Рішення № 40781296, 03.10.2014, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2014 рокуСправа № 912/1617/14 Господарський суд Кіровоградської області в складі колегії суддів: Коваленко Н.М. - головуючий суддя, суддів Глушкова М.С. та Кабакової В.Г., розглянувши справу № 912/1617/14 від 23.05.2014 року

за позовом: заступника прокурора Кіровоградської області в інтересах держави, уповноваженим органом якої є (позивач): Головне управління Держземагенства у Кіровоградській області, вул. Тимірязєва, 84, м. Кіровоград, 25006

до: 1. Олександрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області (далі - Олександрівська РДА Кіровоградської області), вул. Леніна, 78, смт. Олександрівка, Кіровоградська область, 27300,

2. державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Промінь" (далі - ДП "Сільськогосподарське підприємство "Промінь"), вул. Жовтнева, 42, с. Красносілка, Олександрівський район, Кіровоградська область, 27330, керуючий санацією - арбітражний керуючий Христенко В.В., АДРЕСА_1

3. закритого акціонерного товариства "Торговий дім "Елітне насіння" (далі - ЗАТ "Торговий дім "Елітне насіння"), Арсенальна площа, 1Б, м. Київ, 01010,

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2. - Міністерство аграрної політики та продовольства України, 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 24

про визнання недійсним розпорядження, договору оренди землі та повернення земельної ділянки

ПРЕДСТАВНИКИ:

від прокуратури - Юшицина К.С., посвідчення № 023071 від 21.11.2013 року;

від позивача - участі не брав;

від відповідача 1. - участі не брав;

від відповідача 2. - керуючий санацією, арбітражний керуючий Христенко В.В. та представник керуючого санацією, арбітражного керуючого Христенка В.В. - Шимановська Г.Л., довіреність № б/н від 10.02.2014 року;

від відповідача 3. - Камишова К.О., довіреність № ТД-064 від 28.03.2014 року;

від 3-ї особи - участі не брав.

В судовому засіданні 03.10.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заступник прокурора Кіровоградської області в інтересах держави, уповноваженим органом якої є (позивач): Головне управління Держземагенства у Кіровоградській області, з урахуванням заяви заступника прокурора № б/н від б/д (в порядку ст. 22 ГПК України) з доповненнями позовної заяви новими підставами, просить суд:

1. Визнати недійсним розпорядження голови Олександрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області "Про затвердження проекту землеустрою та надання земельних ділянок в оренду на території Красносілківської сільської ради ДП СГП "Промінь" від 01.02.2012 року № 90р.

2. Визнати недійсним на майбутнє договір оренди землі від 25.03.2012 року, укладений між Олександрівською районною державною адміністрацією Кіровоградської області та державним підприємством "Сільськогосподарське підприємство "Промінь", зареєстрований 23.05.2012 року відділом Держкомзему у Олександрівському районі за № 352050004002821.

3. Зобов'язати закрите акціонерне товариство "Торговий дім "Елітне насіння" повернути Головному управлінню Держземагентства у Кіровоградській області земельну ділянку площею 148,9271 га ріллі на території Красносілківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3520583500:02:000:9002 вартістю 1 685 260 грн. у придатному для використання стані шляхом припинення на ній господарської діяльності та складанні акту прийому-передачі земельної ділянки.

В обґрунтування позову, з урахуванням доповнень до підстав позову, вказано про недійсність розпорядження відповідача 1. та невідповідність спірного договору вимогам законодавства, а саме: нормам ст. ст. 116, 123, 124, 172, 186-1 Земельного кодексу України, ст. 15 Закону України "Про оренду землі", ст. 203 Цивільного Кодексу України з тих підстав, що розпорядження відповідача 1. про надання в оренду земельних ділянок та затвердження проекту землеустрою щодо їх відведення прийнято за відсутності висновку Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою; земельні ділянки, які підлягають залуженню, тобто консервації, шляхом їх залуження та припинення їх господарського використання, всупереч ст. 172 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України "Про охорону земель" надані розпорядженням відповідача 1. відповідачу 2. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; прийняття розпорядження відповідачем 1. за наявності розпорядження № 33-р від 18.01.2008 року "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду", яке 19.04.2018 року втратило чинність, оскільки проект землеустрою не виготовлено у визначений тримісячний строк; прийняття розпорядження відповідачем 1. за відсутності позитивного висновку експертизи в порушення ч. 4 ст. 35 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" та ст. 123 Земельного кодексу України; договір укладено на підставі розпорядження відповідача 1., яке фактично втратило чинність на момент укладення договору; в договорі відсутні такі істотні умови, як кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів та акту визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Позивачем позовні вимоги прокурора підтримано повністю, про що надано до суду відповідні пояснення .

Відповідач 2. позовні вимоги, з урахуванням уточнень і доповнень підстав позову, заперечив та просить відмовити у задоволенні позову повністю на підставі наступного: цільове призначення землі не змінювалося, нова земельна ділянка не формувалася, то і новий проект землеустрою не розроблявся, відтак розпорядження відповідача 1. про надання земельних ділянок в оренду прийнято відповідно до норм законодавства, так як проект землеустрою був розроблений та погоджений у 2008 році, тому не потребував висновку комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою у 2012 році; віднесення земель, які передані в оренду до консерваційних є безпідставним, в Державному земельному кадастрі вказані землі рахуються як рілля, а отже передані та використовуються відповідно до законодавства; укладення договорів оренди землі затяглося через незалежні від відповідачів обставини, з технічних причин, які залежали від позивача, сторони договорів не висували ніяких заперечень щодо укладення договору у такий термін, бо це не порушувало ніяких інтересів держави та сторін; обмеження зазначені в проекті землеустрою є загальними для всіх землекористувачів, а отже не підлягають обов'язковому внесенню у договір оренди землі; проект договору готувався позивачем, договори оренди земельних ділянок реєструвалися відділом Держкомзему в Олександрівському районі (позивачем), які не висували ніяких заперечень щодо відсутності будь-яких невід'ємних частин, зазначених в Прикінцевих положеннях договору та несуть відповідальність за відповідність договору оренди землі законодавству; договори оренди та суборенди землі, укладені на виконання плану санації боржника, є за своєю правовою природою інвестиційними договорами, оскільки спрямовані як на досягнення соціального так і економічного ефекту. (т. 1 а.с. 73-75, а.с. 166-167, т. 2 а.с. 24)

Відповідач 1. позовні вимоги заперечив та просить відмовити у задоволенні позову повністю. (т. 1 а.с. 76-77)

Відповідач 3. позовні вимоги заперечив та просить відмовити у задоволенні позову повністю, зокрема, з тих підстав, що у справі № 11/49 про банкрутство відповідача 2. ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 02.02.2011 року затверджено план санації боржника, який передбачає участь інвестора за умови передання йому в користування земельних ділянок загальною площею 1 771, 81 га., план санації відповідача 2. було погодженого Мінагрополітики України. В разі вилучення земельної ділянки, за вимогами позивача, відповідач 3., як інвестор, який добросовісно виконав свої зобов'язання перед відповідачем 2. та кредиторами, буде змушений компенсувати через суд збитки та упущену вигоду близько 20 млн. грн. При цьому прокурором конкретно не визначено, в чому саме полягають порушення інтересів держави, та які наслідки цього порушення, з огляду на здійснення їх захисту. (т. 1 а.с. 78-82)

До господарського суду 03.10.2014 року надійшли письмові пояснення № 31-4/368 та № 31-4/490 від 30.09.2014 року Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо предмету та підстав позову з вимогою відмовити заступнику прокурора Кіровоградської області в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою господарського суду від 15.07.2014 року залучено до участі у справі Міністерство аграрної політики та продовольства України третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2.

До господарського суду 01.08.2014 року факсом надійшло клопотання відповідача 1. залучити до участі у справі ДП "Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" у якості третьої сторони, що не заявляє самостійних вимог.

При цьому, ДП "Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" в листі № 01/18-626 від 14.08.2014 року зазначив, що даному підприємству на теперішній час невідомо, яким чином рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки ДП "Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою". Копія позовної заяви на адресу інституту не надходила, тому він не має можливості ознайомитися з обставинами справи. За даними бухгалтерського обліку протягом останніх трьох років Кіровоградський інститут землеустрою не мав ніяких правовідносин з ДП "Сільськогосподарське підприємство "Промінь" та ЗАТ "ТД "Елітне насіння".

Відповідно до ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. У справах щодо майна господарських організацій, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, господарський суд залучає орган державної влади, що здійснює управління корпоративними правами, до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

В результаті дослідження обставин справи господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання відповідача 1. та залучення до участі у справі ДП "Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" у якості третьої сторони, що не заявляє самостійних вимог, позаяк учасниками провадження у справі та ДП "Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" не доведено, яким чином рішення з господарського спору може вплинути на права або обов'язки ДП "Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" щодо однієї з сторін.

В судовому засіданні 03.10.2014 року повноважним представником відповідача 3. подано клопотання про призначення судової експертизи висновку державної експертизи землевпорядної документації від 11.06.2008 року № 1671, затверджений в.о. начальника головного управління земельних ресурсів у Кіровоградській області у зв'язку з відсутністю на вказаному висновку гербової печатки.

В цьому ж судовому засіданні повноважним представником відповідача 3. подана заява про відкликання такого клопотання та подано інше клопотання про витребовування оригіналу зазначеного висновку для огляду в судовому засіданні.

01.08.2014 року у судовому засіданні господарським судом оглянуто оригінал висновку державної експертизи землевпорядної документації від 11.06.2008 року № 1671, справжність зазначеного документу в такому судовому засіданні не викликала сумнівів, як з боку суду так і з боку повноважних представників сторін. При цьому повноважні представники сторони не були позбавлені права безпосереднього огляду оригіналу вказаного висновку.

Тому господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання відповідача 3., позаяк такі дії особи направлені лише на безпідставне затягування судового процесу.

Повноважними представниками відповідача 2. заявлено клопотання про необхідність розгляду зазначених вимог прокурора в межах справи про банкрутство, а в частині визнання недійсним розпорядження за правилами КАС України.

Такі клопотання повноважних представників відповідача 2. задоволенню не підлягають позаяк не ґрунтуються на відповідних нормах процесуального права.

В судовому засіданні - 03.10.2014 року представником прокурора і письмово позивачем підтримано позовні вимоги з урахуванням доповнень до підстав позову; представниками відповідачів та третьої особи позов заперечено повністю на підставах, викладених у відзивах та поясненнях.

Представники позивача, відповідача 1. та третьої особи в засідання суду - 03.10.2014 року не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомленні належним чином.

Розглянувши наявні у справі матеріали, заслухавши пояснення представників прокурора і відповідачів та оцінивши докази, надані на підтвердження позовних вимог і заперечень проти позову, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому саме полягає порушення інтересів держави і обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до рішення Конституційного суду України №3-рп/99 від 08.04.1999 року, прокурори мають право звертатись до суду з позовними заявами в інтересах держави в особі органів державної влади або органів місцевого самоврядування, яким законом надані повноваження органів виконавчої влади.

Як вбачається з матеріалів справи розпорядженням голови Олександрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області "Про затвердження проекту землеустрою та надання земельних ділянок в оренду на території Красносілківської сільської ради ДП "СГП "Промінь" від 01.02.2012 року №90р затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду до закінчення процедури санації ДП "Сільськогосподарське підприємство "Промінь" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель державної власності (запасу та резерву) сільськогосподарського призначення на території Красносілківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області та надано відповідачу 2. в оренду земельні ділянки загальною площею 1763,8484 га, в тому числі: 1181,7628 га ріллі та 582,0856 га пасовищ. Визначено, що договір оренди укласти та зареєструвати в місячний термін, в разі невиконання розпорядження у вказаний термін, розпорядження втратить чинність.

На підставі вказаного розпорядження між відповідачем 1. та відповідачем 2. укладено договір оренди землі від 25.03.2012 року, зареєстрований відділом Держкомзему у Олександрівському районі 23.05.2012 року за № 352050004002821.

Відповідно до зазначеного договору відповідачем 1. надано відповідачу 2. в оренду земельну ділянку площею 148,9271 га ріллі на території Красносілківської сільської ради Олександрівського району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3520583500:02:000:9002 вартістю 1 685 260 грн.

В подальшому вказана земельна ділянка відповідачем 2. передана в суборенду відповідачу 3. на підставі договору суборенди від 19.07.2012 року, зареєстрованого відділом Держкомзему у Олександрівському районі 19.07.2012 року за № 352050004003190.

В силу приписів частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до положень ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

У статті 116 Земельного кодексу України визначені підстави набуття права на землю. Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу. (ч.ч. 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України)

Згідно з ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України в редакції, чинній в період укладення між сторонами оспорюваного договору оренди землі, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Таким чином, підставою для надання в оренду земельної ділянки державної або комунальної власності та передумовою укладення відповідного договору є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який здійснює розпорядження землею від імені власника.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України в редакції, що діяла підчас прийняття відповідачем 1. відповідного розпорядження та укладення відповідачами 1. та 2. договору оренди землі, встановлювалось, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Згідно з ст. 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Головою Олександрівської райдержадміністрації 18.01.2008 прийнято розпорядження № 33-р "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду".

Пунктом 2 вказаного розпорядження відповідачу 2. надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною площею 1771,81 га в оренду до закінчення процедури санації на території Красносілківської сільської ради Олександрівського району.

Пунктом 3 розпорядження встановлено, що проект землеустрою необхідно виготовити в тримісячний термін (до 18.04.2008 року), в разі не виготовлення у зазначений термін, розпорядження та договір оренди втратить чинність.

Установлено, що проект землеустрою виготовлений 17.05.2008, про що свідчить штамп на титульному аркуші із зазначенням вихідного номеру та дати виготовлення проекту.

Підставою для укладення договору оренди землі від 25.03.2012 року між відповідачем 1. та відповідачем 2. стало розпорядження голови Олександрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області "Про затвердження проекту землеустрою та надання земельних ділянок в оренду на території Красносілківської сільської ради ДП СГП "Промінь" від 01.02.2012 року № 90р.

Разом з цим, пунктом 3 названого розпорядження було встановлено строк для укладення та реєстрації договору оренди - в місячний термін. При цьому, визначено, що в разі невиконання розпорядження у вказаний термін, розпорядження втратить чинність.

При цьому, договір оренди земельної ділянки площею 148,9271 га ріллі на території Красносілківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3520583500:02:000:9002, укладений між відповідачам 1. та відповідачем 2. 25.03.2012 року, чим порушено строк, встановлений в пункті 3 розпорядження відповідача 1. від 01.02.2012 року № 90р.

Отже, виходячи з умов пункту 3 розпорядження відповідача 1. від 01.02.2012 року № 90р. на час укладення між сторонами договору оренди землі від 25.03.2012 року розпорядження "Про затвердження проекту землеустрою та надання земельних ділянок в оренду на території Красносілківської сільської ради ДП СГП "Промінь" втратило свою чинність внаслідок його невиконання у встановлений в розпорядженні строк. Тобто договір оренди землі від 25.03.2012 року укладено між сторонами за відсутності чинного розпорядження відповідного органу про надання земельної ділянки в оренду.

Більше того, спірне розпорядження суперечить ст. 35 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" та ст. 123 Земельного кодексу України.

Установлено, що у складі земель, які надано в оренду спірним розпорядженням, містяться ґрунти агровиробничих груп 41е.

Згідно з Переліком особливо цінних груп ґрунтів, затвердженим наказом Держкомзему України № 245 від 06.10.2003, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.10.2003 за № 979/8300 та ч. 1 ст. 150 Земельного кодексу України агровиробнича група ґрунтів 41е входить в перелік особливо цінних ґрунтів загальнодержавного значення провінції Лісостепова Правобережна, на території якої розташований Олександрівський район.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" (в редакції чинній на момент прийняття спірного розпорядження) обов'язковій державній експертизі підлягають проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок особливо цінних земель, земель лісогосподарського призначення, а також земель водного фонду, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Згідно з висновком державної експертизи землевпорядної документації від 11.06.2008 № 1671 проект землеустрою не відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, оцінюється негативно і не погоджується.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" позитивні висновки державної експертизи щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією.

Статтею 123 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Однак, незважаючи на імперативний припис Закону щодо обов'язкового позитивного висновку експертизи, спірним розпорядженням затверджено проект землеустрою, який оцінено негативно.

Таким чином, розпорядження голови Олександрівської райдержадміністрації від 01.02.2012 № 90р прийнято з порушенням вимог ст. 22 Закону України "Про землеустрій", ст. 35 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації", ст. 123 Земельного кодексу України та п. 3 "Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок", що є підставою для визнання його недійсним.

ДП "Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" в листі адресованому заступнику прокурора від 05.09.2014 року № 01/18-929 повідомив, що на повторну експертизу проект не направлявся.

При цьому вимоги господарського суду: надати документальні докази позитивного висновку державної експертизи землевпорядної документації після 11.06.2008 року, сторонами у справі виконані не були.

Отже, на час прийняття відповідачем 1. розпорядження про надання відповідачеві 2. в оренду земельної ділянки та укладення договору оренди землі, позитивний висновок державної експертизи землевпорядної документації був відсутній.

Відповідно, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог прокурора щодо визнання недійсним розпорядження голови Олександрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області "Про затвердження проекту землеустрою та надання земельних ділянок в оренду на території Красносілківської сільської ради ДП СГП "Промінь" від 01.02.2012 року № 90р. та необхідність їх задоволення.

Господарський суд відхиляє твердження відповідачів щодо дійсності та чинності під час укладення оспорюваного договору оренди землі розпорядження відповідача 1., оскільки вони не спростовують обставини викладені прокурором в позові.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини 1 ст. 215 зазначеного Кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частинною 3 ст. 215 Цивільного кодексу України встановлено, що оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним в судовому порядку за позовом однієї із сторін цього правочину або іншої заінтересованої особи, що заперечують його дійсність на підставах, встановлених законом.

Як зазначено в пункті 2.26 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" у вирішенні спорів про визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки суди мають з'ясовувати наявність на момент укладення оспорюваного договору оренди рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки, оскільки його відсутність суперечить вимогам пункту 5 частини четвертої статті 15 Закону України "Про оренду землі" та пункту 3 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 677.

На підставі викладеного, враховуючи, що договір оренди землі від 25.03.2012 року укладено за відсутності дійсного рішення (розпорядження) відповідача 1. про затвердження проекту землеустрою та надання земельних ділянок в оренду, господарський суд приходить до висновку, що спірний договір оренди землі не відповідає законодавству, зокрема, приписам ст. ст. 116, 124 Земельного кодексу України та ст. 16 Закону України "Про оренду землі" в редакції, які діяли на час укладення такого договору, що є підставою для визнання договору недійсним.

З урахуванням наведеного, господарський суд приходить до висновку про порушення під час укладення договору оренди землі від 25.03.2012 року приписів ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України та про обґрунтованість позову прокурора в цій частині.

На підставі викладеного, враховуючи, що договір оренди землі від 25.03.2012 року між відповідачем 1. та відповідачем 2. укладено з порушенням вимог ст. ст. 116, 124 Земельного кодексу України та ст. 16 Закону України "Про оренду землі", що встановлено вище, позовні вимоги прокурора про визнання недійсним вказаного договору підлягають задоволенню.

Разом з цим, господарський суд відхиляє решту вказаних прокурором підстав для визнання недійсним договору оренди землі, позаяк такі обставини не є законодавчо визначеними підставами для визнання недійсним договору оренди землі.

Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

На підставі вказаного договору оренди землі між відповідачем 2. та відповідачем 3. укладено договір суборенди від 19.07.2012 року, зареєстрований відділом Держкомзему у Олександрівському районі 19.07.2012 року за № 352050004003190.

Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється.

Отже, з моменту визнання спірного договору оренди землі недійсним, договір суборенди землі є припиненим.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Оскільки спірна земельна ділянка фактично перебуває у користуванні відповідача 3., а договір суборенди є припиненим з моменту визнання договору оренди, що укладений між відповідачем 1. та відповідачем 2. є недійсним, то відповідач 3. зобов'язаний повернути земельну ділянку площею 148,9271 га ріллі на території Красносілківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області Головному управлінню Держземагентства у Кіровоградській області.

З огляду на викладене, заявлені у даній справі позовні вимоги прокурора є такими, що підлягають задоволенню повністю.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, зокрема ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, та Закону України "Про судовий збір" господарський суд дійшов висновку про необхідність стягнення судового збору в доход Державного бюджету України за вимогою про визнання недійсним розпорядження - з відповідача 1., за вимогою про визнання угоди недійсною та зобов'язання повернути земельну ділянку - з відповідача 2.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним розпорядження голови Олександрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області "Про затвердження проекту землеустрою та надання земельних ділянок в оренду на території Красносілківської сільської ради ДП СГП "Промінь" від 01.02.2012 року № 90р.

Визнати недійсним на майбутнє договір оренди землі від 25.03.2012 року, укладений між Олександрівською районною державною адміністрацією Кіровоградської області та державним підприємством "Сільськогосподарське підприємство "Промінь", зареєстрований 23.05.2012 року відділом Держкомзему у Олександрівському районі за № 352050004002821.

Зобов'язати закрите акціонерне товариство "Торговий дім "Елітне насіння" повернути Головному управлінню Держземагентства у Кіровоградській області земельну ділянку площею 148,9271 га ріллі на території Красносілківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3520583500:02:000:9002 вартістю 1 685 260 грн. у придатному для використання стані шляхом припинення на ній господарської діяльності та складанні акту прийому-передачі земельної ділянки.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Стягнути з Олександрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області (вул. Леніна, 78, смт. Олександрівка, Кіровоградська область, 27300, ідентифікаційний код 04055133) на користь Державного бюджету України (р/р 31211206783002 в Головному Управлінні Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, МФО 823016, код 38037409, отримувач коштів УК у м. Кіровограді (м. Кіровоград) 22030001) - 1 218, 00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Стягнути з державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Промінь" (вул. Жовтнева, 42, с. Красносілка, Олександрівський район, Кіровоградська область, 27330, ідентифікаційний код 03757347) на користь Державного бюджету України (р/р 31211206783002 в Головному Управлінні Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, МФО 823016, код 38037409, отримувач коштів УК у м. Кіровограді (м. Кіровоград) 22030001) - 2 436, 00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Засвідчені належним чином примірники рішення направити: позивачу (вул. Тимірязєва, 84, м. Кіровоград, 25006), відповідачу 1. (ул. Леніна, 78, смт. Олександрівка, Кіровоградська область, 27300) та третій особі (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 24).

Повне рішення складено 07.10.2014 року

Головуючий суддя Н.М. Коваленко

Суддя М.С. Глушков

Суддя В.Г. Кабакова