Ухвала суду № 40768709, 23.09.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

23 вересня 2014 рокусправа № 811/3057/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Щербака А.А.

суддів: Баранник Н.П. Малиш Н.І.

за участю секретаря судового засідання:Фірсік Д.Ю розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріоритет Торг» на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2014р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріоритет Торг» до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Пріоритет Торг» звернулось з позовом до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень №0000382230 від 02 вересня 2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 323245 грн., у тому числі за основним платежем 258596 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 64649 грн. та №0000372230 від 02 вересня 2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 402306 грн., у тому числі за основним платежем 268204 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 134102 грн.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2014р. в задоволенні позову відмовлено.

Постанова обґрунтована тим, що надані позивачем первинні документи носять неповний та суперечливий характер.

Позивачем подана апеляційна скарга, просить оскаржену постанову скасувати, позов задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що висновки суду першої інстанції обставинам справи не відповідають, матеріали справи містять всі необхідні первинні документи на підтвердження витрат та податкового кредиту а перевіреному періоді та реального вчинення господарських операцій з організації та забезпечення перевезень вантажів.

Відповідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання не здійснювалось.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, на підставі акту перевірки №58/2210/37668070 від 19.08.2013, відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 02.09.2013 №0000382230, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 323245 грн., у т.ч. за основним платежем - 258596,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 64649,00 грн. та №0000372230, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 402306 грн., в т.ч. за основним платежем - 268204,00 грн. та 134102,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Актом перевірки встановлено порушення пп. 138.10.3 пп. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України в результаті чого занижено суму податку на прибуток за 2012 рік на загальну суму 258 596 грн. за рахунок витрат сформованих з вартості послуг факт поставки яких не підтверджено від ТОВ СУРП «Вектор М»; п.186.1, п. 198.1, п. 198.3 та п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість за рахунок завищення податкового кредиту в сумі 268204 грн. з вартості транспортних послуг, сформованих ТОВ СУРП «Вектор М», факт поставки яких не підтверджено.

Позивачем на підтвердження правомірності формування витрат та податкового кредиту до суду подавались договір про надання транспортно-експедиційних послуг №120701 від 01.07.2012 між підприємством-позивачем та ТОВ Спільне українсько-російське підприємство «Вектор М», за яким ТОВ «Вектор М» зобов'язується за плату і за рахунок ТОВ «Пріоритет Торг» виконати власними силами або організувати виконання шляхом залучення сил інших осіб (для умов даного договору - перевізників) визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Також позивачем надавались заявки до договору про надання транспортно-експедиційних послуг, копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) податкові накладні, виписані ТОВ «Вектор М» та товарно-транспортні накладні.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого колегія суддів погоджується, виходів з того, що підтвердити реальність господарських відносин позивача з ТОВ СУРП «Вектор-М» не є можливим.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України передбачено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У відповідності до п.п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

В наданих позивачем товарно-транспортних накладних в якості замовника перевезень вказано ТОВ «Пріоритет Торг», в той час як згідно з договором про надання транспортно-експедиційних послуг №120701 від 01.07.2012 саме ТОВ «Вектор М» зобов'язується за плату і за рахунок ТОВ «Пріоритет Торг» виконати власними силами або організувати виконання шляхом залучення сил інших осіб (для умов даного договору - перевізників) визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Таким чином, надані товарно-транспортні накладні свідчать про укладання договорів на перевезення не ТОВ «Вектор М», а підприємством-позивачем.

Акти здачі-прийняття робіт не містять посилань на укладання ТОВ «Вектор М» договорів з іншими особами (перевізниками) на виконання договору договором про надання транспортно-експедиційних послуг №120701 від 01.07.2012.

Суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що видані за цим договором заявки до договору, акти, рахунки та податкові накладні містять наступну номенклатуру поставки - «транспортно-експедиційні послуги», тобто зазначені вище документи містять лише загальні посилання про надання послуг, які є такими, що не можуть бути ідентифіковані по структурі цих послуг.

Вірними є висновки суду першої інстанції про те, що формування валових витрат та податкового кредиту на підставі правочинів, у межах яких було здійснено виключно обмін документами первинного бухгалтерського обліку та перерахування грошових коштів, чинним законодавством не передбачено.

Наявність оплати за спірними операціями сама по собі також не є підтвердженням фактичного здійснення операцій та в даному випадку - самостійною підставою для формування спірних сум податкових вигод, оскільки рух цих коштів, виходячи з вищенаведеного у сукупності, не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю підприємств - учасників спірних операцій.

Податкові накладні дійсно є обов'язковою підставою для визначення правильності формування податкового кредиту, проте не є безумовними. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку. Зокрема, якщо наведені у договорах товари, роботи чи послуги фактично не поставлялися, то придбання таких товарів, робіт або послуг не відбулося, хоч і вбачаються певні результати. Відповідно право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - фактичного придбання товарів, робіт чи послуг з метою їх використання у господарській діяльності.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженої постанови відсутні.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріоритет Торг» залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2014р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріоритет Торг» до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш