Постанова № 40773940, 29.09.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2014 року Справа № 912/1372/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чимбар Л.В. (доповідач),

суддів: Антонік С.Г., Чоха Л.В.,

при секретарі судового засідання Ревковій Г.О.

від відповідача: Криворог В.А., представник, довіреність № 535 від 20.05.14;

від позивача та третіх осіб: представники у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу комунального закладу "Кіровоградський обласний онкологічний диспансер" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 01.07.14 року у справі № 912/1372/14

за позовом: Приватного підприємства "Донмед";

до відповідача: Комунального закладу "Кіровоградський обласний онкологічний диспансер";

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головного управління державної казначейської служби України Кіровоградській області та Міністерства фінансів України;

про стягнення 250 198 грн. 46 коп. -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 01.07.2014р. у справі № 912/1372/14 (суддя Болгар Н.В.) позов задоволено частково: стягнуто з комунального закладу "Кіровоградський обласний онкологічний диспансер" на користь приватного підприємства "Донмед" 224 486 грн. боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 9 391 грн. 32 коп. річних, 1 000 грн. пені та 4 756 грн. 52 коп. судового збору.

Не погодившись з даним рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, та відмовити в задоволені позовних вимог в частині стягнення інфляційних, 3% річних та пені.

Посилається на те, відсутність надходження коштів на рахунок відповідача звільняє відповідача від відповідальності та надає підстави для визнання його неналежним відповідачем.

Позивач у своєму відзиві зазначив, що рішення суду необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У судове засідання, призначене для розгляду апеляційної скарги, представники позивача та третьої особи не з'явились від третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника. Враховуючи те, що залучені до справи докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників позивача та третьої особи, яких належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи.

В судовому засіданні 29.09.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, 19.10.2012р. між ПП «Донмед» (продавець) та КП "Кіровоградський обласний онкологічний диспансер" укладено договір, за умовами якого Підприємство продавець зобов'язалося поставити протягом жовтня-листопада 2012 р., а Комунальний заклад - покупець зобов'язався прийняти та оплатити устаткування медичне, хірургічне та ортопедичне (мікротом - 1 од., електрохірургічний апарат - 1 од., ушивач органів з довжиною шву 40 мм - 2 од., ушивач органів довжиною шву 60 мм - 2 од., бронхоскоп з набором інструменту - 1 од. - товар на суму 371 000 грн. (без ПДВ); зобов'язання продавця щодо поставки товару вважаються виконаними у повному обсязі з моменту передачі товару у власність покупця за адресою останнього.

Відповідно до п. 4.2 договору, оплата здійснюється покупцем протягом семи робочих днів після поставки товару; у разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за надані товари здійснюється на протязі 3-х банківських днів з дня отримання покупцем бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок.

На виконання умов Договору, по видатковій накладній № ДО-0000691 від 16.11.12, акту прийому-передачі позивач передав, а відповідач отримав автоматичний ротаційний мікротом вартістю 161 500 грн.. По видатковій накладні № ДО-0000752 від 01.12.12 , актах прийому передачі від 01.12.12 - високочастотний хірургічний апарат МВС-200, 2 ушивачі органів УО-40, у ушивачі органів УО-60, бронхоскоп з волоконною оптикою Б-ВО-3-1 "Ломо" на суму 209 800,00 грн.

Відповідач , в порушення прийнятих на себе зобов'язань, за поставлений позивачем товар не розрахувався, у зв'язку з чим в нього виник борг в сумі 209 800,00 грн.

На прострочений борг відповідача позивачем з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог нараховано 15 009 грн. інфляційних втрат, 9 391 грн. 32 коп. річних, 15 998 грн. 14 коп. пені.

Відповідно до приписів ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, а одностороння відмова від виконання своїх зобов'язань неприпустима.

За умовами ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлено або визначений момент пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семи денний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 691, ч. ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Виходячи з норм ст. 617 Цивільного кодексу України, відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання. Юридична особа, як встановлено ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України, самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Статтею 1 Цивільного кодексу України визначено, що однією з ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників, тому самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням контрагента з Державного бюджету України, не змінюють зобов'язальних правовідносин.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.12 № 11/446 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.05.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, договір є обов'язковим для виконання сторонами, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України. КП "Кіровоградський обласний онкологічний диспансер" зобов'язаний був здійснити оплату протягом семи робочих днів після його поставки. Ні Головне управління державної казначейської служби України у Кіровоградській області, ні Міністерство фінансів України не є зобов'язаною стороною у правовідносинах сторін, тому відповідно не несуть разом або окремо кожний відповідальності за невиконання зобов'язань покупцем у вигляді стягнень, щодо яких пред'явлений позов.

Оскільки відповідачем не надано доказів здійснення своєчасного розрахунку за поставлений товар, висновки суду про стягнення боргу в сумі 209 800,00 грн. ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають приписам ст.526 ЦК України, ст.173,193 ГК України та умовам договору.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач надав розрахунок інфляційних втрат в сумі 15 009,00 грн. за період з 28.11.12р. по 30.04.14 р.

Відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.12 № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права": «при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця».

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про те, що нарахування 323 грн. на які збільшився борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за період з 28.11.12 по 04.12.12 здійснено позивачем не обґрунтовано.

Господарським судом було зроблено розрахунок інфляційних втрат з урахуванням вимог діючого законодавства, відповідно до якого сума інфляційних втрат становить 14686,00грн.

Даний розрахунок перевірено апеляційним судом та визнано правомірним, а тому суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат частково, в частині 14686,00грн.

Також позивачем було нараховано до стягнення 3% річних в сумі 9391,32грн., про що було надано відповідний розрахунок.

Вказаний розрахунок визнається колегією суддів таким, що відповідає нормам чинного законодавства, а тому апеляційний господарський суд погоджується з рішенням господарського суду про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 9391,32грн.

Крім того, позивачем до стягнення заявлена пеня в сумі 15998,14грн.

Сторонами в пункті 7.5. договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати товару, що проведена з вини покупця, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми недоплати за кожен день затримки.

Згідно ч.2 ст.343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до розрахунку позивача сума пені в розмірі 15998,14грн. нарахована відповідачу за період з 28.11.12 року по 12.06.2013 року, що відповідає п. 7.5. договору та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Пункт 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України встановлює спеціальну позовну давність

до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) в один рік.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За вимогами ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Частинами 4, 5 статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Під час розгляду справи судом першої інстанції, відповідачем було подану заяву про застосування позовної давності при вирішенні спору щодо штрафних санкцій.

Колегія суддів вважає правомірним висновок господарського суду про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені, розрахованої позивачем поза межами річного строку позовної давності з 28.11.12 по 03.12.12, з 12.12.12 по 28.04.13 з урахуванням дати поштового штемпеля на конверті, в якому позивачем направлено до господарського суду позову заяву і додані до неї документи, та погоджується з рішенням в частині відмови у задоволенні позову про стягнення пені, розрахованої за порушення грошових зобов'язань по першій поставці 28.11.12 по 03.12.12 , по другій поставці - 12.12.12 по 28.04.13.

Статтею 83 Господарського процесуального кодексу України господарському суду надано право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Статтею 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, КП "Кіровоградський обласний онкологічний диспансер" до початку проведення процедури відкритих торгів щодо закупівлі товару за державні кошти 04.07.12 відповідно до чинного на таку дату Закону України "Про здійснення державних закупівель" внесло та зареєструвало зміни до річного розпису бюджету (кошторису на 2012 рік (по спеціальному фонду). 06.07.12 зареєстровано та взято на облік довідку № 24-2 від 04.07.12 про надходження 6 817 000 грн. За результатами проведеного тендеру 19.10.12 укладений та 26.10.12 зареєстрований Договір, зареєстровано і внесено до реєстру бюджетних розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів бюджетне зобов'язання на суму 371 300 грн. При отриманні від ПП «Донмед» товару вжито заходів щодо реєстрації такого факту та підтвердження реєстрації оплати згідно з "Порядком реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань. За доводами відповідача 28.12.12 ним отримано повідомлення про повернення фінансування, і з цієї дати обліковується кредиторська заборгованість, зокрема підприємству - 209 800 грн., покупцем товару вживалися заходи щодо виконання зобов'язань по Договору.

Отже, судом першої інстанції, враховуючи обставини справи, вірно зроблено висновок про наявність у нього підстав для використання свого права на зменшення розміру пені та обґрунтовано зменшено розмір пені, яка підлягає стягненню , до 1000грн.

Доводи апеляційної скарги про те, що відсутність надходження коштів на рахунок відповідача звільняє відповідача від відповідальності та надає підстави для визнання його неналежним відповідачем, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки відсутність надходжень з державного бюджету на рахунок відповідача не є підставою для звільнення

відповідача як боржника за договором від 19.10.2012р. від відповідальності за невиконання зобов'язань за вказаним договором.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення справи по суті.

Враховуючи викладене, підстав для скасування чи зміни рішення суду відповідно до ст.104 Господарського процесуального кодексу України не вбачається.

Керуючись ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу комунального закладу "Кіровоградський обласний онкологічний диспансер" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 01.07.14 року у справі №912/1372/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий Л.О. Чимбар

Суддя Л.В. Чоха

Суддя С.Г. Антонік

Постанова виготовлена в повному обсязі 06.10.2014року.