Постанова № 40773917, 03.10.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2014 р. Справа № 908/1744/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гончар Т. В. , суддя Горбачова Л.П.

при секретарі Томіній І.В.

за участю представників:

позивача – не з’явився,

відповідача – не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№2565 З/3-11) на рішення господарського суду Запорізької області від 03.07.14 у справі № 908/1744/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мідас-Буд", м. Запоріжжя"

до Публічного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор", м. Запоріжжя

про стягнення 185 083,03 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Мідас-Буд" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" (з урахуванням ухвали господарського суду Запорізької області від 03.07.2014 р. про повернення заяви про збільшення позовних вимог) 185083,03 грн. – заборгованості за договором підряду № DS003195 від 05.08.2012р. , оскільки останній не виконав свої зобов'язання перед позивачем з оплати виконаних будівельних робіт. Крім того, позивач просив судові витрати, понесені ним, покласти на відповідача.

12.06.2014р. відповідачем до місцевого господарського суду була подана заява про розстрочку виконання рішення суду на шість місяців з пропорційним щомісячним погашенням суми, що підлягає стягненню або відстрочку виконання рішення суду на 6 місяців.

26.06.2014р. відповідачем до місцевого господарського суду було подане клопотання про відстрочку виконання рішення на 6 місяців на підставі приписів п.6 ст. 83 ГПК України.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 03 липня 2014 року у справі № 908/1744/14 (суддя Давиденко І.В.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мідас-Буд" 185083,03 грн. заборгованості та 3701,66 грн. судового збору.

Відповідач з зазначеним рішенням не погодився, звернувся до апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 03 липня 2014 року у даній справі змінити, передбачивши відстрочку виконання рішення на шість місяців, вважаючи рішення в цій частині необґрунтованим. Зокрема, стверджує, що суд першої інстанції, зважаючи на фінансові показники діяльності ПАТ "Запоріжтрансформатор", скорочення працівників ПАТ "Запоріжтрансформатор", введення неповного робочого часу, необґрунтовано залишив без задоволення клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення. Так, зокрема посилається на те, що порівняльний аналіз показників «Актив» і «Пасив» балансу відповідача станом на 30.03.2014р. дозволяє дійти висновку про перевищення поточних невиконаних фінансових зобов'язань ("Пасив") відповідача над поточними активами відповідача ("Актив") більш як в дев'ять разів. Крім того, як зазначає відповідач, складне фінансове становище підтверджується наказом генерального директора ПАТ "Запоріжтрансформатор" № 465 від 03.04.2014р., відповідно до якого зазначено про скорочення штату працівників на підприємстві та наказів генерального директора ПАТ "Запоріжтрансформатор" № 85 від 28.01.2014р. та № 416 від 25.03.2014р. про введення чотирьохдобового робочого тижня.

Позивач проти даного клопотання відповідача заперечував та просив суд відмовити у його задоволенні. Стверджує, що відповідач посилається як на підставу надання відстрочки виконання рішення суду на скрутне фінансове становище підприємства, долучаючи до матеріалів справи баланс станом на 31.03.2014р. та звіт про фінансові результати. Однак, відповідач використовує показники станом на 31.12.2013р. Крім того, при посиланні на скрутне фінансове становище відповідач не враховує неспіврозмірність суми заборгованості та фінансових показників Публічного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор".

У судове засідання 01.10.2014р. уповноважені представники позивача та відповідача (заявника апеляційної скарги) не прибули, про причини неявки апеляційний господарський суд не повідомили, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, у відповідності до вимог чинного законодавства, доказом чого є відповідні повідомлення про вручення поштового відправлення – копії ухвали апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження, наявні в матеріалах справи.

Враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце засідання суду, а також те, що явка представників сторін не була визнана обов’язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників позивача та відповідача, за наявними матеріалами у справі – в порядку ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі, доводи відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у відповідності до положень ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на таке.

Як свідчать матеріали справи, вірно встановлено судом першої інстанції та під час апеляційного провадження, 05.09.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мідас-Буд" (підрядник) та Публічним акціонерним товариством "Запоріжтрансформатор" (замовник) був укладений договір підряду № DS003195 (далі - договір), у відповідності до умов якого підрядник зобов'язався на свій ризик виконати роботу за завданням замовника, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконану роботу (п.1.1.).

У відповідності до п.2.1. договору, його предметом є будівельні та ремонтні роботи в нежитлових приміщеннях замовника з наступною передачею результатів роботи замовнику.

Згідно з п. 2.2. договору об'єм будівельних та ремонтних робіт в нежитлових приміщеннях замовника вказується у відповідних доповненнях до даного договору, які включають додатки із зазначенням об'єму роботи, строків її виконання, договірну ціну, локальний кошторис, підсумкову відомість ресурсів, які є їх невід'ємною частиною .

У п. 4.1. договору передбачено, що замовник приймає виконану підрядником роботу за актом приймання-передачі, який підписано уповноваженими представниками сторін.

Пунктом 4.2. договору сторони встановили, що акт прийому-передачі виконаних робіт підписується замовником протягом 5-ти робочих днів з моменту фактичної здачі виконаних робіт та надання акту підрядником. У випадку обґрунтованого не підписання акту прийому-передачі замовником, ним складається належний документ з переліком необхідних доробок та строків їх виконання. У випадку відсутності заперечень по виконаним роботам замовник зобов'язаний підписати акт прийому-передачі робіт та один екземпляр передати підряднику.

Ціна виконуваної роботи визначається сторонами у відповідному додатку та включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу. Ціна виконуваної роботи може бути змінена тільки за взаємною згодою сторін (п.п. 6.1., 6.2 договору).

У відповідності до п. 6.3 договору визначено, що ціна договору на момент його укладення (додаток № 2) складає 260649,59 грн. в т.ч. ПДВ.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами були підписані акти приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму 239723,81 грн.: № 1 за травень 2013 року на суму 173165,95 грн., № 2 за травень 2013 року на суму 66557,86 грн.

З матеріалів справи вбачається, що Публічним акціонерним товариством "Запоріжтрансформатор" було здійснено часткову оплату вартості виконаних будівельних робіт у розмірі 54640,78 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 534 від 14.01.2013р. на суму 21000,00 грн., № 981 від 25.01.2013р. на суму 14731,75 грн., № 1206 від 29.01.2013р. на суму 16398,17 грн., оригінали яких долучено до матеріалів справи.

У зв’язку з цим 21.03.2014р. позивачем на адресу відповідача було надіслано лист-претензію № 87/14, в якому ТОВ "Мідас-Буд" зазначило про необхідність ПАТ "Запоріжтрансформатор" погасити заборгованість за зобов'язаннями у розмірі 480744,40 грн. (у тому числі за іншими правовідносинами: договорами підряду № DS003079 від 17.05.2012р. та GI003560 DSL 11.07.2013р.) Втім відповідь на дану претензію відповідачем не надано, борг не погашено.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, але відповідач, порушуючи умови договору, оплату виконаних будівельних робіт здійснив невчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого у відповідача перед позивачем на даний час існує непогашена заборгованість в розмірі 185083,66 грн., що стало підставою для звернення ТОВ "Мідас-Буд" до господарського суду з відповідним позовом.

Беручи до уваги викладені обставини, враховуючи, що відповідачем сума боргу визнається, доказів погашення суми боргу останній не надав, а також враховуючи, що згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, суд першої інстанції правомірно визнав позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 185083,66 грн. за договором обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Більше того, з матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається, що рішення місцевого господарського суду в частині вирішення даного господарського спору по суті сторонами не оскаржується, тобто, сторони не заперечують проти правильності самого рішення щодо стягнення з відповідача вищезазначеної суми.

ПАТ "Запоріжтрансформатор", визнаючи вказаний борг у розмірі 185083,66 грн., подало клопотання про відстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області у справі № 908/1744/14 на шість місяців. Суд першої інстанції, надавши правову оцінку заявленого клопотання у сукупності з наявними в матеріалах справи доказами, відмовив у його задоволенні. З даною позицією місцевого господарського суду погоджується і суд апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

В обґрунтування клопотання про відстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області у справі № 908/1744/14 на шість місяців відповідач посилається на скрутне фінансове становище, що підтверджується порівняльним аналізом показників «Актив» і «Пасив» балансу відповідача станом на 30.03.2014р., який свідчить про перевищення поточних невиконаних фінансових зобов'язань ("Пасив") відповідача над поточними активами відповідача ("Актив") більш як в дев'ять разів.

Заявник вказує на те, що з аналізу балансу за перший квартал 2014 року вбачається наявність збитків у Публічного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" у розмірі 817856000,00 грн. та поточних зобов'язань щодо сплати грошових коштів на користь інших осіб в розмірі 3939030000,00 грн. Натомість, сума поточних обігових коштів в банках складає лише 55218000,00 грн., а дебіторська заборгованість за поставлену продукцію - 369095000,00 грн. (сума цих показників складає 424313000,00 грн.).

Крім того, як зазначає відповідач, складне фінансове становище підтверджується наказом Генерального директора Публічного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" № 465 від 03.04.2014р., відповідно до якого зазначено про скорочення штату працівників на підприємстві та наказів генерального директора ПАТ "Запоріжтрансформатор" № 85 від 28.01.2014р. та № 416 від 25.03.2014р. про введення чотирьохдобового робочого тижня.

На думку відповідача, вищевикладені обставини унеможливлюють виконання ним рішення господарського суду Запорізької області у справі № 908/1744/14.

Частиною 6 статті 83 ГПК України встановлено, що господарський суд при прийнятті рішення має право відстрочити або розстрочити виконання рішення. Тобто, надання відстрочки чи розстрочки є правом, а не обов'язком суду.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 84 ГПК України суд у мотивувальній частині рішення повинен вказати обґрунтування відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Згідно з п. 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 року № 9 (зі змінами та доповненнями) підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін (а не тільки відповідача), їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час від набрання рішенням законної сили до його фактичного повного виконання.

Відстрочка означає відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

В п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" від 26.12.2003 року № 14 зазначено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 Цивільного процесуального кодексу і ст. 121 Господарського процесуального кодексу, їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Таким чином, вищезазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити чи розстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні відстрочки або розстрочки є підставність цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Отже, виходячи із наведеного, законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочку чи розстрочку виконання судового рішення з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Економічна криза в державі становить один із можливих ризиків підприємницької діяльності, не є незвичайною і не прогнозованою обставиною в умовах ринкової економіки.

Кожна із сторін договору приймає на себе відповідні ризики можливого погіршення економічної ситуації та фінансового становища свого підприємства, підприємств своїх контрагентів та країни в цілому. Учасник договору не повинен відповідати за прорахунки суб'єкта підприємницької діяльності, з яким він уклав договір.

У статті 193 Господарського кодексу України зазначається, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Так, з аналізу звіту про фінансовий стан ПАТ "Запоріжтрансформатор" станом на 31.03.2014р., судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідно до рядка " 1420" розділу ІІІ «Пасив» сума непокритого збитку на кінець звітного періоду (станом на 31.12.2013р.) склала 817856000,00 грн., а прибуток підприємства станом на початок звітного періоду становив 41330000,00 грн.

Відповідно до рядка "1600" розділу ІІІ "Пасив" заборгованість за короткостроковими кредитами банків на кінець звітного періоду (станом на 31.12.2013р.) склала 2429348,00 грн., то станом на 31.03.2014р. заборгованість за короткостроковими кредитами банків склала 1853884,00 грн.

З рядка "1615" розділу "Пасив" вбачається, що станом на кінець звітного періоду (31.12.2013р.) кредиторська заборгованість за товари (роботи, послуги) становила 538063,00 грн., а станом на 31.03.2014р. зазначена вище заборгованість склала 424098,00 грн.

Згідно з рядком "1695" всього за розділом ІІІ "Пасив" розмір поточних зобов'язань відповідача станом на кінець звітного періоду ( на 31.12.2013р.) становив 393903000 грн., а станом на 30.03.2014р. усього за розділом - 3089428,00 грн.

З аналізу "Активу" ПАТ "Запоріжтрансформатор", що відображено у звіті про фінансовий стан станом на 31.03.2014р. вбачається, що відповідно до рядка "1125" розділу ІІ "Актив" дебіторська заборгованість станом на кінець звітного періоду (тобто - на 31.12.2013р.) становить 369095,00 грн., а станом на 31.03.2014р. дебіторська заборгованість склала 476602,00 грн.

Відповідно до рядка "1165" розділу ІІ "Актив" гроші на рахунках відповідача в банках станом на кінець звітного періоду (на 31.12.2013р.) склали 55218,00 грн., тоді як станом на 31.03.2014р. цей вид активу склав 79972,00 грн.

Отже, вищезазначене свідчить, що фінансові результати станом на 30.03.2014р. ПАТ "Запоріжтрансформатор" покращилися. Збитковість господарської діяльності відповідача не є беззаперечною підставою для надання відстрочки виконання рішення, адже відповідач здійснює господарську діяльність та має відповідні грошові надходження.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів вважає, що посилання відповідача у поданому ним клопотанні лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для відповідача у даний час та можливість настання для нього негативних наслідків у зв'язку з цим (оскільки підприємницька діяльність суб’єктів передбачає ризик), а не на обставини, що унеможливлюють або ускладнюють виконання рішення суду у даній справі.

Даний спір виник з вини боржника та спірна сума заборгованості не погашалась боржником. Складний економічний стан підприємства не є безумовною підставою для відстрочення виконання рішення суду. Такі переконливі докази щодо наявності надзвичайних подій чи виняткових обставин у розумінні ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, які б слугували підставою для надання відстрочки виконання рішення суду, не були надані боржником. Боржник не надав достатніх доказів на підтвердження обставин, на які він посилається в обґрунтування поданого клопотання, у тому числі доказів неможливості чи утруднення на даний час виконання рішення суду, відсутності активів для виконання рішення суду та реальної загрози зупинення господарської діяльності у зв'язку з виконанням рішення суду, винятковості випадку, з наявністю якого процесуальний закон пов'язує можливість надання відстрочки виконання рішення суду.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції, погоджуючись з судом першої інстанції, також враховує негативні наслідки і для ТОВ "Мідас-Буд" в його господарсько-фінансовій діяльності відстроченням виконання судового рішення. Крім того, позивачем до матеріалів справи надані докази оплати відповідачем значних сум заборгованості за іншими зобов’язаннями (за 1 квартал 2014р., відповідач зменшив кредиторську заборгованість на 113970000,00 грн.), що свідчить про платоспроможність ПАТ "Запоріжтрансформатор" та неспіврозмірність оборотів відповідача та суми заборгованості за спірними правовідносинами у даній господарській справі. При цьому, заявником не надано і доказів наявності загрози банкрутства Товариства.

Тому, розглядаючи заяву про відстрочку виконання судового рішення, суд апеляційної інстанції, як і місцевий господарський суд, з урахуванням наведених вимог, оцінивши належним чином вказані обставини, визнав їх такими, що не можуть вважатися винятковими.

При цьому колегія суддів зазначає, що передбачені ст. 121 Господарського процесуального кодексу України обставини, з якими закон пов’язує можливість надання відстрочки, є оціночними та місцевим господарським судом оцінка здійснена з урахуванням негативних наслідків відстрочення виконання рішення для позивача та відсутності доказів вжиття всіх залежних від відповідача заходів щодо належного виконання зобов'язання або доводів, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги у зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв’язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню з підстав, зазначених вище. А оскаржуване рішення господарського суду Запорізької області від 03.07.2014р. у справі № 908/1744/14 має бути залишене без змін

З огляду на зазначене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 03.07.2014р. у справі № 908/1744/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови підписано 06.09.2014 р.

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Горбачова Л.П.