Постанова № 40771967, 29.09.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2014 року Справа № 904/6027/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чимбар Л.В. (доповідач),

суддів: Антонік С.Г., Чоха Л.В.

при секретарі Ревкова Г.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Семикіна Л.В., представник, довіреність № 21 від 03.03.14;

від відповідача-1: Сависько В.В., представник, довіреність № 5950/10/04-36-10-06-07 від 26.08.14;

від відповідача-2: представник у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.2014р. у справі №904/6027/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ДАНА-АС", м. Дніпропетровськ

до відповідача-1: головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ;

відповідача-2: головного управління Міндоходів у Рівненській області, м. Рівне

про зобов'язання повернути майно

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.2014р. (суддя Мельниченко І.Ф.) заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ДАНА-АС" про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено.Вжиті заходи до забезпечення позову: накладено арешт на майно, яке є предметом даного позову, а саме, устаткування для виробництва сигарет до якого входять:

- аспіраційна система FDB-FB300S в кількості 2 штуки;

- аспіраційна система РОС-20 в кількості 1 штука;

- компресор вакуумний 12 кВТ в кількості 2 штуки,

- компресор вакуумний 3, 5 кВт в кількості 1 штука,

- компресор повітряний Atlas Copco GA22+FF в кількості 1 штука;

- пакувальний автомат лінія HLP 2 в кількості 1 штука;

- станок для виготовлення сигарок Molins Mark 8 з маркуванням ОМ 29953 в кількості 1 штука;

- станок для вготовлення сигарок Molins Mark 8 в кількості 1 штука;

- станок для приєднання фільтрів Hauni Max 3 в кількості 1 штука;

- станок для приєднання фільтрів Hauni Max 5 з маркуванням 6866, 1970 р. в кількості 1 штука.

Заборонено головному управлінню Міндоходів у Дніпропетровській області та головному управлінню Міндоходів у Рівненській області відчужувати, передавати, в тому числі в користування: знищувати, передавати на відповідальне зберігання іншим, ніж ТОВ "ДАНА-АС" особам (юридичним чи фізичним), вивозити вищевказане майно (устаткування для виробництва сигарет) з місця його знаходження (м. Дніпропетровськ, вул. Далека, буд. 2).

Не погодившись з даною ухвалою, головне управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати, як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Посилається на те, що не існує обґрунтованих припущень про те, що майно, яке перебуває в розпорядженні відповідачів на момент подання позову, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення господарського суду, оскільки спір виник не з цивільних, а кримінальних правовідносин, а правовий статус переліченого вище майна визначається кримінальним законом - як речових доказів у кримінальній справі, а тому не існує підстав для забезпечення позову.

Головне управління Міндоходів у Рівненській області у своєму відзиві просило апеляційну скаргу задовольнити та відмовити в задоволені заяви позивача в повному обсязі.

Позивач у своєму відзиві просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду без змін.

В судовому засіданні 29.09.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Представник відповідача-2 у судове засідання, яке призначено для розгляду апеляційної скарги не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи те, що коло представників у судовому засіданні не обмежено та що залучені до справи докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача-2.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників позивача та відповідача-1, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали місцевого господарського суду в повному обсязі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

ТОВ «ДАНА-АС» звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з завою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке є предметом позову у справі № 904/6027/14.

Вказану заяву було мотивовано тим, що відповідачем-2 навмисно не виконується судове рішення, а саме, ухвала апеляційного суду Рівненської області від 15.04.2014 р., якою постановлено повернути власнику ТОВ "ДАНА-АС" вилучені відповідно до ухвали Рівненського міського суду від 28.03.2014 р. речі і документи, а саме, знаряддя і обладнання для виготовлення тютюнової продукції. До того ж, дії відповідача-2 призвели до втрати та викрадення обладнання позивача з місця його знаходження.

Статтею 65 ГПК України встановлено, що з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках, зокрема, дії щодо вирішення питання про вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може унеможливити або утруднити виконання рішення по суті позовних вимог.

Згідно зі статтею 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 № 16 (з наступними змінами і доповненнями) умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Аналогічні положення викладені у постанові пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» N 9 від 22.12.2006.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до пункту 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

На думку колегії суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду оскаржувана ухвала містить достатній перелік підстав для задоволення заяви про застосування заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке є предметом даного позову. Разом з тим, невжиття відповідних заходів може мати наслідком порушення майнових прав позивача та утруднення або неможливість виконання рішення суду при задоволенні позову.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком господарського суду та вважає вжиті судом першої інстанції заходи до забезпечення позову обґрунтованими, а їх застосування правомірним.

Доводи апеляційної скарги про те, що не існує обґрунтованих припущень про те, що майно, яке перебуває в розпорядженні відповідачів на момент подання позову, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення господарського суду, так як спір виник не з цивільних, а кримінальних правовідносин, а правовий статус переліченого вище майна визначається кримінальним законом - як речових доказів у кримінальній справі, а тому не існує підстав для забезпечення позову, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки в доданій відповідачем-1 до апеляційної скарги ухвалі Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 11.07.2014р. у справі № 202/7450/14-к провадження 1кс/0202/2309/2014, яка свідчить про розгляд кримінального провадження №32014040040000052 від 27.06.2014р. та копії протоколу обшуку від 14.07.2014р. не міститься жодної інформації про обладнання, яке є предметом позову у справі №904/6027/14, та на яке було накладено арешт.

Більш того, відповідно до наданого позивачем акту заступника начальника Жовтневого ВДВС ДМУЮ Астапенковою К.М., при примусовому виконанні ухвали господарського суду Дніпропетровської області про накладення арешту на майно, яке є предметом позовну справі № 904/6027/14, особи, які представились працівниками податкової міліції, не допустили державного виконавця до зазначеного ухвалою майна.

Доказів того, що буде забезпечено схоронність спірного майна відповідачами до розгляду справи не надано.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення справи по суті.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.2014р. у справі №904/6027/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий Л.О. Чимбар

Суддя С.Г. Антонік

Суддя Л.В. Чоха

Постанова виготовлена в повному обсязі 06.10.2014 року.