Ухвала суду № 40757539, 01.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1022/14 (у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О. П. Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

01 жовтня 2014 року м. Київ

Київського апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Старової Н. Е.

суддів: Мєзєнцева Є. І., Чаку Є. В.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантаж 7» (далі позивач, Товариство) до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві (далі відповідач, ДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авантаж 7» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про скасування податкових повідомлень-рішень № 7526552201 від 16.01.2014 року, № 7026552206 від 16.01.2014 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.02.2014 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Справа розглянута відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції, в період з 04.12.2013 року по 17.12.2013 року Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві, на підставі наказу № 2655 від 04.12.2013 року та, на виконання постанови про призначення позапланової документальної перевірки старшого слідчого з ОВС 3-го відділу слідчого управління кримінальних розслідувань Головного слідчого управління фінансових розслідувань Міністерства доходів та зборів України, у відповідності до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю „Авантаж 7" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 01.10.2013 року.

За результатами перевірки складено акт № 868/26-55-22-01/33831847 від 31.12.2013 року, яким встановлено порушення, зокрема, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України, в результаті чого, занижено податок на прибуток на загальну суму 1770817,00 грн. та порушення статті 2 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а саме, несвоєчасне надходження на територію України товару від фірми нерезидента за контрактом № 01-АВН-804 від 17.09.2012 року в сумі 186553,13 євро (еквів. 1588067,10 грн.), кількість днів прострочення - 1, у сумі 110 922,28 євро (еквів. 1 355 843,51 грн.), кількість днів прострочення - 3.

16.01.2014 року, на підставі акта перевірки, прийнято податкові повідомлення - рішення № 7526552201, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 2 656 226, 00 грн., у тому числі, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 885 409,00 грн., № 7026552206, яким нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: „пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД" на загальну суму 16 196,08 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в судовому порядку.

Колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається апелянт, та вважає, що судом надана їм правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Як свідчать матеріали справи, між ТОВ «Макарівська ГНС» (Продавець) та позивачем (Покупець) укладено Договір № МГ 01/10/2001-1 від 01.10.2007 року, за яким продавець зобовязується поставити на умовах FCA, а покупець прийняти й оплатити зріджений газ (марка СПБТ, БТ, ПБА), у кількості до 2 млн літрів щомісяця (том 1, а. с. 65-71).

Суди обох інстанцій ретельно дослідили докази, надані позивачем, на підтвердження реальності укладених правочинів, зокрема, копії належним чином оформлених видаткових накладних, виписки з банку по особовому рахунку позивача, оборотно-сальдову відомість по контрагенту ТОВ "Макарівська ГНС", починаючи з 2007 року тощо та дійшли висновку, що договір укладено з метою реального настання правових наслідків, передбачених його умовами.

Відповідно до умов договору зі змінами внесеними додатковими угодами № 1, № 2 від 29.12.2009 року, № 3 від 23.01.2009 року, № 4 від 30.12.2010 року, строк оплати за поставлений товар здійснюється протягом 30 банківських днів з моменту отримання товару.

Згідно з актом звірки взаєморозрахунків від 20.10.2011 року з доданою до нього карткою рахунку 631 та видатковими накладними найбільш ранньою датою надходження товару, щодо якого утворилась заборгованість є 01.09.2011 року.

Таким чином, станом на дату проведення перевірки та складання акту перевірки, строк позовної давності, встановлений ст. 256, 257, ч. 1, 5 статті 261 Цивільного кодексу України щодо стягнення заборгованості за товар, отриманий за договором № МГ01/10/2007-01 від 01.10.2007 не минув.

При цьому, вже після складання акту звірки взаєморозрахунків від 20.10.2011 року, позивачем здійснювалось погашення заборгованості в сумі 1 017 000,81 грн, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями та заявлялось про наміри погашення заборгованості в повному обсязі (том 1, а. с. 206-215).

На момент проведення перевірки та прийняття податкових повідомлень-рішень залишок заборгованості становив 8 432 462,00 грн, яку апелянт вважає отриманою безповоротною фінансовою допомогою у вигляді кредиту, оскільки договором № МГ01/10/2007-01 від 01.10.2007 року не передбачено умови повернення товарів при їх вже фактичному отриманні. Однак, колегія суддів зазначає про необгрунтованість такого висновку, оскільки чинним законодавством передбачено право особи, яка здійснила поставку відповідного товару щодо стягнення з боржника його вартості, що й підтверджується листом ТОВ "Макарівська ГНС" № 57 від 05.10.2011 року (том 1, а. с. 216).

Також, відповідач встановлює в акті перевірки порушення позивачем статті 2 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а саме, несвоєчасне надходження на територію України товару від фірми нерезидента за контрактом № 01-АВН-804 від 17.09.2012 року за період з 07.06.2013 року по 31.10.2013 року, проте, зазначений факт належними доказами не обгрунтовує. В той же час, листи ПАТ КБ "Приватбанк" від 03.04.2013 року та від 07.05.2013 року, який здійснює обслуговування позивача, наявні в матеріалах справи, цілком спростовують твердження ДПІ про несвоєчасність надходження товару на територію України (том 2, а. с. 62-65).

Окремо колегія суддів зауважує, що відповідно до п. 86.9 ст. 86 ПКУ, п. 7 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22 грудня 2010 року, та, зареєстрованого Міністерством юстиції України № 34/18772 від 12 січня 2011 року за (далі - Порядок), у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Станом на день прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідного судового рішення по кримінальній справі, яке б набрало законної сили, не було прийнято, отже, у ДПІ не було передбачених ПКУ підстав для його прийняття, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є незаконними і підлягають скасуванню.

Дана позиція цілком співпадає з узгодженою позицією ДПСУ та ВАСУ, викладеної в Листі ДПСУ «Щодо проведення перевірок суб'єктів господарювання» № 20727/7/10-0217/2986 від 31 липня 2012 року.

Судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 28.02.2014 року, та не можуть бути підставою для її скасування.

За таких обставин, у відповідності до ст. 200 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 186, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.02.2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

.

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Чаку Є.В.