Ухвала суду № 40776557, 22.09.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

22 вересня 2014 р. Справа № 804/9288/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОзерянськоїС.І.

при секретарі Дмитрієнко О.Д.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника відповідача 1 Бондаря М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника Вищої кваліфікаційно-дисціиплінарної комісії адвокатури в адміністративний справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, Вищої кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури про скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області і Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, в якому позивач просить скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 29.05.2014 року за №ІІІ -002/2014 та рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №04-12 від 10.01.2012 року.

В судовому засіданні 22 вересня 2014 року було розглянуто клопотання представника Вищої кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури про залишення позову без розгляду з причини пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Позивач проти задоволення клопотання заперечила та зазначила, що строк пропущено нею з поважних причин.

Представник Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області заявлене клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача 1, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, суд вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

10 січня 2012 року дисциплінарною палатою Дніпропетровської обласної кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури, при розгляді у відкритому судовому засіданні справи за поданням голови Тернівського міського суду Дніпропетровської області відносно адвоката ОСОБА_1, було винесено рішення №04-12/ДПР про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 в зв'язку зі спливом строків притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, вказавши на необхідність дотримання принципів законності у відносинах з судом та іншими учасниками процесу, низький професійний рівень її знань в галузі кримінально- процесуального права та необхідність додаткової професійної підготовки.

Не погоджуючись з даним рішенням, ОСОБА_1 подала скаргу до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 29 травня 2014 року за №ІІІ-002/2014 року скаргу адвоката ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати Дніпропетровської обласної кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури від 10.01.2012 року №04-12/ДПР про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 залишено без задоволення а рішення дисциплінарної палати Дніпропетровської обласної кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури від 10.01.2012 року №04-12/ДПР - залишено без змін.

Предметом оскарження в даному адміністративному позові є рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №04-12 від 10.01.2012 року та рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 29.05.2014 року за №ІІІ -002/2014.

Відповідно до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Стаття 16 Закону України «Про адвокатуру» ( чинного на час прийняття рішення №04-12 від 10.01.2012 року), встановлює право на оскарження рішень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій про накладення дисциплінарних стягнень до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури або в судовому порядку.

Відповідно до пункту 26 Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію, рішення дисциплінарної палати можуть бути оскаржені в тримісячний строк до Вищої кваліфікаційної комісії або в судовому порядку.

Отже, чинним на час прийняття рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №04-12 від 10.01.2012 року Законом України «Про адвокатуру», передбачено інші строки оскарження відповідних рішень до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури, а саме тримісячний строк.

Враховуючи вимоги статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, строк для оскарження рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №04-12 від 10.01.2012 року встановлюється як тримісячний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В даному випадку, як встановлено в судовому засіданні, адвокат ОСОБА_1 була присутня на засіданні дисциплінарної палати при розгляді дисциплінарної справи, порушеної відносно неї, та була обізнана з прийнятим рішенням №04-12 від 10.01.2012 року.

Відповідно до штампу вхідної кореспонденції Дніпропетровського окружного адміністративного суду за №41253/14 адміністративний позов ОСОБА_1 було отримано 04.07.2014 року засобами поштового зв'язку. Позов датовано 27.06.2014 року.

Отже, до адміністративного суду позивач звернулась лише 27 червня 2014 року, що свідчить про пропущення нею строку звернення до адміністративного суду.

При цьому, судом не приймаються посилання позивача на ту обставину, що про рішення №04-12 від 10.01.2012 року вона дізналась лише 23.05.2013 року з рішення дисциплінарної палати стосовно неї №061/ДПР-13 від 23.05.2013 року, а його зміст став відомий лише отримавши 28.05.2013 року текст цього рішення №04-12 від 10.01.2012 року, з огляду на наступне.

З дослідженого в судовому засіданні оригіналу протоколу засідання дисциплінарної плати Дніпропетровської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, копія якого наявна в матеріалах справи, вбачається особиста присутність адвоката ОСОБА_1 на цьому засіданні. Зі змісту пункту 2.4 протоколу вбачається, що після прийняття рішення у відношення позивача, ОСОБА_1 була запрошена до зали засідання та їй оголошено рішення палати.

З позовної заяви та матеріалів справи вбачається, що позивачем не наведено жодної вагомої причини, за наявності якої суд може вважати поважними причини пропуску строку звернення до суду для оскарження рішення №04-12 від 10.01.2012 року. За таких умов суд не знаходить підстав для визнання причин пропуску строку звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду, в цій частині позову, поважними.

Суд відзначає, що до поважних причин можуть бути віднесені такі обставини, дії, явища, які не залежать від волі особи, відносно якої вони виникли. Внаслідок таких обставин, особа не має змоги своєчасно реалізовувати надані права чи належним чином виконувати покладені на неї обов'язки.

Дослідивши наявні матеріали адміністративного позову, судом не виявлено доказів поважності причини пропуску строку звернення до суду, позивачем не наведено вагомих доводів в обґрунтування причин неподання позову в межах тримісячного строку з моменту, коли позивач дізнався про порушення своїх прав чи інтересів.

Положеннями статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Відповідно до частини 2 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи. Наведеним положенням кореспондують положення статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України, за змістом яких суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо її подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Отже, суд приходить до висновку про задоволення клопотання відповідача 2 про залишення позову без розгляду в частині оскарження рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №04-12 від 10.01.2012 року та залишити позов без розгляду в цій частині.

Що стосується питання про залишення позову без розгляду в частині оскарження рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 29.05.2014 року за №ІІІ -002/2014, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 52 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Враховуючи вимоги статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України та відсутність позивача на засіданні комісії при прийнятті цього рішення,тридцяти денний строк на оскарження починається з моменту коли позивач дізналася про дане рішення.

Відповідно до офіційної інформації відстеження пересилання поштових відправлень виданої Українським державним підприємством поштового зв'язку «Укрпошта», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 29.05.2014 року за №ІІІ-02/2014 позивачем отримано особисто 23.06.2014 року.

Звернувшись з даним позовом до адміністративного суду 27.06.2014 року, позивачем дотримано строк на звернення до адміністративного суду передбачений як Законом України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» так і Кодексом адміністративного судочинства України, що робить безпідставним клопотання представника Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури щодо залишення позову без розгляду в частині скасування рішення від 29.05.2014 року за №ІІІ -002/2014.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що клопотання представника позивача підлягає частковому задоволенню, а адміністративний позов залишенню без розгляду в частині скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №04-12 від 10.01.2012 року.

Відповідно до частини 3 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач не позбавлений права звернутися до адміністративного суду в загальному порядку після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 99, 100, 155 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури в частині скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №04-12 від 10.01.2012 року - залишити без розгляду.

В іншій частині позову - продовжити розгляд справи.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складено 26 вересня 2014 року.

Суддя С.І. Озерянська