Ухвала суду № 40773567, 25.09.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

25 вересня 2014 рокусправа № 199/12493/13-а (2а/199/327/13)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Туркіної Л.П. (доповідач),

суддів: Дурасової Ю.В. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря - Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20.12.2013 р.

у справі № 199/12493/13-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного Фонду України Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська

про стягнення щомісячної допомоги, -

ВСТАНОВИВ:

21.11.2013 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просить визнати протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська щодо недоврахування їй пенсії з підвищенням на 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 01.01.2013 року щомісячно і постійно у розмірі 30 %. Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська перерахувати пенсію з підвищенням на 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і провести виплати з 01.01.2013 року щомісячно і довічно, і в подальшому нараховувати щомісячну соціальну державну допомогу, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27.11.2013 р. позовні вимоги, заявлені за період, що передує 21.05.2013 року, залишено без розгляду.

Названа ухвала сторонами не оскаржена та набрала законної сили.

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20.12.2013 р. у задоволенні позовних вимог, що стосуються періоду з 22.05.2013 року відмовлено з посиланнями на те, що з 22.05.2013 року по момент розгляду спору виплата позивачу державної соціальної допомоги здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Не погодившись з постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20.12.2013 р., ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить переглянути позов і задовольнити його повністю, зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська виплатити заборгованість і соціальну надбавку до пенсії і виплачувати надалі щомісячно, постійно довічно в розмірі 30 % по Закону.

Управління Пенсійного Фонду України Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська подало на апеляційну скаргу заперечення.

У судовому засіданні позивач доводи та вимоги апеляційної скарги підтримав.

Представник відповідача, належним чином повідомленого про час та місце судового засідання, до суду не прибули.

Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення , виходячи з такого.

Як встановлено судом, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до статті 1 Закону України № 2195-IV від 18.11.2004 р. «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни, перебуває на обліку та отримує пенсію за віком в Управлінні Пенсійного Фонду України Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська з травня місяця 1997 року.

Як свідчать посилання відповідача та не спростовується позивачем, у 2013 році розмір соціальної надбавки, виплаченої позивачу, визначено згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» та Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 року № 1381 р.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік», що набрав чинності 01.01.2013 року установлено, що норми і положення статей статей 5 та 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 4, ст. 94 із наступними змінами), застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.

З 01.01.2012 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 року № 1381 р. «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» , яка, згідно преамбули, винесена з метою здійснення у 2012 році заходів щодо поетапного до 2015 року підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення. Статтею 4 Постанови КМУ від 28.12.2011 року № 1381 р. установлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення, встановлене статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», провадиться у розмірі 7 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом, для осіб, які втратили працездатність.

Постановою КМУ № 112 від 25.03.2014 року згідно якої внесено зміни у постанову Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 року № 1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення», у вступній частині слова і цифри «у 2012 році» замінено словами і цифрами «починаючи з 2012 року».

Отже, зміст преамбули Постанови КМУ від 28.12.2011 року № 1381, у якій йдеться про період до 2015 року та Постанови КМУ № 112 від 25.03.2014 року, якою усунуто можливість множинного тлумачення періоду дії Постанови КМУ від 28.12.2011 року № 1381, свідчать про те, що у 2013 році розмір державної соціальної допомоги дітям війни складав 7 % прожиткового мінімуму, встановлений законом для осіб. які втратили працездатність.

Конституцією України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, який розробляє проект закону про Державний бюджет України на наступний рік і подає його до верховної Ради України, забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, звітує перед Верховною Радою України про його виконання. Ефективне здійснення Кабінетом Міністрів України цих повноважень є основою для вжиття ним заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина, проведення політики у сфері соціального захисту фінансової та податкової політики.

Рішенням Конституційного суду України № 3-рп/2012 від 25.01.2012 року по справі №1-11/2012 встановлено, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати, у випадках передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомог, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов'язується з його функціями, визначеними в п. 2.3 ст. 116 Конституції України.

У відповідності до рішення Конституційного суд України 3-рп/2012 від 25.01.2012 року по справі №1-11/2012, повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання цього закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомог, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.

Оскільки Закон України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» не було визнано таким, що не відповідає Конституції, а Кабінет Міністрів України виніс названі вище Постанови у відповідності до діючого законодавства, слід дійти висновку, що у 2013 році розмір виплат позивачу визначаються Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» та Постановою Кабінету Міністрів україни № 1381, які є нормативними актами, що набрали законної сили пізніше, ніж Закон України «Про соціальний захист дітей війни».

Виходячи з викладеного, слід дійти висновку, що рішення суду першої інстанції, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено, є вірним по суті, що виключає підстави для його скасування.

Керуючись ст. ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20.12.2013 р. - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення судового рішення в повному обсязі.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: Д.В. Чепурнов