Ухвала суду № 40763701, 23.09.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2014 р.Справа № 818/1946/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старостіна В.В.

Суддів: Бегунца А.О. , Зеленського В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 31.07.2014р. по справі № 818/1946/14

за позовом Шосткинського міськрайонного центру зайнятості

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Шосткинський міськрайонний центр зайнятості (далі по тексту - позивач, Шосткинський МЦЗ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_1.), в якому просив суд:

- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 6943 грн. 05 коп., у тому числі: незаконно отримана допомога по безробіттю у розмірі 6440 грн. 28 коп., витрати на організацію та проведення оплачуваних громадських робіт у розмірі 502 грн. 77 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що на підставі заяви відповідача з 01.11.2012 р. їй надано статус безробітної з призначенням допомоги по безробіттю.

З 11.12.2013 р. у зв'язку з поданням безробітною письмової заяви про відмову від послуг служби зайнятості її було знято з обліку.

Відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України 13.02.2009 р. № 60/62, Постановою правління Пенсійного фонду України 13.02.2009 р. № 7-1 стосовно виявлення належності безробітної особи до категорії зайнятих, здійснено перевірку, в ході якої виявлено факт реєстрації підприємницької діяльності 01.01.2001 р. громадянкою ОСОБА_1, підприємницька діяльність на день подачі позову не припинена.

За таких обставин, ОСОБА_1 з 01.11.2012 р. по 11.12.2013 р. незаконно отримувала матеріальну допомогу по безробіттю в сумі 6440 грн. 28 коп.

Крім того, ОСОБА_1 брала участь у оплачуваних громадських роботах в 2013 році як безробітна. Витрат на організацію та проведення оплачуваних громадських робіт склали 502 грн. 77 коп.

Таким чином, позивач вважає, що відповідач, яка надала недостовірні відомості, незаконно отримала допомогу по безробіттю, яка підлягає поверненню. Також підлягає поверненню вартість наданих соціальних послуг (оплачувані громадські роботи).

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 31.07.14 року позов Шосткинського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 Шосткинський район, Сумська область, 41100, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Шосткинського міськрайонного центру зайнятості (41100, м. Шостка, вул. 9 Января, 7, р/р 37173001000353 в ГУДКСУ в Сумській області, МФО 837013, код 21112660) заборгованість в сумі 6943 грн. 05 коп. (шість тисяч дев'ятсот сорок три грн. 05 коп.) у тому числі: незаконно отримана допомога по безробіттю у розмірі 6440 грн. 28 коп., витрати на організацію та проведення оплачуваних громадських робіт у розмірі 502 грн. 77 коп.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

У відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що на підставі заяви відповідача від 01.11.2012 р. (а.с.14) Наказом Шосткинського міськрайонного центру зайнятості № НТ121101 від 01.11.2012 р. відповідачу ОСОБА_1 з 01.11.2012 р. надано статус безробітного (а.с.12).

У вказаній заяві відповідач зазначив, що не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається (а.с.14).

З 11.12.2013 р. у зв'язку з поданням безробітною письмової заяви про відмову від послуг служби зайнятості (а.с.13) її було знято з обліку Наказом Шосткинського міськрайонного центру зайнятості № НТ131211 від 11.12.2013 р.(а.с.12).

Відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України 13.02.2009 р. № 60/62, Постановою правління Пенсійного фонду України 13.02.2009 р. № 7-1 стосовно виявлення належності безробітної особи до категорії зайнятих, здійснено перевірку, в ході якої виявлено факт реєстрації підприємницької діяльності 01.01.2001 р. громадянкою ОСОБА_1, підприємницька діяльність не припинена на момент подання заяви про надання статусу безробітного.

Зазначене підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.18), згідно з яким підприємницьку діяльність було припинено лише 17.06.2014 р.

Як вбачається з довідки від 19 червня 2014 року, виданої Шосткинським МЦЗ, за період з 01.11.2012 р. по 11.12.2013 р. ОСОБА_1 була виплачена допомога по безробіттю у розмірі 6440 грн. 28 коп. (а.с.8).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що громадянка ОСОБА_1 на момент надання статусу безробітної відносилась до категорії зайнятого населення, тому не мала права на отримання статусу безробітної та призначення допомоги по безробіттю, відтак вона повинна повернути отриману допомогу по безробіттю у розмірі 6440 грн. 28 коп. як незаконно отриману. Також відповідач повинна повернути вартість наданих соціальних послуг (оплачувані громадські роботи) у розмірі 502 грн. 77 коп.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 р. № 803-XII, в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Згідно до ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення", безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 № 1533-III (далі по тексту - Закон № 1533), застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно до п. 6, 8 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 р. № 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 р. № 7-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 р. за № 232/16248, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. У разі відмови особи чи роботодавця повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Шосткинський міськрайонний центр зайнятості виконує функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (ст. 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття").

Позивач повідомив відповідача про необхідність повернути на рахунок Шосткинського МЦЗ суму 6943 грн. 05 коп. (а.с.7).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що громадянка ОСОБА_1 на момент надання статусу безробітної відносилась до категорії зайнятого населення, тому не мала права на отримання статусу безробітної та призначення допомоги по безробіттю, відтак вона повинна повернути отриману допомогу по безробіттю у розмірі 6440 грн. 28 коп. як незаконно отриману. Також відповідач повинна повернути вартість наданих соціальних послуг (оплачувані громадські роботи) у розмірі 502 грн. 77 коп.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 31.07.14 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 31.07.2014р. по справі № 818/1946/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В.Судді(підпис) (підпис) Бегунц А.О. Зеленський В.В.