Ухвала суду № 40778402, 02.10.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/3279/14

Головуючий у 1-й інстанції: Польовий О.Л.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Драчук Т. О. Загороднюка А.Г.

секретар судового засідання: Марцісь Ю.А.

за участю представників сторін:

Представника позивача: Глухова А.В.

Представника відповідача: Подлюк Г.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Красилівський агрегатний завод" до Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2014 року адміністративний позов задоволено, а саме: визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції №0021341501 від 25.07.2014 року та № 0021351501 від 25.07.2014 року.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити .

В судовому засіданні представник відповідача повністю підтримала доводи викладені в апеляційній скарзі та просила її задовольнити.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечив та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2014 року - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено з матеріалів справи та підтвердилось при апеляційному розгляді, звертаючись до суду першої інстанції та на аргументацію позовних вимог, позивач вказав на те, що за наслідками проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ДП "Красилівський агрегатний завод" з питань правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за квітень 2014 року, Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області було неправомірно, на думку позивача, винесені податкові повідомлення-рішення Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції №0021341501 від 25.07.2014 року та № 0021351501 від 25.07.2014 року, що і стало підставою для звернення до суду першої інстанції за захистом своїх прав та інтересів.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з правомірності формування позивачем податкової звітності з ПДВ за результатами господарських взаємовідносин із вказаним контрагентом, оскільки вони підтверджуються належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які містяться в матеріалах справи.

Судова колегія апеляційної інстанції повністю погоджується з даним висновком суду першої інстанції та надаючи правову оцінку публічно - правовому спору в межах апеляційної скарги зазначає наступне.

Положеннями пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України унормовано, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Поняття "первинного документу" визначено Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

За приписами частини 1 статті 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтвердилось при апеляційному розгляді, позивач - Державного підприємства "Красилівський агрегатний завод", ідентифікаційний код 14307831, зареєстроване 28.04.1995 року Красилівською районною державною адміністрацією Хмельницької області як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа та внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У період з 19.06.2014 року по 02.07.2014 року посадовими особами відповідача проведена документальна позапланова виїзна перевірка ДП "Красилівський агрегатний завод" з питань правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за квітень 2014 року.

За результатами перевірки був складений акт № 1107/15/14307831 від 09.07.2014 року.

В ході перевірки виявлені та відображені в акті порушення позивачем вимог: п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п.201.1, п.201.2, п.201.10 ст. 201 ПК України, п. 5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 року №1246, п. 14, п. 16 Порядку заповнення податкової накладної, внаслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування в декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року в сумі 477698 грн.; п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1, п.201.2, п.201.10 ст. 201, п.11 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, п.5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, п. 14, п. 16 Порядку заповнення податкової накладної, що призвело до завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного (звітного) податкового періоду в декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року в сумі 11470 грн.; п. 200.1, п.200.3, абз. "а" п. 200.4 ст. 200 ПК України ДП "Красилівський агрегатний завод" завищено суму бюджетного відшкодування в декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року в сумі 86850 грн.; абз "б" п.200.4 ст. 200 ПК України ДП "Красилівський агрегатний завод" занижено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за квітень 2014 року в сумі 86850 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, відповідачем прийняті: податкове повідомлення-рішення №0021341501 від 25.07.2014 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 228611 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 114305,5 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0021351501 від 25.07.2014 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 11470 грн.

Як встановлено з матеріалів справи, висновки щодо порушення позивачем вказаних положень податкового законодавства ґрунтується на твердженні про формування податкового кредиту березня 2014 року та квітня 2014 року на підставі сум ПДВ, березня 2014 року на суму 228611 грн. та квітня 2014 року в розмірі 11470 грн., згідно податкових накладних виписаних ТОВ "Трейд Стар" з порушенням вимог п. 201.1 ст. 201 ПК України, а саме: податкова накладна №1 від 01.04.2014 року, податкова накладна №65 від 27.02.2014 року, податкова накладна №28 від 11.03.2014 року, податкова накладна №34 від 12.03.2014 року, податкова накладна №39 від 13.03.2014 року, податкова накладна №44 від 14.03.2014 року, податкова накладна №61 від 19.03.2014 року, податкова накладна №60 від 19.03.2014 року.

За приписами підпункту п.п.14.1.181 пункту 14.1 статті14 Податкового кодексу України слідує, що податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Положення пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України унормовано, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі, в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі, при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі, у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з приписами пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до вимог пункту 198.3 статті. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: а) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; б) придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За приписами пункту 196.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.

Аналіз наведених норм дає суду право дійти висновку, що право платника податків на податковий кредит виникає у випадку підтвердження господарських операцій податковими накладними чи іншими первинними документами.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що формування позивачем податкової звітності з ПДВ за результатами господарських взаємовідносин із вказаним контрагентом є правомірними, оскільки вони підтверджуються належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які містяться в матеріалах справи та також не бере до угави посилання відповідача на те, що продукція яка придбана позивачем у ТОВ "Трейд Стар", ввезена на митну територію України, оскільки сертифікатом №5041 від 29.11.2003 року, виданим на продукцію придбану ДП "Красилівський агрегатний завод" у ТОВ "Трейд Стар", копія якого міститься в матеріалах справи, підтверджується придбання вказаних товарів на території України.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції №0021341501 від 25.07.2014 року та № 0021351501 від 25.07.2014 року як протиправне, а доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують його висновків.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 , статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З підстав наведеного вище, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що окружний суд при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, а тому підстав для його скасування суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2014 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 07 жовтня 2014 року .

Головуючий Полотнянко Ю.П.

Судді Драчук Т. О.

Загороднюк А.Г.