Постанова № 40775103, 01.10.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2014 р.Справа № 916/880/14Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Савицького Я.Ф.

Суддів: Гладишевої Т.Я.

Журавльова О.О.

(склад судової колегії сформовано відповідно до розпорядження голови суду від 16.07.2014р. №1594)

при секретарі судового засідання Будному О.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 01.10.2014р.:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Одеський нафтопереробний завод"

на рішення господарського суду Одеської області

від 07 липня 2014 року

по справі № 916/880/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Благовіщенський арматурний завод Україна"

до Публічного акціонерного товариства "Одеський нафтопереробний завод"

про стягнення 95752,69 грн.

В судовому засіданні 01.10.2014р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Одеської області від 07.07.2014р. по справі №916/880/14 (суддя Гуляк Г.І.) задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Благовіщенський арматурний завод Україна" до Публічного акціонерного товариства "Одеський нафтопереробний завод" про стягнення 95752,69 грн. з посиланням на те, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання ПАТ "Одеський нафтопереробний завод"" прийнятих на себе зобов'язань за умовами договору поставки товару № 13/257 від 20.09.2013р. та додаткової угоди №1 від 20.09.2013р. до договору в частині повної та своєчасної оплати.

Не погоджуючись з рішення господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернувся відповідач - Публічне акціонерне товариство "Одеський нафтопереробний завод" з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 07.07.2014р. по справі №916/880/14 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, мотивуючи це тим, що хибним є висновок суду першої інстанції про те, що акт звірки взаєморозрахунків є доказом визнання відповідачем боргу, крім того, скаржник зазначає, що договір та додатку угоду укладено з перевищеннями повноважень, а видаткова накладна невірно оформлена - відсутня печатка.

Представники сторін в судове засідання 01.10.2014р. не з'явились, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, що вбачається з рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень від 14.08.2014р.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ПАТ "Одеський нафтопереробний завод", перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.09.2013р. між Публічним акціонерним товариством "Одеський нафтопереробний завод" (покупець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Благовіщенський арматурний завод Україна" (постачальник, позивач) укладено договір поставки №13/257, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити (передати у власність) продукцію виробничо-технічного призначення, (надалі -товар), партіями в асортименті та кількості, які вказані в специфікаціях до данного договору, і які є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар в порядку, передбаченому даним договором. Під партією товару в даному договорі мається на увазі кількість товару, яка вказана в одній специфікації до даного договору.

За умовами п.2.1. договору строки та умови поставки, а також мета набуття товару визначаються сторонами в додаткових угодах до даного договору.

Згідно з п.1.1. додаткової угоди №1 від 20.09.2013р. до договору кількість та сортиментний перелік партії товару, а також ціна за одиницю товару, який поставляється за даною додатковою угодою, визначені в специфікації, яка є додатком №1 до даної додаткової угоди і є невід'ємною частиною договору, загальна вартість поставленого товару складає 116406,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% 19401,00 грн. Сторони підтверджують, що ціна за одиницю товару є звичайною, п. 1.3. додаткової угоди №1, а п.1.4. додаткової угоди №1 передбачені строки поставки товару: до 45 календарних днів з моменту перерахування покупцем на поточний рахунок постачальника авансу в розмірі згідно з п.3.2.1. договору.

Відповідно до п.3.2.1. договору протягом 5 ( п'яти) банківських днів з моменту підписання сторонами відповідної додаткової угоди до даного договору покупець на підставі рахунку постачальника перераховує на поточний рахунок постачальника аванс в розмірі 20% від загальної вартості партії товару, вказаній в додатковій угоді до даного договору.

За положеннями п.3.2.2. договору протягом 5 ( п'яти) банківських днів з моменту підписання сторонам видаткової накладної на відповідну партію товару покупець на підставі рахунку постачальника перераховує на поточних рахунок постачальника суму, що залишилась за поставлену партію товару, прийняту покупцем відповідно до видаткової накладної. Дата поставки 13.11.2013 року до 20.11.2013 року.

Пунктом 7.8. договору передбачено, що у випадку затримки остаточної оплати відповідно до строків, вказаних в даному договорі, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,02% від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Як вбачається зі специфікації, що є додатком №1 до додаткової угоди №1 від 20.09.2013р. до договору товаром є перемикаючий пристрій ПУ 150-16-03нж23нж16нж1, матеріальне виконання ст. 12X18Н9ТЛ. Привід - ручний.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов договору 25.09.2013р. відповідачем на рахунок позивача було перераховано аванс в сумі 23281,20 грн., що підтверджується платіжним дорученням №401 від 25.09.2014р. (арк. спр. 18).

В свою чергу, позивач на виконання умов договору передав відповідачу згідно з умовами договору товар, а саме: перемикаючий пристрій ПУ 150-16-03нж 23нж16нж1, матеріальне виконання ст..12Х18Н9ТЛ, привід - ручний, що підтверджується видатковою накладною №24 від 13.11.2013р. та довіреністю на отримання ТМЦ серії ААА №332633 від 11.11.2013р. Вартість переданого покупцю товару складає 116406,00 грн.

Як стверджує позивач, відповідач, в порушення умов договору, не здійснив оплату за отриманий товар, при цьому, будь-яких претензій, стосовно якості товару та його кількості від відповідача не надходило, тому заборгованість за договором, з урахуванням авансованого платежу, складає 93124,80 грн.

Вищезазначені обставини стали підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Благовіщенський арматурний завод Україна" до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Одеський нафтопереробний завод" про стягнення 95752,69 грн., з яких 93124,80 грн. боргу, 1862,49 грн. пені та 765,40 грн. 3% річних.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Як свідчать матеріали справи, між сторонами укладено договір поставки.

Статтею 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться у ст. 712 Цивільного кодексу України.

Позивач на виконання умов договору передав відповідачу згідно з умовами договору товар, а саме: перемикаючий пристрій ПУ 150-16-03нж 23нж16нж1, матеріальне виконання ст.12Х18Н9ТЛ, привід - ручний, що підтверджується видатковою накладною №24 від 13.11.2013р. на суму 116406,00 грн. та довіреністю на отриманння торгово-матеріальних цінностей серії ААА №332633 від 11.11.2013р. Вказана видаткова накладна підписана представниками обох сторін, скріплена печаткою позивача та штампом відповідача.

Частиною 1 ст. 691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до ст. 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

За ч.ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а також покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Апеляційний господарський суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів повної та своєчасної оплати відповідачем за отриманий відповідно до умов договору товар

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Враховуючи вищезазначені обставини та відсутність доказів оплати відповідачем боргу у повному обсязі, а також наявність акту звірки взаєморозрахунків, який підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками та з якого вбачається наявна заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 93124,80 грн., апеляційний господарський суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги ТОВ "Торговий дім "Благовіщенський арматурний завод Україна" в частині стягнення основного боргу в сумі 93124,80 грн. підлягають задоволенню.

Як вбачається з позовної заяви, ТОВ "Торговий дім "Благовіщенський арматурний завод Україна", крім основного боргу просило стягнути з відповідача пеню у розмірі 1862,49 грн.

Згідно з п. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За приписом ст. Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та ч.2 ст. 343 Господарського кодексу України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Пунктом 7.8. договору передбачено, що у випадку затримки остаточної оплати відповідно до строків, вказаних в даному договорі, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,02% від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Апеляційний господарський суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення даної позовної вимоги.

Крім того, позивачем заявлено позовну вимогу щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 765,40 грн.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає його правильним, відтак, вказана позовна вимога є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, Одеський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення господарського суду Одеської області від 07.07.2014р. по справі №916/880/14 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Одеський нафтопереробний завод" - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П о с т а н о в и в :

Рішення господарського суду Одеської області від 07.07.2014р. по справі №916/880/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 06.10.2014р.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Гладишева Т.Я.

Суддя Журавльов О.О.