Рішення № 40766707, 06.10.2014, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 жовтня 2014 р. Справа № 903/1070/13

за позовом публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк", м. Київ

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Луцьк

про стягнення 45745,42 грн.

Суддя Вороняк А.С.

при секретарі судового засідання Чорному С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: н/з

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №3225 від 06.11.2013р..

Відповідно до ст.20 Господарського процесуального кодексу України(далі - ГПК України) роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено.

На підставі ст.22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу від представника відповідача не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк" звернулося до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 45745,42 грн. зайво сплаченої орендної плати на підставі договору суборенди від 18.06.2008р. згідно меморіального ордеру №18450 від 13.04.2012р., за зустрічним позовом фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом до публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" про стягнення 228727,10 грн..

Рішенням господарського суду Волинської області від 03.12.2013р. у справі №903/1070/13, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.01.2014р. задоволений первісний позов публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, стягнуто 45745,42 грн.; в задоволенні зустрічного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ПАТ "Альфа-Банк" про стягнення 228727,10 грн. - відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.08.2014р. касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.01.2014р. та рішення господарського суду Волинської області від 03.12.2013р. у справі №903/1070/13 скасовано в частині задоволення первісного позову і в цій частині направлено справу на новий розгляд до господарського суду Волинської області. Вказали, що перш ніж задовольняти позовні вимоги за первісним позовом, судам слід було встановити, наявність /відсутність/ заборгованості банку перед фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за договором суборенди до припинення зобов'язань за ним у зв'язку з набуттям банком права власності на спірне нерухоме майно, яке є предметом оренди за цим договором, з урахуванням наведених умов договору, чого судами попередніх інстанцій зроблено не було. В іншій частині рішення та постанову залишено без змін.

Згідно ч.1 ст.11112 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Ухвалою господарського суду від 29.08.2014р. справу прийнято на новий судовий розгляд в частині первісного позову, призначено розгляд на 17.09.2014р. та зобов'язано сторони надати суду письмові пояснення по суті позовних вимог за первісним позовом з врахуванням вказівок, що містяться у постанові Вищого господарського суду України від 13.08.2014р. по справі №903/1070/13.

Позивач, стверджує, що 01.03.2012р. припинився обов'язок у ПАТ "Альфа-банк" сплачувати суборендну плату за приміщення, так як останнє було придбано ним на прилюдних торгах, звернувся до суду з вимогою про повернення безпідставно сплачених коштів, за лютий місяць 2012р., посилаючись на ст.50 Закону України "Про іпотеку" та ст.1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Додатково зазначають що, оскільки останнім місяцем суборенди був лютий місяць 2012р., за який ПАТ "Альфа-Банк" перерахував ФОП ОСОБА_1 45745,42 грн. згідно меморіального ордеру №18450 від 13.04.2012р., то, відповідно, банком двічі сплачено суборендну плату за повний останній місяць суборенди із врахуванням авансового платежу, здійсненого меморіальним ордером №35944 від 03.07.2008р. у розмірі 45745,42 грн. з призначенням платежу - оплата за останній місяць травень 2013р..

В підтвердження позовних вимог позивачем надано договір суборенди від 18.06.2008р., акт прийому-передачі приміщення від 18.06.2008р., договір №1 від 15.02.2011р. про внесення змін та доповнень до договору суборенди від 18.06.2008р., меморіальні ордери №35944 від 03.07.2008р. на суму 45745,42 грн., №18450 від 13.04.2012р. на суму 45745,42 грн., акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки №1-034/11 від 29.02.2012р., свідоцтво від 06.03.2012р. приватного нотаріуса про належність ПАТ "Альфа-Банк" на праві власності вбудованого приміщення магазину загальною площею 278,20 кв.м., яке розташоване по проспекту Волі, 7 в м. Луцьку, витяг з Державного реєстру правочинів та про державну реєстрацію прав КП "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації".

15.09.2014р. через канцелярію суду від представника позивача надійшли письмові пояснення в яких зазначає, що з висновками Вищого господарського суду, які висвітлені в постанові від 13.08.2014р. не погоджуються, оскільки вважають, що ст.50 Закону України "Про іпотеку" чітко описані юридичні факти, що дають підстави для припинення зобов'язання, а саме: після продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах або продажу предмета іпотеки відповідно до статті 38 цього Закону припиняються будь-які права та вимоги інших осіб на нерухоме майно, що було предметом іпотеки, які виникли після державної реєстрації іпотеки за іпотечним договором, згідно з яким було звернене стягнення на предмет іпотеки. Вказують, що останнім місяцем суборенди був лютий 2012р., за який вони помилково на підставі отриманого від орендаря рахунку, оплатили орендну плату в розмірі 45745,42 грн..

В судовому засіданні 17.09.2014р. було оголошено перерву до 01.10.2014р. для представлення сторонами доказів наявності(відсутності) заборгованості банку перед фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за договором суборенди до припинення зобов'язань за ним у зв'язку з набуттям банком права власності на спірне нерухоме майно .

30.09.2014р. через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду спору, через хворобу представника та неможливість направлення в судове засідання іншого представника ПАТ "Альфа-Банк".

01.10.2014р. через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про доручення до матеріалів справи доказів, якими стверджується відсутність заборгованості ПАТ "Альфа-Банк" перед ФОП ОСОБА_1 з додатками, а саме відомість заборгованості банку перед ФОП ОСОБА_1 за період з 03.07.2008р. по 31.12.2012р. та меморіальні ордери за цей період.

В судове засідання 01.10.2014р. позивач не з'явився, уповноваженого представника не направив, проте був належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи, що підтверджується відміткою представника ПАТ "Альфа-Банк" Скиби І.В. на повідомлені про оголошення перерви в судовому засіданні 17.09.2014р. та протоколом даного судового засідання.

В судовому засіданні 01.10.2014р. представник відповідача подала заяву в якій зазначено, що на день державної реєстрації права власності на приміщення по проспекту Волі, 7 в м. Луцьку, у ПАТ "Альфа-Банк" перед ФОП ОСОБА_1 заборгованість згідно договору суборенди від 18.06.2008р. - відсутня. У задоволені позову просила відмовити з підстав наведених у письмових поясненнях наданих 17.09.2014р.(т.2, а.с.12).

Суд розглянувши клопотання представника ПАТ "Альфа-Банк" з приводу відкладення розгляду справи відхиляє його, оскільки положення ГПК України не містять конкретних вимог щодо повноважень осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді, а також не надано жодних доказів в обґрунтування даного клопотання. Надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи.

Згідно ст.28 ГПК України представляти інтереси сторін у господарському суді можуть також інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, довіреністю від імені підприємства, організації.

На підставі викладеного суд вважає, що вжив усіх необхідних заходів для повідомлення позивача про час слухання справи, та з урахуванням вимог ст.69 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд, -

встановив:

18.06.2008р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) був укладений договір оренди(далі - Договір оренди), за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в платне строкове користування нежитлові приміщення - частину вбудованого приміщення магазину площею 148,5кв.м., а саме приміщення 21-10, з 21-12 по 21-15, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 (т.1, а.с.34-37).

У п.1.5 Договору оренди передбачено, що мета останнього - передача приміщення в суборенду.

Згідно п.8.1 Договору оренди, останній набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення їх підписів печатками, нотаріального посвідчення та державної реєстрації і діє до моменту повернення приміщення орендарю за актом прийому-передачі приміщення.

Договір оренди посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за №1437.

Також 18.06.2008р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - Орендар) та закритим акціонерним товариством "Альфа-Банк" (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк" на підставі п.1.2 статуту ПАТ "Альфа-Банк", затвердженого загальними зборами акціонерів ПАТ "Альфа-Банк", протокол №3/2012 від 24.12.2012р., (т.1, а.с.63-115)) (далі - Суборендар) був укладений договір суборенди ВКМ№219243 (далі - Договір суборенди), згідно з яким Орендар надав, а Суборендар прийняв у платне строкове користування нежитлові приміщення - частину вбудованого приміщення магазину площею 148,5кв.м., а саме приміщення 21-10, з 21-12 по 21-15, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 (т.1, а.с.48-52).

Згідно п.1.3 Договору суборенди Орендар ставить до відома Суборендаря, що вказане приміщення є предметом іпотеки згідно договору іпотеки №SMERS00920/1, укладеного між ОСОБА_4 та ЗАТ "Альфа-банк", посвідченого 23.04.2008р. приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області ОСОБА_5 та зареєстрованого в реєстрі за №954.

Згідно п.8.1 Договору суборенди, останній набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення їх підписів печатками, нотаріального посвідчення та державної реєстрації і діє до моменту повернення приміщення орендарю за актом прийому-передачі приміщення.

Договір посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за №1439.

18.06.2008р. згідно акту прийому-передачі (т.1, а.с.16), на виконання п.2.1 Договору суборенди, Орендарем було передано Суборендарю зазначене в Договорі суборенди приміщення. Акт прийому-передачі підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками (а.с.16).

Згідно п.3.1 Договору суборенди місячний розмір орендної плати становить 45745,42 грн..

Згідно п.3.2 Договору суборенди орендна плата вноситься суборендарем щомісячно шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок Орендаря. Підставою для перерахування Суборендарем орендної плати є рахунок, що виставляється Орендарем. Орендар зобов'язаний надати рахунок для сплати орендної плати в період з першого по десяте число місяця, за який вноситься орендна плата, а Суборендар зобов'язаний оплатити наданий Орендарем рахунок протягом п'яти банківських днів з моменту його отримання.

Згідно п.3.3 Договору суборенди сторони домовились, що протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати підписання акту прийому-передачі приміщення, орендар перераховує на рахунок орендодавця зазначений у розділі 11 "Реквізити та підписи сторін" суму у розмірі 45745,42 грн., яка зараховується в якості орендної плати за повний останній місяць оренди. Після перерахування коштів зобов'язання по оплаті повного останнього місяця суборенди вважається виконаним у повному обсязі і не може переглядатися в майбутньому.

03.07.2008р. на підставі отриманого від орендаря рахунку банк оплатив орендну плату за останній згідно Договору суборенди місяць травень 2013р. у розмірі 45745,42 грн., що стверджується меморіальним ордером №35944 від 03.07.2008р., де зазначено: "призначення платежу - оплата за оренду за останній місяць травень 2013р. за договором від 18.06.2008р. згідно рахунку-фактури №КВ-000002 від 18.06.2008р." (т.1, а.с.19).

Згідно акту №1-034/11 державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 29.02.2012р., затвердженим начальником відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Калевич В.А. 29.02.2012р. приміщення визначене у Договорі суборенди, як предмет іпотеки, згідно ст.41 Закону України "Про іпотеку" було реалізовано на прилюдних торгах (т.1, а.с.59-60).

06.03.2012р. ПАТ "Альфа-Банк" відповідно до ст.66 Закону України "Про виконавче провадження" та на підставі акту про проведені прилюдні торги, затвердженого 29.02.2012р., видано свідоцтво серії ВРР №461957, яким засвідчено право власності банку на майно, що складається з вбудованого приміщення магазину загальною площею 278,20кв.м. (підвал - загальною площею 115,0кв.м., перший поверх - загальною площею 163,2кв.м.), що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (т.1, а.с.58).

Свідоцтво посвідчене приватним нотаріусом Луцького міськрайонного нотаріального округу Волинської області ОСОБА_7 та зареєстроване в реєстрі за №410.

У свідоцтві зазначено, що право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації у комунальному підприємстві "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації".

30.03.2012р. ПАТ "Альфа-Банк" зареєструвало право власності на нерухоме майно, що стверджується витягом КП "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" про державну реєстрацію (т.1, а.с.61).

13.04.2012р. на підставі отриманого від орендаря рахунку банк оплатив орендну плату за лютий місяць 2012р. у розмір 45745,42 грн., що стверджується меморіальним ордером №18450 від 13.04.2012р., де зазначено: "призначення платежу - оплата за оренду приміщення за лютий 2012р. за договором від 18.06.2008р. згідно рахунку №КВ-0001 від 31.01.2012р."(т.1, а.с.20).

Згідно з Положенням про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1997 р. №1448, Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 р. №68/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 р. за № 745/4038 і Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15 липня 1999 р. № 42/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 липня 1999 р. за № 480/3773, договір купівлі-продажу за результатами прилюдних торгів(аукціону) не укладається (крім укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки за результатами земельних торгів, які проводяться у формі аукціону - статті 135, 137 ЗК). Діюче законодавство передбачає певний порядок оформлення результатів прилюдних торгів, а саме: складання державним виконавцем або організатором аукціону акта про проведені прилюдні торги (аукціон), затвердження його начальником відповідного органу державної виконавчої служби або судом, який прийняв рішення про звернення стягнення на заставлене майно, або нотаріусом, що вчинив виконавчий напис. На підставі зазначеного акта нотаріус видає переможцю свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів. Підставою для вчинення цієї нотаріальної дії є звернення до нотаріуса набувача майна та подання документів, які безспірно підтверджують факт набуття права власності на це майно внаслідок проведення прилюдних торів (аукціону). Видача свідоцтва є посвідченням факту про належність переможцю на праві власності майна, яке придбане з прилюдних торгів (аукціону).

Свідоцтво, видане на нерухоме майно, відповідно до ст.182 ЦК України та ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", підлягає державній реєстрації.

Згідно з ч.ч.1, 2, 4 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Згідно ч.4 ст.334 ЦК України, якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Згідно ч.1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно.

Моментом виникнення права власності для нерухомого майна, придбаного з прилюдних торгів (аукціону), є момент реєстрації прав на нього.

Вказана правова позиція викладена у листі Верховного Суду України від 01.11.2013р. №93/0/54 "Аналіз деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ" відповідно до положень п.3 ч.1 ст.40 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" для використання при здійсненні судочинства.

Судом встановлено, що у ПАТ "Альфа-Банк" перед ФОП ОСОБА_1 відсутня заборгованість за Договором суборенди до припинення зобов'язань за ним (до 30.03.2012р.) у зв'язку з набуттям банком права власності на спірне нерухоме майно, яке є предметом суборенди за цим договором, з урахуванням всіх умов договору, що не оспорюється сторонами.

Оскільки, право власності на нерухоме майно у позивача виникло 30.03.2012р. - з моменту державної реєстрації прав на нерухоме майно, тому останнім місяцем користування орендованим майном на підставі договору суборенди від 18.06.2008р. є березень 2012 року, оплата позивачем здійснена за лютий 2012р. в одинарному розмірі, тому відсутні правові підстави повернення даних коштів.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Вищого господарського суду від 16.07.2014р. у справі №903/1069/13.

Крім того суд зазначає, що оскільки між сторонами було укладено договір суборенди, а кошти які сплатив позивач та отримав ФОП ОСОБА_1 і які просить стягнути позивач з останнього, як оплату за оренду, відповідно до умов договору, набуто за наявності правової підстави, а тому ці кошти не може бути витребувано відповідно до положень статті 1212 ЦК України, як безпідставне збагачення.

Аналогічну правову позицію про те, що кошти, не можна витребувати відповідно до положень ст.1212 ЦК України, як безпідставно сплачені викладено у постанові Верховного Суду України від 22 січня 2013 року у справі №5006/18/13/2012.

В силу ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. При цьому вимоги, що пред'являються до доказів, визначені ст.34 ГПК України, відповідно до якої, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладені обставини, беручи до уваги наявні в матеріалах справи документи, докази та пояснення сторін, господарський суд, оцінюючи подані сторонами докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до висновку, що вимоги позивача є безпідставними, позбавлені фактичного та правового обґрунтування, а також такі, що не відповідають, як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, у зв'язку з чим прийшов до переконання про відмову в задоволенні позовних вимог.

Судові витрати в розмірі 1720,50 грн. сплаченого судового збору відповідно до ст.49 ГПК України при відмові в позові покладаються на позивача (ПАТ "Альфа-Банк").

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

У позовних вимогах публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 45745,42 грн. - відмовити.

Повний текст рішення складено

06.10.2014

Суддя А. С. Вороняк