Рішення № 40768683, 06.10.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.09.14р. Справа № 904/5717/14

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом Приватне акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКА ПОЖЕЖНО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ"

до Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ДНІПРОІНМЕД"

про стягнення 35 975,24 грн.

Представники:

Від позивача: Бохан О.М., дов . № 4167 від 24.12.13р.

Від відповідача: не з`явився

процесуального кодексу України було проголошено перерву до 30.09.2014р.

СУТЬ СПОРУ: Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія» м. Київ звернулось до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Дніпроінмед» м. Дніпропетровськ з позовом про стягнення суми страхового відшкодування в розмірі 35975грн.24коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на здійснення ним страхового відшкодування в розмірі фактичних збитків власнику транспортного засобу на підставі договору страхування наземних транспортних засобів (АВТОКАСКО) АЗ №048/030/13 0000367 від 30.09.2013р. та перехід до позивача права зворотної вимоги; постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 15.01.2014р.; претензію від 04.03.2014р.; норми Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2014р. було порушено провадження у справі та призначене судове засідання.

У відзиві №1296 від 26.08.2014р. відповідач не погодився із заявленими вимогами та зазначив, зокрема, що розмір франшизи за полісом АЕ/2012637 складає 1000грн. Також відповідач послався на те, що винуватець дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 не повідомив ПАТ СК «Дніпроінмед» про настання цієї події, чим позбавив себе права на страховий захист.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.

Приватним акціонерним товариством «Українська пожежна-страхова компанія» (далі - страховик) та фізичною особою ОСОБА_3 (далі - страхувальник, вигодонабувач) був підписаний договір добровільного страхування наземного транспортного засобу (Автокаско) №АЗ-048/030/13 0000367 від 30.09.2013р. (далі - договір №АЗ-048/030/13 0000367 від 30.09.2013р.), згідно якого страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування в строк, передбачений цим договором.

Відповідно до договору був застрахований автомобіль марки AUDI A6, рік випуску 2007, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2/

Пунктом 9 договору визначені страхові ризики - ДТП пошкодження (знищення) транспортного засобу та/або його додаткового обладнання внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до пункту 14 договору №АЗ-048/030/13 0000367 від 30.09.2013р. безумовна франшизи за будь-якими ризиками при конструктивній загибелі транспортного засобу становить 10%, за іншими ризиками: без вини водія - 0,2%, з вини водія - 0,5%.

08.11.2013р. на 5км+300м автодороги Лукашеві-Володимирське сталася дорожньо-транспортна пригода - зіткнення двох транспортних засобів: «AUDI A6», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (водій ОСОБА_3) та «ЗАЗ 968м», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 (водій ОСОБА_2)

Згідно звіту №2084 від 04.12.2013р. власнику транспортного засобу «AUDI A6» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 була завдана матеріальна шкода в розмірі 146222грн.25коп. (повна конструктивна загибель транспортного засобу)

Постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 15.01.2014р. було встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_2, цивільно-правова відповідальність якого застрахована в ПАТ «СК «Дніпроінмед» згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АЕ/2012637 зі строком дії з 26.02.2013р. до 25.02.2014р.

Таким чином, на момент вчинення адміністративного правопорушення (дорожньо-транспортна пригода) цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована.

Згідно страхового акту №КАСКА/048/000/13/0404 від 12.02.2014р. нарахована до виплати сума складає 36485грн.24коп. На підставі цього акту платіжним дорученням №76 від 12.02.2014р. страхувальнику було перераховано 32285грн.24коп., 4200грн. - відбулось зарахування страхового платежу (картка рахунку).

В подальшому, позивач звернувся з заявою №828/17 від 04.03.2014р. до відповідача як до страховика, що застрахував цивільно-правову відповідальність транспортного засобу ЗАЗ 968м», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 (страховий поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АЕ/2012637). Даний лист отриманий відповідачем 11.04.2014р.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 Цивільного кодексу України).

Статтею 990 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України).

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (ч.1 ст.1191 Цивільного кодексу України).

Тобто, якщо страхувальник або водій, який спричинив ДТП, повідомив страховика у строки і за умов, визначених у цьому законі, до страховика, що виплатив страхове відшкодування потерпілій та застрахованій ним особі, переходить право регресного позову до страховика, який застрахував відповідальність особи, що спричинила дорожньо-транспортну пригоду.

Оскільки позивач виплатив страхове відшкодування страхувальнику, до позивача переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані страхувальнику збитки, тобто до відповідача, який виступав страховиком цивільно-правової відповідальності, винної у скоєнні ДТП особи, у межах виплаченого і не погашеного страховою компанією страхового відшкодування.

На час розгляду справи відповідач не відшкодував позивачу завдану шкоду, чим порушив права позивача.

Умовами договору АЕ/2012637встановлено ліміт відповідальності страховика (ПрАТ "СК "Дніпроінмед" за шкоду, заподіяну майну, у розмірі 50000грн. Франшиза за вказаним полісом складає 1000грн.

Згідно п.12.1 ст.12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Як вбачається з розрахунку суми, заявленої до стягнення, позивачем було враховано суму франшизи лише в розмірі 510грн. Враховуючи норми чинного законодавства, вимоги про стягнення 490грн. (розмір неврахованої франшизи) страхового відшкодування задоволенню не підлягають.

Таким чином, господарський суд задовольняє позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» м. Київ до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Дніпроінмед» м. Дніпропетровськ про стягнення суми страхового відшкодування в розмірі 35485грн.24коп. У задоволенні решти вимог слід відмовити.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене та керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 21, 22, 33, 34, 36, 38, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» м. Київ до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Дніпроінмед» м. Дніпропетровськ про стягнення суми страхового відшкодування в розмірі 35975грн.24коп. - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Дніпроінмед» м. Дніпропетровськ (Ідентифікаційний код 21870998, місцезнаходженя: 49005, м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, буд. 21, к.307) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» м. Київ (Ідентифікаційний код 206026881, м. 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 40) суму страхового відшкодування в розмірі 35485грн.24коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1827грн.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні від 30.09.2014р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст підписаний 06.10.2014р.

Суддя Р.Г. Новікова