Вирок № 40772749, 07.10.2014, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/2602/14-к

Провадження № 1-кп/442/156/2014

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2014 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої - судді Грицай М.М.,

з участю секретаря - Антоненко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі кримінальне провадження №120141401100010643, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.03.2014 року, відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, українця, з середньо - спеціальною освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого: 01.06.1994 року Дрогобицьким районним судом Львівської області за ст. 94 КК України ( в редакції 1960 року ) до 14 років позбавлення волі; 21.03.2002 Сокирянським районним судом Чернівецької області за ст. ст. 391, 71 КК України до 7 років позбавлення волі;

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, -

з участю прокурора - Тішин М.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1

потерпілої - ОСОБА_2,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 23.03.2014 року, близько 18 год., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись поблизу магазину «Золота нива», що по вул. Верховини, 16 в с. Залужани, Дрогобицького району, під час конфлікту з ОСОБА_2, що виник на ґрунті особистих неприязних відносин, схопив останню за волосся та повалив на землю, після чого обома ногами у взутті наніс їй близько 10 ударів у ділянку голови та тулуба. Своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_1 заподіяв ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку, синців в ділянках обох очниць, на чолі з обох сторін, на обох щоках, на зовнішній та внутрішній поверхнях лівого плеча, на спинковій поверхні правої китиці, на спинці носа, в ділянці правої молочної залози, садна на правій щоці, в лобній ділянці справа, на задній поверхні ліктьового суглобу, які згідно висновку судово - медичного експерта № 161 від 03.04.2014 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що викликали короткочасний розлад здоров'я.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вини у вчиненні кримінального правопорушення не визнав. Пояснив, що знайомий з потерпілою ОСОБА_2 з дитинства і ніколи раніше не мав з нею конфліктів. 23.03.2014 року розпивав з потерпілою та ОСОБА_3 спиртне за магазином «Золота нива» в с. Залужани, Дрогобицького району. Всього разом випили приблизно 0,25 грм. горілки з півлітрової пляшки і процес розпивання тривав близько пів години. На наступний день знову приїхав с. Залужани і приблизно о 12 годині зустрів потерпілу. Побачив на ній тілесні ушкодження і на запитання звідки вони у неї, остання відповіла, що не пригадує. Зазначив, що жодних тілесних ушкоджень потерпілій не спричиняв.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї винуватості у вчиненому, така доводиться доказами, здобутими під час судового розгляду справи, а саме:

- показаннями потерпілої ОСОБА_2, яка суду показала, що 23.03.2014 року, приблизно о 18 год. 30 хв., зайшла в магазин «Золота нива» в с. Залужани, Дрогобицького району. Там побачила ОСОБА_3, який запропонував їй випити горілки, на що погодилась. Останній купив пляшку горілки і три одноразових стакана, після чого пішли за магазин. Там був ОСОБА_1 і вже перебувавав у стані алкогольного сп'яніння та шарпав ОСОБА_3 за куртку. Коли розпили горілку, ОСОБА_3 пішов додому. В цей час ОСОБА_1 взяв її за руку і почав висловлюватись нецензурними словами. Як наслідок, схопив за волосся і бив головою до землі, копнув правою ногою у праву молочну залозу, в результаті чого знепритомніла. За деякий час зібралась з силами і втекла. ОСОБА_1 наздоганяв і погрожував у слід, що якби мав ножа, то зарізав би і ще не те б зробив. На наступний день, близько 12 години, пішла у магазин по шапку. Продавець стояла на сходах, а ОСОБА_1 неподалік. Останній спитав, що з нею, на що відповіла, що це він таке зробив. Потім він запропонував розпити горілку, але вона відмовилась. Зранку пішла до сусідки попросити перекись і напевно хтось з них зателефонував сину, який відвіз її разом з дільничним у лікарню. Зазначила, що обвинуваченого знає давно, його бояться усі односельці. Просить карати суворо, оскільки обвинувачений продовжує їй погрожувати;

- показаннями свідка ОСОБА_4, яка суду показала, що працює продавцем у кафе - барі « Золота нива», що в с. Залужани Дрогобицького району. 23.03.2014 року перебувала на роботі. В обідній час, тобто з 13 години по 14 годину, їй зателефонувала колишня продавщиця і сказала закривати магазин, бо йде ОСОБА_1, тому з обіду магазин не відкривала. Близько 16 години відчинила магазин на прохання потерпілої, яка запевняла, що ОСОБА_1 нічого не зробить. З ними ще був ОСОБА_3, який купив пів літри горілки і всі троє вийшли за магазин. Потерпіла сказала, що повернеться і щось розповість, але так і не поверталась. Чула як вони розмовляли за магазином. Близько 19 години зачинила вагончик. На наступний день вийшла на роботу і біля магазину стояв ОСОБА_1. О 09 год. 30 хв. прийшла потерпіла, вона була вся побита і розповіла, що саме ОСОБА_1 її побив. Останній це заперечив. Помітно було, що потерпіла боїться обвинуваченого. Коли він до неї нагнувся, щоб щось сказати, то вона налякалась і відразу втекла у магазин, хоча напередодні сама просила відчинити магазин і казала, що він спокійний;

- показаннями свідка ОСОБА_3, який суду показав, що він розпивав горілку за магазином «Золота нива», що в с. Залужани разом зі своїм сусідом. Побачивши, що продавець закриває магазин, спитав у чому справа, на що остання відповіла, що йде ОСОБА_1. Зустрівшись з обвинуваченим, пішли за магазин випити. В цей час надійшла ОСОБА_2 і просила пригостити її спиртним, а вона натомість попросить продавця відчинити магазин. Купивши пляшку горілки, пішов з ОСОБА_1 за магазин, ОСОБА_2 залишилась розмовляти з продавцем, а за деякий час підійшла до них. Між ним та ОСОБА_1 виник словесний конфлікт, щоб уникнути цього, пішов додому, а потерпіла залишилась. На наступний день бачив ОСОБА_2, вона була сильно побита. Сусіди ОСОБА_5 і ОСОБА_6 сказали, що її побив ОСОБА_1, хоча сам не бачив цього. Вказав, що продавець зачиняла магазин тому, що боялась ОСОБА_1 а чому, - пояснити не може;

- показаннями свідка ОСОБА_7, який суду показав, що 24.03.2014 року йому зателефонували сусіди ОСОБА_9 і розповіли, що мама побита і що побив її саме ОСОБА_1 Звернувся у міліцію. Приїхав дільничний і відібрав у мами пояснення, після чого відвіз її у лікарню. Сама потерпіла теж розповідала, що побив її ОСОБА_1, копав її і тягав за волосся. Зазначив, що це вже не перший випадок, коли обвинувачений б'є людей, однак вони його бояться, а тому не звертаються у міліцію;

- висновком експертизи № 161, розпочатої 26.03.2014 року, закінченої 03.04.2014 року, згідно якої у ОСОБА_2 мались наступні тілесні ушкодження: черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку, синці в ділянках обох очниць, на чолі з обох сторін, на обох щоках, на зовнішній та внутрішній поверхнях лівого плеча, на спинковій поверхні правої китиці, на спинці носа, в ділянці правої молочної залози, садна на правій щоці, в лобній ділянці справа, на задній поверхні ліктьового суглобу. Дані тілесні ушкодження були спричинені незадовго до поступлення освідуваної в лікарню дією твердого предмета і по ступеню тяжкості відносяться: черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку з ушкодженнями на обличчі - до легкого ступеня тілесних ушкоджень, що викликали короткочасний розлад здоровя; синці та садна на кінцівках - до легкого ступеня тілесних ушкоджень ( том 2 а.с. 11-12 );

- показаннями експерта ОСОБА_8 який суду показав, що повністю підтримує складений ним висновок № 161. Вказав, що черпно - мозково травма потерпілої та синці в районі очниць виникли внаслідок ударів тупим предметом. Це могло утворитись від ударів ноги чи руки. Травми в районі ліктя могли виникнути і в результаті падіння. Зазначив, що за 10-15 хвилин можливо нанести усі тілесні ушкодження, зазначені ним у висновку, з діагнозом «струс головного мозку» можна ходити та вживати спиртне;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 17.04.2014 року та фото таблицею до нього, згідно з яким ОСОБА_2 за допомогою статиста відтворила механізм заподіяння їй 23.03.2014 року обвинуваченим ОСОБА_1 тілесних ушкоджень ( том 2 а.с. 46- 56 ).

Відтак, покази обвинуваченого, дані під час судового розгляду, суд розцінює такими, що направлені на уникнення ОСОБА_1 кримінальної відповідальності, оскільки вони також спростовуються показами потерпілої, свідків та письмовими доказами справи.

З урахуванням вищенаведеного, дослідивши матеріали кримінального провадження, письмові докази, та оцінюючи їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення доведена повністю.

Отже, дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 125 КК України кваліфіковано вірно, оскільки він умисно наніс потерпілій легкі тілесні ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.

При обранні виду і міри покарання ОСОБА_1 суд виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та, відповідно до ст.65 КК України, бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим правопорушення, враховує наслідки та обставини вчиненого.

Обставин, які пом'якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України в ході судового розгляду не встановлено

Обставиною, яка обтяжує покарання відповідно до ст. 67 КК України є вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.

Беручи до уваги вищезазначене та обставини справи, враховуючи особу винного, його вік, характеризуючі дані, а також те, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності за злочин проти життя та здоров'я, суд прийшов до переконання, що виправлення і перевиховання ОСОБА_1 можливе при застосуванні покарання у виді арешту, яке є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Щодо судових витрат, то відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.07.1995 року № 11 «Про вiдшкодування витрат на стацiонарне лiкування особи, яка потерпiла від злочину, та судових витрат», розмiр судових витрат визначається i вони стягуються з засудженого в межах обвинувачення, яке визнано судом доведеним, а тому цивільний позов Дрогобицького міжрайонного прокурора слід задоволити, оскільки існує причинний зв'язок між діями обвинуваченого та перебуванням потерпілої на лікуванні.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд, -

з а с у д и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, та призначити йому покарання у виді арешту терміном 1 ( один ) місяць.

Відбуття покарання рахувати з часу затримання ОСОБА_1

Цивільний позов Дрогобицького міжрайонного прокурора, в інтересах Дрогобицької міської лікарні, до ОСОБА_1 - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Дрогобицької міської лікарні № 1 ( р/р 35425201029302 ГУ ДКСУ у Львівській області, МФО 825014, ЄДРПОУ 13815703 ) витрати на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2 в сумі 1936 ( одна тисяча дев'ятсот тридцять шість ) гривень.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через Дрогобицький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Засудженому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті.

Суддя Грицай М.М.