Ухвала суду № 40780338, 01.10.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/2636/14

Головуючий у 1-й інстанції: Польовий О.Л.

Суддя-доповідач: Загороднюк А.Г.

01 жовтня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Загороднюка А.Г.

суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,

за участю секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,

представника позивача - Граб О П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції України на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної екологічної інспекції України про визнання незаконними та скасування наказів , -

В С Т А Н О В И В :

постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 липня 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду І інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Під час судового засідання представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив суд відмовити у її задоволенні.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів справи, наказом Державної екологічної інспекції України № 70 від 10 червня 2014 року, за фактом виявлених порушень створено комісію для проведення службового розслідування, а наказом № 179-о від 19 червня 2014 року позивача відсторонено від виконання службових обов'язків.

Дисциплінарне стягнення у вигляді догани застосовано до позивача наказом №164 - о від 06 червня 2014 року за неналежне виконання службових обов'язків, а саме: дієвого контролю за діями підлеглих в частині недотримання вимог КЗпП України та Положення про Державну екологічну інспекцію у Хмельницькій області.

Суд І інстанції, задовольняючи позов, керувався тим, що відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваних наказів, вони прийнятті з порушенням вимог чинного трудового та спеціального законодавства, не містять підтверджених належними доказами підстав їх прийняття, а тому є незаконними, порушують права та свободи позивача.

Колегія суду погоджується з висновком суду І інстанції з огляду на наступні обставини.

При вирішення питання про накладення дисциплінарного стягнення на позивача в даному випадку необхідно враховувати положення КЗпП України та вимоги Закону України «Про державну службу», оскільки позивач є керівником державного органу, тобто суб'єкта владних повноважень, який виконує покладені на нього державою функції.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про державну службу» дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.

До службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу як: попередження про неповну службову відповідність; затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

Отже, при наданні оцінки правомірності накладення на позивача оскаржуваного дисциплінарного стягнення слід виходити з загальних правил притягнення працівників до дисциплінарної відповідальності, визначених КЗпП України, з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про державну службу», а саме ст. 14 цього Закону.

Згідно ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такі заходи стягнення як догана та звільнення.

Статтею 147-1 КЗпП України передбачено, що дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу даного працівника.

Відповідно до ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Відповідно до чинного законодавства дисциплінарна відповідальність державного службовця полягає в накладенні передбачених законом дисциплінарних стягнень за порушення ним службової дисципліни.

Матеріалами справи підтверджено, що наказ Державної екологічної інспекції України № 164-о від 06 червня 2014 року містить протиріччя між мотивувальною та резолютивною частинами. Крім того, вказаний наказ не містить норми КЗпПУ чи Положення про Державну екологічну службу України, які порушив позивач чи його підлеглі, обставини, за яких вчинено дисциплінарний проступок.

Крім того, з наданих у справу доказів слідує, що позивачем неодноразово протягом 2011-2014 років організовувались конкурси на заміщення вакантних посад, проте окремі посади, в тому числі, завідувача юридичного сектору залишались вакантними з незалежних від позивача причин. Вказане спростовує твердження апелянта про не вжиття відповідачем заходів щодо підбору кадрів.

Також не підтверджені доказами доводи апелянта про протиправне покладення позивачем обов'язків керівника юридичного відділу на інших працівників. Матеріали справи вказують на те, що жодного подібного наказу позивачем не видавалось.

Необхідно зазначити, що ні в запереченнях, ні в апеляційній скарзі, а ні в самому оскаржуваному наказі не зазначені негативні наслідки або можливі негативні наслідки, які стали підставою для прийняття наказу.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду І інстанції щодо протиправності наказу відповідача №164-о від 06 червня 2014 року про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Наказом Державної екологічної інспекції України № 70 від 10 червня 2014 року створено комісію для проведення службового розслідування з метою з'ясування причин та обставин зловживання службовим становищем та перевищення службових повноважень стосовно посадових осіб Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області.

Відповідно до п. 1 Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 950 від 13 червня 2000 року (далі - Порядок), службове розслідування може бути проведено:

- у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян;

- у разі недодержання ними законодавства про державну службу, службу в органах місцевого самоврядування, антикорупційного законодавства, порушення етики поведінки;

- на вимогу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з метою зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри;

- з метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного правопорушення або порушення вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", за поданням спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції за рішенням керівника органу, в якому працює особа, яка вчинила таке правопорушення.

Отже, даним Порядком чітко передбачені підстави призначення службового розслідування. Звернення юридичних осіб, у тому числі, про яке вказує відповідач у апеляційній скарзі (ГО "Хмельниччина. Самооборона і контроль") не є згідно Порядку підставою для службового розслідування. В оскарженому наказі, в запереченнях відповідача та апеляційній скарзі взагалі відсутнє посилання на пункт Порядку, який став підставою для наказу № 70 від 10 червня 204 року.

Службове розслідування за оскаржуваним наказом призначено не відносно конкретної посадової особи, зокрема, позивача, а відносно невизначеного кола осіб, що суперечить вимогам Порядку (пункти 2, 7-10).

Крім того, відповідно до п. 3 Порядку, у наказі №70 від 10 червня 2014 року зазначена мета службового розслідування - з'ясування причин та обставин зловживання службовим становищем та перевищення службових повноважень. При цьому, відповідач ні в запереченнях, ні в апеляційній скарзі, ні будь-якими іншими доказами не довів суду, що на момент призначення службового розслідування були встановлені факти зловживання службовим становищем та перевищення повноважень, а отже і не обґрунтував причини яких саме порушень підлягають перевірці і відносно кого.

Згідно п. 7 Порядку особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право:

1) отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування;

2) надавати усні або письмові пояснення, робити заяви, подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування;

3) звертатися з клопотанням про опитування інших осіб, яким відомі обставини, що досліджуються під час проведення службового розслідування, а також про залучення до матеріалів розслідування додаткових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації стосовно предмета службового розслідування;

4) подавати у письмовій формі зауваження щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності осіб, які його проводять;

5) звертатися з обґрунтованим клопотанням у письмовій формі до керівника органу державної влади, який приймає рішення щодо складу комісії з проведення службового розслідування, про виведення з її складу осіб, які особисто заінтересовані в результатах такого розслідування. Про прийняте за результатами розгляду клопотання рішення письмово повідомляється особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Позивачу всупереч п. 7 Порядку не було належним чином надано інформацію про призначення службового розслідування і його підстави, так як він хворів, що підтверджується листком непрацездатності серія АГИ № 588815.

Враховуючи наведені обставини, колегія суду погоджується із висновком суду І інстанції щодо протиправності наказу №70 від 10 червня 2014 року.

Наказом Державної екологічної інспекції України № 179-о від 19 червня 2014 року позивача відсторонено від виконання службових обов'язків на час проведення службового розслідування.

Відповідно до п. 4. Порядку службове розслідування проводиться з відстороненням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, від виконання повноважень за посадою або без такого відсторонення. Рішення про відсторонення приймається за поданням голови комісії з проведення службового розслідування керівником органу державної влади, в якому працює службовець.

Як свідчать матеріали справи, наказ № 179-о від 19 червня 2014 року є похідним від описаного вище наказу відповідача № 70 від 10 червня 2014 року "Про створення комісії та проведення службового розслідування".

Оскільки суд прийшов до висновку про протиправність наказу № 70 від 10 червня 2014 року, то і наказ № 179-о від 19 червня 2014 року прийнятий безпідставно та необґрунтовано.

Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі є не обґрунтованими, у зв'язку з чим, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги відповідача та залишення в силі постанови суду І інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 159 КАС України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198, ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції України залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 липня 2014 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 03 жовтня 2014 року .

Головуючий Загороднюк А.Г.

Судді Драчук Т. О.

Полотнянко Ю.П.