне обґрунтування, відтак позивач підтвердив правомірність визначення митної вартості товарів за ціною товару 1,25 евро за 1 кг.

В силу п.2 ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а митним органом не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару та необхідності надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості. Тому відмова у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та коригування митним органом митної вартості товару із застосуванням резервного методу є безпідставним. При цьому суд першої інстанції обґрунтовано відхилив доводи митного органу щодо самостійного декларування позивачем митної вартості за показниками, визначеними у рішенні про коригування, та вказав, що право позивача на оскарження не залежить від того чи сам він помилково зазначив митну вартість товару, чи в результаті вказівки митного органу, оскільки останній має діяти лише в спосіб, на підстав та в межах закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення заявлених вимог у спосіб та межах, визначених законом.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Вінницької митниці Міністерства доходів і зборів, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2014 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі протягом п'яти днів з дня закінчення розгляду справи . .

Головуючий Біла Л.М.

Судді Гонтарук В. М.

Матохнюк Д.Б.