Рішення № 40764511, 23.09.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну 16тел. 235-24-26______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"23" вересня 2014 р. Справа № 911/3092/14

за позовом публічного акціонерного товариства «Київсільелектро», м. Київ,

до відповідача державного підприємства «Регіональні електричні мережі», м. Вишгород,

про стягнення 1 245 941,34 грн.

Суддя О.В. Конюх;

представники сторін:

від позивача: Кича Д.О., уповноважений, довіреність від 08.09.2014р. б/н;

Гурін Д.А., уповноважений, довіреність від 04.08.2014р. б/н;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - публічне акціонерне товариство «Київсільелектро», м. Київ, звернулось до господарського суду Київської області з позовом від 08.07.2014р. б/н до відповідача - державного підприємства «Регіональні електричні мережі», м. Вишгород, в якому просить суд стягнути з відповідача 1 245 941,34 грн. заборгованості за договором про закупівлю робіт від 28.10.2013р. №47/13, з яких: 994 366,60 грн. основного боргу, пеня в сумі 181 969,08 грн., штраф в сумі 69 605,66 грн., та покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 24 918,82 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем (генпідрядник) та відповідачем (замовник) було укладено договір про закупівлю робіт від 28.10.2013р. №47/13, на виконання умов якого позивачем було виконано та передано відповідачу за актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) роботи вартістю 994 366,60 грн., які відповідач не оплатив, в результаті чого прострочена заборгованість відповідача перед позивачем становить 994 366,60 грн. У зв'язку із простроченням грошового зобов'язання позивач просить суд також стягнути з відповідача передбачені договором про закупівлю робіт від 28.10.2013р. №47/13 пеню в сумі 181 969,08 грн. та штраф в розмірі 69 605,66 грн.

Ухвалою від 28.07.2014р. заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №911/3092/14 грн. та призначено справу до розгляду.

09.09.2014р. до господарського суду Київської області від відповідача - державного підприємства «Регіональні електричні мережі» надійшов відзив від 08.09.2014р. №02/1659 на позовну заяву, в якому проти заявлених позивачем позовних вимог заперечував.

09.09.2014р. до господарського суду Київської області від позивача - публічного акціонерного товариства «Київсільелектро» надійшла заява від 09.09.2014р. про відмову від частини позовних вимог, в якій позивач відмовляється від вимоги про стягнення з відповідача штрафу за невиконання грошового зобов'язання за договором про закупівлю робіт від 28.10.2013р. №47/13 в розмірі 69 605,66 грн. Крім того, позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача заборгованість за Договором про закупівлю робіт від 28.10.2013р. №47/13 в сумі 1 069 761,37 грн., з яких: основний борг в сумі 994 366,60 грн. та пеня в сумі 75 394,77 грн.

Ухвалою від 09.09.2014р. суд прийняв до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, зазначив, що справа розглядається в редакції зменшених позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 994366,60 грн. основного боргу та 75394,77 грн. пені, всього 1069761,37 грн. та судового збору (2% від ціни позову 21395,23 грн.) та оголосив перерву в судовому засіданні до 23.09.2014р.

19.09.2014р. до господарського суду Київської області позивач подав суду письмові пояснення від 19.09.2014р., в яких додатково обґрунтував позовні вимоги.

Крім того, 19.09.2014р. до господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про приєднання документів.

Також, 19.09.2014р. позивачем подано клопотання від 19.09.2014р. про залучення до участі у справі посадових осіб відповідача, а саме - директора державного підприємства «Регіональні електричні мережі» Богатирьова Ігоря Ігоревича та технічного директора Лопушко Л.М. для надання пояснень стосовно прийняття робіт, виконаних публічним акціонерним товариством «Київсільелектро» за Договором про закупівлю робіт від 28.10.2013р. №47/13.

Розглянувши подане клопотання, суд його відхилив як необґрунтоване.

Також, позивачем подано клопотання від 19.09.2014р. про витребування доказів, в якому позивач просить суд витребувати з Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області копії податкових декларацій з податку на додану вартість державного підприємства «Регіональні електричні мережі» з додатками, а також копії реєстрів отриманих податкових накладних за період жовтень - грудень 2013р.

Розглянувши подане клопотання, суд відмовив в його задоволенні, оскільки в порядку ст. 38 ГПК України суд витребовує необхідні докази, а зазначені докази не є необхідними, оскільки стосуються порядку ведення бухгалтерського обліку та податкової звітності відповідача, але не підтверджують і не спростовують факт виконання робіт позивачем та факт прийняття та оплати робіт відповідачем.

22.09.2014р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання від 22.09.2014р. б/н про відкладення розгляду справи, яке судом відхилено як необґрунтоване.

В судове засідання 23.09.2014р. з'явився представник позивача. Відповідач свого повноважного представника у судове засідання 23.09.2014р. не направив. Відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до права суду, передбаченого ст. 75 ГПК України, справа розглянута за наявними матеріалами.

Розглянувши позов публічного акціонерного товариства «Київсільелектро», м. Київ (далі по тексту - ПАТ «Київсільелектро») до відповідача - державного підприємства «Регіональні електричні мережі», м. Вишгород (далі по тексту - ДП «Регіональні електричні мережі»), вислухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 ГК України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (стаття 627 ЦК України).

28.10.2013р. між ДП «Регіональні електричні мережі» (замовник) та ПАТ «Київсільелектро» (генпідрядник) укладено договір №47/13 про закупівлю робіт (далі - Договір), згідно якого генпідрядник зобов'язується у 2013 році виконати роботи («Реконструкція електропостачання вул. Шахтна, Чигорина, Молодих партизан, Новогродовська, Косенко з встановленням КТП-400 в Пролетарському районі м. Донецьк»), зазначені в локальних кошторисах, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити такі роботи. Відповідно до умов договору:

- сума, визначена у Договорі становить 999 925,20 грн., в тому числі ПДВ 20% - 166 654,20 грн. та складається з: вартості будівельно-монтажних робіт (Додаток №1 до Договору «Договірна ціна» ) у сумі 818 331,60 грн., в тому числі ПДВ - 136 388,60 грн.; вартості обладнання (Додаток №2 до Договору «Специфікація обладнання») у сумі 181 593,60 грн., в тому числі ПДВ 20% - 30 265,60 грн. (пункт 3.1. Договору);

- розрахунки за виконані роботи проводяться в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок генпідрядника протягом 10 (десяти) банківських днів після підписання Акта приймання виконаних робіт по формі КБ-2в і Довідки про вартість виконаних робіт по формі КБ-3 та надання генпідрядником податкової накладної (пункт 4.1. Договору);

- замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи (підпункт 6.1.1. пункту 6.1. Договору);

- генпідрядник зобов'язаний забезпечити виконання робіт у строки, встановлені цим Договором (підпункт 6.3.1. пункту 6.3. Договору);

- замовник за цим Договором несе відповідальність за порушення термінів оплати за Договором у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу (пункт 7.3. Договору);

- Договір набирає чинності моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2013р., а в частині фінансових зобов'язань - до повного їх виконання (пункт 10.1. Договору).

Відносини сторін за правовою природою є договором будівельного підряду.

Відповідно до частини 2 ст. 317 ГК України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду.

Згідно частин 1, 2 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно повинно бути виконано у цей строк. Ця норма кореспондується з приписами частини 1 статті 193 ГК України.

Позивач твердить, що обумовлені Договором роботи позивачем виконано.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Згідно до частин 1, 2, 4 ст. 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, або етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. Передання робіт і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Пунктом 99 постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668 "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві" визначено, що розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи.

До матеріалів справи залучено копії Акту №1 приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в за жовтень 2013р. на загальну суму 228 233,74 грн., підписаного представниками обох сторін 31.10.2013р. та скріпленого печатками обох сторін, Акту №1 приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в за листопад 2013р. на загальну суму 475 460,82 грн., підписаного представниками обох сторін 29.11.2013р. та скріпленого печатками обох сторін, та Актів №№1, 2 приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в за грудень 2013р. на загальну суму 107 957,64 грн., підписаних представниками обох сторін 31.12.2013р. та скріплених печатками обох сторін, а також відповідні довідки про вартість виконаних будівельних робіт КБ-3 від 31.10.2013р., від 29.11.2013р., від 31.12.2013р.

Крім того, представниками сторін підписані представниками та скріплені печатками обох підприємств Акти про те, що при виконанні будівельно-монтажних робіт з реконструкції електропостачання вул. Шахтна, Чигорина, Молодих партизан, Новогродовська, Косенко з встановленням КТП-400 в Пролетарському районі м. Донецьк, в жовтні 2013р. було встановлено обладнання, що належить генпідряднику, на загальну суму 13 240,80 грн.; в листопаді 2013р. було встановлено обладнання, що належить генпідряднику, на загальну суму 137 804,40 грн.; в грудні 2013р. було встановлено обладнання, що належить генпідряднику, на загальну суму 31 669,20 грн.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 4.2 Договору сторонами передбачено, що акти приймання виконаних робіт і довідка про вартість виконаних робіт візує куратор договору і направляє повний комплект документів для підписання замовнику, при цьому документи без візи куратора повертаються генпідряднику без розглядання.

Разом із тим, законом, зокрема ст.ст. 853, 882 ЦК України, передбачено, що організація і здійснення прийняття підрядних робіт є відповідальністю замовника. Законом встановлено обов'язок замовника негайно після повідомлення розпочати прийняття робіт, оглянути їх та або підписати Акт, або негайно заявити про виявлені недоліки підряднику. При невиконанні вказаного обов'язку замовник втрачає право посилатись на недоліки у виконаній роботі. Підставою для здійснення оплати є підписаний обома сторонами Акт приймання виконаних будівельних робіт, і навіть підписаний однією стороною акт судом може бути визнаний недійсним лише за умови, якщо мотиви відмови другої сторони будуть визнані судом обґрунтованими.

Суду не подано доказів того, що замовник в порядку ст. 853 ЦК України складав дефектний акт, або іншим чином заявив підряднику про виявлені недоліки або відступи від умов Договору. Суду представлені Акти приймання виконаних будівельних робіт без візи куратора, однак, підписані обома сторонами та скріплені печатками обох сторін, відповідно судом встановлено факт прийняття робіт замовником і відповідачем суду протилежне не доведено жодними доказами.

За таких обставин судом встановлено факт належного виконання підрядником обумовлених Договором будівельних робіт та прийняття їх замовником без зауважень.

Відповідно до частини 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника - достроково. Статтею 889 ЦК України до обов'язків замовника закон відносить обов'язок сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором.

Пунктом 4.1. Договору сторони передбачили, що розрахунки за виконані роботи проводяться в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок генпідрядника протягом 10 (десяти) банківських днів після підписання Акта приймання виконаних робіт по формі КБ-2в і Довідки про вартість виконаних робіт по формі КБ-3 та надання генпідрядником податкової накладної. Акти КБ-2в та Довідки КБ-3 відповідачем підписані без зауважень.

Відповідач свої грошові зобов'язання перед позивачем належним чином не виконав та за виконані будівельні роботи не розрахувався.

З метою досудового врегулювання спору, позивач звернувся до генерального директора ДП «Регіональні електричні мережі» Богатирьова І.І. з претензією від 18.03.2014р. про відшкодування боргу, в якій просив розглянути претензію по суті та у строки передбачені чинним законодавством України провести повний взаєморозрахунок за Договором та перерахувати на рахунок ПАТ «Київсільелектро» суму заборгованості. Як вбачається з штемпелю ДП «Регіональні електричні мережі», відповідач зазначену претензію отримав 18.03.2014р. (вх. №487 від 18.03.2014р.). Доказів того, що відповідач надав обґрунтовану відповідь на претензію або пред'явив позивачу претензії та зауваження щодо кількості, якості та вартості виконаних будівельних робіт або задовольнив вимоги позивача та належним чином сплатив існуючу заборгованість, суду не подано.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Згідно до частини 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд ухвалою від 28.07.2014р. зобов'язував відповідача подати наявні у нього документи та докази, що стосуються предмету спору, в тому числі докази сплати грошових коштів за Договором про закупівлю робіт від 28.10.2013р. №47/13. Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань за Договором щодо сплати грошових коштів в сумі 994 366,60 грн. за виконані позивачем роботи суду не представив, відповідно доводи позивача не спростував.

За таких обставин судом встановлено факт порушення відповідачем своїх зобов'язань за Договором, який полягає в простроченні оплати виконаних позивачем робіт на загальну суму 994 366,60 грн., відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 994 366,60 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, зв'язку із простроченням відповідачем основного грошового зобов'язання позивач просить суд стягнути з відповідача за період з 15.11.2013р. по 23.07.2014р. передбачену Договором пеню в сумі 75 394,77 грн.

Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У розумінні ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Як вбачається з пункту 7.3. Договору, сторони передбачили, що замовник за цим Договором несе відповідальність за порушення термінів оплати за Договором у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу.

Разом із тим, відповідно до положень статті 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань щодо сплати податків і зборів, застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Так, ухвалою господарського суду Київської області від 03.01.2013р. порушено провадження у справі №Б911/46/11/13-г про банкрутство ДП «Регіональні електричні мережі» за заявою державного підприємства «Енергоринок». Цією ж ухвалою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Ухвалою господарського суду Київської області від 20.08.2014р. розгляд справи №Б911/46/11/13-г відкладено на 15.10.2014р.

Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визнає, що конкурсними є кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання між сторонами за Договором №47/13 про закупівлю робіт від 28.10.2013р. виникли після введення мораторію, а тому вимоги позивача є поточними.

Частиною 2 статті 19 Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство.

Таким чином, із моменту введення мораторію боржник не може виконувати як грошові зобов'язання та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли до введення мораторію, так і заходи, спрямовані на забезпечення їх виконання.

Згідно з частиною 3 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Тобто, вказана норма встановлює загальну заборону на нарахування штрафу та пені протягом часу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Зміст цієї заборони не пов'язаний визначенням поняття мораторію і не обмежений ним. Заборона чинна протягом дії мораторію. Тому неустойка за невиконання грошових зобов'язань не нараховується в силу прямої заборони законом, безвідносно до часу їх виникнення. Крім того, не може розглядатися питання про поширення чи непоширення мораторію на не нараховану неустойку, оскільки законом виключена можливість виникнення та існування відносин нарахування неустойки боржнику, щодо якого діє мораторій, введений при провадженні справи про його банкротство.

Виходячи із змісту Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання або неналежне виконання не нараховуються, за винятком випадків, які можуть бути встановлені спеціальними нормами законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Судової палати у господарських правах Верховного Суду України від 12.03.2013р. у справі №29/5005/16170/2011.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача передбаченої Договором пені в сумі 75 394,77 грн., задоволенню не підлягають в силу чинного на період нарахування пені та на час розгляду справи мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою господарського суду Київської області від 03.01.2013р. у справі №Б911/46/11/13-г.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши наявні у справі докази, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню частково. Суд приймає рішення про стягнення з відповідача - державного підприємства «Регіональні електричні мережі» на користь позивача - публічного акціонерного товариства «Київсільелектро» заборгованості за Договором №47/13 про закупівлю робіт від 28.10.2013р. в розмірі 994 366,60 грн. Відповідно до статті 49 ГПК України, суд покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору пропорційно задоволеним вимогам.

Виходячи із зменшеного розміру позовних вимог про стягнення з відповідача 1 069 761,37 грн., позовна заява мала бути оплачена судовим збором в сумі 21 395,23 грн. (2% від суми зменшених позовних вимог). Як вбачається з доданого до позовної заяви платіжного доручення від 21.07.2014р. №10443, позивач сплатив судовий збір в сумі 24 918,82 грн., виходячи з розміру первісних позовних вимог. Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі зменшення розміру позовних вимог. За таких обставин зайве сплачений судовий збір в сумі 3 523,59 грн. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету, шляхом винесення в порядку ст.7 Закону України "Про судовий збір" відповідної ухвали.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 11частиною 1 ст. 509, ст. ст. 525, 526, частиною 1 ст. 530, ст. ст. 546, 547, 549, 610, 612, 627, частинами 1, 2 ст. 853, частиною 1 ст. 854, частинами 1, 2 ст. 875, частинами 1, 2, 4 ст. 882 Цивільного кодексу України, ст. 179, частиною 1 ст. 193, частиною 2 ст. 317 Господарського кодексу України, статтею 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ст. ст. 22, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов публічного акціонерного товариства «Київсільелектро» до державного підприємства «Регіональні електричні мережі» задовольнити частково.

2. Стягнути з державного підприємства «Регіональні електричні мережі» (07300, Київська обл., Вишгородський район, місто Вишгород, ПАТ "УКРГІДРОЕНЕРГО", код ЄДРПОУ 32402870)

на користь публічного акціонерного товариства «Київсільелектро» (01032, м. Київ, вул. Льва Толстого, буд. 55-А, код ЄДРПОУ 00132457)

994 366,60 грн. (дев'ятсот дев'яносто чотири тисячі триста шістдесят шість гривень шістдесят копійок) основного боргу,

19 887,33 грн. (дев'ятнадцять тисяч вісімсот вісімдесят сім гривень тридцять три копійки) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В частині вимог про стягнення 75394,77 грн. пені відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя Конюх О.В.

Повний текст рішення підписано 06.10.2014р.