Постанова № 40771280, 18.09.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2014 р. Справа № 804/12765/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Юркова Е.О.

при секретарі - Шпота Я.С.

за участю: представник позивача - Вишневська Н.В.

представники відповідача - Калугіна А.С., Каменська О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КІДДІСВІТ» до Дніпропетровської митниці Міндоходів про визнання протиправною та скасування картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КІДДІСВІТ» до Дніпропетровської митниці Міндоходів, в якому позивач з урахуванням уточнених позовних вимог просить визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110100000/2014/00241 від 06.08.2014 року, винесену Дніпропетровською митницею Міндоходів за митною декларацією № 110100000/2014/220726.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що виконуючи обов'язки учасника зовнішньоекономічних відносин, ТОВ «КІДДІСВІТ» 06.08.2014року було сформовано митну декларацію № 110100000/2014/220726 та надано її до Дніпропетровської митниці Міндоходів, а саме до митного посту «Дніпропетровськ-Лівобережний», для здійснення оформлення товару у митному відношенні, з наданням усіх необхідних документів на підтвердження заявленої митної вартості товару із застосуванням ставки ПДВ 7%. Позивач зазначив, що товар, який підлягає митному оформленню за митною декларацію № 110100000/2014/220726 є зареєстрованим як медичний виріб, що підтверджено відповідним свідоцтвом про державну реєстрацію медичного виробу №9494/2010 серія DI №000732, що є дійсним до 25.06.2015р. та до якого застосовується ставка податку згідно податкового законодавства у розмірі 7%. З огляду на викладене, позивач вважає, що прийнята відповідачем картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110100000/2014/00241 від 06.08.2014 року за митною декларацією № 110100000/2014/220726 є протиправною та підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представники відповідача позов не визнали, надали до суду письмові заперечення в обґрунтування яких зазначено, що товар ввезений позивачем на митну територію та заявлений як медичний виріб із застосуванням заниженої ставки податку на додану вартість, що пройшов процедуру державної реєстрації в установленому порядку та має свідоцтво про державну реєстрацію медичного виробу, не відповідає терміну «медичний виріб» відповідно до п.1 Положення «Про затвердження переліку медичних виробів, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України яких підлягають обкладенню податком на додану вартість за ставкою 7%», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2014р. №216, отже застосування позивачем ставки ПДВ у розмірі 7% є необґрунтованим, тому в задоволенні позову слід відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відносини, пов'язані зі справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 року).

Згідно із частиною 1 статті 7 Митного кодексу України, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності органів доходів і зборів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Згідно частин 1, 2, 3 статті 318 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Судом встановлено, що за умовами Контракту купівлі-продажу № UA-11/12 від 10.11.2012 року ТОВ «КІДДІСВІТ» (надалі за текстом - позивач) 13.05.2014 року придбано у фірми «BETALUX TRADING LLP» підгузки на стрічці, підгузки-трусики, вологі серветки торгівельної марки Goo.N (надані - товар) наступної номенклатури: підгузки «звичайні «СС/немовля» унісекс (мега), підгузки «звичайні «С/малий» унісекс (мега), підгузки «звичайні «М/середній» унісекс (мега), підгузки «звичайні «Л/великий» унісекс (мега), підгузки «звичайні «В/дуже великий» унісекс (мега), підгузки-трусики «М/середній» унісекс (мега), підгузки-трусики «Л/великий» хлопч. (мега), підгузки-трусики «Л/великий» дівч. (мега), підгузки-трусики «В/дуже великий» хлопч. (мега), підгузки-трусики «В/дуже великий» дівч. (мега), підгузки-трусики «ВВ/Валичезний» дівч. (мега).

Однією із форм здійснення митного контролю посадовими особами органів доходів і зборів, як це передбачено пунктом 1 частини 1 статті 336 Митного кодексу України є перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.

Згідно частини 1 статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до вимог статті 257 Митного кодексу України, для проведення митного оформлення імпортованого товару, виконуючи обов'язки учасника зовнішньоекономічних відносин - ТОВ «КІДДІСВІТ» 06.08.2014року було сформовано митну декларацію № 110100000/2014/220726 та надано її до Дніпропетровської митниці Міндоходів, а саме до митного посту «Дніпропетровськ-Лівобережний», для здійснення оформлення товару у митному відношенні.

Разом із митною декларацією позивачем були надані наступні документи:

- копії висновку за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи № 142001600-0202 від 28.03.2014р. та 142001800-0492 від 05.07.2013р.;

- картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами № 110/2012/0001255 від 11.07.2014р.;

- міжнародні автомобільні накладні (CMR) № 0485і/1 та № 0485і/2 від 09.07.2014р.;

- коносамент (Bill of lading) № 0084А39750 від 24.05.2014р.;

- прейскурант (прайс-лист) виробника товару (з перекладом) № 14-UA-К005, 006 від 06.05.2014р.;

- рахунок-фактура (інвойс) (з перекладом) № 14-UA-К005, 006 від 13.05.2014р.;

- пакувальний лист № 14-UA-К005, 006 від 13.05.2014р.;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується № UA-11/12 від 10.11.2012р.;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) специфікація № 14 - UA - К 005, 006 від 13.05.2014р.) № 14-UA-К005, 006 від 13.05.2014р.;

- свідоцтво про державну реєстрацію або підтвердження про державну реєстрацію медичної техніки та виробів медичного призначення (Державна служба України) №9494/2010 від 25.06.2010р.;

- інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару (наявність на товаросупровідних документах (коносамент (Bill of Lading 0084А39750) відбитку штампу за № 6422 від 10.07.2014) № 2761 від 24.05.2014р.;

- інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю (наявність на екологічній декларації № 18162 від 04.07.2014р. відбитку штампу від 08.07.2014);

- резервна позиція;

- сертифікат про походження товару загальної форми №СО25849 від 29.05.2014р.;

- екологічна декларація № 18162 від 04.07.2014р.;

- єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання товарів №110100000/0267 від 18.07.2014р.

Як вбачається із ВМД 110100000/2014/220726 позивачем визначено ставку по податку на додану вартість у розмірі 7%.

Відповідно до ч.5 ст.264 Митного кодексу України, з метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам орган доходів і зборів здійснює перевірку митної декларації.

Пунктом 4.5 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом міністерства Фінансів України від 30.05.2012 № 631 , врегульовано питання оформлення митної декларації, зокрема, при здійсненні митного оформлення МД виконуються такі митні формальності:

- перевірка правильності класифікації товарів;

- перевірка правильності застосування пільг в оподаткуванні.

Відповідачем за результатами розгляду поданих позивачем документів 06.08.2014р. було прийнято рішення про відмову у прийнятті митної декларації та видано картку відмови у митному оформленні товару № 110100000/2014/00241 від 06.08.2014 року за поданою митну декларацію № 110100000/2014/220726.

Причиною відмови зазначено: відповідно п.п. «в» п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України операції з ввезення на митну територію України медичних виробів оподатковуються податком на додану вартість за зниженою ставкою 7 % за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України №216 від 01.07.2014р. затверджено «Перелік медичних виробів, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України яких підлягають обкладенню податком на додану вартість за ставкою 7 %» (далі - Перелік). До цього Переліку віднесено «медичні вироби», для визначення яких вживаються терміни вжиті в підпункті 2 пункту 2 Технічного регламенту щодо активних медичних виробів, які імплантують, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 02.10.2013р. №755, п.п. 9 п.2 Технічного регламенту щодо медичних виробів для діагностики in vitro, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 02.10.2013р. №754. Визначення терміна «медичний виріб», наведені в інших нормативно-правових актах і нормативних документах, не можуть застосовуватися для віднесення виробу до цього Переліку. Для виробів, які пройшли процедуру державної реєстрації в установленому порядку відповідно з п. 3 зазначеного Переліку, документом, який підтверджує належність товару до медичних виробів є свідоцтво про державну реєстрацію медичного виробу або підтвердження про державну реєстрацію медичного виробу. Наданий для здійснення митного оформлення товар «Дитячі підгузки», який має свідоцтво про державну реєстрацію № 9494/2010 від 25.06.2010р. за призначенням не відповідає термінам, визначеним у Переліку.

Також зазначено, що при здійсненні митного оформлення товару «Дитячі підгузки» необхідно подання нової митної декларації зі сплатою податку на додану вартість за ставкою відповідно п.п.193.1 ст.193 Податкового кодексу України - 20%.

Проте, суд не погоджується з висновками відповідача, викладеними в рішенні про відмову у прийнятті митної декларації № 110100000/2014/00241 від 06.08.2014 року, з огляду на наступне.

Статтею 193 Податкового кодексу України визначено розміри ставок податку, а саме:

а) 20 відсотків від бази оподаткування;

б) 0 відсотків;

в) 7 відсотків по операціях з:

постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів за переліком , затвердженим Кабінетом Міністрів України;

постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я".

Постановою Кабінету Міністрів України №216 від 01.07.2014р. затверджено перелік медичних і виробів, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України яких і підлягають обкладенню податком на додану вартість за ставкою 7 відсотків (далі Постанова №216)

Згідно із п.1 Постанови № 216, медичний виріб - у значенні, наведеному у підпункті 9 пункту 2 Технічного регламенту щодо медичних виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. № 753 (Офіційний вісник України, 2013p., № 82, ст. 3046), тобто будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, що застосовуються як окремо, так і в поєднанні між собою (включаючи програмне забезпечення, передбачене виробником для застосування спеціально для діагностичних та/або терапевтичних цілей та необхідне для належного функціонування медичного виробу), призначені виробником для застосування з метою забезпечення діагностики, профілактики, моніторингу, лікування або полегшення перебігу хвороби пацієнта в разі захворювання, діагностики, моніторингу, лікування, полегшення стану пацієнта в разі травми чи інвалідності або їх компенсації, дослідження, заміни, видозмінювання або підтримування анатомії чи фізіологічного процесу, контролю процесу запліднення та основна передбачувана дія яких в організмі або на організм людини не досягається за допомогою фармакологічних, імунологічних або метаболічних засобів, але функціонуванню яких такі засоби можуть сприяти.

У відповідності до п.3 Постанови №216, документами, які підтверджують належність продукції до медичних виробів, є:

1) свідоцтво про державну реєстрацію медичного виробу або підтвердження про державну реєстрацію медичного виробу - для виробів, які пройшли процедуру державної реєстрації в установленому порядку;

2) декларація про відповідність - для медичних виробів, які пройшли процедуру оцінки відповідності згідно з Технічним регламентом щодо медичних виробів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. № 753, Технічним регламентом щодо медичних виробів для діагностики in vitro, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. № 754, та Технічним регламентом щодо активних медичних виробів, які імплантують, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. № 755;

3) заява про медичні вироби особливого призначення - для медичних виробів, виготовлених на замовлення або призначених для оцінки характеристик, відповідно до Технічного регламенту щодо медичних виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. № 753, Технічного регламенту щодо медичних виробів для діагностики in vitro, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. № 754, та Технічного регламенту щодо активних медичних виробів, які імплантують, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. № 755.

ТОВ «КІДДІСВІТ» на підтвердження визначення товару, що був пред'явлений до митного оформлення як медичний засіб, було надано свідоцтво про державну реєстрацію №9494/2010 від 25.06.2010р. із додатком №1, видане Державною інспекцією з контролю якості лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України, на товар «підгузки дитячі гігієничні «Goo.N», що відповідає номенклатурі придбаного позивачем товару. Свідоцтво дійсне до 25.06.2015р.

Суд зазначає, що дане свідоцтво не є скасованим, отже є чинним, що відповідачем не спростовано.

Окрім того, чинним законодавством не передбачено обов'язкового отримання, у разі наявності свідоцтва про державну реєстрацію медичного виробу, декларації про відповідність отже і проходження процедури оцінки відповідності згідно з Технічним регламентом щодо медичних виробів.

Також слід зауважити, що відповідно до Листа Державної фіскальної служби України від 19.08.2014р. № 2316/7/99-99-19-03-02-17, у зв'язку з наявністю численних запитів платників податків щодо практичного застосування Постанови № 216 та документального підтвердження належності продукції до медичних виробів повідомлено наступне, - «Згідно з Положенням про Міністерство охорони здоров'я України, затвердженим Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 467/2011, Міністерство охорони здоров'я України відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, інформує та надає роз'яснення щодо здійснення державної політики у сферах охорони здоров'я, санітарно-епідеміологічного благополуччя населення, протидії ВІЛ-інфекції/СНІД у та іншим соціально небезпечним захворюванням, створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів, медичних імунобіологічних препаратів і медичних виробів.

У листі-роз'ясненні МОЗ України від 10.07.2014р. № 18.02-04/4041/1563-ф-14, який надіслано митницям Міндоходів та регіональним головним управлінням Міндоходів листом ДФС України від 21.07.2014р. № 29/7/99-99-19-04-01-17, зазначено наступне:

- обов'язковим документом, який підтверджує належність продукції до медичних

виробів, є свідоцтво про державну реєстрацію медичного виробу або підтвердження про державну реєстрацію медичного виробу;

- декларація про відповідність та/або заява про медичні вироби особливого призначення,

наявність яких передбачається Технічними регламентами щодо медичних виробів, які затверджені постановами Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 року N 753, N 754 та N 755, не є обов'язковими документами.

Свідоцтво про державну реєстрацію медичного виробу або підтвердження про державну реєстрацію медичного виробу надаються виробам, які пройшли процедуру державної реєстрації у встановленому порядку.

Порядок державної реєстрації медичної техніки та виробів медичного призначення затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 9 листопада 2004 року N 1497, з урахуванням змін і доповнень (далі - Порядок N 1497).

Згідно з пунктом 3 Порядку N 1497 державну реєстрацію медичних виробів здійснює Державна служба України з лікарських засобів (далі - Держлікслужба) за результатами експертизи та у разі потреби випробувань, що проводяться експертними установами.

Пунктом 12 Порядку N 1497 визначено, що на підставі рішення про державну реєстрацію медичні вироби включаються до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення (далі - Реєстр), що ведеться Держлікслужбою, а заявнику видається свідоцтво про державну реєстрацію медичних виробів за встановленим зразком, яке може мати додатки, де зазначаються модифікації медичних виробів та комплектувальні вироби.

Отже, враховуючи те, що постанова N 216 набрала чинності з 2 липня 2014 року, при здійсненні із зазначеної дати митного оформлення медичних виробів, які ввозяться на митну територію України і на які є свідоцтво про їх державну реєстрацію, податок на додану вартість нараховується за ставкою 7 відсотків. При цьому відсутність декларації про відповідність та/або заяви про медичні вироби особливого призначення за умови наявності діючого свідоцтва про державну реєстрацію медичних виробів не може бути підставою для відмови в застосуванні ставки податку на додану вартість у розмірі 7 відсотків».

Також позивачем надано стікер підгузків дитячих торгівельної марки «Goo.N», із зазначенням опису товару: «медичний виріб одноразового використання. Рекомендований для профілактики та під час лікування пелюшкового дерматиту у дітей від народження».

Таким чином, з огляду на відсутність встановленого переліку медичних виробів, з урахуванням проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, позивачем доведено застосування пільгової ставки податку на додану вартість у розмірі 7%.

Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Представниками відповідача не надано належних доказів того, що товар, що був пред'явлений Товариством з обмеженою відповідальністю «КІДДІСВІТ» до митного оформлення, не є медичним виробом.

В силу приписів частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено).

Таким чином, суд дійшов висновку, що митний орган неправомірно відмовив позивачу в прийнятті митної декларації № 110100000/2014/220726, отже картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110100000/2014/00241 від 06.08.2014 року є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно п.1 ч.2 ст.162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи його окремих положень.

За викладених обставин, позовні вимоги є обгрунтованими, та підлягають задовленню у повному обсязі.

Згідно із ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674 під час подання адміністративного позову немайнового характеру сплачується 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

Позивачем під час подання адміністративного позову сплачено судовий збір в розмірі 73 грн. 08 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 953 від 19.08.2014р.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Тому згідно із ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір в розмірі 73 грн. 08 коп. присуджується на користь позивача за рахунок Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 94, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КІДДІСВІТ» до Дніпропетровської митниці Міндоходів про визнання протиправною та скасування картки відмови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110100000/2014/00241 від 06.08.2014 року, винесену Дніпропетровською митницею Міндоходів за митною декларацією № 110100000/2014/220726.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КІДДІСВІТ» (код за ЄДРПОУ 37274396) суму судового збору в розмірі 73 грн. 08 коп. сплачену Товариством з обмеженою відповідальністю «КІДДІСВІТ» згідно платіжного доручення № 953 від 19.08.2014р.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови викладений протягом п'яти днів.

Суддя Е.О. Юрков