Ухвала суду № 40778889, 23.09.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2014 року Справа № 876/10942/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ,,Курортенергоінвест" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби України до товариства з обмеженою відповідальністю ,,Курортенергоінвест" про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

29 березня 2013 року Дрогобицька об'єднана державна податкова інспекція Львівської області Державної податкової служби України звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог просила стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) ,,Курортенергоінвест" в дохід державного бюджету податковий борг в сумі 125714,78 грн..

Постановою від 18 липня 2013 року Львівський окружний адміністративний суд позов задовольнив в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ТзОВ ,,Курортенергоінвест" подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не звернув уваги на ті обставини, що бухгалтером підприємства помилково були задекларовані податкові зобов'язання з орендної плати за землю за звітні періоди з серпня 2012 року по лютий 2013 року. Суд також не врахував надані товариством докази щодо продажу будівлі, де землекористувачем є інша юридична особа згідно договору купівлі-продажу від 12 липня 2011 року.

За таких обставин відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Оскільки особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, апеляційний суд у відповідності до п. 2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив, що ТзОВ ,,Курортенергоінвест" згідно довідки № 558/29-029 від 28.09.2010 року взяте на облік в органах державної податкової служби та перебуває на обліку у державній податковій інспекції у м.Трускавці.

Відповідно до п. 2.1 договору оренди землі від 04 листопада 2010 року, укладеного між Дрогобицькою міською радою (орендодавець) та ТзОВ ,,Курортенергоінвест" (орендар) терміном на три роки, тобто до 04.11.2013 року, об'єктом оренди є земельна ділянка площею 22500 кв. м. за адресою: м. Дрогобич, вул. В. Великого (кадастр. № 4610600000:01:016:0020).

У квітні 2012 відповідач подав до ДПІ у Дрогобицькому районі податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2012 рік, починаючи з січня місяця. Розмір орендної плати відповідач самостійно вказав - 11347,88 грн. на місяць.

На підставі акта перевірки ДПІ у Дрогобицькому районі винесла податкове повідомлення-рішення від 19.11.2012 року № 0003050201 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 873,59 грн. за несвоєчасну сплату узгодженого зобов'язання. Також податковий орган нарахував пеню в сумі 14,51 грн..

17 травня 2012 року позивач надіслав відповідачу податкову вимогу № 149 на суму 6466,26 грн., яку останній отримав, однак, заходів щодо повного погашення боргу не здійснював.

Згідно довідки Дрогобицької ОДПІ від 19.06.2013 року № 5311/10/19-110 заборгованість по податках та платежах перед бюджетом складає 125714,78 грн., з яких 124826,68 грн. орендної плати за землю , 873,59 грн. штрафних (фінансових) санкцій та 14,51 грн. пені.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на час розгляду справи за відповідачем рахується податковий борг, а вжиті податковим органом заходи не призвели до його погашення.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права та є вірними.

Так, відповідно до ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп.14.1.136 п. 14.1 ст. 14 даного Кодексу).

Пунктом 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до пункту 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

За змістом підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 41.5 статті 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи, щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.

Податковим кодексом України також визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57).

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п. 57.3 ст. 57).

Статтею 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п.95.1).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п.95.2).

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п.95.3).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України). Отже, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.

При цьому відповідно до пункту 59.1 Податкового кодексу України порядок надіслання платникові податків податкової вимоги є тотожним порядку надіслання податкового повідомлення-рішення.

На підставі викладеного апеляційний суд визнає вірними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо задоволенні позовних вимог, оскільки наявність у відповідача податкового боргу з орендної плати за землю, штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань на загальну суму 125714,78 грн. повністю підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а відповідач не надав доказів на підтвердження факту сплати вказаного боргу.

Доводи апеляційної скарги колегія суддів визнає безпідставними, оскільки вони не мають жодного доказу на спростування висновків суду першої інстанції. Наявність договору купівлі-продажу будівлі не є підставою для звільнення відповідача від сплати орендної плати за землю, оскільки відповідач не вжив необхідних заходів для розірвання договору оренди земельної ділянки. Доказів сплати новим власником приміщення орендної плати за землю, на якій знаходиться вказане приміщення, відповідач також не надав.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ,,Курортенергоінвест" залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 липня 2013 року у справі № 813/2372/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді Л.Я. Гудим

О.М. Довгополов