Ухвала суду № 40758900, 02.10.2014, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-кп/781/671/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Солопов Ю. О.

Категорія 307 (229-1) Доповідач в колегії апеляційного суду Петрова І. М.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2014 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Петрової І.М.,

суддів: Осетрова В.І., Яковлєвої С.В.,

при секретарі: Ковальовій Н.Д.,

за участю прокурора: Гаврилюк Р.В.,

захисника-адвоката: ОСОБА_3,

обвинуваченої: ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальне провадження № 12013120050000480 за апеляційними скаргами прокурора та захисника-адвоката ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_4 на вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 25 червня 2014 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку з/с. Буревісник, Кургальджинського району Целіноградської області, українку, громадянку України, освіта - професійно - технічна, приватного підприємця, незаміжню, зареєстровану та фактично проживаючу за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судиму,

визнано винною та засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років, з конфіскацією особистого майна.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення експертизи - 1719 гривень 86 копійок.

Вирішено долю речових доказів.

Вироком суду ОСОБА_4 визнано винною та засуджено за те, що в період з серпня 2013 року по 04 березня 2014 року, вона, з метою незаконного збагачення за рахунок придбання і збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, при невстановлених слідством обставин, у невстановлених слідством осіб, неодноразово незаконно купувала особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, який незаконно зберігала за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1, з метою збуту. Таким чином, ОСОБА_4 незаконно придбала та зберігала наркотичний засіб з метою збуту.

Так, 10 лютого 2014 року близько 15 год. 30 хв., ОСОБА_4, знаходячись за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1, незаконно збула особі під зміненими анкетними даними ОСОБА_5, за гроші в сумі 60 грн., паперовий згорток з подрібненою речовиною рослинного походження, темно-зеленого кольору, яка згідно висновку хімічної експертизи № 174 від 21.02.2014 являється канабісом, який віднесено до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 1,320 грама.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 04 березня 2014 року близько 12 год. 40 хв., ОСОБА_4, знаходячись за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1, повторно, незаконно збула особі під зміненими анкетними даними ОСОБА_5, за гроші в сумі 60 грн., паперовий згорток з подрібненою речовиною рослинного походження, темно-зеленого кольору, яка згідно висновку хімічної експертизи № 232 від 14.03.2014 є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом (марихуаною), маса якого (в перерахунок на висушену речовину) становить 1,177 грама.

Крім того, 04 березня 2014 року в період часу з 13 год. 30 по 15 год. 05 хв. в ході проведення обшуку домоволодіння в якому проживає ОСОБА_4, розташованому в АДРЕСА_1, працівниками міліції було виявлено та вилучено п'ять паперових згортків з подрібненою речовиною рослинного походження, темно-зеленого кольору, яка згідно висновку хімічної експертизи № 215 від 11.03.2014 є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, обіг якого заборонено, загальна маса якого в перерахунку на висушену речовину становить 6,975 грама.

В апеляційних скаргах:

прокурор просить скасувати вирок суду у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої. Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_4 визнати винною та засудити за ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років з конфіскацією всього особистого майна, яке є власністю засудженої.

Обгрунтовує свої доводи тим, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 59 КК України та п. 19 ППВСУ від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються.

Проте, судом у порушенні вказаної норми закону в мотивувальній та резолютивній частині вироку не зазначено в якій саме частині (повної або часткової) підлягає конфіскацію майна засудженої ОСОБА_4

Також, не оспорюючи юридичну кваліфікацію дій ОСОБА_6 у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, які суд визнав доведеними, вирок підлягає скасуванню в частині призначеного судом покарання ОСОБА_6 через м'якість.

Так, відповідно до ст. ст. 50, 65 КК України, призначаючи покарання у кожному конкретному випадку суди зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Однак, судом першої інстанції залишено поза увагою вказані норми закону та призначено ОСОБА_4 мінімальний розмір покарання, передбачений санкцією інкримінованого їй злочину. Своє рішення суд мотивував тим, що засуджена за місцем проживання характеризується позитивно, працює, раніше не судима, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває. При цьому, судом у достатній мірі не враховано, що ОСОБА_6 вчинила ряд умисних, корисливих злочинів, які відносяться до категорії тяжких, вину не визнала, у вчиненому не розкаялася;

захисник-адвокат ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_4 просить вирок суду першої інстанції скасувати, а кримінальне провадження закрити, з підстав відсутності в діянні обвинуваченої складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Мотивує свої доводи тим, що однією із складових об'єктивної сторони злочину інкримінованого стороною обвинувачення ОСОБА_7 є придбання наркотичного засобу. Постановою пленуму Верховного Суду України №4 від 26.04.2002 року «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» п. 3 визначено, що незаконним придбанням наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів необхідно вважати їх купівлю, обмін на інші товари або речі, прийняття як плати за виконану роботу чи надані послуги, позики, подарунка або сплати боргу, привласнення знайденого.

З пред'явленого обвинувачення вбачається, що ОСОБА_4 усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи умисно та цілеспрямовано, з метою незаконного збагачення за рахунок придбання і збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, при невстановлених слідством обставинах, у невстановлених слідством осіб, неодноразово купувала особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс.

Таким чином, зазначаючи в рішенні про повне доведення вини ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, суд не зазначив жодного доказу з вище перелічених, який би дійсно підтвердив факт систематичного придбання обвинуваченою особливо небезпечного наркотичного засобу - канабіс.

Одним з основних доводів суду стосовно винуватості ОСОБА_4 в інкримінованому стороною обвинувачення кримінальному правопорушенні є покази, надані в судовому засіданні свідком ОСОБА_5 - легендована особа по даній справі, з яких вбачається, що останній двічі в 2014 році виконував оперативні закупки у підсудної на що давав свою згоду. Працівниками міліції надавалися ОСОБА_8 для цього гроші в сумі 60 грн., за які він надалі придбав у обвинуваченої марихуану. Однак з таким викладенням судом в рішенні показів ОСОБА_5, які надавалися в судовому засіданні 23.05.2014 року, погодитись взагалі неможливо, оскільки на ряд заданих в судовому засіданні стороною захисту питань легендованій особі, останній пояснив, що письмової згоди на участь в даному кримінальному провадженні він не надавав, а грошові кошти на купівлю наркотичних засобів у обвинуваченої працівниками міліції були видані йому безпосередньо перед закупівлею наркотичного засобу без попереднього їх огляду в приміщенні слідчого управління та без відповідного переписування серій купюр.

Відповідно до п.2.9 Інструкції про порядок проведення оперативної закупівлі та контрольованого постачання предметів, товарів і речовин, у тому числі заборонених до обігу, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності, затверджених наказом МВС, СБУ та ДПА України від 30 листопада 2001 року №1065 (далі Інструкція), для проведення оперативної закупівлі використовуються кошти МВС України, СБУ, податкової міліції ДПА України. Проте обставини походження коштів, які використовувалися для оперативної закупівлі, залишилися не з'ясованими.

Більш того, п. 1.5 цієї ж Інструкції визначено, що для здійснення закупівлі товарів, предметів та речовин, заборонених до обігу, а також інших, за виготовлення, зберігання та збут яких настає кримінальна відповідальність, потрібна письмова згода осіб, з якими встановлено конфіденційне співробітництво на добровільних засадах.

Зі змісту вироку від 25.06.2014 року вбачається, що вина обвинуваченої підтверджується доказами, зокрема стенограмами розмов обвинуваченої з різними абонентами відповідно до яких чітко вбачається, що вона збувала наркотичні засоби. Необхідно зазначити, що зі змісту наявних в матеріалах кримінального провадження стенограм вбачається, що прослуховування номеру телефону ОСОБА_4 здійснювалося з 09.08.2013 року по 06.03.2014 року. Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж здійснювалось згідно ухвали Апеляційного суду Кіровоградської області від 06.02.2014 року, тобто наявні в матеріалах кримінального провадження стенограми не можуть прийматися судом як допустимий доказ на підтвердження вини обвинуваченої в інкримінованому злочині як такі, що здобуті без законних на те підставах, що, в свою чергу, є порушенням конституційних прав, а саме ст. 31 Конституції України, яка гарантує кожному таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Ніхто не може зазнавати втручання у приватне спілкування без ухвали слідчого судді, згідно ч. 1 ст. 258 КПК України. До того ж, зміст зазначених стенограм в судовому засіданні взагалі не досліджувався. Суд повинен безпосередньо дослідити матеріали ОРС, коли підсудний свою причетність до злочину не визнає, а обвинувачення ґрунтується виключно на доказах, зібраних за результатами оперативно - розшукових заходів, і дати їм належну оцінку як з точки зору законності заведення оперативно-розшукової справи та проведення в її межах оперативно - розшукових заходів, так і з точки зору достовірності наявних в ОРС відомостей.

Необхідність дослідження вказаних доказів зумовлена безпосередньо показами свідка легендованої особи ОСОБА_5 наданих в судовому засіданні 23.05.2014 року, який зазначив , що домовлявся з обвинуваченою про закупівлю наркотичних засобів в телефонному режимі безпосередньо в день закупки, однак в вище зазначених стенограмах взагалі відсутня інформації за 10.02.2014 року та 04.03.2014 року.

Стосовно протоколів оперативних закупок наркотичного засобу, відповідно до яких покупець видав працівникам міліції наркотичні засоби, які він придбав у обвинуваченої, як доказ на підтвердження винуватості ОСОБА_4, спростовується тими фактами, що по даній справі не має жодного свідка, який би підтвердив закупку наркотичних засобів ОСОБА_5 саме в домоволодінні ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1, оскільки всі свідки знаходились біля буд. №2 по АДРЕСА_1, що становить 505 м і унеможливлює бути свідком вказаного оперативного заходу на даній відстані. До того ж, органами досудового слідства не було вжито заходів збереження слідів рук на упакуванні з наркотичними засобами, які видав ОСОБА_5 повернувшись з закупки, що, в свою чергу, автоматично виключає належність таких відбитків саме обвинуваченій.

Більш того, у протоколах оперативної закупки від 10.02.2014 року та 04.03.2014 року, бланк, якого заготовлений завчасно, основний зміст виготовлений рукописом. Однак у ньому міститься і надрукований текст такого змісту: Під час видачі ОСОБА_5 заявив, що даний наркотичний засіб марихуана він придбав Заяв та зауважень під час складання протоколу не надійшло. Протокол зачитано в голос, складено вірно.

Вказівка в протоколі, що здійснено закупівлю наркотичного засобу марихуана викликає сумніви в упередженості працівників правоохоронних органів, оскільки такий висновок був зроблений задовго до результатів проведення хімічної експертизи. Протокол надрукований завчасно, свідчить про те, що працівники міліції ще до проведення закупки були впевнені, що ні поняті, ні легендована особа не будуть робити ніяких зауважень до протоколу незалежно від того, що буде відбуватися в дійсності, Тобто, про те, що поняті і закупник підпишуть протокол незалежно від того, що в ньому буде написано. Зазначені обставини в сукупності викликають обгрунтовані сумніви у незаінтересованості вказаних свідків у справі, законності їх залучення у якості понятих, відтак у допустимості і достовірності усіх зібраних в ході проведення оперативно - розшукових заходів за їх участі і в подальшому відображенні в вироку як допустимих доказів.

Стосовно вилучених під час обшуку в домоволодінні ОСОБА_4 речей, а саме дерев'яна трубка чорного кольору для куріння та дві частини полімерної пляшки , які вставлені одна в одну, у верхній частині яких мається фольга зі слідами від паління, не можуть бути речовими доказами збуту речовини рослинного походження темно-зеленого кольору. Зазначене, лише підтверджує покази ОСОБА_4, надані в судовому засіданні, щодо зберігання наркотичного засобу для особистого вживання, оскільки згідно висновку спеціальної медичної комісії по наркологічним оглядам №169, вона страждає наркотичною залежністю та потребує лікування.

Обвинувачена ОСОБА_4, як вбачається з довідки про місце проживання, має постійне місце проживання за яким позитивно характеризується, що свідчить про міцність соціальних зв'язків, працює приватним підприємцем з 2000 року, має трьох повнолітніх дітей, згідно довідки Новенської селищної ради Кіровського району м. Кіровограда, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, згідно епікризу №4237\953 - гіпертонік. ОСОБА_4 обгрунтовано не визнає вину за ч. 2 ст. 307 КК України, оскільки не вчиняла дії, які їй інкримінуються, але дає пояснення та визнає вину в тому, що зберігала рослини коноплі для особистого вживання шляхом паління.

Провівши у ході апеляційного розгляду судове слідство в обсязі допиту обвинуваченої ОСОБА_4 і дослідження матеріалів кримінального провадження в частині характеризуючих даних, заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, обвинувачену ОСОБА_4 та захисника-адвоката в її інтересах, які заперечували проти апеляційної скарги прокурора і просили вирок суду першої інстанції скасувати та виправдати обвинувачену, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, за таких підстав.

Як встановлено матеріалами кримінального провадження, досудове і судове слідство проведені з дотриманням вимог розділів ІІІ, ІV КПК України. Викладені у вироку висновки про винність обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, при обставинах, вказаних у вироку суду, ґрунтуються на зібраних по справі доказах, відповідають фактичним обставинам справи.

Так, обвинувачена ОСОБА_4 допитана в судовому засіданні судом першої інстанції свою вину у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України не визнала та пояснила, що вона взагалі ніколи нікому не збувала наркотичні засоби. Марихуана яка була вилучена у неї з будинку належить їй, вона періодично особисто її вживала. З приводу грошей які вилучені у неї вдома та які використовувалися для закупівлі наркотичних засобів нічого пояснити не змогла, звідки вони у неї взялися не пояснила. Вказала що усі показання свідків та інші докази по матеріалах справи є провокацією.

Незважаючи на невизнання вини обвинуваченою ОСОБА_4, її вина у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України повністю підтверджується дослідженими доказами, яким суд першої інстанції дав повну, всебічну і об'єктивну оцінку, а саме:

показаннями допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_9, який пояснив, що наприкінці лютого початку березня 2014 року його запросили двічі бути понятим під час проведення оперативної закупівлі наркотичних засобів. В присутності його та іншого понятого, була оглянута особа у якої не було знайдено ніяких заборонених предметів, були також оглянути гроші, суму він зараз не пам'ятає, та ці гроші дані особі для придбання наркотичного засобу, про що були складені відповідні протоколи. Після чого він разом іншим понятим та працівниками міліції проїхали на с. Нове до приватного сектору, де особа пішла з машини для придбання наркотичних засобів як йому відомо у якось жінки, але прізвище він не пам'ятає. Хвилин через 40 особа повернулась та видала працівникам міліції рослинну речовину, яку придбала у жінці. Крім того він також був присутній під час огляду домоволодіння саме обвинуваченої яку він впізнав в залі судового засідання, та в його присутності в будинку підсудної було вилучені речі яки відображені в протоколі та пакунки з рослиною речовиною, яка як пояснювала підсудна е наркотичним засобом для власного вживання;

показаннями допитаного у судовому засіданні легендованої особи свідка ОСОБА_10, який пояснив, що в кінці грудня 2013 року він серед знайомих, взнав що у ОСОБА_4 можна придбати марихуану, та по телефону домовлявся про зустріч з нею щоб придбати наркотичну речовину. За домовленістю він прибув до її будинку на с. Новому та придбав за 50 грн. половину коробки наркотичної речовини. Таким саме чином він ще приблизно 2-3 рази придбавав наркотичну речовину у ОСОБА_4. Обличчя якої в подальшому впізнав під час проведення впізнання за фотознімками, яка виглядала наступним чином близько 50 років, на зріст близько 160-170 см., худорлявої статури, волосся середньої довжини, світлого кольору;

показаннями допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_12, який показав що він придбав наркотичні засоби у ОСОБА_12, зазвичай він домовлявся по телефону та також приходив до дому де приблизно 2 рази придбав у неї наркотичну речовину марихуану за 50 грн. Обличчя ОСОБА_4 в подальшому впізнав підчас проведення впізнання за фотознімками;

показаннями допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_13, який показав суду що наприкінці зими 2014 року він був запрошений в якості понятого для проведення оперативної закупівлі наркотичного засобу. У відділенні міліції в його присутності оглянули закупника, та гроші яки дали закупнику для купівлі наркотичного засобу, після чого поїхали на п. Новий де закупник кудись пішов, але оскільки він сам трохи відійшов то бачив що закупник щось придбав у жінці, але жінку він не пам'ятає;

показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_14, який показав що наприкінці зими 2014 року він був запрошений в якості понятого для проведення оперативної закупівлі наркотичного засобу. У відділенні міліції в його присутності оглянули закупника, та гроші яки дали закупнику для купівлі наркотичного засобу, після чого поїхали на п. Новий де закупник кудись пішов, та повернувшись видав пакунок з речовиною рослинного походження. Після чого через нетривалий час в його присутності був проведений обшук в домоволодіння саме обвинуваченої яку він впізнає в судовому засіданні. Та в його присутності з будинку обвинуваченої зі шафи було вилучено десь 3 пакунку та з вази 1 або 2 пакунку з речовиною рослинного походження, та також гроші яки давали оперативному закупнику, оскільки номера грошей співпали з тими що давали закупнику;

показаннями допитаного в судовому засіданні легендованої особи свідка ОСОБА_5, який пояснив що двічі в 2014 році він виконував оперативні закупки у підсудної на що дав свою згоду. Працівники міліції надали для цього гроші по 60 грн. та обладнали відеокамерою. Після чого він домовившись з обвинуваченою по телефону, разом з понятими та працівниками міліції приїхав на п. Новий де вийшов з машини та пішов до буд. по АДРЕСА_1 де у підсудної придбав марихуану, яку пізніше відав працівникам міліції.

Крім того, вина обвинуваченої ОСОБА_4 підтверджується й іншими доказами, дослідженими у ході судового розгляду кримінального провадження, а саме:

стенограмами розмов обвинуваченої з різними абонентами відповідно яких чітко вбачається що вона збувала наркотичні засоби (т. 1 а. п. 16-23, 27-35, 39-41);

протоколами вручення покупцю спецтехніки, та оглядом грошових купюр для закупки наркотичного засобу, а також огляду покупця (т. 1 а. п. 50-53, 70-71);

протоколами оперативних закупок наркотичного засобу, відповідно яких, покупець видав працівникам міліції наркотичні засоби, які він придбав у обвинуваченої (т. 1 а. п. 54, 56, 73-76);

висновками химичних експертиз встановлено що речовина, яка придбана у обвинуваченої, є наркотичним засобом - марихуаною (т. 1 а. п. 61);

протоколами огляду речовини яка придбана у обвинуваченої та постановою про доручення її до справи в якості речового доказу (т. 1 а. п. 65, 66, 88);

протоколом обшуку домоволодіння обвинуваченої відповідно якого у неї вилучено пакунки з рослиною речовиною (марихуаною) та гроші, які використані під час оперативної закупки та пристрої для куріння наркотичного засобу (т. 1 а. п. 104);

висновками химичних експертиз встановлено що речи, які вилучені з будинку обвинуваченої е наркотичним засобом марихуаною, та ідентичні з речовиною, яку вилучили у оперативного закупника (т. 1 а. п. 122, 131);

протоколом огляду речей, вилучених з будинку обвинуваченої та постановою про приєднання їх до справи в якості речових доказів (т. 1 а. п. 134, 143);

протоколами пред'явлення фотознімків для впізнання, де свідки чітко впізнали саме обвинувачену, як особу яка неодноразово збувала наркотичні засоби (т. 1 а. п. 165, 169, 173, 147, 183).

Дії обвинуваченої ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 307 КК України, як незаконне придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу, повторно.

Згідно із ч. 2 ст. 370 КПК України законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Проте вказані вимоги закону були грубо порушені судом першої інстанції в частині призначення додаткового покарання обвинуваченій ОСОБА_4 у виді конфіскації майна, яке є власністю обвинуваченої, оскільки суд не зазначив у вироку про те, повній чи частковій конфіскації підлягає таке майно. Тобто, суд не врахував положень ч. 1 ст. 59 КК України, де визначено, що конфіскація майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого, за таких обставин суд першої інстанції фактично не призначив додаткове покарання.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для скасування вироку при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальності.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 413 КПК України неправильним застосуванням України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування вироку є незастосування судом закону, який підлягає застосуванню.

На підставі викладеного, вирок суду в цій частині, через неправильність застосування кримінального закону, підлягає скасуванню з постановленням нового вироку.

Доводи захисника-адвоката ОСОБА_3 відносно того, що у діях обвинуваченої ОСОБА_4 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вина обвинуваченої повністю підтверджується доказами кримінального провадження, яким суд першої інстанції дав всебічну і повну оцінку. Зокрема, показаннями даними у судовому засіданні свідком ОСОБА_5 - легендованою особою, відповідно до яких він двічі у 2014 році виконував оперативні закупки у ОСОБА_4 Працівники міліції надали гроші по 60 грн. та обладнали відеокамерою. Після чого він домовившись з обвинуваченою по телефону, разом з понятими та працівниками міліції приїхав на п. Новий де вийшов з машини та пішов до буд. по АДРЕСА_1 де у підсудної придбав марихуану, яку пізніше відав працівникам міліції. Показаннями легендованої особи свідка ОСОБА_10, який пояснив, що в кінці грудня 2013 року він взнав що у ОСОБА_4 можна придбати марихуану, та по телефону домовлявся про зустріч з нею щоб придбати наркотичну речовину. За домовленістю він прибув до її будинку на с. Новому та придбав за 50 грн. половину коробки наркотичної речовини. Таким саме чином він ще приблизно 2-3 рази придбавав наркотичну речовину у ОСОБА_4, обличчя якої в подальшому впізнав під час проведення впізнання за фотознімками, яка виглядала наступним чином близько 50 років, на зріст близько 160-170 см, худорлявої статури, волосся середньої довжини, світлого кольору.

Також, доводи захисту відносно відсутності у діях обвинуваченої ОСОБА_4 складу злочину за який її засуджено. спростовуються показаннями свідків ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_5; протоколом вручення покупцю спецтехніки, протоколом оперативних закупок наркотичного засобу, стенограмами розмов обвинуваченої з різними абонентами відповідно яких чітко вбачається що вона збувала наркотичні засоби,протоколами вручення покупцю спецтехніки, та оглядом грошових купюр для закупки наркотичного засобу, а також огляду покупця, протоколами оперативних закупок наркотичного засобу, висновками химичних експертиз, протоколами огляду речовини яка придбана у обвинуваченої та постановою про доручення її до справи в якості речового доказу, протоколом обшуку домоволодіння обвинуваченої, висновками химичних експертиз, протоколом огляду речей вилучених з будинку обвинуваченої та постановою про приєднання їх до справи в якості речових доказів, протоколами пред'явлення фотознімків для впізнання, де свідки чітко впізнали саме обвинувачену як особу яка неодноразово збувала наркотичні засоби.

Доводи наведенні в апеляційній скарзі прокурора відносно невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та особі обвинуваченої ОСОБА_4, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки призначаючи міру покарання обвинуваченій, місцевий суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відносяться до категорії тяжких злочинів, особу винної, яка за місцем проживання характеризується позитивно, працює, не судима, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, страждає наркоманією та потребує лікування; обставини пом'якшуючі та обтяжуючі покарання - відсутні. З урахуванням усіх обставин, суд обґрунтовано призначив обвинуваченій покарання, в межах санкції ч. 2 ст. 307 КК України, яке є достатнім і необхіднім для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, правильно зробивши висновок про відсутність підстав для застосування ст. ст. 69, 75 КК України, при призначенні покарання обвинуваченій.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409, 413, 420 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково, апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Вирок Кіровського районного суд м. Кіровограда від 25 червня 2014 року, стосовно ОСОБА_4, в частині призначеного покарання - скасувати.

Призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 307 КК України у виді позбавлення волі на строк 6 років, з конфіскацією всього майна, яке є її власністю.

В решті вирок залишити без змін.

Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржений в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, безпосередньо до суду касаційної інстанції, протягом трьох місяців з моменту його проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк, з дня вручення йому копії вироку.

Судді: підписи.

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду

Кіровоградської області І.М. Петрова