Постанова № 40771276, 07.08.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2014 р. Справа № 804/7552/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБоженко Наталії Василівни при секретаріТалаш Д.В. за участю: представників позивача представника відповідача Скачкової У.Р., Бородай А.О. Задорожної А.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрохим» до Дніпропетровської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення від 04.04.2014 року №110080000/2014/100031/1, скасування картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпрохим» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці Міндоходів в якому просить скасувати картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.04.2014 року №110080000/2014/00047 Дніпропетровської митниці Міноходів та визнати протиправним та скасувати рішення про коригування заявленої митної вартості від 04.04.2014 року №110080000/2014/100031/1 Дніпропетровської митниці Міноходів, внаслідок чого була надмірно сплачена сума до державного бюджету у розмірі 49 797,33 грн..

Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що Дніпропетровською митницею неправомірно та безпідставно було винесено рішення про коригування митної вартості товару, незважаючи на те, що позивачем були подані всі необхідні документи в підтвердження правомірності застосування основного методу визначення митної вартості товару за ціною угоди, таким чином позивачем надмірно сплачено суму митного платежу.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві та просили позов задовольнити, також надали письмові пояснення, що містяться в матеріалах справи.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у запереченнях та зазначив, що митний орган діяв на підставі та в межах повноважень.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, встановив наступне.

На підставі зовнішньоекономічного контракту №1103-08 від 11.03.2008 року, укладеного між ТОВ «Дніпрохим» (Україна) та компанією «ECHOFOREX L.L.P.» (Великобританія), згідно якого продавець «ECHOFOREX LLP» зобов'язується поставити та передати у власність покупця ТОВ Дніпрохим», а покупець - прийняти та сплатити: «поліетилен н/д, в/д, поліпропілен, співполімер поліпропілену, полістирол». 04.04.2014 року в країну за МД №110080000/2014/108123 був ввезений товар: полімери вінілхлориду у первинних формах: полівінілхлорид, не змішаний з іншими речовинами, гомо полімер, гранульований, марка FORМОLОN 622, кількість 153 000 кг. Область застосування: виготовлення труб і трубоповодів з ПВХ методом твердої екструзії.

Митна вартість товару була заявлена позивачем за ціною контракту (основний метод) відповідно до ст.58 Митного кодексу України на рівні 1,05 доларів США/кг..

Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару ТОВ «Дніпрохим» були надані наступні документи: картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 03.12.2012р. №110/2012/0001585; міжнародна автомобільна накладна від 02.04.2014р.; коносамент № КА2486311 від 02.03.2014р.; прейскурант (прайс-лист) від 02.03.2014р.; документ, що містить інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини від 28.02.2014р.; рахунок-фактура (інвойс) від 10.03.2014р. № 83; пакувальний лист б/н від 02.03.2014р.; рахунок-проформа №46885 від 02.03.2014р.; страховий поліс №13/СА/01186-1Т8С від 02.03.2014р.; зовнішньоекономічний договір (контракт) від 11.03.2008 р.№ 1103-08; доповнення від 10.03.2014р.; договір про надання послуг митного брокера №56 від 01.02.2013р.; декларація про походження товару від 10.03.2014р.; екологічна декларація №22333 від 31.03.2014р.; запит ВКНТ11-40/463 від 03.04.2014р.; сертифікат якості від 23.12.2013р. та 26.12.2013р..

За результатами проведеного контролю із застосуванням системи управління ризиками Автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (АСАУР) відповідно до статті 337 Митного кодексу України в автоматизованому порядку було виявлено ризик щодо можливого заниження митної вартості та сформовано повідомлення щодо необхідності здійснення перевірки правильності визначення митної вартості.

Посадовою особою Дніпропетровської митниці Міндоходів відповідно до п.4.1 ст.54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартісті.

Так, митницею під час здійснення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості товару виявлено розбіжності у наданих позивачем документах, а саме: у п. 1.2 зовнішньоекономічного договору від 11.02.2008 №1 103-08 зазначено товар, який продавець «ECHOFOREX LLP» зобов'язується поставити та передати у власність покупця ТОВ Дніпрохім», а покупець - прийняти та сплатити: «поліетилен н/д, в/д, поліпропілен, сополімер поліпропілену, полістирол». За МД від 04.04.2014 №110080000/2014/108123, товар, що продається «ECHOFOREX LLP» для TOB Дніпрохім», - полівінілхлорид, що не відповідає умовам п.1.2 зовнішньоекономічного договору від 11.02.2008 №1103-08; наявні розбіжності щодо назви транспортного засобу у графі 21 МД, екологічній декларації від 31.03.2014 №22333 (AURETTE А) та коносаменті (SUMMER Е 2F300E), що може свідчити про перевантаження товару та пов'язані з цим витрати, що є складовими митної вартості; за результатами перевірки документів та відомостей, відповідно до положень ст.337 МКУ, встановлено наявність інвойсу від 02.03.2014 №46885, пакувального листа від 03.02.2014 та прайс-листа від 03.02.2014 від компанії «TRICON DRY CHEMICALS, LLC», відомості про яку не заявлені у МД від 04.04.2014 №110080000/2014/108123 та відсутні посилання у зовнішньоекономічному договорі від 11.02.2008 №1103-08, що надає підстави для сумніву у повноті заявлених відомостей щодо характеру зовнішньоекономічної операції; для проведення перевірки відомостей, зазначених у наданій митній декларації від 04.04.2014 №110800000/2014/108123, з урахуванням положень ст.254 МКУ, необхідно забезпечення декларантом перекладу документів українською мовою для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій; страховий поліс, наданий декларантом до митного оформлення, не містить відомостей про вартість страхування (сума страхових внесків, що є складовими митної вартості); біржова інформація, надана декларантом до митного оформлення, від 18.02.2014. Дата формування ціни заявленого товару - 10.03.2014, згідно доповнення від 10.03.2014 №83 до зовнішньоекономічного договору від 11.02.2008 №1103-08 та інвойсу від 10.03.2014 №83; документ, наданий в якості прайс-листа від «TRICON DRY CHEMICALS. LLC», датовано 03.02.2014. В графі 44 МД від 04.04.2014 №110080000/2014/108123 зазначено вказаний документ від 02.03.2014 р..

Так, відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 50 Кодексу відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом (пункт 1 частини 2 статті 52 Кодексу).

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи, про що було зазначено позивачу, зокрема, договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, про що й було зазначено позивачу.

При цьому, Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (статті 53 Митного кодексу України).

Із системного аналізу вказаних статей вбачається, що обов'язок доведення митної вартості товару лежить на позивачу, а митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей може витребувати додаткові документи.

При цьому, згідно із вищенаведеними приписами, у випадку виникнення обґрунтованих сумнівів митний орган повинен витребовувати, а позивач - надавати лише ті докази, які можуть підтвердити або спростувати сумніви митниці.

Однак, 04.04.2014 року Дніпропетровською митницею отримано лист декларанта від 04.04.2014 №04/041 про неможливість надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару у десятиденний термін.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 54 Кодексу).

Відповідно до п.4 ст.57 Митного кодексу України проведено консультацію з приводу обрання методу визначення митної вартості.

Виходячи з наведеного та ненадання позивачем при митному оформленні митному органу належних та допустимих доказів щодо об'єктивно підтвердженої митної вартості товару, а також проведення митницею консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товарів, відповідач мав підстави для визначення митної вартості товару за наявними документами.

Частинами 1, 2 статті 55 Кодексу рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

04.04.2014 року відповідачем були прийняті карта відмова в прийнятті митної декларації, митному оформленні пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110080000/2014/00047 та рішення від 04.04.2014 року №110080000/2014/100031/1 про коригування митної вартості товару, відповідно до якого митну вартість скориговано до 1,20 доларів США/кг на підставі наявних у митниці відомостей із застосуванням другорядного методу, при цьому посадовою особою Дніпропетровської митниці у графі 33 рішення про коригування митної вартості, зазначено причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються вартість операції. Також посадовою особою митниці зазначено, про проведення консультацій з декларантом та про здійснення коригування митної вартості товару із застосуванням другорядного методу. Визначена митна вартість товарів ґрунтується на раніше визнаній митній вартість, МД від 02.04.2014 року №500060804/2014/477.

Згідно статті 55 Митного кодексу України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Згідно статті 55 Митного кодексу України товар було випущено у вільний обіг на умовах фінансової гарантії. Позивачем сплачено фінансову гарантію в розмірі 49 797,33 грн..

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються (ст.55 Митного кодексу України).

Листом від 17.04.2014 року №17/04 (вх.ДММ від 17.04.2014 №4856/3-15) позивачем до Дніпропетровської митниці були надані додаткові документи, а саме: додаткова угода від 03.03.2014 №9 до зовнішньоекономічного договору від 11.03.2014 року №1103-08; договір продажу між Echoforex LLP та Tricon Dry Chemicals, LLC від 02.03.2014 р.; проформа інвойс від 02.03.2014 р. №267453-1; сертифікат про походження; висновок ТПП від 14.04.2014 р. №ГО-1698; пакувальний лист; прайс-лист; інвойс від 02.03.2014 р. №46885; копія експорті митної декларації країни відправлення; платіжне доручення від 03.03.2014 р. №291; звіт за період 03.03.2014 - 03.03.2014р.; лист Tricon Dry Chemicals, LLC від 15.04.2014р.; лист від лінії морських перевезень СМА CGM; біржова інформація.

Дніпропетровською митницею Міндоходів було розглянуто вищезазначений лист ТОВ «Дніпрохім» та повідомленно позивача про те, що рішення №1100800002014/100031/1 від 04.04.2014 року залишено чинним.

Так, до митниці в якості виписки з бухгалтерської документації надані звіт продавця «ECHOFOREX LLP (Великобританія) за період 03.03.2014 - 03.03.2014 та платіжне доручення продавця (від 03.03.2014р. №291) - плата посереднику за товар, що поставляється. Зазначені бухгалтерські документи іноземного контрагента, завірені оригінальною печаткою, складені російською мовою, що дає підстави для сумніву у достовірності зазначених відомостей, враховуючи країну реєстрації продавця, оскільки переклад документів, надано без врахування вимог п.2.5 Наказу МФУ від 30.05.2012р. №631 «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 р. за №1360/21672.

Зовнішньоекономічним договором від 11.02.2008р. №1103-08 (п.1.2) зазначено перелік товарів, який продавець «ECHOFOREX LLP» зобов'язує поставити та передати у власність покупця ТОВ Дніпрохім», а покупець прийняти та сплатити: «поліетилен н/д, в/д, поліпропілен, сополімер поліпропілену, полістирол». До митного оформлення заявлено товар «полівінілхлорид», що не відповідає положенням п.1.2 зовнішньоекономічного договору від 11.02.2008р. №1103-08. Зазначений товар, згідно коносаменту №NA2486311, відвантажено 02.03.2014 року. Додаткову угоду №9 до зовнішньоекономічного договору від 11.03.2014 року №1103-08, з доповненим переліком товарів, надану декларантом до митниці листом від 17.04.2014 року №17/04, датовано 03.03.2014 р., тобто після фактичного відвантаження товару.

За даними біржових котирувань на HIS Chemical від 21.02.2014 р., 28.02.2014 р., 07.03.2014 р., 14.03.2014 р., відсутня інформація щодо полівінілхлориду марки FORMOLON 622, а зазначена цінова інформація не враховує вартості транспортування та страхування відповідно до заявлених умов поставки партії товару, що оцінюється - CIF Одеса.

Висновок експерта від 14.04.2014р. №ГО-1698, який спирається на дані біржових котирувань на HIS Chemical від 21.02.2014р., 28.02.2014р., 07.03.2014 р., 14.03.2014 р.,не враховує складових вартості полівінілхлориду марки FORMOLON 622 (транспортування та страхування) відповідно до заявлених умов поставки партії товару, що оцінюється - CIF Одеса.

Наданим листом лінії морських перевезень СМА CGM підтвердь перевезення товару з Х'юстону (США) до Одеси непрямим рейсом, передбачає наявність перевантажувально-розвантажувальних витрат.

Відповідно до положень частини десятої ст.58 МКУ до митної варт товару додаються витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту іншого місця ввезення на митну територію України.

Серед документів митного оформлення та додатково наданих листом ТОВ «Дніпрохім» від 17.04.2014 №17/04, відсутні документи, за які можливо здійснити обчислення включення таких витрат до вартості товару.

Згідно наданих листом від 17.04.2014р. №17/04 документів, дати продажу товару посередником Tricon Dry Chemicals, LLC для іноземного контрагента Echoforex LLP та його фактичне відвантаження для ТОВ «Дніпрохім» (02.03.2014р.) не кореспондуються з датою укладення додаткової угоди №83 зовнішньоекономічного договору від 11.02.2008р. №1103-08 між Echoforex LLP та ТОВ «Дніпрохім» на поставку заявленої партії товару (10.03.2014р.).

Так, відповідно до статті 57 Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів,

За частиною 1 статті 58 Кодексу метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено судом, за результатами перевірки поданих для підтвердження заявленої митної вартості документів у митниці виникли обґрунтовані підстави вважати, що в наданих документах зазначені недостовірні відомості про визначення митної вартості, у зв'язку з чим митним органом витребувано у позивача документи.

Відповідачем з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості імпортованих товарів було проведено аналіз бази даних (АСАУР) та встановлено, що рівень митної вартості подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим ніж рівень митної вартості, який було заявлено декларантом ТОВ «Дніпрохим» згідно поданих митних декларацій (МД від 02.04.2014 №500060804/2014/477, з урахуванням регіону походження, у наближений до митного оформлення час, становить 1,20 дол.США/кг).

Оскільки підприємством витребувані відповідачем належні документи надано не було, це дало підстави, після проведення консультацій, для визначення митної вартості товару у спосіб, передбачений ст.ст.57, 64 МК України. При цьому, митниця обґрунтувала та довела неможливість послідовного застосування попередніх методів визначення митної вартості, та зазначила у своєму рішенні номер та дату митної декларації, яку було взято за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів.

За таких обставин, суд вважає, що використовуючи владні управлінські функції при визначенні митної вартості товару, митний орган діяв в порядку черговості послідовного використання методів, передбачених статтями 59-64 Митного кодексу України.

Посилання позивача щодо надання необхідних документів для підтвердження правильності визначення митної вартості товару за основним методом не ґрунтуються на матеріалах справи, наданні до відповідача документи листом від 17.04.2014 року та до суду під час судового розгляду справи суперечать один одному та містяться відмінності, а також окремі документи не були наданні відповідачу під час прийняття спірного рішення, а отже не є належними та допустими доказами відповідно до норм статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Надання неналежних документів або часткове надання витребуваних документів не може вважатися виконанням вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідачем доведено правомірність прийняття рішень, що оскаржуються, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрохим» не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат слід здійснити відповідно до вимог ст.94 Кодексу адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 72, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрохим» до Дніпропетровської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення від 04.04.2014 року №110080000/2014/100031/1, скасування картки відмови - відмовити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрохим» (код ЄДРПОУ 31477264) на користь Державного бюджету України судові витрати в розмірі 1644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) гривні 30 копійок.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено згідно частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України

Суддя Н.В. Боженко