Ухвала суду № 40770008, 30.09.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №487/7408/14-ц 30.09.2014 30.09.2014 30.09.2014

Провадження № 22-ц/784/2672/14 Головуючий першої інстанції: Притуляк І.О.

Суддя-доповідач апеляційного суду: Базовкіна Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

30 вересня 2014 року м. Миколаїв

колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого: Базовкіної Т.М.,

суддів: Лівінського І.В.,

Яворської Ж.М.,

при секретарі судового засідання: Горенко Ю. В.,

за участі представника позивачки - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_4 та її представника -

ОСОБА_3

на ухвалу судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 серпня 2014 року, яка постановлена за позовом ОСОБА_4 до Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори, Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції про скасування реєстрації права власності, зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а :

24 липня 2014 р. ОСОБА_4 звернулася з позовом до Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори, Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції про скасування реєстрації права власності, зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 31 липня 2014 р. позовну заяву залишено без руху, а ухвалою судді від 18 серпня 2014 р. - повернуто позивачеві як неподану.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 та її представник вказують на незаконність ухвали від 18 серпня 2014 р. і просять її скасувати та розглянути справу по суті.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали позовної заяви, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково із таких підстав.

Залишаючи без руху позовну заяву, суддя вважав її такою, що не відповідає вимогам ст.ст. 119, 120 ЦПК України, оскільки нечітко викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, позовна заява не містить посилання на докази, що підтверджують кожну обставину, не додано копій усіх документів відповідно до кількості відповідачів, а також не сплачено судовий збір.

Однак з таким висновком в повній мірі погодитись не можна.

Відповідно до статей 10, 11, 60, 119 ЦПК України позивач сам визначає зміст позовних вимог, зазначає сторони та інших учасників спору, викладає зміст обставин, якими обґрунтовуються вимоги, та зазначає докази на підтвердження цих обставин.

Суддя згідно статей 119-122 ЦПК України перевіряє, чи має особа відповідно до ст. 3 ЦПК України право на звернення до суду за захистом відповідного права та інтересу, чи відповідає форма та зміст заяви вимогам закону, чи дотримані правила підсудності та чи немає інших установлених законом перешкод для відкриття провадження у справі.

Суддя при прийнятті заяви не має права давати оцінку зазначеному позивачем складу осіб, які братимуть участь у справі, наведеним доказам, встановлювати наявність чи відсутність обставин, якими обґрунтовуються вимоги, і ставити залежно від цього вирішення питання про прийняття позовної заяви, а тому суддя помилково вимагав від позивачки уточнення позовних вимог.

Крім того, зазначаючи про необхідність сплати судового збору, суддя не звернув належної уваги на наявність у позовній заяві клопотання про звільнення від сплати судового збору та не вирішив його в порядку, передбаченому ст. 82 ЦПК України.

На виконання ухвали суду 14 серпня 2014 р. позивачкою подано нову позовну заяву та додано копії документів для відповідачів, а також нове клопотання про залучення до справи інших відповідачів та про звільнення від сплати судового збору, в тому числі, з підстав малозабезпеченості позивачки.

Повертаючи позовну заяву позивачеві як неподану, суд знову не вирішив питання про звільнення від судового збору в порядку ст. 82 ЦПК України, в ухвалі від 18 серпня 2014 р. зазначив про незалучення позивачкою копій доданих до позовної заяви документів для нових відповідачів (тоді як для цього мав вирішувати питання про відповідність уточненої позовної заяви вимогам ст. 119 ЦПК України), а тому передчасно вважав, що для цього є передбачені ч. 2 ст. 121 ЦПК України підстави.

З урахуванням викладеного оскаржувана ухвала судді є помилковою й підлягає скасуванню, а позовна заява - поверненню до суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі. При цьому слід перевірити, чи всі із заявлених ОСОБА_4 позовних вимог підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 та її представника ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 серпня 2014 року, яка постановлена за позовом ОСОБА_4 до Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори, Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції про скасування реєстрації права власності, зобов'язання вчинити певні дії, скасувати, позовну заяву повернути до того ж суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: