Ухвала суду № 40775352, 29.09.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2014 р. Справа № 876/7174/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шинкар Т.І.,

суддів Ільчишин Н.В., Пліша М.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 травня 2014 року у справі №807/1661/14 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

07.05.2014р. ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області (далі- ГУ ДМС) та з врахуванням поданих уточнень просила визнати дії відповідача щодо відмови в оформленні паспорта громадянина України для виїзду за кордон на підставі наданих позивачем документів зазначених Правилами, затверджених постановою КМУ №231 від 31.03.1995р. неправомірними та зобов'язати відповідача оформити (виготовити) позивачу паспорт громадянина України для виїзду за кордон відповідно до вимог вищезгаданих Правил на підставі наданих позивачем документів.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 20.05.2014р. адміністративний позов задоволено частково: визнано дії ГУ ДМС щодо відмови ОСОБА_1 в оформленні паспорта громадянина України для виїзду за кордон на підставі поданих нею документів зазначених Правилами затверджених постановою Кабінету Міністрів України №231 від 31.03.1995р. неправомірними; зобов'язано повторно розглянути питання щодо оформлення та видачі ОСОБА_1 паспорта громадянина України для виїзду за кордон на підставі поданих нею документів; в задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить скасувати постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 20.05.2014р. та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що вимоги ГУ ДМС відповідають положенням Постанов Кабінет Міністрів України від 04.06.2007р. №795, якою затверджено Перелік платних послуг, які надаються підрозділами МВС та Державної міграційної служби, і розмір плати за їх надання та від 26.10.2011р. №1098, якою визначено Порядок надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби платних послуг(далі-Порядок). Відповідно до вказаних нормативно-правових актів у разі надання послуги, що передбачає видачу бланка або номерного знака, розмір плати за її надання визначається з урахуванням витрат, пов'язаних з придбанням відповідної продукції, у тому числі вартості персоналізації. У випадку ж припинення оплати вартості бланка громадянами, міграційна служба не зможе закупити бланки та оплатити послуги з їх персоналізації та змушена буде припинити видачу закордонних паспорті до виділення відповідного фінансування з державного бюджету України.

Сторони явку повноважних представників в судове засідання не забезпечили, належним чином повідомлені про розгляд справи, що за таких обставин є можливим розглянути дану справу згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали, доводи апеляційної скарги в їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до переконання, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 15.04.2014р. позивач подала до ГУ ДМС документи, які були необхідні для оформлення і отримання паспорта громадянина України для тимчасових поїздок за кордон, що передбачені п.10 Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1995р. №231 (далі-Правила): квитанцію про сплату державного мита у розмірі 170,00 грн.; заяву-анкету; паспорт громадянина України (після прийняття документів повертається); копію виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера; дві фотокартки розміром 3,5 * 4,5 см.

Однак посадовою особою ГУ ДМС в усному порядку відмовлено у прийнятті пакету документів для оформлення закордонного паспорта із тих підстав, що позивачем не сплачено 87,15 грн. вартості послуги та 120,00 грн. вартості бланку, з чим не погодилась позивачка звернувшись з позовом до суду за захистом порушених прав.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного.

Законом України від 21 січня 1994 року № 3857-XII «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» (далі - Закон №3857-XII) врегульовано порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок.

Статтею 7 Закону №3857-XII передбачено, що правила оформлення і видачі паспортів, їх тимчасового затримання та вилучення визначаються Кабінетом Міністрів України.

На реалізацію вищезазначеного Закону Кабінет Міністрів України постановою від 31 березня 1995 року №231 прийняв Правила оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, пунктом 10 яких затверджено вичерпний перелік документів, необхідних для оформлення паспорта у разі тимчасового виїзду за кордон: заява-анкета встановленого зразка; паспорт громадянина України, свідоцтво про народження (для осіб віком до 16 років) (після прийняття документів повертається); копія виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, крім осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи; дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 сантиметра; квитанція про сплату державного мита або документ, що підтверджує право на звільнення від його сплати.

Згідно зі статтею 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року №7-93 «Про державне мито» (далі - Декрет) платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами.

До об'єктів справляння державного мита належить, зокрема, державне мито за видачу громадянам України закордонного паспорта на право виїзду за кордон або продовження строку його дії у розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 10х17 грн. (статті 2, 3 Декрету).

Разом з цим у пункті 27 розділу І Переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби, і розмір плати за їх надання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2007 року №795 (далі - Перелік) визначено розмір плати за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що становить 87,15 грн.

Таким чином, сплата установленого Декретом державного мита покриває вартість витрат, пов'язаних із учиненням відповідачем дій щодо видачі громадянам України закордонного паспорта на право виїзду за кордон (у тому числі й вартість бланка). Тому він не вправі вимагати повторної оплати тих самих дій (послуг) на підставі іншого нормативно-правового акта.

Дана позиція суду узгоджується з правовою позицією Верховний Суд України викладеною у постанові від 03 грудня 2013 року по справі №21-416а13, яка у відповідно до ст.244-2 КАС України, є обов'язковою для застосування у подібних правовідносинах.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності дій відповідача стосовно його вимог зі сплати вартості бланка паспорта у зв'язку з тим, що в Порядку, на який він посилався як на обґрунтування їх правомірності, не встановлено розмір такої оплати, не передбачають їх й Правила. При цьому відповідач не надав докази, які б підтвердили вартість бланка паспорта.

Проаналізувавши наведені норми матеріального права, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про безпідставність вимог відповідача надати документи та сплатити платежі за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон не передбачені Законом № 3857-XII та Правилами - спеціальними правовими актами, що врегульовують ці правовідносини.

Оскільки відмова в позові в частині вимог позивачем не оскаржується, а тому в силу приписів ст. 195 КАС України не підлягає оцінці судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області - залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 травня 2014 року у справі №807/1661/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.І. Шинкар

Судді: Н.В. Ільчишин

М.А. Пліш