УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2014 р.Справа № 820/12075/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Старостіна В.В.
Суддів: Бегунца А.О. , Зеленського В.В.
за участю секретаря судового засідання Смердюка М.М.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Шамілову Л.Ш.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.08.2014р. по справі № 820/12075/14
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3
до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області
про скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просив суд:
- скасувати податкове повідомлення-рішення № 0004001720 від 29.04.2013 р.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства є необґрунтованим, спростовуються наявними первинними документами, які були в наявності у відповідача під час перевірки. Посилаючись на вказані обставини, позивач у судовому засіданні підтримав позов та просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.08.14 року позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.
Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0004001720 від 29.04.2013 р.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.
Представник позивача, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, який міститься в матеріалах справи, Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 зареєстрований в реєстрі з 19.07.2005 року та має свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № НОМЕР_3. Також з 01.01.2012 року позивач є платником єдиного податку на 3 групі зі сплатою 3% від виручки, що підтверджується свідоцтвом платника єдиного податку Серія НОМЕР_4.
Західною міжрайонною державною податковою інспекцією м.Харкова проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питання достовірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість з ТОВ "Поліграфсистеми" за період 01.10.12 - 31.10.12 .
За результатами перевірки складено акт № 983/17.2-07/НОМЕР_2 від 21 березня 2013 року (а.с.10-20 ).
Вказаною перевіркою встановлені порушення ФОП ОСОБА_3 вимог:
- пунктів 198.3, 198.6 ст.198, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI із змінами та доповненнями ( в подальшому ПКУ), внаслідок чого донараховано податок на додану вартість на суму 9586,19 грн. за жовтень 2012 року.
Західною ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення від 29.04.13 № 0004001720, яким донараховано ОСОБА_3 грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 9 586,19 гривень та штрафу 2 396,55 гривень (а.с.7).
Фактичною підставою для винесення спірного рішення слугувало відображене в акті перевірки № 983/17.2-07/НОМЕР_2 судження суб'єкта владних повноважень про завищення позивачем податку на додану вартість на суму 9586,19 грн. за жовтень 2012 року по взаємовідносинам з ТОВ "Поліграфсистеми" та через не відповідність видаткових накладних, а саме: не зазначено дату складання, посилаючись на акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Поліграфсистеми" №100/22-217/37514607 від 21.01.13р., яким встановлено відсутність ознак реальності вчинення господарських операцій .
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковим повідомленням-рішенням № 0004001720 від 29.04.2013 р. порушено права та охоронювані законом інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин, а тому вказане рішення підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, між ФОП ОСОБА_3 (покупець) та ТОВ "Поліграфсистеми" (постачальник) укладено договір № ХА-0301 від 03.01.12 на поставку товарів(а.с.21-22).
ТОВ "Поліграфсистеми" поставив на адресу ФОП "ОСОБА_3 товар, відповідно до накладних: № 1666112/1 від 09.10.12 на суму 8548,44 грн. ПДВ 1709,69 грн. всього 10258,13 грн.; №1667835/1 від 22.10.12 на суму 39382,50 грн. ПДВ 7876,50 грн. всього 47259,00 грн. та рахугків - фактур №1666112 та № 1667835.
Також, ТОВ "Поліграфсистеми" виписало на адресу ФОП ОСОБА_3 податкові накладні, а саме № 243 від 09.10.12 на суму ПДВ 1 709,69 грн. та № 611 від 22.10.12 на суму ПДВ 7 876,50 грн.
Відповідно до платіжних доручень ФОП ОСОБА_3 сплатив постачальнику ТОВ "Поліграфсистеми" грошові кошти (а.с.29-31).
Відповідно до договору № 426 оренди нежитлових приміщень від 20.12.11 між ТОВ "Поліграфсистеми" та ПАТ "ЕФЕКТ", ТОВ "Поліграфсистеми" орендувало нежитлові приміщення, у тому числі і під склад, за адресою м. Харків, АДРЕСА_1. Також ФОП ОСОБА_3 на підставі договору № 422 оренди нежитлових приміщень від 20.12.11 у 2012 році орендував відповідно до договору № 238 від 20.12.13, у ПАТ "ЕФЕКТ" нежитлові приміщення за адресою м. Харків, АДРЕСА_2 в якості виробничих приміщень.
Представник позивача під час судових засідань повідомив суду першої інстанції, що товар, отриманий від ТОВ "Поліграфсистеми", є необхідним для використання у власній господарській діяльності, оскільки є розхідним матеріалом , який використовується при наданні послуг ламінування та брошурування.
Колегією суддів встановлено, що копії долучених до матеріалів справи податкових накладних не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.
Спір по справі виник з приводу формування платником податків податкового кредиту з ПДВ, а тому колегія суддів при розгляді справи вважає за необхідне керуватись п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України , згідно якої право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (п.п."а"п.198.1 ст.198).
Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
За правилами п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Пунктом п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Позивачем до матеріалів справи надано належні накладні та інші первинні документи, які підтверджують виконання договору .
Колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що на час укладення угод між позивачем та його контрагентом , складання інших первинних документів, позивач та його контрагент не знаходились в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , а також не були платниками податку на додану вартість.
Відповідач в акті перевірки № 983/17.2-07/НОМЕР_2 від 21 березня 2013 року посилається лише на акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Поліграфсистеми" №100/22-217/37514607 від 21.01.13р., як на доказ відсутності ознак реальності вчинення господарських операцій, без зазначення порушень, які виявлено саме в діяльності позивача.
Колегія суддів також зауважує, що чинним законодавством України на учасників цивільно-правових відносин, які є платниками податків, не покладено обов'язку та не визначено право перевірки відповідності законодавству статусу контрагентів, в т.ч. перебування за місцезнаходженням, та дотримання ними вимог податкового законодавства. Кожен платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Статтею 198 ПК України не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах отриманих від продавця, в разі порушення ним умов податкового законодавства, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг).
Крім того відповідачем не підтверджено обізнаність позивача щодо порушень, які могли бути допущені його контрагентом - ТОВ "Поліграфсистеми" та його контрагентом по ланцюгу при здійсненні господарських операцій та відображені в акті про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Поліграфсистеми" №100/22-217/37514607 від 21.01.13р.
Що стосується посилань відповідача в акті перевірки на відсутність у видаткових накладних ТОВ "Політграфсистеми" дати складання, колегією суддів встановлено наступне.
Видаткові накладні ТОВ "Поліграфсистеми", за якими ФОП ОСОБА_3 отримав товар, мають всі необхідні для первинних документів реквізити, у тому числі і дату складання.
Податкові накладні ТОВ "Поліграфсистеми" також мають всі необхідні реквізити, у тому числі і дату складання. ФОП ОСОБА_3 направив до податкового органу Реєстр виданих та отриманих податкових накладних за жовтень 2012 року, де в розділі 2 "Отримані податкові накладні" зазначені податкові накладні, у тому числі і ТОВ "Поліграфсистеми".
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність факту порушення податкового законодавства з боку позивача та про неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 12.08.14 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.08.2014р. по справі № 820/12075/14 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В.Судді(підпис) (підпис) Бегунц А.О. Зеленський В.В.
Повний текст ухвали виготовлено 29.09.14 р.
Судове рішення № 40763702, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 23.09.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 820/12075/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: