Постанова № 40776558, 22.09.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2014 р. Справа № 804/9288/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Озерянської С.І.

при секретарі Дмитрієнко О.Д.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника відповідача 1 Бондарь М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, в якому позивач просить скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 29.05.2014 року за №ІІІ -002/2014 та рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №04-12 від 10.01.2012 року.

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що 10.01.2012 року дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області була розглянута скарга судді Тернівського міського суду Дніпропетровської області Фаріни Н.Ю. на дії адвоката ОСОБА_1, яка, відповідно до скарги, погрожувала судді. Рішенням дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області було закрито дисциплінарну справу відносно адвоката у зв'язку зі спливом строків притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, але в резолютивній частині рішення вказано на необхідність дотримання ОСОБА_1 принципів законності у відносинах із судом та іншими учасниками процесу. Відповідне рішення позивач отримала 28.05.2013 року. Вважаючи його незаконним, ОСОБА_1 оскаржила його до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. 29.05.2014 Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія, розглянувши скаргу, залишила її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, по причині пропуску строку оскарження, передбаченого чинним законодавством. Позивач також посилається на те, що необхідно застосовувати нормативні акти, які були чинними на момент постановлення рішення дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, а саме ЗУ «Про адвокатуру» від 19.12.92 року, Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, затверджене Указом Президента від 05.05.1993 року. Вважаючи рішення відповідачів протиправними, оскільки були відсутні підстави для відкриття дисциплінарного провадження, позивач звернулася за захистом своїх прав до суду.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача - Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури в судове засідання не з'явився. Надіслав заперечення проти позову, в якому просив в задоволенні позову відмовити з підстав пропущення строку для оскарження.

Представник відповідача - Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області проти позову заперечував, просив в задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у запереченні проти адміністративного позову, в якому зазначив, що ОСОБА_1 10.01.2012 року було оголошено рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №04-12 від 10.01.2012 р, про що є відповідний запис в протоколі засідання та наявний супровідний лист про направлення рішення позивачу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача 1, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні позовних вимог, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 є адвокатом та здійснює свою діяльність на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №438, виданого на підставі рішення Волинської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 11.02.2010 року №6/11.

3 січня 2012 року дисциплінарною палатою Дніпропетровської обласної кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури було винесено постанову №13-12/ДПП-12 про порушення дисциплінарного провадження відносно адвоката ОСОБА_1 на підставі звернення голови Тернівського міського суду Дніпропетровської області.

10 січня 2012 року дисциплінарною палатою Дніпропетровської обласної кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури, при розгляді у відкритому судовому засіданні справи за поданням голови Тернівського міського суду Дніпропетровської області відносно адвоката ОСОБА_1, було винесено рішення №04-12/ДПР про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 в зв'язку зі спливом строків притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, вказавши на необхідність дотримання принципів законності у відносинах з судом та іншими учасниками процесу, низький професійний рівень її знань в галузі кримінально- процесуального права та необхідність додаткової професійної підготовки.

Не погоджуючись з даним рішенням, ОСОБА_1 подала скаргу до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 29 травня 2014 року за №ІІІ-002/2014 року скаргу адвоката ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати Дніпропетровської обласної кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури від 10.01.2012 року №04-12/ДПР про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 залишено без задоволення а рішення дисциплінарної палати Дніпропетровської обласної кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури від 10.01.2012 року №04-12/ДПР - залишити без змін.

Незгода позивача з зазначеними рішеннями стала підставою для звернення до адміністративного суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.09.2014 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури в частині скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №04-12 від 10.01.2012 року, залишено без розгляду. В іншій частині позову розгляд справи було продовжено.

Таким чином, предметом розгляду даної адміністративної справи є правомірність рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії №ІІІ-002/2014 від 29 травня 2014 року.

Залишаючи скаргу адвоката ОСОБА_1 без задоволення, а рішення дисциплінарної палати Дніпропетровської обласної кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури від 10.01.2012 року №04-12/ДПР без змін, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісії адвокатури прийшла до висновку про пропущення тридцяти денного строку на оскарження, що є порушенням вимог Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовано Конституцією, Законом України «Про адвокатуру» , Законом України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Відповідно до статті 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Закон України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» вступив в силу з 15.08.2012 року. До набрання зазначеним Законом чинності, правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні були визначені та врегульовані Законом України «Про адвокатуру».

Відповідно до положень статті 13 Закону України «Про адвокатуру» ( чинного на час прийняття рішення №04-12 від 10.01.2012 року), для визначення рівня професійних знань осіб, які мають намір займатися адвокатською діяльністю, вирішення питань про дисциплінарну відповідальність адвокатів у Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі утворюються строком на 3 роки кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури. Ці комісії утворюються у складі двох палат - атестаційної та дисциплінарної. Дисциплінарна палата утворюється у складі 9 членів, до неї входять 5 адвокатів, 2 судді, по одному представнику від управління юстиції Ради Міністрів РК, обласної, Київської, Севостопольської міської державної адміністрації, відділення Спілки адвокатів України. Рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності приймається відкритим голосуванням двома третинами голосів від загальної кількості членів палати. Рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності можуть бути оскаржені до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Порядок організації і діяльності кваліфікаційно-дисциплінарної комісії визначається Положенням про неї, яке затверджується Президентом України.

Згідно статті 14 Закону України «Про адвокатуру» (чинного на час прийняття рішення №04-12 від 10.01.2012 року), Вища кваліфікаційна комісія адвокатури розглядає скарги на рішення кваліфікаційно - дисциплінарних комісій адвокатури. Вона має право скасовувати або змінювати рішення кваліфікаційно - дисциплінарних комісій. Порядок діяльності Вищої кваліфікаційної комісії регулюється Положення про неї, що затверджується Президентом України.

Відповідно до пункту 26 Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, затвердженого указом Президента України від 05.05.1993 року за №155/93 (чинного на час прийняття рішення №04-12 від 10.01.2012 року), рішення дисциплінарної палати можуть бути оскаржені в тримісячний строк до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури або в судовому порядку.

Позиція відповідача - Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури полягає в тому, що позивачем пропущено тридцятиденний строк на оскарження, визначений статтею 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», який має застосовуватись до спірних правовідносин, оскільки рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №04-12 від 10.01.2012 року позивачем отримане 28.05.2013 року, під час дії зазначеного закону, норми якого не мають зворотної дії в часі, то безперечно мають застосовуватись в даному випадку. Зазначеними висновками, суд не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційним Судом України 09.02.1999 року прийнято рішення, в якому зазначається, що дія нормативно-правового акта в часі починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно зміст суб'єктивного права особи, у тому числі права особи на звернення до суду, слід визначати з застосуванням законодавства, яке діяло на момент виникнення відповідного права.

Водночас, неприпустимість зворотної дії нормативно-правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми не можуть застосовуватись до правовідносин, які існували до набрання ним чинності. Отже, приписи нового нормативно-правового акта не можуть змінити обсяг прав, який було встановлено попередніми нормативно-правовими актами.

З огляду на викладене, тривалість і правила обчислення строку звернення особи для оскарження визначається за тими правилами, які були чинними на момент початку перебігу відповідного строку.

Таким чином, тривалість строку звернення на оскарження не змінюється залежно від того, коли було реалізоване право на таке звернення. Відповідно тривалість строку звернення не залежить від того, коли фактично таке звернення було здійснено.

В даному випадку право на звернення для оскарження рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №04-12 у позивача виникло в момент його прийняття, а саме 10.01.2012 року, відповідно до даних правовідносин має застосовуватись тримісячний строк, визначений Законом України «Про адвокатуру», чинним на момент прийняття цього рішення.

Враховуючи зазначене, суд погоджується з позивачем, щодо необхідності застосування строків звернення, встановлених Законом України «Про адвокатуру».

Разом з тим, суд зазначає, що звернення до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури лише 08.08.2013 року для оскарження рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №04-12 від 10.01.2012 року було здійснено з пропущенням встановленого Законом України «Про адвокатуру» тримісячним строком, оскільки про оскаржуване рішення позивачеві стало відомо на засіданні комісії в день його прийняття, а саме 10.01.2012 року, що вбачається з протоколу дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 10.01.2012 року, на якому ОСОБА_1 була присутня.

Враховуючи зазначене та встановлені в судовому засіданні обставини справи, суд погоджується з тим, що позивачем було пропущено строк на оскарження рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, а помилкове застосування норм права відповідачем 2 не призвело до прийняття неправомірного рішення.

За таких обставин, суд вважає, що адміністративний позов про скасування рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 29.05.2014 року за №ІІІ -002/2014 необґрунтований, не підтверджений відповідними доказами та такий, що не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури - відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 26 вересня 2014 року.

Суддя С.І. Озерянська