Ухвала суду № 40757543, 02.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/12001/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

02 жовтня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,

за участю:

секретаря судового засідання Арсенійчук М.В.,

представника позивача Білеки Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 серпня 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» до відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві, за участю третьої особи - Інспекції з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області про визнання протиправними дій та скасування рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до Печерського районного управління юстиції у м. Києві, в якому просив:

- визнати дії (бездіяльність) державного виконавця Кузьмишина Е.М. відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 44102022 від 23.07.2014 та невчасного повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження протиправними;

- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 44102022 від 23.07.2014.

Постановою Окружного адміністративного суду від 27 серпня 2014 року позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві Кузьмишина Е.М., яка полягає у невчасному повідомленні ТОВ «Дієса» про відкриття виконавчого провадження згідно постанови № 44102022 від 23.07.2014. У задоволенні позовних вимог про скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження № 44102022 від 23.07.2014 відмовлено.

Крім цього, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог та зобов'язав державного виконавця відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві Кузьмишина Е.М. прийняти постанову про виправлення помилки (описки) у постанові № 44102022 від 23.07.2014 про відкриття виконавчого провадження шляхом виключення з її тексту помилкового найменування стягувача та особи, яка видала виконавчий документ, а саме: «Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів» та включення до її тексту правильного найменування цієї особи - «Інспекція з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області».

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням в частині про відмову у задоволенні позову, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову в цій частині та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги про скасування постанови відповідача про відкриття виконавчого провадження № 44102022 від 23.07.2014 задовольнити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з'явилися в судове засідання, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області прийнято постанову від 31.03.2014 № 359 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно з якою до ТОВ «Дієса» магазин «Ельдорадо» (код 36483471) за порушення ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» застосовано штраф у розмірі 2 277 172,44 грн.

Постанова скріплена печаткою та підписом начальника. Зазначено дату набрання чинності - з 31.03.2014 та строк пред'явлення до виконання - один рік від дня набрання чинності.

23.07.2014 головним державним виконавцем Кузьмишиним Е.М. відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві ухвалено постанову ВП № 44102022 про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови № 359 від 31.03.2014 року про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» магазин «Ельдорадо» на користь держави суми у розмірі 2 277 172, 44 грн.

Крім іншого, у постанові вказано, що виконавчий документ видано Державною інспекцією України з питань захисту прав споживачів, яка одночасно зазначена стягувачем із зазначенням адреси - м. Кіровоград, вул. Преображенська, 2, яка відповідає адресі Інспекції з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області.

Боржником у постанові визначено товариство з обмеженою відповідальністю «Дієса» магазин «Ельдорадо», адреса: м. Київ, вул. Червоноармійська, 45, що відповідає зареєстрованій адресі ТОВ «Дієса».

Зі змісту постанови вбачається, що заява про примусове виконання подана 21.07.2014.

Згідно із оскаржуваною постановою боржнику запропоновано самостійно виконати виконавчий документ до 30.07.2014 включно.

Постанова направлена на адресу позивача із супровідним від 23.07.2014 № 1909/10 за підписом начальника ВДВС Губяк С.В.

Фактично поштове відправлення з оскаржуваною постановою та супровідним надійшло до поштового відділення для подальшої доставки позивачу лише 01.08.2014, що підтверджується даними УДППЗ «Укрпошта».

Посилаючись на ту обставину, що постанова відповідача про відкриття виконавчого провадження № 44102022 від 23.07.2014 не відповідає вимогам законодавства у зв'язку з тим, що у постанові неправильно зазначено сторони виконавчого провадження та постанова була відправлена боржнику з порушенням строків, встановлених законодавством, позивач звернувся до суду з позовом про її скасування.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні вимог адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що у спірних правовідносинах відсутні підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження, а наявність описки у постанові державного виконавця не може бути підставою для її скасування.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суть спору полягає у правомірності дій відповідача щодо відкриття виконавчого провадження з виконання постанови Інспекції з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області про стягнення з позивача суми штрафу.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999р. № 606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) являє собою сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Частиною 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Підстави для відкриття виконавчого провадження визначені ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з вимогами вказаної статті державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону:

1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення;

2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді;

3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом;

4) в інших передбачених законом випадках.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» до виконавчих документів, які підлягають виконанню державною виконавчою службою належать рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

Частиною 3 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що примусове виконання постанов про накладення штрафу здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження наведено в ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження».

Такими підставами є наступні:

- пропуск встановленого строку пред'явлення документів до виконання;

- неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом;

- якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання;

- пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення;

- якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення;

- невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону;

- офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;

- якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів;

- наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;

6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Як встановлено судом першої інстанції, боржником в оскаржуваній постанові визначено товариство з обмеженою відповідальністю «Дієса» магазин «Ельдорадо», адреса: м. Київ, вул. Червоноармійська, 45, що відповідає відомостям, наведеним у виконавчому документі та зареєстрованій адресі ТОВ «Дієса».

Посилання позивача на зазначення у постанові державного виконавця торгової точки (магазин «Ельдорадо») не суперечить вимогам Закону.

Проте, в оскаржуваній постанові стягувачем та особою, що видала виконавчий документ, зазначено Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, хоча за виконавчим документом стягувачем та особою, яка видала виконавчий документ, є Інспекція з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області. При цьому, у постанові державного виконавця зазначена адреса Інспекції з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області (м. Кіровоград, вул. Преображенська, 2), яка є особою, яка видала виконавчий документ та є стягувачем.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження містить помилку в зазначенні назви стягувача, проте, враховуючи, що у постанові Інспекції з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області від 31.03.2014 року № 359, яка є виконавчим документом у даній справі, назву та реквізити стягувача і боржника зазначено правильно, у державного виконавця відсутні підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження з наведених підстав.

Перевіряючи посилання апеляційної скарги позивача на ту обставину, що державний виконавець безпідставно відкрив виконавче провадження поза межами строків пред'явлення виконавчого документа до виконання, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки:

1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців;

2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Пунктом 3 ч. 2 вказаної статті передбачено, що строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.

У постанові Інспекції з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області від 31.03.2014 року № 359, що є виконавчим документом, зазначено про набрання чинності 31.03.2014 та вказано, що вона може бути пред'явлена до виконання протягом одного року з дня набрання чинності.

Заяву про примусове виконання даної постанови подано 21.07.2014 року, тобто з дотриманням річного строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, встановленого п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження».

Посилання апелянта на ту обставину, що заявником пропущено тримісячний строк для пред'явлення вказаної постанови до виконання колегія суддів вважає помилковим, зважаючи на наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» протягом трьох місяців можуть бути пред'явлені до виконання такі виконавчі документи як посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення.

З постанови Інспекції з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області від 31.03.2014 року № 359, що є виконавчим документом, вбачається, що до ТОВ «Дієса» застосовано штраф за порушення ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» на підставі ст.ст. 23, 26 цього Закону.

Дана постанова не є постановою у справі про адміністративне правопорушення, оскільки прийнята не на підставі КУпАП, а тому строк пред'явлення її до виконання згідно з вимогами ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» становить один рік.

Враховуючи вимоги ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», позивачем не наведено, а колегією суддів не встановлено інших підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження у спірних правовідносинах.

Таким чином, оскаржувана постанова державного виконавця прийнята в порядку, встановленому п. 4 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», а тому не може бути визнана протиправною та скасуванню не підлягає.

Виходячи з цього, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову в частині вимог адміністративного позову, що переглядаються в межах ст. 195 КАС України.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позову в частині вимог про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.

Доводи апеляційної скарги відповідача висновки суду першої інстанції не спростовують та відхиляються судом так, як є помилковими.

Згідно з ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 серпня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді І.О. Грибан О.А. Губська

Ухвалу в повному обсязі виготовлено 06.10.2014 року

.

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.